ХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Globalization, a key reality in the 21st century, has already profoundly influencedhigher education. We define globalization as the reality shaped by an increasinglyintegrated world economy, new information and communications technology (ICT),the emergence of an international knowledge network, the role of the Englishlanguage, and other forces beyond the control of academic institutions. Internationalization is defined as the variety of policies and programs that universitiesand governments implement to respond to globalization. These typically includesending students to study abroad, setting up a branch campus overseas, or engagingin some type of inter-institutional partnership.

В Государственной программе развития образования Республики Казахстан на 2011 – 2020 годы одной из важнейших задач модернизации системы образования обозначено формирование интеллектуальной нации, представители которой обладают не только конкурентоспособными знаниями, креативным мышлением, но и высокими гражданскими и нравственными принципами, чувством патриотизма и социальной ответственности. Глава государства Н.Назарбаев в своем Послании народу Казахстана «Стратегия «Казахстан-2050»: новый политический курс состоявшегося государства» призывает нас интенсивно внедрять инновационные методы, решения и инструменты в отечественную систему образования, включая дистанционное обучение и обучение в режиме онлайн, доступные для всех желающих.

Заманауи білімдендірудің мақсаты мамандарды шығармашылыққа дайындау екені даусыз. Шығармашылық дегеніміз жаңалықты (жаңа нысана, жаңа білім, жаңа проблема, жаңа әдіс) ашу. Осыған орай, проблемалық оқытудың өзі де шығармашыл процесс: бейқалыпты ғылыми-оқу мәселені бейқалыпты әдістермен шешу. Соңғы кезде кең тараған оқу түрінің мәні: мұғалім жаңа білімді дайын түрде баяндамай, оқушылардың алдына проблемалық сұрақтарды қойып, оларды шешудің жолдары мен тәсілдерін іздеуге бейімдейді. Аталмыш оқыту жаңадан ғана пайда болған жоқ. Кезінде бұған өз үлесін қосқан педагог-ғалымдар: Сократ, Руссо, Дистервег, Ушинский. Мысалы, Дистервегтің дәлелдеуінше, "жаман ұстаз ақиқатты айта салады, жақсы ұстаз оны іздеп табуды үйретеді”.Проблемалық оқытуды ойдағыдай іске асыру үшін оқушыларға ұсынатын проблемалық сұрақтар жүйесін жасап шығу қажет. Ескеретін жайт: кез келген сұрақ проблемалық бола бермейді.

В нашей Республике, которая со дня достижения независимости претерпевает своё новое развитие, успешно претворяется в жизнь процесс построения правового демократического государства. Ещё большее ускорение этого процесса во многом связано с умственным и нравственным ростом, с физически и духовно гармоничным развитием молодого поколения. Это обеспечивает глубокое овладение учащейся молодёжью школьного образования, правильное осознание ими общественных изменений, происходящих в обществе, и для своего вклада в этот процесс, по мере возможности, приумножение необходимых знаний, умений и навыков. Начальное образование является этапом, усиливающим умственное воспитание ребёнка, претворяющимся в тесной взаимосвязи и с другими направлениями воспитания, расширяющим масштабы знаний и мировоззрения, влияющим на успешное получение образования в старших классах.

В настоящее время ведутся активные поиски форм и методов обучения, соответствующих потребностям модернизирующегося общества. Поэтому современная ситуация в подготовке специалистов требует коренного изменения стратегии обучения в вузе. Главными характеристиками выпускника любого образовательного учреждения являются его компетентность, гибкость и мобильность. Наиболее удачными методами в усвоении студентами знаний являются активные методы обучения. Активные методы обучения – формы обучения, направленные на развитие у обучаемых самостоятельного мышления и способности квалифицированно решать нестандартные профессиональные задачи. Цель обучения – развивать мышление обучаемых, вовлечение их в решение проблем, расширение и углубление знаний и одновременное развитие практических навыков и умения мыслить, размышлять, осмысливать свои действия.

В современном обществе любому специалисту желающему преуспеть в своей области, владение хотя бы одним иностранным языком жизненно необходимо. Поэтому мотивация к его изучению резко возросла. Однако это не означает, что исчезли трудности при овладении иностранного языка. С развитием технического прогресса преподаватели и учителя имеют большую возможность углубить знания и облегчить усвоения у студентов и у учеников. Одно из чудесных изобретений технического прогресса это телевидение и видео. Видео на занятиях уместно применить при повторений пройденных тем.

Маълумки, таълим тизими мамлакатимизда амалга оширилаётган ижтимоий-иқтисодий ислоҳотларнинг барча бўғинларида муҳим аҳамият касб этади. Чунки, мустақил Ўзбекистонни бозор муносабатларига босқичма-босқич ўтиш шароитида вужудга келадиган муаммоларни оқилона ҳал қила оладиган мутахассис кадрларни тайёрлаш фақат таълим муассасаларининг зиммасига юклатилган. “Кадрлар тайёрлаш миллий дастури”да Олий таълим тизимини ташкил этиш ва ривожлантириш учун «Янги педагогик технологиялар тизимидан фойдаланган ҳолда талабаларни ўқитишни жадаллаштириш»га эришиш зарурлиги таъкидланган [1]. Шунингдек, 2012-йил 28 майдаги «Малакали педагог кадрлар тайёрлаш ҳамда ўрта маҳсус, касб-ҳунар таълими муассасаларини кадрлар билан таъминлаш тизимини янада такомиллаштиришга оид чора-тадбирлар тўғрисида»ги қарорлари [2] ушбу соҳага қаратилган юксак эътибор саналади. Шу боис, ёшларни илғор педагогик технологиялардан фойдаланган ҳолда ўқитиш, илм-фан, таълим ҳамда ишлаб чиқариш ўртасидаги ўзаро ҳамкорликни янада ривожлантириш асосий вазифа ҳисобланади.

Постановка проблеми. В умoвaх peфopмувaння пoчaткoвoї шкoли ocoбливoї aктуaльнocті нaбули питaння, пoв’язaні з peaлізaцією нoвих цілeй нaвчaння літературного читання, ocнoвнoю метою яких є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей. У Пpoгpaмі cepeдньoї зaгaльнoocвітньoї шкoли 1-4 клacів з літературного читання нaдaєтьcя вeликa увaгa питaнням oвoлoдіння учнями вміннями opієнтувaтиcя в cитуaції cпілкувaння, зв’язнo, лoгічнo, пocлідoвнo виклaдaти думки. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага умінь учнів 4-го класу будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), виявляти готовність уважно слухати і розуміти співбесідника, брати участь у діалозі.

Якісна освіта, насамперед вища, є вирішальною передумовою соціального стану людини, її соціального просування. Саме тому характерною особливістю нинішнього етапу розвитку є зміна ціннісних пріоритетів, основою яких є діалектичне поєднання матеріальних та духовних складових життя. Формування і розвиток системи цінностей – одне з центральних питань у всіх гуманітарних науках, перш за все у філософії, соціології, педагогіці, психології. У сучасній Україні проблема динаміки трансформації суспільних цінностей набуває особливої гостроти. Цьому сприяють декілька факторів. Це, по-перше, історичний перехід від соціалістичного тоталітаризму до демократичної моделі суспільства, де людина має можливість і необхідність вибирати світоглядні орієнтири. По-друге, процеси глобалізації, становлення інформаційного суспільства прискорюють темп життя, пропонують поліфонію цінностей та ідеологічних настанов, зростає потік інформації, швидко змінюється соціальний статус людини, а отже, особистість має вибирати світоглядні пріоритети в цих складних умовах швидкозмінюваних життєвих реалій і розмаїття ціннісних орієнтирів.

Формування здорового способу життя протягом своєї історії пройшло шлях від первинного накопичення фактів і свідчень до розробки цілісної теорії. Питання здоров'я та здорового способу життя розглядаються багатьма дослідниками, зокрема: філософські, педагогічні, медичні аспекти здоров’я та шляхи його збереження розглянуто в працях Ш. Амонашвілі, М. Амосова, І. Брехмана, В. Колбанова, Ю. Лисицина, В. Петленка, Л. Сущенко; загальні підходи до стратегії формування здорового способу життя вивчали О. Балакірєва, Ю. Галустян, Н. Зимівець, Р. Левін, Н. Комарова; соціально-педагогічні аспекти процесу формування особистості відображено в працях О. Ващенко, Г. Голобородько, Н. Зимівець, Г. Капранової, С. Кириленко, С. Лапаєнко; проблему мотивації до здорового способу життя досліджено науковцями Л. Альошиною, Т. Бахновою, О. Васильєвою, О. Вульфовичем тощо.

Останні десятиліття характеризуються погіршенням наркологічної ситуації в країні, відмічаються невтішні тенденції щодо омолодження віку вживання алкоголю, збільшення проявів залежної поведінки серед підлітків. З огляду на це, особливої уваги набуває підготовка соціальних педагогів, спроможних надати підліткам професійну допомогу. Адиктивна поведінка – одна з форм деструктивної поведінки, яка проявляється в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого стану через прийом певних речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або видах діяльності (Л. Буніна, І. Звєрєва). Проблеми адиктивної поведінки підлітків, причини виникнення, шляхи їх профілактики досліджували О. Личко, В. Битенський, Ц. Короленко, А. Єгоров, Є. Змановська, В. Рибаков, В. Менделевич, А. Худяков, Н. Максимова, С. Толстоухова, Н. Пихтіна, Г. Золотова та інші

Білім – адамның іргетасы және мемлекет дамуының алтын арқауы. Білім беру жүйесі қоғаммен бірге дамып, қоғаммен бірге үнемі өзгеріп отырады. Қай кезеңде болса да, жалпы білімнің атқаратын қызметі¬¬ – тұлғаның танымдық дүниесін байытып, дамуын қамтамасыз етіп, ұлттық қасиетті бойға сіңірте отырып, қоғамға, мемлекетке білімді, білікті, жан – жақты дамыған маман дайындау. Заман өзгерісіне қарай ЖОО – на қойылатын талап та, ондағы оқыту және тәрбиелеу әдіс – тәсілдері де өзгеруде. Мұнда оқыту мен тәрбиелеудің тұлғалық – бағдарлық мәселелері, студент деңгейіндегі ғылыми жобаларды жасақтап, оны жүзеге асыру әдістері, студенттің жеке тұлғасын дамытуға бағытталған жаңа педагокикалық технологияларды таңдау тәсілдері, оқытудың негізгі бөлімдері және әдістері ретінде қарастырылуда.

Постановка проблеми: Успіх професійної діяльності майбутніх перекладачів значною мірою залежить від ступеня сформованості у них критичного мислення. Це положення набуває особливої актуальності в умовах інформаційної війни, оскільки сформованість уміння критично мислити не тільки допомагає перекладачеві аналізувати інформацію, а й значно підвищує якість творення перекладу. Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що проблеми формування критичного мислення знаходяться у центрі уваги ряду вітчизняних і закордонних науковців: Г. Ліндснай, К. Халл, Р. Томпсон [1], І. Мороченкова [2], О. Пометун [3], П. Фачоне [4], Д. Халперн [5] та ін.

Складна соціально-політична ситуація в країні сьогодні, спричинила низку негативних наслідків для нашого суспільства. Особливо вразливими в цей період стають діти та учнівська молодь, адже кожного дня вони спостерігають як на екрані телевізора, так і в реальному житті такі негативні події як сутички, вбивства людей, воєнні протистояння, бомбардування житлових приміщень тощо. Ці травмуючі та стресові події негативно впливають на розвиток та психологічний стан дитини. Так, дослідження соціально-психологічного стану дітей в Донецькій області, ініційоване ЮНІСЕФ засвідчило, що найпоширенішими проблемами у поведінці дітей, що загострилися у квітні-травні 2014 року, в усіх вікових групах були – втрата уваги, злість та агресія [3].Для позначення явища агресії та насильства серед дітей в умовах школи, в країнах Європи та США широко використовують термін «булінг» (від англ. bullying – бойові ігри молодих бичків).

В даний час розвиваються відносини України з різними державами, створюються необхідні умови для міжнародного співробітництва, взаємообміну та діалогу культур. В даному випадку вивчення іноземної мови виступає на одну з чільних позицій сучасного суспільства. Слід зазначити, що процес глобалізації освітнього середовища вимагає впровадження нового науково-методичного забезпечення, нового змісту і методології професійної підготовки фахівців, у тому числі їх професійного іншомовної освіти. Також, зміни в науково-методичному забезпеченні професійної підготовки служать передумовою для розвитку інформаційного суспільства, науково-технічних перетворень, оскільки сформовані ринкові відносини як усередині держави, так і за її межами, вимагають від кожної людини відповідного рівня професійних та ділових якостей, здатності орієнтуватися в складних ситуаціях, реагувати на вимоги ринку швидко і безпомилково. Це, в свою чергу, дає великий потенціал, а також стимул для формування у студентів ключових компетенцій. Мета формування даних компетенцій - допомогти людині адаптуватися в соціальному світі.

Поява нових прогресивних психолого-педагогічних технологій та методик ставить перед практикуючими викладачами нові завдання. В освітній галузі це викликано ще й проявом принципово нового розуміння освіти як особистісно-орієнтованої культурної діяльності, ідеологією якої є виховання у кожної людини потреби пізнавати нове, здатності досягнення високого рівня компетентності. Ці аргументи спонукають до нового погляду на особистість учителя, а також на вимоги, які в сучасних умовах має пред'являти йому суспільство, і які вчитель повинен пред'являти собі сам. Таким чином, відбувається перехід від поняття «освіченої людини» до поняття «людини професійної культури».

Наш мир сегодня подвержен постоянным изменениям, в числе которых глобализация, ускорение темпов развития общества, переход к постиндустриальному, информационному обществу, значительное расширение масштабов межкультурного взаимодействия, возникновение и рост глобальных проблем, возрастание роли человеческого капитала. В связи с этим миру необходимо такое общество, которое сможет не только выдержать подобный темп развития, но и неустанно ставить перед собой и решать все новые и новые задачи. Образование играет важнейшую роль в формировании общества нового уровня. Цели, парадигмы, методы, которые были актуальны десять лет назад, должны уступить место новым целям, парадигмам и методам. Если ранее результатом обучения являлся ученик, владеющий всеми знаниями, умениями и навыками, которым научили его учителя, то сегодня результатом обучения является личность, компетентная в конкретной области знаний.

Згідно з вимогами МОН України кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу повинен уміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства, зокрема створювати власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал), поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми тощо) у своїй професійній діяльності [1].

Процес входження людини в професію називається професіоналізацією. Професіоналізація – це цілісний неперервний процес становлення особистості фахівця, що починається з моменту вибору професії, триває упродовж всього професійного життя і завершується з припиненням професійної діяльності. Вченими розроблено декілька періодизацій професійного шляху людини. Низка авторів розглядає професійний розвиток особистості як інтеграцію двох процесів: розвитку особистості в онтогенезі і професіоналізації особистості з початку професійного самовизначення до завершення активної трудової діяльності.

В настоящее время уделяется большое внимание разработке и внедрению в педагогическую практику современных иновационных методов и технологии обучения, основанные на использовании современных достижениях науки, информационныхителекоммуникационных средств в образовании. Под инновациями в образовании понимается процесс совершенствования педагогических технологий, совокупности методов, приемов и средств обучения. Инновационная деятельность создает основу для создания конкурентоспособности того или иного учреждения на рынке образовательных услуг, а также определяет направления профессионального роста педагога, его творческого поиска, что реально способствует личностному росту, обучаемых им школьников и студентов.

Термин «деонтология» - греческого происхождения (от греч. Deontos – должное и logos - учение). Введен в обращение английским философом Иеремией Бентамом, который употреблял его для обозначение учения о нравственности целом, либо раздела этики, в котором рассматриваются проблемы долга и моральных требований. Позже деонтологию стали отличать от аксиологии – учении о моральных ценностях. Другими словами деонтология – это раздел этики, исследующий проблемы долга и должного [1].

Постановка проблеми. Успіх професійної діяльності майбутніх фахівців значно мірою залежить від ступеня сформованості у них професійних умінь ефективно здійснювати перекладацький аналіз, тому що це не тільки значно спрощує процес, але й значно підвищує його якість. Однак на сьогоднішній день перекладацький аналіз як засіб формування професійної компетентності майбутнього перекладача ще не був предметом окремого дослідження, чим і зумовлена актуальність теми нашого дослідження.

К настоящему времени еще не сложилось окончательного определения коммуникативной компетентности. М. Argyle [1] в своей книге «Психология межличностного поведения» основное внимание уделяет понятию «общая социальная компетентность», объединяя им профессиональную и коммуникативную компетентность и считая необходимым рассматривать эти два вида во взаимосвязи. На основе многочисленных исследований М. Argyle и его сотрудниками были выделены основные компоненты коммуникативной компетентности, которые делятся на две большие группы - личностные черты и способности. К личностным чертам относятся: 1) экстраверсия; 2) эмоциональная устойчивость; 3) Целенаправленность. Среди способностей М. Аgyle выделяет следующие: 1) умение давать и получать обратную связь; 2) умение говорить; 3) умение слушать; 4) умение награждать; 5) деликатность, умение делать коммуникацию «гладкой»; 6) знание правил.

Физика бізді қоршаған табиғатты және онда кездесетін процесстер және заңдарды түсінуге мүмкіндік береді. Ал соның ішінде «атомдық физика» бөлімі бізді қоршан әлем туралы тереңірек түсінік береді, себебі әлемде барлығы атомнан құралған. Оқушыларға күрделірек пәндерді түсінуде «Атомдық физика» бөлімін меңгеру негіз болып табылады. Сонымен қатар, оқушыларға мектеп физика курсының аталған бөлімін түсіну ең күрделісі болып есептеледі, оның басты себебі, оқыту барысында көрнекіліктің жетіспеушілігі. Осындай салдардың нәтижесінде оқушының физика пәнінен білім сапасы төмендеп, физика ұғымдарының қалыптасуына, оның құбылыстарын оқып-үйренуде кері әсерін тигізетіні сөзсіз. Осы сияқты қиындықтардан шығу жолдарының бірі мектепте физика пәнін сапалы оқыту мақсатында атомдық физика бөлімін меңгеру кезінде есеп шығарудың маңыздылығын ескерген жөн.

Сегодня на пороге третьего тысячелетия человечество вновь задается вопросами, которые ставили перед собой и все предыдущие поколения: в чем смысл жизни человека и человечества? Зачем мы приходим в этот мир – чтобы сделать его лучше и осмысленней или увеличить своей индивидуальной судьбой бессмыслицу окружающей жизни?

Органiзацiя працi в економiцi розглядається як впорядкована система взаємодiї працiвникiв iз засобами виробництва i один з одним в єдиному виробничому процесi. Значення органiзацiї працi зростає по мiрi розвитку ринкових стосункiв, сприяючих вiдродженню конкуренцiї, при якiй переважає результативнiсть працi. Крiм того, зростає цiна одиницi робочого часу. Правильна органiзацiя працi сприяє рацiональному використанню устаткування i часу працюючих на ньому, що пiдвищує продуктивнiсть працi, знижує собiвартiсть продукцiї, збiльшує рентабельнiсть виробництва.

Постановка проблеми. Питання всебічної автоматизації управління навчальним процесом –важливе питання сьогодення. У наш час стрімкого розвитку інформаційних технологій потоки інформації, що циркулюють у світі, - величезні і мають тенденцію до збільшення. Тому в будь якій організації виникає проблема керування даними, яке б забезпечувало найбільш ефективну роботу. Не є виключенням і вищі навчальні заклади. Для забезпечення ефективного функціонування вищих навчальних закладів України в сучасних умовах необхідно реорганізувати систему управління навчальною і самостійною роботою студентів і викладачів.

Этап развития, находящийся между детством и взрослостью мы называем подростковым периодом. Самый трудный возраст человека, второе его рождение. Этот период в развитии ребенка отражено в его названиях: «переходной», «переломный», «трудный», «критический». В них зафиксирована сложность и важность происходящих в этом возрасте процессов развития, связанных с переходом от одной эпохи жизни к другой. Переход от детства к взрослости составляет основное содержание и специфическое отличие всех сторон развития в этот период – физического, умственного, нравственного, социального. По всем направления происходит становление качественно новых образований. Появляются элементы взрослости в результате перестройки организма, самосознания, отношений с взрослыми и товарищами, способов социального взаимодействия с ними, интересов, познавательной и учебной деятельности, содержания морально-этических норм, опосредствующих поведение, деятельность и отношения.

Успешная адаптация в обществе современного ученика связана с необходимостью формирования у него духовной культуры, трудовых навыков, углубления общеобразовательной подготовки и всестороннего развития личности, которая заложена в основе интеграции абстрактных, наглядно-образных и наглядно-действенных компонентов познавательной деятельности. Изучение предмета «Технология» способствует развитию созидательных возможностей личности, изобретательности, а также формированию мотивации и стремления к достижениям на основе предметно-преобразующей деятельности [1,2].

Початок третього тисячоліття характеризується інтенсивним розвитком науки, техніки, масовими міграційними процесами населення та викликами перед медичною теорією і практикою зокрема у вигляді загроз виникнення досі невідомих хвороб та їх поширення. Ці процеси у великій мірі відображаються на розвитку мови, сприяють насиченню її новими термінами, поняттями збагачуючи її словесний запас. Ці та низка інших факторів ставлять перед медичними навчальними закладами завдання підготовки компетентних, всебічно розвинених фахівців готових до ефективного мовленнєвого спілкування, котрі розуміють мовлення інших та здатні до власної мовленнєвої творчості.

Речь – исторически сложившаяся форма общения людей с помощью звуковых и зрительных знаков. Механизм речи включает в себя три основных звена: восприятие речи, продуцирование и «внутреннюю речь». Процесс речи основан на работе различных анализаторов: слухового, зрительного, тактильного и двигательного. Для различения высшей нервной деятельности животных и человека И.П. Павлов ввел понятия первой и второй сигнальных систем, выражающих различные способы психического отражения действительности.

Наразі у різних галузях наукового знання значно зросла увага до досліджень волонтерської діяльності. Інтерес до волонтерства має не тільки теоретичний, а й практичний характер. Так, розвиток соціальної роботи та соціально-педагогічної діяльності, чемпіонат з футболу Євро-2012, інші спортивні заходи національного рівня, загострення соціальної та економічної ситуації у зв’язку з АТО актуалізували розвиток волонтерського руху в Україні. Вітчизняні дослідники (О. Безпалько, З. Бондаренко, І. Грига, Т. Журавель, Н. Заверико, Т. Лях, В. Назарук, Т. Спіріна, Н. Тимошенко, Т. Тимчук та інші), вивчаючи різні аспекти волонтерства, тим самим розширювали проблематику цієї діяльності, знаходячи нові аспекти для досліджень.

Основным функциональным назначение вузов всегда оставалась подготовка высококвалифицированных специалистов. Но помимо этого вузы стали важным элементом рыночных отношений, т.к. они обеспечивают рынок образовательных услуг. А переход системы образования на европейские образовательные стандарты еще более обострил конкуренцию на этом рынке. Негативным последствием этого стало сокращение бюджетного финансирования образования и надежда на его прибыльность, что значительно снизило качество контингента студентов. А стремление перевести некоторые техникумы в категорию вузов значительно снизило и качество образования в целом. Сейчас, правда, с этим явлением начали активно бороться.

Халқимиз сиёсий мустақиллик ва озодликни қўлга киритгач ўз тақдирининг чинаккам эгаси ўз тарихининг ижодкори ўзига хос миллий маданиятнинг соҳибига айланди. Мустақил Ўзбекистон халқларининг бой маданияти бебаҳо илмий фалсафий ва маънавий мероси, ноёб тарихимизнинг тикланиши учун зарур бўлган барча имкониятларни яратиб бермоқда. Халқимизнинг миллий онги, миллий ғурури, миллий ифтихори ўсиб маънавий дунёси кундан-кунга бойиб бормоқда. Бу эса мустақил давлатимизнинг маънавий асосини янада мустаҳкамлашга имконият яратиб бермоқда. Лекин бундан маънавият соҳасида ҳеч қандай муаммо йўқ, деган хулосани чиқариб бўлмайди. Бугунги кунда эркин фуқаро маънавиятини озод шахсни шакллантириш масаласи олдимизда турган энг долзарб вазифадир.

На сьогодні прийомна сім’я, як соціальний інститут виховання та розвитку дітей, які за певних життєвих обставин залишилися без батьківського піклування, зайняла чільне місце у державній системі захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За даними Державного комітету статистики станом на кінець 2012 року в Україні функціонувало 3856 прийомних сімей, в яких виховувалося 6819 прийомних дітей. Для порівняння, на кінець 2005 року таких сімей було лише 180 і в них виховувалося 288 дітей-вихованців.

Д.Б.Кабалевский оқушылардың музыкалық мәдениетін қалыптастыру және дамытудың бүтіндей жүйесін құрып, оның көптеген жеке қасиеттеріне түсініктемелер мен анықтамалар берді. Мысалы, әуендік ырғақ (интонация), жанр, стиль, музыкалық бейне, музыкалық драматургия өмірмен байланысы, басқа өнер түрлерімен және тарихпен байланысы тұрғысында сипатталады. Музыкалық білім беру мақсатын талдап түсіндіру – оқушының жеке тұлғалық мәдениетін қалыптастыру – Д. Б. Кабалевскийдің қағидасында келесі мақсатқа бағытталған нұсқаулар тұрғысынан қаралады:

Розвиток творчого потенціалу особистості є одним із найактуальніших завдань сучасного суспільства, яке перебуває на етапі глобальних перетворень у системі освіти України, інтеграції у світовий освітній простір. Тому важливим завданням професійної підготовки фахівців є розвиток творчого потенціалу студентів. Творча спрямованість особистості є передумовою будь-якої творчої діяльності, в процесі якої формуються і розвиваються творчі здібності. Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.

Қазақстан Республикасы «Білім туралы» Заңының 8-бабында «Білім беру жүйесінің басты міндеттерінің бірі – оқытудың жаңа технологияларын енгізу, білім беруді ақпараттандыру, халықаралық ғаламдық коммуникациялық желілерге шығу» деп атап көрсетілген [1]. Орта және жоғары оқу орындарының қайсысында болса да физика пәнін оқыту барысында қанағаттандырылатын негізгі талаптардың бірі пәнаралық байланыс. Физиканы оқыту процесінде әсіресе оның математикамен пәнаралық байланысына көп көңіл бөлінуі қажет. Себебі математика мен физика арасындағы пәнаралық байланыс, негізінен осы пәндер қарастыратын идеялар мен әдістердің өзара сәйкестігі:

Технология как средство обучения подрастающего поколения, тех-нология – это культурное понятие, связанное с мышлением и деятельностью человека. А также под дидактической технологией мы понимаем трансформирование абстрактных теоретических постановок и обобщения дидактики и методики преподавания в практической деятельности (процедуры, операции), перед выполнением которой обязательно ставится определенная дидактическая цель, при которой решается данная дидактическая задача.

Ҳаммамиз биламизки, инсон шахсини шаклланишига тўрт омил: насл, тарбия, фаолият ва муҳит таъсир этади. Шу омиллардан қайси бири кучли чиқса, шахс ҳам шунга яраша шаклланади. Агар биз ҳозирги кундалик ҳаётимизга назар солсак, ва шунингдек, бола тарбиясига доир педагоглар, психологлар, социологлар ва бошқа мутахассисларнинг фикрларини, тажрибаларини ҳисобга олсак, оиланинг соғлом муҳити ҳам боланинг тарбиясига ижобий таъсир этишини тушуниб етамиз. Соғлом муҳитни эса, инсон учун энг муҳим ва асосий бўлган қуйидаги тушунчалар шакллантиради. Буларнинг биринчиси оила аъзоларининг соғломлик даражаси, иккинчиси, оила аъзолари ўртасидаги ўзаро муносабатлар, учинчиси яшаш учун етарли бўлган пул маблағи, яъни оила бюджети, оила аъзоларининг кундалик кайфияти, яъни ҳар бир оила аъзоси ўз кайфиятини қай даражада бошқара олиши ва бешинчиси ҳар бир оила аъзосининг ҳаётдаги мақсадидир.

Молодое поколение нашей страны выросло в период обретения и укрепления независимости, рыночных преобразований и демократических реформ. Поэтому пути решения проблем в области молодежной политики требуют принципиально новых по содержанию, адекватных нынешним реалиям подходов. Государственная молодёжная политика основывается на признании за молодым человеком всей полноты социально-экономических, политических, личных прав и свобод, закрепленных Конституцией, другими нормативными правовыми актами, действующими на территории Республики Казахстан.

Постановка проблеми. Нові освітні завдання ставлять перед сучасною школою актуальну проблему формування творчої особистості. Конституція України, «Закон про освіту» та інші нормативні освітні документи серед пріоритетних напрямів реформування навчально-виховного процесу визначають реалізацію принципів загальнолюдської моралі, формування усвідомлення взаємозв’язку свободи, прав людини та її громадянської відповідальності, уміння міжособистісної комунікації. Нові завдання актуалізують не лише питання освіти творчої молоді, а й питання її виховання. Широкі можливості щодо формування творчих здібностей молодших школярів мають уроки позакласного читання. Завдяки таким урокам діти розширюють свій світогляд, формують чітке мовлення, розвивають уяву. На уроках позакласного читання учні можуть розвивати свою літературну творчість.

Постановка проблеми. В умовах глобалізації суспільства та постійно зростаючих обсягів міжнародної співпраці проблематика формування іншомовної комунікативної компетенції майбутніх фахівців посідає одне із провідних місць у сучасних дослідженнях педагогіки вищої школи. На відміну від інших фахівців, іншомовна комунікативна компетенція для перекладача є не просто засобом міжкультурного спілкування, але й становить основу та інструмент його професійної діяльності. Очевидно, що за таких умов формування кожної складової іншомовної компетенції майбутнього перекладача, а зокрема – граматичної, має свої особливості і не може здійснюватися у такий самий спосіб, як, скажімо це має місце при підготовці вчителя іноземної мови. У цьому аспекті важливо виокремити особливості іншомовної граматичної компетенції майбутнього перекладача та педагогічні умови, які забезпечать ефективність процесу її формування.

Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність. Вони пронизують увесь навчальний процес. Є судження, що усі недоліки фронтальної та індивідуальної діяльності вдало компенсує робота в співробітництві. Головна ідея навчання у співпраці – вчимося разом, а не просто щось виконуємо разом [1]. Ми розглядаємо навчання у співробітництві як метод навчання [4], який передбачає сукупність деяких прийомів, об’єднаних загальною логікою пізнавальної і організаційної діяльності учнів, яка дозволяє реалізовувати покладені в основу цього методу принципи. Основні з цих принципів – одне завдання на групу, одна нагорода на групу, розподілення обов’язків у групі, індивідуальний підхід і рівні можливості.Також, навчання за методом співробітництва базується на принципах гуманістичного напряму у педагогіці та психології. Мова йде про виховання загальновизнаних цінностей, а саме: відкритість, чесність, альтруїзм, співчуття, взаємодопомога.

Постановка проблеми. Інтенсивне формування ринку праці висуває нові вимоги до змісту і процесу підготовки фахівців – професійно і соціально мобільних, які мають глибокі професійні знання з інтегрованих професій. Робітників, які володіють економічними і правовими знаннями; основами наукової організації праці та культури виробництва; здатних до технічного та соціального творчості; самовдосконалення; готових до роботи при різних формах організації виробництва та праці в умовах конкуренції [4]. З погляду на тенденції розвитку освіти, інженерно-педагогічна освіта об'єктивно затребувана, оскільки має притаманну лише їй особливість, а саме – дуальність її природи. Полягає ця особливість у відтворенні професійно-педагогічних кадрів для професійної освіти всіх рівнів на основі принципів безперервності, відкритості, диверсифікації і варіативності, форм і способів підвищення фахової компетентності студента в зручному для нього режимі. Професійна компетентність інженера-педагога досить гнучка, оскільки охоплює два напрямки професійного функціонування, що дозволяє використовувати інженерно-педагогічні кадри в усіх галузях виробництва, де інженерна діяльність протікає не тільки в системі «людина-машина», але і в системі «людина-людина» [5, c. 30].

Проблема формування професійно-етичних якостей соціальних працівників на сучасному етапі розвитку педагогічної науки розглядається у різних аспектах. Важливого значення в цьому контексті набуває дотримання деонтологічного підходу. Його сутністю є визначення особливостей професійної поведінки людини та розроблення на цій основі сукупності професійно-етичних норм та правил, враховуючи специфіку певної галузі праці та у нерозривній єдності із загальною теорією моралі. Деонтологічний підхід вивчає основні концептуальні засади етичного кодексу та інших нормативних документів як підґрунтя моральної поведінки; розглядає критерії усвідомлення професійного обов’язку та взаємовідносин з клієнтами, колегами; моральні зобов’язання стосовно професії, а також допомагає знаходити причини та способи розв’язання моральних ситуацій з позиції деонтології.

Жоғары оқу орнында музыка мамандығы бойынша оқытудың ерекшелігі студенттердің өзіндік жұмысын ұйымдастыру талап етіледі, ол тек қана мемлекеттік стандартта қамтылған материалдарды ғана меңгеріп қоймай, зерттеу дағдыларын, шығармашылық іс - әрекет дағдыларын меңгереді. Музыка мамандығы бойынша студенттердің өзіндік іс-әрекеттерінің түрлерінің бірі жоғары оқу орнын бітірерде дипломдық жұмыс ( бітіру жұмысын ) орындау .

Кез-келген ғылыми зерттеудің мақсаты белгілі бір проблеманы шешу. Мақсат зерттеудің бірқатар нақты міндеттерінен тұрады. Зерттеу міндеттерін зерттеуші проблеманы теориялық тұрғыдан талдаудың және мектеп практикасында оның шешілу жәйін бағалаудың негізінде қойылады. Нақтылы бар жағдайды талдамай тұрып “қандай болуы керек” екендігі жобалауға, яғни нақтылы зерттеу міндеттерін қоюға көшуге болмайды. Өкінішке орай, бұл кемшілік педагогикалық зерттеулерде кездесіп қалады. Сондықтан зерттеу міндеттеріннақты қоя алмау қателіктерге жол береді.

Актуальність та доцільність дослідження. У травні 2013 року шістдесят шоста сесія Всесвітньої Асамблеї охорони здоров'я прийняла Перший план дій з охорони психічного здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я. Запобігання самогубств є невід'ємною частиною плану, в якому визначено чіткі міжнародні орієнтири – зниження рівня суїцидів країн на 10% до 2020 року. Згідно з офіційними даними, Україна входить у перший десяток країн світу з найбільш високим рівнем самогубств. У 2005 році кількість самогубств в Україні зросла до неймовірно великого числа – 20000 суїцидів на рік. Серед основних причин самогубств серед підлітків спеціалісти називають проблеми у спілкуванні з батьками (близько 70 %), труднощі пов’язані з школою, а також негаразди у спілкуванні з однолітками, особливо протилежної статі.

Постановка проблеми. Проблема формування мовленнєвої особистості майбутнього вчителя останнім часом все більше привертає увагу вітчизняних вчених, адже найважливішим засобом, основним «інструментом» професійної діяльності вчителя є слово, його мовлення. Від рівня техніки мовлення вчителя значною мірою залежить не тільки мовленнєвий розвиток учнів, а й їхня успішність у цілому, бо чим досконаліше мовлення школярів, тим краще вони виражають свої думки і сприймають висловлювання інших.

Пошук нових методів навчання зумовив появу деяких педаго¬гічних технологій, таких як «гнучкі технологи навчання», «модульне навчання», «інформаційні технології» та інше. Під поняттям «інформаційні технології» розуміють процеси накопичення, обробки, представлення і використання інформації за допомогою електронних приладів. Застосування нових програмних засобів дозволяє розширити можливості комп'ютерів.

Аналіз наукової літератури щодо специфіки професійної діяльності соціальних працівників дозволив виокремити такі основні сфери реалізації валеологічної культури, як: пропаганда здорового способу життя серед різних категорій клієнтів соціальних служб; вирішення проблем клієнтів, які мають валеологічний зміст (шкідливі звички, наркозалежність, алкозалежність, інвалідність, погіршення здоров’я клієнтів та їх близьких, профілактика ВІЛ-інфекції, гепатитів, туберкульозу та інших соціально небезпечних хвороб тощо); розробка програм та проектів, направлених на вирішення актуальних валеологічних проблем. Дана сфера реалізації валеологічної культури передбачає наявність у соціальних працівників розвинутих креативних, творчих, проективних здібностей; профілактику різного роду професійних захворювань себе та своїх колег; саморозвиток та самовдосконалення у напрямку підвищення рівня валеологічної культури. Вища школа покликана вирішувати завдання формування зазначених напрямків діяльності майбутніх соціальних працівників. Це можливо за умови втілення відповідних функцій.

Тарбия – маънавий манбалар ва xозирги замон талаблари ва эxтиёжларини назарда тутган xолда, ўқитувчининг ўқувчи билан аниқ бир мақсадга қаратилган ўзаро амалий ва назарий мулоқотидир. Бирор бир мақсадга қаратилган тарбия жараёнининг моxияти ва вазифалари тарбиячи томонидан режалаштирилади ва тартибга солинади: - Талабанинг қайси хислатини шакллантириш ёки йўқотиш мақсадида режалаштирилади. - Шу хислатларни тарбиялаш ёки йўқотиш учун хизмат қилувчи манбаларни излаб топилади. - Белгиланган мақсад учун хизмат қиладиган назарий ва амалий манбаларни қайсисини ва қаерда ишлашни режалаштирилади. Бундай режага солиниб олиб борилган тарбия моxиятини таълим-тарбия тизими, жамият ва инсонларнинг интеллектуал ва жисмоний фаолияти ташкил қилади.

На думку видатного російського дослідника професійного становлення особистості інженера-педагога Е. Зеєра поєднання слів «інженер-педагог» не означає «інженер» плюс «педагог», а призводить до утворення нового поняття [5, с. 16], нової професії. На синтезованість поняття «інженер-педагог» вказує і відомий вчений О. Маленко, на його думку: «…об’єм і зміст поняття «інженер-педагог» необхідно розглядати як комплексне поєднання суспільних, загальнонаукових, інженерних, психолого-педагогічних і методичних компонентів, якісне засвоєння яких дає можливість особистості у відповідній ступені найбільш повно виконувати покладені на неї функції» [6, с. 41].

Қай ел, қандай қоғам болмасын қашан да іс тетігін кадрлар шешеді. Қолға алынған кез-келген ауқымды өзекті мәселенің тиісті шешімін табуы кадрдің білімділігі мен біліктілігіне, ұйымдастырушылық қабілетіне байланысты. Аталған жайдың білім беру саласына қатыстылығы ерекше. Қазіргі білім беру жүйесіндегі басты міндет – білім мазмұнына жаңалық ендірудің тиімді жолдары мен әдістерін іздестіру және оларды оқу-тәрбие процесінде орынды жүзеге асыра отырып, әрбір ізденісін педагогика ғылымының жетістіктерімен ұштастыра алатын, кез-келген жағдайда өзінің білімділігі мен ой ұтқырлығы, кісілігі мен ақылдылығы, кәсіби мәдениеттілігі мен кәсіби іскерлігі, шығармашылығы, шеберлігі тұрғысынан озық жүретін жаңа тұрпатты мұғалімдерді даярлау екендігі жиі айтылуда.

Педагогик коллежларда ўқитувчи ва ўқувчи ўртасидаги конфликтологик кайфият ва хусусиятларни, яъни низоларни ўрганиш жамиятдаги инқирозларнинг келиб чиқиши ва ижтимоий тўқнашувларнинг олдини олишга кўмак беради. Шу боис, конфликтология соҳасининг назарий асослари, унинг миллий хусусиятлари, ижтимоий ўзига хосликлари, конфликтларнинг жамият ҳаёти билан алоқадорлиги, шахслараро конфликтлар, конфликтларнинг ҳуқуқий аспектлари, меҳнат жамоасидаги конфликтлар, педагогик коллежларда ўқитувчи ва ўқувчи ўртасидаги низоларни бартараф қилиш муаммолари кўпчилик тадқиқотчиларни қизиқтириб келмоқда. Шу нуқтаи назардан олиб қараганда биз ҳам ўқитувчи ва ўқувчи ўртасидаги низоларни миллий тарбия руҳида бартараф қилиш масалаларига олиб борган кузатувларимизга кўра, бола организмининг ижтимоий-биологик ривожланиши ўзига хос мураккаб йўлни босиб ўтади.

Талаба - ёшларнинг фаолияти ва касб сифатлари билан боғлиқ жиҳатлар бир қатор олимларнинг тадқиқотларида ўз ифодасини топганлиги тадқиқ этилган. Ёшлар эгаллаши мумкин бўлган касб сифатлари, бу жараённинг ўзига хос жиҳатлари ҳақида турли қарашлар мавжуд. Талабанинг илмий-амалий салоҳияти шунда кўринадики, у ўқувчилар гуруҳига хос хусусиятларни ҳисобга олган ҳолда, уларга ўқув топшириқларини тақдим этиш технологиясини пухта ўзлаштириши лозим. Замонавий таълимнинг ўзига хос жиҳатларидан бири ҳам ҳар бир талабани мустақил илмий фикрлашга одатлантиришдир. Талаба-ёшларнинг ўзига хос жиҳатларини билмасдан, уларнинг нималарга қодирлигини сезмасдан муваффақиятга эришиб бўлмайди. Ҳар қандай метод самарадорлиги талабалар гуруҳини пухта билишга боғлиқ. Шунинг учун ҳам замонавий ўқитувчида муҳим касб сифатларини шакллантириш таълим самарадорлигини таъминловчи омил вазифасини ўтайди.

Mehnat inson hayoti uchun, uning farovon turmush kechirish uchun hamisha asos bo’lib kelgan va shunday bo’lib qoladi. Mehnat farovon va baxtli hayot kechirishning eng asosiy sharti bo’lganligi sababli hamma fuqarolar uchun majburiydir. Mehnat odamlarning biror maqsad uchun sarflagan vaqti, aqliy va jismoniy yoki zarur faoliyatidir. Mehnat inson hayotini sermazmun qiladi va boyitadi. Odamlar mehnat qilish jarayonida sog’liqlarini mustahkamlaydilar, obro` orttiradilar va o’z kelajaklarini yaratadilar.

Innovatsiya – ma’lum bir faoliyatda shakl, metodlar, muammolarni yechishdagi yangicha yondashuv, yangi texnologiyalarni ta’lim jarayoniga qo’llash orqali yuqori natijalarni ta’minlash; bir so’z bilan aytganda, jarayonga kontseptual yondashuvdir. Innovatsion faoliyat esa yangi ijtimoiy talablar bilan an’anaviy mavjud me’yorlar bilan to’qnashuvi natijasida vujudga kelgan majmuali muoammolarni yechishga qaratilgan faoliyat hisoblanadi. Didaktika - pedagogikaning mustaqil tarmog'i. Unda ta'lim-tarbiya nazariyasi, ya'ni maqsadlari, mazmuni, qonuniyatlari, tamoyillarini ishlab chiqish bilan shug'ullaniladi. Didaktika pedagogikada ta'lim jarayonining umumiy qonuniyatlarini o'rganuvchi qismdir.

Таълим технологиялари алгоритмларидан фойдаланиш бўлажак мутахассисда мустақил фикрлаш маданиятининг таркибий қисмларини шакллантиришга ёрдам беради. Мустақил фикрлаш маданияти ривожлантиришда билишнинг деярли барча турлари иштирок этиши шарт. Билиш жараёнида қиёсий-тарихий, оқибатдан сабабга бориш, кузатиш, хулоса чиқариш, индуктив ва дедуктив ёндашув, умумлаштириш, яхлитни қисмларга ажратиш ва таҳлил каби бир қатор таълимий методлардан фойдаланилади. Мустақил фикрлаш маданиятини ривожлантиришда юқорида номлари келтирилган ўқитиш усуллари 1) талабаларда ижодий қобилиятларни ривожлантириш; 2) уларда билиш ва касбий фаолиятга қизиқишни шакллантириш мақсадларида фойдаланилади. Мустақил фикрлаш маданиятини ривожлантиришнинг фалсафий, тарихий, психологик-педагогик ва маданиятшунослик билимлари тизимидаги назарий жиҳатларни ўрганиш мустақил фикрлаш маданиятини ривожлантириш моделини яратиш имконини беради.

Мустақил Республикамизнинг «Таълим тўғрисида» ги қонун ва «Кадрлар тайёрлаш миллий дастури»да жамиятимизнинг келгуси иқтисодий, сиёсий соҳалардаги ривожи мамлакат аҳолисининг маънавий салоҳияти, кадрлар тайёрлаш ишининг сифатини кўтаришга боғлиқ эканлиги таъкидлаб ўтилган. Бўлажак ўқитувчи кадрларнинг касбий тайёргарлиги, уларнинг маънавий ва сиёсий етуклигини юксак даражаси мустақиллик даврида қабул қилинган бу аҳамиятли ҳужжатларнинг асосий масалаларини муваффақиятли ҳал этиш гарови бўлиб ҳисобланади. Ана шундай шароитда олий педагогик таълимнинг ўрни янада ортади. Бу эса узлуксиз таълим тизимининг босқичлари шахснинг тафаккури ва маънавий эҳтёжини қониқтириш ва шакллантиришни таъминлашда муҳим аҳамиятга эга. Олий таълимдаги ислоҳотларда ўқитувчи кадрларни тайёрлашнинг сифатини яхшилаш зарурлиги алоҳида аҳамиятга эга эканлиги таъкидланган. Уларни амалга оширишда таълим муассасаларида дастурлар бўйича фанлардаги мавжуд назарияларни кенгайтириш, янада такомиллаштириш талаб қилинади.

Физика бізді қоршаған табиғатты және онда кездесетін процесстер және заңдарды түсінуге мүмкіндік береді. Ал соның ішінде «атомдық физика» бөлімі бізді қоршан әлем туралы тереңірек түсінік береді, себебі әлемде барлығы атомнан құралған. Оқушыларға күрделірек пәндерді түсінуде «Атомдық физика» бөлімін меңгеру негіз болып табылады. Сонымен қатар, оқушыларға мектеп физика курсының аталған бөлімін түсіну ең күрделісі болып есептеледі, оның басты себебі, оқыту барысында көрнекіліктің жетіспеушілігі. Осындай салдардың нәтижесінде оқушының физика пәнінен білім сапасы төмендеп, физика ұғымдарының қалыптасуына, оның құбылыстарын оқып-үйренуде кері әсерін тигізетіні сөзсіз. Осы сияқты қиындықтардан шығу жолдарының бірі мектепте физика пәнін сапалы оқыту мақсатында атомдық физика бөлімін меңгеру кезінде есеп шығарудың маңыздылығын ескерген жөн.

Қaзіргі зaмaндa мектепте физикa пәнін оқытудa өзекті мәселелер туындaп отыр. Соның бір мәслелесі жыл сaйынғы білім беру жүйесіне өзгерістер енгізіліуінің aрқaсындa білім сaпaсының төмендеуі. Өзгерістер нәтижесінде сaбaқ беру әдістері оқулықпен сәйкес келмеуі, жaлпы білім беру стaндaртынa сәйкес демонстрaциялық құрылғылaрдың түгел болмaуы, сыныптaрдың қaзіргі зaмaнғa сaй жaбдықтaлмaуы (интерaктивті тaқтa, компьютер т.б.), мұғaлімдердің ескі әдістен жaңa әдіске көшпеуі, прaктикaлық, лaбaрaториялық сaбaқтaрдың aз болуы біздің елімізде қиындық туғызып отыр. Сол себепті әр мұғaлім өз шеберлігін, тaпқырлығын пaйдaлaнып, оқушылaрды қызықтыру мaқсaтындa дәстүрлі әдістерді қолдaну aрқылы, немесе инновaциялық технологиялaрды пaйдaлaну aрқылы, немесе қaрaпaйым қол жетерлік құрaлдaрды пaйдaлaну aрқылы сaпaлы оқыту мaқсaтындa төмендегідей мысaлдaрды ұсынaмын. Менің стaтьямдa физикaдa электростaтикa бөліміндегі негізгі түсініктерді пaйдaлaну aрқылы демонстaрциялық оқыту, тәжірибе жүзінде қaрaстыру. Теорияның шынaйылығын эксперимент aрқылы оқушылaрдың сaнaсынa бекіту.

Постановка проблеми. В умовах глобалізації суспільства та постійно зростаючих обсягів міжнародної співпраці проблематика формування іншомовної комунікативної компетенції майбутніх фахівців посідає одне із провідних місць у сучасних дослідженнях педагогіки вищої школи. На відміну від інших фахівців, іншомовна комунікативна компетенція для перекладача є не просто засобом міжкультурного спілкування, але й становить основу та інструмент його професійної діяльності. Очевидно, що за таких умов формування кожної складової іншомовної компетенції майбутнього перекладача, а зокрема – граматичної, має свої особливості і не може здійснюватися у такий самий спосіб, як, скажімо це має місце при підготовці вчителя іноземної мови. У цьому аспекті важливо виокремити особливості іншомовної граматичної компетенції майбутнього перекладача та педагогічні умови, які забезпечать ефективність процесу її формування.