30–31 Березень, 2015

ХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • EKOLOGIK MADANIYAT – TABIAT HIMOYASI UCHUN POYDEVOR

      Mehribon Rahimova, N. Xabibullayeva (Namangan, Uzbekistan) |    Завантажити статтю |  Link

    Yurtimiz kelajagi yosh avlodlar qo`lida ekan, ularni har tomonlama yetuk, insonparvar, jamiyat va tabiat oldida mas’uliyatli shaxslar etib tarbiyalash eng ustuvor maqsadlarimizdan biridir. Mustaqilligimiz e’lon qilinganidan buyon o’tgan qisqa davr mobaynida xalqimiz va davlatimiz tarixida katta ijtimoiy-siyosiy va iqtisodiy o’zgarishlar yuz berdi. Ko’p asrlik beqiyos ma’naviy merosimiz tarixi madaniyatimiz din-tilimiz qayta qad rostladi. Barcha turdagi ta’lim muassasalarida yoshlarimiz qalbida milliy iftixor, ekologik madaniyatni tarkib toptirishga jiddiy ahamiyat berilmoqda. Bu borada ayniqsa boshlang’ich sinflarda o’qiyotgan tabiatshunoslik fanining imkoniyati beqiyosdir. Chunki vatanimizning boy tabiati, hilma-xil yerosti va yerusti boyliklari, xalqimiz olib borayotgan bunyodkorlik ishlari, yer shari aholisi orasidagi o’zbek xalqining obro’si, e’tiborini ortib borayotganligi o’quvchilarda milliy iftixor xissini tarkib toptiruvchi, ta’minlovchi vositalar hisoblanadi.

  • Қазақстан Республикасының «Білім туралы» заңында «Білім беру жүйесінің басты міндеті-ұлттық және жалпы адамзаттық құндылықтар, ғылым мен практика жетістіктері негізінде жеке адамды қалыптастыруға және кәсіби шыңдауға бағытталған білім алу үшін қажетті жағдайлар жасау;... оқытудың жаңа технологияларын енгізу, білім беруді ақпараттандыру, халықаралық ғаламдық коммуникациялық желілерге шығу» деп білім беру жүйесін одан әрі дамыту міндеттері көзделген[1]. Қазіргі білім беру саласындағы соңғы өзгерістерді дұрыс қабылдап, оқытудың бүгінгі таңдағы жаңа технологияларын меңгермейінше сауатты, жаңа заман талабына сай маман болу мүмкін емес. Осы орайда атақты ұлы педагог К. Ушинскийдің «Мұғалім- өзінің білімін үздіксіз көтеріп отырғанда ғана мұғалім, ал оқуды үзіп, ізденуді тоқтата салысымен оның мұғалімдігі де жойылады» деген пікірімен келіспеске болмайды[3].

  • АНАЛІЗ РІВНЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРАЦІВНИКІВ ГОТЕЛЬНИХ ГОСПОДАРСТВ

      Світлана Матвійчук, Катерина Данканич (Мукачево, Україна)  |    Завантажити статтю |  Link

    Вступ Готельне господарство є однією з головних складових туристичної індустрії. Розвиток інфраструктури відбувається як кількісно – збільшується кількість готельних господарств, так і якісно – рівень обслуговування покращується до міжнародних стандартів. Кількість та рівень професійності обслуговуючого персоналу готелю є однією з характеристик, за якою оцінюють якість обслуговування. Постановка завдання Відповідно до санітарно – гіієнічних вимог утримання приміщень в готелі всі приміщення готелю повинні ретельно прибиратися спеціальним штатом покоївок і прибиральниць. Покоївка – це працівник готелю або будь – якого лікувально-оздоровчого закладу, який забезпечує відповідні санітарно – гігієнічні та екологічні умови приміщень для тимчасового перебування мешканців [1,2].

  • ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХИСНОГО ОДЯГУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ТЕПЛИЦЬ

      Світлана Матвійчук, Віра Семак (Мукачево, Україна) |    Завантажити статтю |  Link

    Впровадження в сільському господарстві вирощування овочів в захищеному ґрунті теплицях в є високорентабельним вирішенням для продуктивного використання земельних ділянок. За [1] теплиця – це середньо - або великогабаритна культиваційна споруда, огороджена склом або плівкою; обслуговується працівниками, що знаходяться в середині споруди і використовується для вирощування рослин. Погіршення економічного стану спонукає селян вирощувати овочеві культури не тільки для власного споживання, а і для збуту на ринку. Це вирішує такі проблеми, як незалежність виробника від пор року, від погодних умов. Інша проблема полягає в тому, що земельні ділянки, придатні для вирощування овочевих культур, коштують дорого. Тому для вирішення даної проблеми виробники все більше будують теплиці. «Мало землі – багато врожаю» – ось девіз сучасних аграріїв.

  • ЭКОЛОГИЯЛЫҚ БІЛІМ БЕРУДІҢ ЖАРАТЫЛЫСТАНУ ҒЫЛЫМЫМЕН САБАҚТАСТЫҒЫ

      Айнур Сыздыкова, Эльмира Максутова (Жезқазған, Қазақстан) |    Завантажити статтю |  Link

    Осы ретте экологиялық білім мен тәрбие беру мәселесін мемлекеттік деңгейде кең көтерудің қажеттілігі туындап отыр. Экологиялық білім беру дегеніміз - адамзат қауымының, қоғамның, табиғаттың және қоршаған ортаның үйлесімділігін және оны тиімді пайдаланудың жолдарын халыққа түсіндіру. Оның ішінде қоршаған орта мен табиғи ресурстарды тиімді пайдалану арқылы табиғатты аялай білетін, оны ластанудан қорғайтың, экологиялық білімі мен мәдениеті жоғары, ізгілікті, адамгершілігі мол жас ұрпақты тәрбиелеудің маңызы зор. Экологиялық дағдарыстың ұлғаюын мейлінше тежеу, табиғат пен қоршаған ортаны қорғаудың жолдарын ұғындыру, жалпы халықтың экологиялық сауатын ашу жастарға үздіксіз білім беру нәтижесінде ғана іске асады.