ХXХV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Технологія інтерактивного навчання не є абсолютно новим явищем для української школи. Частково він використовувався ще в перші десятиріччя минулого століття і був поширений у педагогіці та практиці української школи у 20-ті роки. Наприклад, в школі м. Корін (між Києвом та Житомиром) А. Рівін у 1918 році використовував у навчанні учнів роботу в парах змінного складу, за допомогою чого учні за один рік проходили програму трьох-чотирьох років навчання. Уроків як таких у школі не було. Під час занять учні вільно рухались, розмовляли один з одним. В основу методики Рівіна була покладена ідея «навчаючи інших, навчайся сам».

Наразі позашкільні заклади є невід'ємним компонентом освітньої структури, який сприяє всебічному, гармонійному розвитку особистості учня, соціальній адаптації та самореалізації в суспільстві у майбутньому. Вони доповнюють шкільну освіту та створюють позитивне виховне середовище для учня. У Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття) [27. ст.5]зазначається: «Концептуальні засади діяльності сучасних позашкільних закладів складалися в процесі реформування позашкільної освіти, який розпочався у 1993 році, коли Національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття") діяльність позашкільних закладів було спрямовано на забезпечення потреб дітей і молоді у творчій самореалізації, придбанні додаткових умінь, навичок за інтересами; створення умов для інтелектуального і духовного розвитку; на підготовку підростаючого покоління до активної професійної і суспільної діяльності» [1].

Розвиток технологій дистанційної освіти, інформаційно-комунікаційних технологій та можливостей програмного і апаратного забезпечення, і як наслідок, проблема над швидкого застарівання знань, зменшення періоду напіврозпаду компетентності зумовлюють необхідність у вдосконаленні системи освіти, зокрема у пошуку нових шляхів отримання знань. В результаті, останнім часом з’явилась тенденція до появи у вищих навчальних закладах масових відкритих онлайн курсів, які сприяють рівному доступу до освіти будь-кого, без аналізу попереднього рівня освіти, незалежно від регіону проживання.

Современные требования к уровню знаний будущего специалиста предполагает усиление ориентаций на формирование специальных умений в области креативного подхода выполняемой самостоятельной работы. Поэтому методология учебного процесса должна учитывать нормативную направленность. Ее важной задачей становится методологическое обеспечение процесса познаний студента как будущего специалиста [2].

Условия, обеспечивающие реализацию основных идей информатизации в образовательном процессе по графическим дисциплинам, с одной стороны определяются [1]: мотивация учителей и преподавателей, к внедрению новых информационных технологий в урочную и внеурочную деятельность, и их технической подготовленностью; техническая оснащенность необходимым оборудованием, а также доступом в Интернет; наличием специалистов и/или сервисных служб для технической поддержки и оказания консультативной помощи в эксплуатации компьютерной техники; методическим оснащением процесса использования средств информационных технологий в учебном процессе.

Все наше життя пов'язане із спілкуванням і сильно залежить від нього. Матеріал, який я опрацювала по даній темі допомагає опанувати навики, які дозволяють легше добиватися своїх цілей, будь то кар'єрне зростання, популярність, пошана, поліпшення стосунків, упевненість в собі. В даній тему я намагалась розкрити роль ораторського мистецтва в житті сучасних людей, які хочуть досягти в житті успіху; освітлювала питання, пов'язане з підготовкою до публічного виступу.

Осмислюючи суть змін, які відбуваються у світовому просторі, сучасний педагог і ми з вами, повинні усвідомити своє місце і роль у реалізації нинішніх соціальних потреб і своїх власних. У Національній доктрині розвитку освіти вказується, що необхідно забезпечити перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, яка сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу особистості та суспільства [1].

Эффективность современного урока основывается на широкой реализации связи с жизнью и практикой, на применении новых форм и методов обучения. Деятельность каждого учителя должна быть связана с творческим подходом. Учитель должен развить в обучающемся желание познавать, искать и экспериментировать. Для этого недостаточно пересказать ученикам параграф учебника или заставить их вызубрить все имеющиеся в нём формулы и определения.

Особливості освіти, як галузі національної економіки протягом століть формували шляхи і напрямки розвитку організаційних форм навчальних закладів. На сучасному етапі розвитку освітянської галузі можна виділити декілька шкіл, які мають не тільки істотні відмінності в організації навчальних процесів, а й добре зарекомендували себе у світовій системі господарювання.

Проминули роки шкільного життя. І ось зроблено перший крок до опанування професії. З кожним роком до Петрівського державного аграрного технікуму поступають все більше студентів з периферії, з сільської місцевості. Ми приймаємо їх ще зовсім юних. Вступ до технікуму – це межа, що відокремлює дитинство і юні роки. Викладацький склад повинен пам’ятати, що кожен студент вступає до технікуму з багажем своїх моральних якостей і задатків, визначеним світоглядом, своїми думками, поглядами. Він уже сформував свою позицію і погляд на життя. І тому не можна не враховувати нових вимог суспільства, не можна не зважати на те, що нинішні першокурсники вже чимсь не схожі на своїх попередників. Діти більше знають, у них ширші запити й потреби. Студент одержав нову свободу, а як нею розпоряджатися ще не зовсім знає.

Стан дослідження проблеми. Темі професійно орієнтованого навчання іноземній мові студентів у немовному вузі присвячені дослідження багатьох авторів, таких як І.Бім, М.Л.Вайсбурд, Н.Д.Гальскова, Т.П.Оглуздіна, М.К.Кабарда, Н.В.Фролова. Однак, незважаючи на досить велику кількість досліджень, необхідно відзначити, що сучасне навчання іноземній мові у ВНЗ, і зокрема в аграрному вузі, потребує комплексного вдосконалення способів і засобів професійно орієнтованого навчання, спрямованого на організацію практико-орієнтованої навчальної діяльності з урахуванням досягнень педагогічних і психологічних наук.

Актуальність проблеми. Керівники готельної індустрії все більше приходять до висновку про важливість корпоративної культури в колективі, їхні цінності та ідеали. Саме працівники представляють свою організацію, що дає їм можливість рухатися в одному напрямку як єдине ціле. Корпоративна культура – нова галузь знань, що входить в серію управлінських наук. Вона виділилася також з відносно нової галузі знань – організаційної поведінки, яка вивчає загальні підходи, принципи, закони та закономірності в наступних напрямках: особистість в організації; групову поведінку в організації; поведінка керівника в організації; адаптація організації до внутрішньої і зовнішньої середовищі, підвищення організаційної ефективності в діяльності організації.

Творчість є родовою властивістюлюдини і людства в ціломуТворчість - цедіяльність, яка породжуєщосьнове, раніше не відоме на основіосмисленнявженагромадженогодосвіду та формуванняновихкомбінаційзнань, умінь, продуктів.⦋3, с. 106⦌ Сформована в Петрівському державному аграрному технікумі система методичної роботи спрямована на розвиток професійно-педагогічної майстерності викладачів, їх творчого потенціалу, готовності до реалізації компетентнісного підходу в підготовці сучасного фахівця.

Постановка проблеми. У сучасних умовах соціально – культурного розвитку суспільства в Україні головним завданням школи стає виховання зростаючої особистості, здатної до творчого саморозвитку, саморегуляції та самореалізації. У Концепції загальної середньої художньої освіти [5; 6] та Концепції художньо – естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах [7] наголошується, що в процесі гуманізації загальноосвітньої школи дисципліни художнього циклу перемістилися в центр вивчення. Тому гра, імпровізація, драматизація та інші різноманітні засоби творчості і спілкування з мистецтвом стають основними в педагогічному навчально – вихованому процесі.

Одним з аспектів демократичних перетворень, які відбуваються у нашому суспільстві, є гуманізація всіх сфер життя, суспільних відносин, що передбачає підвищення культури особистості, розвиток її творчого потенціалу. Культура, з одного боку, акумулює результати творчої діяльності, а з іншого — формує якості особистості, розвиває її інтелектуальні та духовно-творчі можливості. У наш час культурне зростання особистості асоціюється насамперед з отриманням освіти як процесом набуття різносторонніх і глибоких знань. Оскільки джерелом освіти є культура, то і змістом освіти має бути культура.

Использование современных технологий направлено на повышение качества образования, на оптимизацию процесса обучения, на повышение уровня культуры подрастающего поколения в работе с техническими информационными средствами. Одной из современных образовательных технологий является технология модульного обучения. Модульное обучение – это такая педагогическая технология, при которой учащиеся работают с учебной программой, составленной из модулей.

Інформаційне середовище суспільства – повна сукупність соціальних, економічних, матеріально-технічних, технологічних, правових та інших механізмів і норм створених і використовуваних для здійснення інформаційного обміну. Одним із головних прав людини є право на інформацію. Вона впливає на фізичний, емоційний і розумовий розвиток підлітка, який перебуває в безпосередньому пошуку інформації. У статті 17 «Кодексу права дитини» зафіксовано право підлітків на інформацію, це:

Процес вивчення вищої математики починається зі знайомства викладача зі студентами. Дивлячись в очі студентам, хочеться донести, що в математиці є своя краса, як в живописі і поезії. Ця краса виявляється іноді у виразних, яскраво окреслених ідеях, а іноді вражає нас у широких задумах, які ховають у собі щось недоговорене, але багатообіцяюче.Для того щоб студенти розуміли тебе, твій предмет потрібно бути не лише хорошим викладачем – предметником, а й гарним психологом. Кожна особистість для такого викладача – це конкретний ключик для здійснення своїх задумів, а саме -навчити студентів мислити.

Емоційна сфера особистості є тим психічним феноменом, який найбільш ефективно піддається впливу мистецтва. Серед видів мистецтва саме музика володіє ефективним ресурсом збуджувати емоційну сферу особистості. Емоційна сфера особистості достатньо складана. З психологічної точки зору, вона поєднує настрої, переживання почуттів, стани стресів та фрустрацій, мотивації та інтенції, прагнення, потреби та відчуття задоволення тощо.

В освіті України продовжується реформування, спрямоване на оновлення її змісту, вдосконалення технологій навчання і виховання. На сьогодні державну освітню політику визначає Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [6], згідно якої основним завданням педагогічної освіти встановлено приведення змісту фундаментальної, психолого-педагогічної, науково-методичної, інформаційної та соціально-гуманітарної підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників у відповідність із вимогами інформаційного суспільства та змінами, що відбуваються у соціально-економічній, духовній і гуманітарній сферах.

В основі мистецької освіти полягає важливе завдання – формування художньо-естетичної культури особистості. Ця проблема розуміється як фундаментальна, оскільки потребує наукової рефлексії наукових підходів щодо формування культури особистості в її різновидах: естетичної, музичної, художньої, художньо-естетичної. Про переконливо стверджують науковці І.Зязюн, О.Рудницька, Г.Падалка, О.Щолокова, О.Отич та інші.

Как известно, в основе формирования музыкальной культуры личности лежит восприятие музыки. Музыкальное восприятие в педагогике искусства рассматривается как наиболее существенный, генерализированный феномен, участвующий в процессе познания музыки, её понимания, в творческих исполнительских процессах, в процессах эмоционального переживания, художественного воображения и др.

Одно з педагогічних завдань мистецької освіти  підготовка кваліфікованих вчителів мистецьких дисциплін, зокрема, й музики. Вчитель музики в Китаї переважно здійснює роль співака або акомпаніатора, який супроводжує спів дітей. У шкільній практиці програмами передбачено уроки співу та уроки з Пекінської опери як національною спадщини китайського народу та яскравий приклад розвитку китайської культури. Саме для таких видів діяльності здійснюється підготовка майбутніх учителів музики. Натомість підготовка вчителів музики на Україні передбачає більш широке коло фахових компетенцій. Одна з важливих – музично-виконавська. Високі вимоги щодо оволодіння музично-виконавською майстерністю під час навчання в педагогічних університетах України приваблює студентів з Китаю.