XII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

The introduction of early learning in foreign languages ​​is justified by the natural disposition of children to languages ​​and their emotional readiness to master them, as well as by the advantage of the globally active motivation of children of primary school age to play game. The most favorable age from which it is preferable to begin the early learning of a foreign language in elementary school is six years.

Ma’lumki, boshlang`ich ta’lim fanlari orqali o`quvchilarning umuminsoniy va ahloqiy ko`nikmalari, dastlabki savodxonlik malakalari shakllantiriladi. O`quvchi maktabga kelgan dastlabki kunidan boshlaboq o`qishga havas qo`yishi savodli o`qishi, dastlabki amallarni to`g`ri bajarishga o`rgatishi kerak. Kichik yoshdagi o`quvchini o`qishga o`rgatishda ularning umumiy rivojlanishini, psixologiyasini hisobga olish zarur. Ta’limga ilg`or pedagogik texnologiyalarni olib kirish va eng zamonaviy, takomillashgan o`qitish usullarini qo`llagan xolda yuqori samaraga erishish bugungi kun boshlang`ich ta’lim oldidagi dolzarb vazifalaridan biridir. 

XIX сторіччя є досить суперечливим періодом для гуманістичних педагогічних поглядів, оскільки з одного боку відбувалися процеси популяризації і засвоєння дарвінізму, заперечення гуманно-ціннісних ідеалів, а з іншого боку неабиякої популярності набували погляди й переконання таких вчених як М.Пирогов, Г.Спенсер, Дж.Дьюї, М.Драгоманов та ін. Ядром їхньої педагогіки була ідея гуманності, яка полягала в тому, щоб виховувати в дітях людяність і добропорядність. Сенсаційним було проголошення М.І.Пироговим ідеї про те, що особистість дитини так само є недоторканою як і особистість дорослої людини [5, с.108]. Видатний вітчизняний педагог К.Д.Ушинський заклав теоретичні основи національної гуманістичної педагогіки. Ідеальний вчитель, на його думку, тонко відчуває душевний стан своїх учнів, убачає в них особистості, які гідні такої самої поваги та визнання своїх прав, як і дорослі люди. Такий педагог прагне створювати взаємини, за яких виникає можливість особистісного впливу вчителя, його розуму, моральності, волі, характеру на особистість вихованця.

У рамках реформи нової української школи, якість системи освіти початкової ланки визначається підготовкою учнів до життя, адже знання, вміння та навички, якими вони оволодівають у процесі вивчення шкільних дисциплін, не трансформуються автоматично в таку готовність. Освіта орієнтована на майбутнє передбачає не засвоєння учнями готових знань, а розвиток такого типу мислення, який сприяє адекватному оцінюванню нових обставин, формуванню стратегій розв’язання проблем, підприємливості у змінних життєвих ситуаціях, усвідомленню відповідальності за власне життя тощо.

Мета статті – ознайомити із професійними захворювання ми вчителів музики (музичних працівників) та практичними засобами профілактики професійних захворювань. Основою діяльності будь-якої людини є праця, від якої залежить не тільки її здоров'я й добробут у сім’ї, але й розвиток держави, її суспільства. Зокрема у статті 43 Основного Закону України говориться «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується» [3, С. 18].

Актуальність. Музейна сфера в сучасному вимірі, зберігаючи артефакти минулого, має орієнтуватися на майбутнє. Світові музеї невпинно крокують в ногу з часом та активно залучають найактуальніші інноваційні тренди у базу своєї діяльності. Це зумовлює актуальність дослідження роботи таких музеїв, зокрема оцінки роботи екскурсовода, а також розробку пропозицій щодо вдосконалення роботи музейної установи.

Професія «Екскурсовод» має величезне значення в організації турбізнесу. Ця професія вимагає наявності таких професійних якостей і вмінь, як широкий кругозір, стійкий гарний настрій, потреба в спілкуванні, здатність розуміти наміри, помисли, настрої людей, вміння знаходити спільну мову з різними людьми та ін.

Актуальність дослідження. У Концепції Нової української школи визначено соціальне замовлення: компетенізація освіти шляхом реалізації компетентнісного підходу, орієнтація її на результат у формі розвинутих ключових компетентностей учнів, структури їхніх знань, поглядів, ціннісних орієнтирів, успішної самореалізації в професії і житті, формування особистості, патріота, інноватора, здатного конкурувати на ринку праці, розвивати економіку, навчатися впродовж життя. У компонентній формулі нової школи провідне місце відводиться вчителям нової формації, які перебувають в авангарді суспільних та освітніх перетворень, успішних, умотивованих, компетентних, які є агентами сучасних змін[5].

Постановка проблеми. Одним з головних завдань модернізації освітнього процесу в Україні є створення сприятливих умов для здобуття якісної загальної середньої освіти всіма її здобувачами. На думку багатьох дослідників, використання технологій дистанційного або електронного навчання в освітньому процесі дозволить розв’язати основні задачі сучасної школи. Тому в 2000 році була прийнята Концепція розвитку дистанційної освіти, а в 2013 році затверджене Положення про дистанційне навчання в Україні, що дало різкий поштовх до його впровадження практично в усіх типах і видах навчальних закладів [8; 9].

Сучасний етап розвитку людства, з його зневажливим відношенням до природи, невизначеністю проблеми взаємовідносин природи і суспільства, низька емоційна культура, нехтування національними традиціями природокористування і моральними принципами викликає появу глобальних проблем. Постає правомірним формування нового світосприйняття людини та переорієнтація інтересів людини у русло духовності, моральності, культуровідності.

Сучасний урок географії неможливо уявити собі без використання засобів наочності. Жоден з інших предметів в такій мірі не потребує наочності і цікавості, як географія. В той же час, жоден з предметів не представляє сприятливішого поля для вживання наочних і цікавих способів викладання, як географія. Тому кожен викладач географії повинен усвідомити всю значущість наочності, знати її різновиди, методику використання на заняттях.

Ділова гра – це моделювання реальної діяльності у спеціально створеній проблемній ситуації. Вона є засобом і методом підготовки та адаптації до трудової діяльності та соціальних контактів, засобом тестування здібностей. Ознаками ділової гри є: проектування реальності, конфліктність ситуації, активність учасників, відповідний психологічний клімат, міжособистісте та між групове спілкування, розв’язання сформульованих на початку гри проблем. Традиційні ділові ігри мають заздалегідь розроблений сценарій, орієнтований на вирішення типових проблемних ситуацій, мають на меті навчати учасників гри розв’язувати ці проблеми. У навчальному процесі ділову гру використовують з метою закріплення знань, які студент здобуває у процесі лекційних і семінарських занять, самостійної роботи.

Реалії сьогоденного світу та України зокрема, характеризуються глобальними екологічними загрозами, серед яких парниковий ефект та зміна клімату, поширення кислотних дощів, втрати біорізноманіття, знеліснення, забруднення пестицидами та радіонуклідами тощо. Необхідність долати ці виклики зумовила становлення на теренах нашої держави випереджаючої екологічної освіти для сталого розвитку, головним завданням якої є розвиток особистості, здатної до повноцінної й активної життєдіяльності, постійного самовдосконалення, адекватного реагування на екологічні виклики ХХІ століття [1, с. 23].

Будь – яка модель системи виховної роботи має бути побудована на основі ідей і положень програми виховання. Зокрема, Л. Келембет [3] подає орієнтовну модель системи виховної роботи, побудовану на основі ідей і положень програми виховання, що базується на таких аспектах: концептуальному, управлінському, виховному, методичному, соціально-культурному, результативності виховної діяльності; концептуальним аспектом охоплюється: мета та завдання виховання; очікувані результати; концепця виховання; управлінським аспектом розкривається зміст та особливості управління виховною системою ЗВО, технологічні етапи моделювання освітнього простору; виховним аспектом передбачається втілення виховної програми; методичний аспект базується на науково-методичному забезпеченні виховного процесу, що здійснюється через оптимізацію системи методичної роботи як важливого чинника формування готовності педагогічних кадрів до організації виховного процесу згідно з сучасними вимогами; упровадження інноваційних педагогічних технологій, активних та інтерактивних форм і методів виховання; здійснення моніторингу рівня розвитку виховної системи; розробку прогностичної моделі особистості випускника ПЗВО; соціально-культурний аспект – це взаємодія органів управління освітою, студентського самоврядування, інших інституцій із питань виховання студентської молоді.

Казақстан Республикасындағы білім беруді дамытудың 2011-2020 жылдарға арналған мемлекеттік бағдарламасында орта білім сапасына қойылатын негізгі міндеттердің бірі - қазіргі заманғы білім берудің үлгісін қалыптастыру мен оны әлемдік білім беру кеңістігіне кіргізуі қажет екендігін атап көрсетілген [1].

Постановка проблеми. Для забезпечення ефективної адаптації дитини до шкільного навчання одним з важливих завдань постає психологічний супровід готовності дітей до шкільного навчання, що ґрунтується на розумінні змісту, структури та критеріїв готовності до школи. Реформування в напрямі гуманізації сучасної системи освіти досить гостро порушує питання готовності дітей до навчання у школі, оскільки це важливий крок у доросле життя, і від того, яким він буде, залежить здатність дитини адаптуватися до нових умов і реалізувати власні потенційні можливості.

Проблеми взаємодії людини і оточуючого середовища загострюються. Практично кожна людина відчуває все більше погіршення стану навколишнього середовища з вини цивілізації. Змінюється клімат, росте число генетичних захворювань, з'являються хвороби, які раніше не були відомі. Людство зіткнулося впритул з екологічними катаклізмами і ще не усвідомило те, що причиною їх є саме воно. Сьогодні потрібне нове мислення, мораль, культура поведінки, тому стала актуальною екологічна освіта. Екологічні знання забезпечують усвідомлення цінності природи.