XII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Постановка проблеми. Аграрний сектор України є важливою складовою національної економіки, це один з провідних важелів сталого економічного розвитку країни, роль якого особливо посилюється на етапі входження нашої держави у світовий економічний простір. Зернове виробництво належить до стратегічних галузей будь-якої держави. Протягом тривалого періоду Україна за показником виробництва зернових на душу населення належала до першої десятки країн світу. Останнім часом набуває все більшої актуальності виробництво достатньої кількості зерна не лише для забезпечення внутрішніх потреб держави, а також для зміцнення позицій України на світовому ринку.

Сьогодні фондовий ринок України знаходиться на етапі свого становлення та значно відстає у розвитку від фондових ринків промислово розвинутих країн. З огляду на це, дослідження сучасних умов, особливостей та тенденцій розвитку фондової біржової торгівлі та інфраструктурі України стає для національної економіки надзвичайно актуальним.

Под внешнеэкономической деятельностью подразумевают одну из сфер экономической деятельности, которая очень тесно связана с внешней торговлей, импортом и экспортом, иностранными инвестициями и кредитами, а также с проектами, осуществляемыми с другими странами.

Об’єднані територіальні громади, які утворюються в рамках процесу децентралізації, в сучасних умовах стикаються з низкою викликів, які полягають у формуванні стійких господарських комплексів, що дозволяють не лише забезпечувати життєдіяльність громади, але мати багатогалузеві виробництва для наповнення місцевого бюджету та вирішення соціальних проблем, наприклад, безробіття. Згідно перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 1077 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 255-р) в Івано-Франківській області буде створено 60 об’єднаних територіальних громад. На сьогодні половина з них утворена та функціонує, інші – на різних стадіях формування. Перед місцевими територільними громадами постає актуальне питання вибору соціально-економічних альтернатив, які би обумовлювали розвиток територіальних громад на принципах збалансовності [1,2].

Гoвopячи пpo Iнтеpнет - мapкетинг, не мoжнa не зупинитиcя нa тiм, якi пеpевaги вiн дaє пoтенцiйним пoкупцям i пpoдaвцям. Щo ж змушує людей poбити пoкупки в Iнтеpнет i викopиcтaти Iнтеpнет - кoмеpцiю в пoвcякденнoму життi? Тут вapтo нaзвaти тpи фaктopи - цiнa, чac i пpямий кoнтaкт. Пpичoму їх пoтpiбнo poзглядaти cпiльнo. Тiльки oднoчacнa нaявнicть цих фaктopiв змуcить клiєнтa будь-щo пpидбaти зa дoпoмoгoю Iнтеpнет. Cиcтемa дoзвoляє клiєнтaм oбиpaти й зaмoвляти тoвapи, не вихoдячи з будинку aбo oфicу. Вoни мoжуть oдеpжaти iнфopмaцiю пpo тoвapи й пocлуги. Зaвдяки пpямoму кoнтaкту виключaєтьcя тaкoж неoбхiднicть cпiлкувaння з пocеpедникaми, тoбтo пoкупець вpятoвaний вiд впливу iнших фaктopiв.

Підприємства видавничо-поліграфічної галузі перебувають на складному етапі свого розвитку, змістом якого є адаптація до ринкових умов, пошук нових форм і методів господарювання, які здатні забезпечити достатньо високий рівень економічної стійкості. Невизначеність зовнішнього середовища, негнучка реакція внутрішньої структури видавництв і поліграфічних підприємств на зовнішній вплив призвели до зменшення обсягів реалізації продукції, скорочення оборотного капіталу і в цілому до зниження ефективності їх функціонування.

В умовах Глобалізації 4.0, проголошеної на Давоському економічному форумі у 2019 р. та нестабільного зовнішнього середовища, у підприємств виникає об’єктивна необхідність застосування ефективного механізму стратегічного планування діяльності, по-перше, для реалізації цільової діяльності у вигляді виживання та подальшого функціонування на галузевих ринках в умовах турбулентного середовища, по-друге, для забезпечення бажаного рівня конкурентоспроможності, отримання планових показників прибутковості та подальшого розвитку бізнесу.

Будь-якій формі руху характерна нестабільність. Економічний розвиток теж є певною формою руху, а тому цей закон поширюється і на нього. Поки зміни в кожній системі накопичуються поступово, а стабілізуючі механізми цієї системи за своєю потужністю перевищують коливання, спричинені цими змінами, система ці зміни сприймає спокійно, тобто знаходиться у стані рівноваги. За своїм змістом поняття «економічна рівновага» є досить простим і відображає такий стан взаємодіючих структур, за якого протидіючі елементи економічної системи компенсують один одного [3, c. 276].

Основою складної та різноманітної діяльності будь-якого підприємства є виробничий процес, який здійснюється шляхом впливу людини на предмети праці за допомогою окремих засобів праці і в результаті чого матеріальні ресурси перетворюються в готову продукцію.