ІІ Международная научно-практическая интернет-конференция

Among all words used in a classroom there is the only word that usually makes the students shudder: “test”. There is hardly a person who would claim that s/he favors tests and finds them very motivating. However, tests cannot be avoided completely, for they are inevitable elements of learning process. They are included into curriculum at schools and are to check the students’ level of knowledge and what they are able to do; they could be accomplished at the beginning of the study year and at the end of it; the students could be tested after working on new topics and acquiring new vocabulary. Moreover, the students are to face the tests in order to enter any foreign university or reveal the level of their English language skills for themselves. The role of tests is very useful and important, especially in language learning. It is a means to show both the students and the teacher how much the learners have learnt during a course. Without testing, there is no reliable means of knowing how effective a teacher sequence has been. Testing provides a form of feedback, both for learners and teachers.

Mustaqillik tufayli barcha sohalar qatori ta’lim-tarbiya tizimida ham jiddiy o’zgaishlar bo’lmoqda. Umumiy o’rta, o’rta maxsus hamda oli ta’limning davlat ta’lim standarti ishlab chiqildi. Umumiy o’rta ta’lim maktablaridagi fanlardan biri bo’lgan “Ona tili” fani asosit ta’lim turi hisoblanadi. Uning asosiy vazifasi o’quvchilarning og’zaki va yozma nutqini o’stirish bilan birga ijodiy tafakkur sohiblarini, kelajagimiz bo’lgan yoshlarni har tomonlama yetuk komil inson sifatida tarbiyalashdir. Bu masala “Kadrlar tayyorlash milliy dasturi” va “Ta’lim to’g’risida”gi qonunda ham batafsil yoritilgan. Prezidentimiz XXI asrni axborot texnologiyalari asri deb nomlagani barchaizga ma’lum. Dastlab yuqori tashkilotlarda xujjatlar uchun xizmat qilgan kompyuter keying yillada katta-yu kichiklarning ermagiga aylanib qolganki, undan o’rinli, o’rinsiz turli ehtiyojlarni qondirish vositasi sifatida fydalanilmoqda, lekin shuni ham ta’kidlash kerakki, asosiy masallarni hal qilishda, ish yuritish hujjatlarini tayyorlashda ushbu texnikaning o’rni nihoyatda muhimdir.

Ko’pchilik olim va faylasuflar, pedagog va psixologlarning aqidalaricha, o’smir-yoshlarning ta’lim-tarbiyasi borasida, ularning o’qish, yozish, sanash, eshitish, gapirish va hamdardlik qilish kabi qobiliyatlarni o’rganishda maktabning boshlang’ich sinflaridagi jarayon muhim o’rin tutadi. Bolalarning maktabga borishlari va boshlang’ich sinflaridan umumta’lim bosqichiga o’tishlarida eng kamida quyidagi ikkita muammo yuzaga keladi: 1) Ta’limning usul va mazmuni o’zgarishi bu - davomotning pasayishi va bolalarda psixologik muammolarning ko’payishiga olib keladi. 2) O’qishga bolgan tayyorgarlik darajasining nisbatan yangi va murakkabroq saviyada pastroq ekanligi.

Язык – явление общественное, поэтому, безусловно, его развитие не может быть полностью автономным: оно, так или иначе, зависит от развития общества. Внеязыковые социальные факторы, как правило, влияют на язык не прямо, а опосредованно, через носителя языка. К «социальным факторам» относятся: изменение круга носителей языка; распространение просвещения; территориальное перемещение людей (миграции); создание новой государственности, по-новому влияющей на некоторые сферы языка; развитие науки; крупные технические новшества, влияние СМИ и рекламы, развитие науки, расширение зарубежных связей, интеграция в мировое экономическое и научно-информационное пространство, процессы глобализации в мировом сообществе и др.

Introduction. In recent years, Ukrainian researchers have become increasingly interested in accentology. Nowadays it is the least explored field of Ukrainian linguistics. But there are too many mistakes and misunderstandings connected with how and why in this or that way it is better to pronounce different words. The study of Ukrainian accent is multiple-aspect, but the most popular aspect is diachronic, because it allows to show historical suppositions of Ukrainian prosodic system. Diachronic accentology is explored by L. A. Bulachovskyi, I. I. Ogiienko, V. G. Sklarenko, Z. M. Veselovska, and V. M. Vynnytskyi, etc. O. O. Potebnia was the first in Ukrainian linguistics who investigated the accent. He applied a comparative method to the East Slavic stress system, collected accentual material of East Slavic languages. I. I. Ogiienko is another well-known scientist of the XXth century. Besides books devoted to the history of stress system, he systematized the well-organized Ukrainian stress system. The accent in the contemporary East Slaviс languages are typically characterized as either fixed or free in word-formative and form-building paradigms. Matthew Baerman studied the evolution of fixed stress in Slavic.

Самостійна робота з іноземної мови - це вид навчальної діяльності, в процесі якої студенти самостійно під керівництвом викладача виконують різні завдання, проявляючи навички самоконтролю. Процеси глобалізації, інтеграції та інформатизації у сучасному світі викликають необхідність адаптації людини до сучасних умов, її вміння та готовність адекватно сприймати зміни, бути готовою змінюватись самій та самовдосконалюватись. За таких умов необхідно сприяти успішній професійній реалізації особистості, оновлюючи зміст, форми і методи навчання.

У сучасному світі стрімко розвивається інформаційно-обчислювальна тателекомунікаційна техніка – це неминуче призводить до інформатизації вищоїосвіти, необхідності підвищення якості підготовки фахівців з новим типоммислення і культури, що відповідають вимогам сучасного інформаційногосуспільства й комунікаційного простору, породжуючи виникнення протиріч:між рівнем розвитку інформаційного середовища і якістю підготовки фахівцівдо здійснення сучасної іншомовної комунікації; між обсягом інформації, щопостійно збільшується і можливостями індивіда до її сприйняття, обробки,засвоєння, передачі і використання у професійній діяльності. Вирішеннюзазначених протиріч сприяє впровадження інформаційних технологій в освіту.

Лексичний склад кожної розвиненої мови перебуває під значним впливом позамовної дійсності та відображає динаміку її поступу, який є об’єктивним процесом, зумовленим загальним прогресом людства. Формування глобального інформаційного простору, тенденція до світової інтеграції суспільних та економічних процесів стимулюють появу нових концептів, які потребують відповідних експонентів. Це збагачує словниковий склад мов, у тому числі й сучасної української мови, у якій значну частину назв нових понять становлять запозичення. Економічні та суспільні перетворення в Україні, відкритість, інтеграція в міжнародні культурні й інформаційні сфери спричинили кількісне зростання частки англіцизмів, яке значно посилилося наприкінці ХХ ст. і на початку XXI ст.

Модернізація змісту, форм і методів соціокультурної освіти в Європі і в Україні регламентується документами Ради Європи і Болонського процесу. Необхідність формування соціокультурної компетенції являється однією з основних цілей навчання іноземної мови в усіх закладах освіти України. Причиною введення соціокультурної компетенції у поняття комунікативної компетенції з іноземної мови стало визнання необхідності співіснування в полікультурному просторі. Вона складається з країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань і передбачає володіння студентами знань з історії, географії, економіки та культури країни, мова якої вивчається. Сучасний студент має широкий спектр можливостей іншомовного спілкування зі своїми ровесниками з різних країн світу. Іноземна мова як навчальний предмет сприяє розвитку особистості, усвідомлення себе як культурно-історичного суб’єкта. Вивчення іноземної мови повинно бути спрямоване на розвиток носія соціокультурних характеристик і його ролі як суб’єкта діалогу культур, інтегративних загальнокультурних та полікультурних умінь застосовувати іноземну мову як засіб культурного спілкування.

Использование аутентичных средств (художественные, общественно – политические, научно-популярные фильмы) позволяет расширить сферу функционирования языка на занятиях в вузе. При показе видеофильмов, относящихся к разным жанрам, имеется возможность моделировать речевое и неречевое поведение обучающегося в разнообразных ситуациях общения, проводить на их основе беседы, дискуссии. Иными словами, благодаря использованию видео, мы обеспечиваем функционирование русского языка в учебной аудитории на том уровне, на котором он используется в естественных условиях носителем языка, что является наиболее сложным в обучении неподготовленной спонтанной речи. Комплекс тематически подобранных видео создает материализованную опору для умственных операций, необходимых в работе с текстами на различные темы, для активизации речи студентов и повышения их интеллектуального уровня, расширения кругозора. Вышесказанное предполагает использование аутентичных средств (видеофильмов) на занятиях русского языка в национальной аудитории. Типовая программа (Алматы, 2002) также предусматривает работу с аутентичными средствами с целью развития и совершенствования устной и письменной речи.

Ана баларының алдында аналық міндетін орындаса, қоғамда, жанұяда әйел ретінде де өз борышын атқарады. Отбасының ұйытқысы, берекесі, мейір-шапағат көзі - әйел. Әйелдің бұл рөлі отағасының жамағатына, бала-шағаның анаға деген сүйіспеншілігімен, қамқорлығымен, ана жанын қас-қабағынан, жанарынан танығыштықпен нығая, биіктей береді. Әрине, әйел де өзінің аналық борышын ұмытпағанда, әсіресе, ерімен қабат жарысып, тату-сүйіспеншігіліке тұрғанда, оған деген көзқарасында халқымыздың ізгі дәстүрін, өнегелі-өміршең салтын, діни жол-жосығымызды ескергенде ғана оның қадір қасиеті, бүкіл отбасын, ауылды, ағайын-туысты топтастырушылық мәртебесі арта түспек.

In recent years, there are a lot of accentual problems in linguistics, such as the accent position in the word, its modulations in consequence of the word-formation and inflection, also the reasons for choosing the setting of stress, the accent types, and so on. Phonetics is a discipline of linguistics that focuses on the study of the sounds used in speech. It is not concerned with the meaning of these sounds, the order in which they are placed, or any other factor outside of how they are produced and heard, and their various properties. This branch of linguistics is closely related to phonology, which focuses on how sounds are understood in a given language. As for accentology to understand the system of the stress position in the word researchers should move from history to present.

Наголосові ознаки кінцевого іменникового форманту –ч, –ач/–яч в сучасній українській мові. Деривати словотвірного типу із суфіксами –ч, –ач/–яч утворюються від дієслівних та іменникових основ. Серед дієслівних переважають твірні слова недоконаного виду, що називають: 1) Особу як виконавця певної дії, вказаної твірним дієсловом: копач, перекладач, ткач; 2) Особу як носія певної ознаки, що визначає її поведінку: окозамилювач, прохач; 3) Предмет, за допомогою якого виконується певна дія: вимикач, притискував, тягач. Відомо, що існує велика кількість дериватів, що поєднують кілька словотвірних значень: винищувач /людина і предмет/, сікач /предмет і тварина/. Попередній аналіз засвідчує, що акцентні ознаки –ч у словах з різним категоріальним словотвірним значенням збігаються. Це дає підставу розглядати похідні з ними як єдину сукупність слів. Загальна кількість іменників з формантом –ч, що стоїть після суфіксів –ва/–юва, –ва, –а – 583 одиниці. Найчисельнішою /277 одиниць/ є група іменників із –ч, що стоїть після дієслівних формантів –ува/–юва. У таких похідних –ч стоїть через два склади після наголошеного –ч /267одиниць/: за/крі´пл/юва/ч, на/кле´/юва/ч, об/рі´з/ува/ч, с/ко´л/юва/ч:

Тижорат лексикасининг суффикслар жиҳатдан таркибий тузилиши бир қатор муаммолардан иборат. Мазкур соҳага ҳос суффиксларни аниқлашда биз қÿйидагиларни кÿриб чиқдик; Тижорат терминлари суффиксларининг келиб чиқиши ва тараққиёти; тижорат лексикасининг структуравий тузилиши, уларнинг асосий трансформацион моделлари; тижорат лексикасини ясайдиган сÿз ясовчи моделлар юзаги келишининг экстралингвиистик шарт-шароитини, яъни уларнинг бир томондан, тез-тез ёки кам қÿлланилиши, иккинчи томондан, уларнинг маҳсулдорлиги ёки маҳсулдор эмаслигини кÿрсатишдан иборат бÿлди (Степанова,1975). Тижорат лексикасини ифодалайдиган суффиксал воситаларни сÿз ясовчи модел ва типларни аниқлаш орқали амалга оширилди, чунки кÿпгина тилшунос ( Е.С.Кубрякова, Е.А.Земская, В.В.Лопатин, И.С.Улуханов, Г.С.Зенкова) олимларнинг асарларида тип ва модель сÿзи ясовчи деривантларни тасвирлашда классификациянинг асосий бирликлари хисобланади.

Усне мовлення відіграє важливу роль, тому що студент має змогу використати знання, а також розвинути їх, а викладач побачити прогалини над якими потрібно працювати. Проблема пошуку цікавих і нових методів навчання завжди існувала і зараз залишається актуальною. Одним з найкращих способів є рольова гра, в ході якої мовці програють різноманітні соціальні міжособистісні ролі. Гра допомагає у спілкуванні, забезпечуючи розвиток комунікативних навичок людей. Метою статті є розгляд і аналіз використання рольових ігор під час вивчення іноземної мови. Важливість введення ігрового моменту як одного з методів активного навчання висвітлено багатьма науковцями. Розробкою ігрових форм і методів навчання іноземної мови займалися: А. А Деркач, С.В. Перкас, С. Д. Щербак, Т. І. Олійник, Г. О. Китайгородська, Н. П. Красовська, О. І. Вишневський та ін. Грунтовно не розглянута проблема використання рольвої гри при вивченні іноземної мови у немовних вузах.

Мовна культура періодичних видань – один із показників рівня видавничої справи в державі. Важливу роль у досягненні високого рівня грамотності відіграє правильне вживання розділових знаків, які відображають структуру речення, підкреслюють основні елементи змісту, вказують на особливості інтонування фрази тощо. Оскільки речення – засіб формування і вираження думок і почуттів, його правильне пунктуаційне оформлення має безпосередній вплив на мисленнєво-мовленнєві процеси людини. У сучасному медіапросторі пунктуаційні анормативи надзвичайно поширені, зокрема на рівні простого речення. Це свідчить про те, що проблема, пов’язана з розділовими знаками, існує і її потрібно позбуватися. Вагомим надбанням у цьому напрямку стали праці Т. Г. Бондаренко [1] та А. Ф. Ломізова [2]. Останній подав таку класифікацію пунктуаційних помилок: а) відсутність потрібного розділового знака; б) зайвий розділовий знак; в) уживання не того розділового знака, який необхідний у конкретному випадку [2, с. 15].