30–31 December, 2015
ХХІ ғасыр білім мен ғылымның жаңа өмірге бастаған үлкен белесі болмақ. Еліміздегі Ұлттық білім деңгейін, әлемдік білім беру кеңістігіне енгізу арқылы өркениетті мемлекет құруға кең қадамдар жасалуда. Ал, өркениетке жеткізер жол тек ғылм ман білімде екендігі күннен күнге дәлелдене түсуде. Сол себепті білімі беру мәселелері қоғамымызда әрқашан өзектілігін жоймайды, қайта уақыт өте оның қырлары мен сырларын тереңнен зерттеу үшін еселене түсері хақ.
Питання підвищення якості освіти сьогодні розглядає вся світова спільнота. Якісний рівень освіти забезпечується у світі за допомогою відповідних механізмів, що дістали назву моніторингу, який розуміється як система збору, опрацювання й поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне спостереження за її станом і прогноз розвитку. Отже, моніторинг розглядається не лише як інструмент для отримання інформації про діяльність певної педагогічної системи, а також як засіб діагностичного управління навчально-виховним процесом.
«… Той народ, який першим реалізує можливості цифрових комунікацій і введе їх до навчальної методики, очолюватиме світовий освітній процес…» Гордон Драйден. Інформаційна технологія – сукупність методів, засобів і прийомів, що використовують для пошуку, накопичення, обробки, зберігання, представлення, передачі інформації (даних і знань) за допомогою засобів обчислювальної техніки і зв’язку, а також засобів їх раціонального поєднання з безмашинними процесами обробки інформації.
Для підготовки кваліфікованих кадрів для сільського господарства України створено мережу навчальних закладів: училищ, аграрних технікумів, коледжів, академій та університетів. На даний період в державі залишились як великі сільськогосподарські підприємства з оновленим машино-тракторним парком, так і утворились нові багато чисельні фермерські та селянські господарства, які закупляють нову вітчизняну та зарубіжну сільськогосподарську техніку, техніку нового покоління обладнану комп’ютерами та електронікою. Впроваджуються нові технології обробітку ґрунту, посіву та збирання сільськогосподарських культур. Сучасні методи точного землеробства передбачають використання інформаційно-комп’ютерних технологій та засобів телекомунікації і супутникового зв’язку. В останні 10-15 років у сільському господарстві стали використовувати дуже досконалу техніку: обертові плуги, комбіновані знаряддя для підготовки ґрунту до сівби, ґрунтообробно-посівні агрегати, самохідні обприскувачі, зернозбиральні комбайни, комбайни для збирання цукрового буряку, картоплі тощо. Більшість агрегатів обладнані системами навігації GPS, що дозволяє використовувати техніку найбільш ефективно. Тому суттєво підвищилися вимоги до компетентності фахівців аграрного виробництва, що в свою чергу ставить нові завдання і в першу чергу завдання підвищення якості підготовки фахівців. Тобто спеціалістів оперативного рівня, які безпосередньо виконують технічні завдання і приймають участь у створенні аграрного продукту.
O‘qituvchi pedagogik mahoratini oshirish sohasida olib borilayotgan tadqiqotlarda ko‘plab olimlar pedagogik mahoratni rivojlantirish haqida fikr bildirishib, bu jarayonning asosiy zahirasi o‘qituvchining o‘z faoliyati tahliliga doimiy intilishida (V.l.Zagvyazinskiy, Yu.K.Konarjevskiy, Yu.P.Lvova, I.P. Rachenko, L.I.Ruvinskiy, V.P.Simonov, V.A.Suxomlinskiy, Ya.S.Turbovskiy, T.I.Shamova va boshqalar); uning refleksiv qobiliyatlarini takomillashtirish (A.A.Bizyayeva, V.V.Vetrova, N.V.Kuzmina, E.N.Pexota, I.A.Stetsenko va boshqalar); refleksiv pozit- siyasini (A.V.Xristeva) rivojlantirishning o'ziga xos pedagogik reflek- siyasiga bogiiq bolganligi uchun uni pedagogik fikrlashni shakllantirish bilan boglab, shu tariqa (Yu.N.Kulyutkin, G.S.Suxobskaya) o’qituvchi pedagogik refleksiyasini rivojlantirish mumkin (B.Z.Vulfov, G.M.Kodjaspirova, N.V.Kuzmina, Yu.N.Kulyutkin, I.N.mesyonov, S.Yu.Stepanov, G.S.Suxobskaya, N.V.Xarkin, A.V.Xristeva va boshqalar.) deb ta’kidlaydilar.
Студенттер тербелістің механизмі жөнінде жалпы түсінік алғанннан кейін, тербелістерді қосу заңдармен толық сипатталатынын көрсетудің маңызы бар. Алдымен, бір жаққа бағытталған, периодттары бірдей, фазаларында біраз айырмашылығы бар және амплитудалары әр түрлі екі тербелісті қосудан бастайық.
Студенттер тербелістің механизмі жөнінде жалпы түсінік алғанннан кейін, тербелістерді қосу заңдармен толық сипатталатынын көрсетудің маңызы бар. Алдымен, бір жаққа бағытталған, периодттары бірдей, фазаларында біраз айырмашылығы бар және амплитудалары әр түрлі екі тербелісті қосудан бастайық.
В умовах складної криміногенної ситуації надзвичайне важливе значення для успішного вирішення завдань належного правопорядку і громадської безпеки в державі має високій рівень підготовленості курсантів [1, с. 3].Радикальні зміни нашого суспільства встановлюють нові вимоги перед працівниками органів внутрішніх справ [2, с.4]. Ці актуальні проблеми послужили вивчення у педагогічних джерелах професійної підготовки курсантів В.Ф. Бойко, С.Е. Бутова, А.О. Лігоцького, О.В. Запорожанова та ін.
Abstract. The theoretical analysis of the concept of "information technology education." The function of information-educational environment and its potential to improve the quality of education. Described electronic training system with network information and communication technology-based learning LMS «MOODLE» Bukovinian State Medical University and generalized its use in the educational process in order to improve the quality of students knowledge.
Качество образования неразрывно связано с целью и национальной стратегией образования. Сохранение традиционной стратегии образования (наукознание) являются основными причинами недостаточно высокого уровня его результативности, несоответствия результатов новым требованиям общества, предъявляемым к человеку. Вместе с тем, качество само по себе не может быть конечным результатом обучения. Оно лишь средство, с помощью которого выявляется соответствие результатов обучения ГОСО и требованиям общества. В Республике Казахстан принципы новой парадигмы знаний отражены в государственной программе развития образования на 2011-2020 годы. В ходе ее реализации были актуализированы вопросы оценивания качества образования, его измерения, совершенствования и контроля. Попытаемся ответить на вопросы: как встроена система оценки качества образования в решение поставленных государством задач, как модернизируется эта система в контексте общемировых тенденций, как она реагирует на изменения в отечественном образовании?
На сучасному етапі розвитку мистецької педагогіки аксиомічним є твердження щодо поліфункціональності мистецтва. Особливої уваги з педагогічної точки зору заслуговують можливості мистецтва щодо реалізації ним світоглядної функції. Механізм її дії обумовлено тим, що мистецтво, впливаючи на емоційно-чуттєву сферу особистості одночасно інтенсифікує процеси мислення, оцінювання та рефлексії. Це сприяє досягненню основної мети освіти, яка полягає в актуалізації загальнолюдських та суспільнозначущіх цінностей, гармонізації світосприймання особистості.
В связи с интеграцией высшего образования Украины с систему Болонского процесса, актуальным вопросом становится оптимизация самостоятельности студентов и их интенсивный профессиональный рост, который соответствует не только требованиям государственных стандартов Украины, но и европейской гуманитарной политике. Именно самостоятельность будущего специалиста становится предметом всё большего количества исследований в различных областях педагогической науки.
ХХІ століття характеризується філософським переосмисленням ціннісних орієнтирів освітньої політики. Сучасне суспільство інформаційних технологій на відміну від попереднього індустріального суспільства набагато більше зацікавлене у самодостатніх особистостях, здатних самостійно й активно діяти, гнучко пристосовуватися до змінюваних умов оточуючого середовища. Звідси й зміна освітньої парадигми: освіта ХХІ століття – це освіта для людини.
С первых дней независимости Казахстан принял курс на построение открытого демократического государства. Принятая Конституция Казахстана в последующем сформировала основы эффективной системы государственного управления, современной и демократической политической системы, обеспечила все конституционные права и свободы граждан и в настоящее время данный Закон обладает необходимым потенциалом для обеспечения дальнейшего развития страны.
Сучасний стан ринку праці України характеризується зменшенням попиту на фахівців, з одного боку, і браком фахівців, які відповідають вимогам роботодавців, з іншого боку. Така ситуація викликана дисбалансом між потребами ринку праці та якістю робочої сили. Для сучасного роботодавця важливим є наявність у майбутніх фахівців попереднього досвіду роботи, якості отриманої освіти, рекомендацій, знань і навичок, особистісних якостей. Одним з основних чинників, що впливають на працевлаштування і кар'єру, є особистісні якості, які разом з цінностями і нормами формують соціальний капітал фахівця.
У навчально-виховний процес сучасного навчального закладу наразі активно упроваджуються інтерактивні методи навчання. Слово «інтерактив» залучене з англійської мови від слова «interact», де «inter» - взаємний і «асґ»- діяти. Таким чином, «інтерактивний» - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Особливість інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес здійснюється за умови постійної, активної взаємодії усіх його членів. Аналізуючи свої дії та дії партнерів, учасники навчального процесу змінюють свою модель поведінки, більш усвідомлено засвоюють знання та вміння, тому є сенс говорити про інтерактивні методи не тільки як засіб покращення навчання, але й як засіб посилення виховних впливів. Існує велика кількість активних та інтерактивних технологій навчання – проблемна лекція, парадоксальна лекція, бесіда, пошукова лабораторна робота, розв’язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології.
Стратегія розвитку сучасного українського суспільства в умовах соціально-економічних реформ об’єктивно потребує підвищення вимог до освітньої системи, професійної підготовки фахівців високої кваліфікації та вирішення багатьох соціальних проблем.
Сучасна ситуація в суспільстві, а також досвід управління школою підтверджують, що головний шлях розвитку системи освіти – забезпечення конкурентоспроможності кожного навчального закладу та його випускників. Основою конкурентоспроможності випускника є якість отриманої ним освіти.
Зміни, які відбуваються нині в організації навчальної діяльності студентів, свідчать про посилення ролі самостійної роботи у підготовці майбутніх фахівців. Питання організації самостійної роботи студентів у системі освіти постійно знаходяться в сфері інтересів дослідників. Протягом багатьох років навкруги цієї проблеми виникають наукові суперечки. В результаті яких народжуються різноманітні погляди і формуються методичні та методологічні позиції. Ці погляди не мають антагоністичного характеру, а відображають просто різні точки зору, які в цілому ряді випадків відрізняються одна від одної непринциповими якісними характеристиками.
«Без знания истории мы должны признать себя случайностями, не знающими, как и к чему мы должны стремиться»,[3] – говорил русский историк и писатель В.О.Ключевский. Отечественные исследователи русской народной культуры, глубоко проникая в суть народной жизни и описывая многочисленные сюжеты и реалии народного быта различных слоев населения российской империи, вскрыли народные корни массового праздника. К ним следует отнести писателя и журналиста М.И. Пыляева(1842-1899).В его представлении праздник – этогуляние, состязание в силе, игра с судейством, определением победителей и вручением призов. Подобного рода трактовки и описания праздничных действ представляют для науки большую ценность, поскольку они раскрывают культурный опыт и быт россиян, который формировался на протяжении тысячелетий. Этот опыт включал в себя и использование фольклора в празднествах.
Студенттер тербелістің механизмі жөнінде жалпы түсінік алғанннан кейін, тербелістерді қосу заңдармен толық сипатталатынын көрсетудің маңызы бар. Алдымен, бір жаққа бағытталған, периодттары бірдей, фазаларында біраз айырмашылығы бар және амплитудалары әр түрлі екі тербелісті қосудан бастайық.
В нашей Республике, которая со дня достижения независимости претерпевает своё новое развитие, успешно претворяется в жизнь процесс построения правового демократического государства. Ещё большее ускорение этого процесса во многом связано с умственным и нравственным ростом, с физически и духовно гармоничным развитием молодого поколения. Это обеспечивает глубокое овладение учащейся молодёжью школьного образования, правильное осознание ими общественных изменений, происходящих в обществе, и для своего вклада в этот процесс, по мере возможности, приумножение необходимых знаний, умений и навыков. Начальное образование является этапом, усиливающим умственное воспитание ребёнка, претворяющимся в тесной взаимосвязи и с другими направлениями воспитания, расширяющим масштабы знаний и мировоззрения, влияющим на успешное получение образования в старших классах.
Задачей каждого родителя, воспитателя, профессора-учителя в системе непрерывного образования, представителей махаллинского комитета и правоохранительных органов, является своевременно выявить причин, которые ведут к росту количества правонарушений, девиантных поведений среди несовершеннолетних и поиск путей выхода из сложившейся ситуации. Каждый из них должен искать и найти пути и решения для формирования в личности социально-ценностной активности, побудить и привить в них интерес к себе и окружающим; научить их саморегуляции своего поведения, сотрудничеству, адекватному проявлению активности, инициативы и самостоятельности, осуществлять правильный выбор форм поведения. Нахождение путей решения таких проблем, как социальная апатия, аутизм, агрессивность, раздражение, отсутствие навыка и готовности к сотрудничеству со взрослыми, чрезмерная эмоциональность, раздражительность, конфликтность, отсутствие интереса к учёбе и творчеству - также является основными задачами для нас.
Еліміздегі дүбірлі өзгерістер қоғамдық өмірдің салаларында, соның ішінде білім беру саласында жүріп жатқан игі шаралар шығаратын даңғыл жол ашты. Білім беру саласында жаңаша көзқарас, жаңа қарым-қатынас орнап, жаңа оқу кешендеріне көшу, жаңаша ойлау қалыптасты. Осыған орай барлық буындағы оқу орындарында оқыту үрдісін жаңаша технологияландыру мәселесі қойылып отыр.
Қазақстан Республикасының 2011 – 2020 жылдарға арналған білім беруді дамытудың мемлекттік бағдарламасын іске асыру міндеттері ұстаздар алдына қазақстандықтардың жаңа ұрпағын қалыптастыруды қамтамасыз ететін білім берудің тиімді жүйесін құруды көздейді. Сол себепті де қазіргі жаңа педагогикалық технологияларды барынша меңгеріп, шығармашылық қабілеті жоғары оқушыларды оқыту мен тәрбилеу ісін дұрыс жолға қоя білуіміз керек. Сондықтан сабақ өткенде өзіндік жұмыс формасын өзгерте отырып оқушылардың білім дәрежесін тексеру, жаттықтыру жолдарын іске асырған абзал. Өйткені, барлық оқушыларға берілген бірдей тапсырма бір оқушы тек жаттығу есебі болса, екінші біреу үшін ол белгісіз тапсырма болуы мүмкін. Ендеше олардың бір топтан екінші топқа орын ауыстыруына, үздіксіз алға ұмтылуына ықпал етіп отыру мұғалім шеберлігін талап етеді.
Оқушыларға терең білім беру, іскерліктері мен дағдыларын жетілдіріп, қалыптастыру; өз бетінше оқуға үйрету, әдебиеттермен шығармашылық қабілетін дамыту, оқуына талдау жасау, алған білімді практикада қолдана білуге баулу, физика пәніне қызығушылығын ояту,ойын дамыту, оқуға, білімге деген көзқарасын қалыптастыру, жүйелі оқытудың қажеттілігін ұғындыру. Жас ұрпақтың білімді, саналы азамат болып өсіп қалыптасуы үшін оқушыларға логикалық ой туғызып, өз бетімен ізденіп жұмыс жасауына бағыт – бағдар беру керек. Оқушылар сабақта ойын немесе жұмыс үстінде ойлау, өлшеу, есептеп табу зерттеу сияқты процестермен кездеседі. Оларды ұштау, жетілдіру – мұғалімнің басты міндеттерінің бірі. Жаңа білім үлгісін қалыптастыруда қоғамның дамуының екі мақсатын ескеру қажет: а) өмір сүруге қажетті дүниежүзілік және жалпы ұлттық проблемаларды шешу; б) жоғары технологиялармен қамтамасыз ететін ғылыми-техника құру.
Ҳозирги даврдаги ахборат кўламининг кенглиги ва тезкорлиги ўқитувчилардан ҳар куни, хар соатда ўз малакасини оширишни талаб этиш билан бирга, узлуксиз таълимнинг таркибий қисми бўлган кадрлар малакасини оширишнинг узлуксизлигини таъминлашни ўқитувчилар ўз малакаларини узлуксиз равишда чуқурлаштириши ҳамда янгилашини давр талаб этмоыда. Олий ва ўрта махсус таълим вазирлиги ва ўрта махсус таълими марказида, халқ таълими вазирлигида кадрларнинг касбий билимлари, маҳорати ва кўникмаларини мунтазам равишда чуқурлаштириш ва янгиликга ундайдиган ҳамда меҳнат бозори, шахс, давлат ва жамият эҳтиёжларини ҳисобга олган ҳолда таълим хизматлари бозорининг шаклланишига мос малака ошириш ва қайта тайёрлаш тизимини янада мустаҳкамлашга алоҳида эътибор берилмоқда. Малака ошириш режасини ишлаб чиқаришда ўқитувчиларнинг индивидуал билим ва малакаларини ҳисобга олган ҳолда тузиш мақсадга мувофиқдир.
В умовах сьогодення необхідно постійно підвищувати рівень вищої освіти, вдосконалювати якість підготовки майбутніх фахівців, зокрема майбутніх психологів, а найголовніше стимулювати їх до самопізнання, саморозвитку та самовдосконалення, розкриття особистісно-професійного потенціалу. У зв’язку з цим, доцільно пригадати слова американського дослідника Дж. Брунера, який вважає, що особистість досягає саморозуміння через наратив, акцентуючи увагу на значущих моментах свого життя.
Направления новых педагогических технологий относятся к так называемому гуманистическому подходу в психологии и в образовании, главной отличительной чертой которого является особое внимание к индивидуальности человека, его личности, четкая ориентация на сознательное развитие самостоятельного критического мышления. Этот подход рассматривается в мировой педагогической практике как альтернативный традиционному подходу, основанному, главным образом, на усвоении готовых знаний и их воспроизведении.
Заман талабына сай қазіргі таңда білім беру үрдісінде түбегейлі өзгерістер болып жатқаны белгілі. Әр оқытушының басты міндеті – рухани бай, жан-жақты дамыған, дарынды, бәсекеге қабілетті қазіргі заман талабына сай ұрпақ тәрбиелеу. Оқу үрдісі уақыт талабымен қаншалықты өзгерсе де, тек ұстаз ғана оның мазмұнын оқушы санасына сіңіруге тырысады. Міне сондықтан да жаңа технологиялардың барлық салаларға енуі оқушылардың жан – жақты білім алуына жағдай жасайды.
Оновлення сучасної системи професійної підготовки фахівців, яке здійснюється в Україні впродовж останніх десятиліть, вимагає науково-теоретичного обґрунтування й експериментального практичного підтвердження новітніх моделей, технологій і методик у системі вищої професійної освіти. Означені процеси відбуваються в умовах загальної глобалізації культурно-освітнього простору України, ґрунтуються на основних засадах Болонської декларації, передбачають створення ефективних моделей професійної підготовки фахівців на засадах компетентнісного підходу, виходячи з кваліфікаційних рамок тієї чи іншої професії. Основні напрями розбудови простору вищої освіти, орієнтованої на запровадження інноваційних форм і методів професійної підготовки фахівців, презентовані у нормативно-правовому полі нашої держави – законах України «Про освіту» (1996 р.), «Про вищу освіту» (2014 р.). Не зважаючи на те, що новий Закон «Про вищу освіту» суттєво змінив статус технікумів і коледжів принципово важливими елементами змісту освіти у вищих навчальних закладах (ВНЗ) І-ІІ рівнів акредитації залишаються формування досвіду індивідуальної професійної діяльності, забезпечення реалізації новітніх технологій розвитку особистості, гуманізація навчально - виховного процесу, диференціація змісту освітніх програм, посилення практичного і творчого спрямування навчальної діяльності.
Центральная точка такой педагогики — исключение из методов принуждения к учению. Необходимо обойтись без принуждения по соображениям гуманности. Какой бы слабый класс вам ни достался, желательно не ставить детям плохих отметок, не жаловаться родителям на учеников, не делать замечаний на уроках — оказывается, так учить можно, более того, так учить во много раз легче. Попытки принуждать детей без силы и возможности принуждать изматывают педагога, подрывают его веру в свои силы, в разумность происходящего в школе. Педагогика сотрудничества делает работу учителя хоть и напряженной, но радостно напряженной. Совесть учителя освобождается от тяжелой необходимости постоянно завышать отметки, ставить тройки там, где знаний вовсе нет.
В большинстве случаев подростки не знают, что они имеют возможность сами, по своей воле, изменить свое самочувствие, эмоции, поведение, мышление, изменить себя, формировать свою личность. В повседневной жизни эти процессы спонтанно возникают и сами уходят, и поэтому подростки часто считают, что они целиком и полностью зависят от внешних условий. Подросток, конечно, понимает, что одни и те же условия по-разному переживаются разными людьми, но тот факт, что они по-разному могут переживаться им самим, — понимается с трудом.
Ўзбекистон мустақиллиги йилларида маънавий, ахлоқий ҳамда жисмоний соғлом авлодни дунёга келтириш ва тарбиялаш масаласи давлат сиёсатининг устувор масалаларидан бирига айланди. Президентимиз И. А. Каримов таъбири билан айтганда: “Бизнинг фарзандларимиз биздан кўра ақлли, билимли, доно ва албатта бахтли бўлишлари шарт ”. Мазкур пурҳикмат сўзнинг негизида соғлом бола тарбияси ва унинг камолоти ғояси илгари сурилганлиги табиийдир.