ХXIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Постановка проблеми. Потреба у вивченні діяльності основоположника науки про фізичну культуру і лікарсько-педагогічний контроль у фізичній культурі, вченого, анатома, педагога П. Ф. Лесгафта полягає у тому, що його думки, погляди, теорії є важливими й актуальними при визначенні нового змісту та пошуку ефективних форм, засобів і методів підготовки шкільного вчителя фізичної культури.

Постановка проблеми. Багаторічна підготовка каратистів повинна передбачати безперервне підвищення рівня розвитку основних фізичних якостей й удосконалювання технічної підготовленості спортсменів. Успішне рішення даного завдання може бути забезпечено тільки при виконанні зростаючих обсягів тренувальних навантажень. При цьому надзвичайно важливо, щоб кожен засвоєний обсяг роботи супроводжувався індивідуальним прогресом та результативністю виступу на змаганнях при цьому не викликав перевтому організму спортсмена. У зв’язку з зазначеним вище виникла потреба у проведенні досліджень по виявленню оптимальних обсягів тренувальних навантажень у річному циклі підготовки каратистів високої кваліфікації.

Сучасне мовознавство демонструє орієнтацію на комплексний підхід до аналізу мовних явищ (останні досліджуються як сукупності структурних і комунікативно-функціональних характеристик), на потребу вивчення розвитку мовної системи в усіх його виявах, на посилення зацікавленості щодо опрацювання проблем неології, дериватології, прагматики. У зв’язку зі сказаним перебуває і наукова проблематика, пов’язана з дослідженням оказіональних утворень, вивчення яких упродовж останніх десятиліть стало більш скрупульозним і активним.

У сучасних економічних, політичних, екологічних умовах особливу увагу приділяють здоровому способу життя студентів. Така увага обумовлена занепокоєнням суспільства здоров'ям фахівців, що випускаються вищою школою, зростанням захворюваності в процесі професійної підготовки, зниженням дієздатності та фізичної витривалості в трудовій сфері. Визначаються протиріччя між потребою суспільства у здоровій нації та незворотнім погіршенням здоров'я громадян в силу соціально-економічних змін.

Перед ВУЗами стоят задачи по повышении и экономизации процесса обучения, которые должны предоставлять достаточно быстрое протекание учебного процесса с разумным и экономичным применением сил и возможностей обучающихся ВУЗа, наиболее целесообразным отбором необходимого учебного материала, исполнение способов и методов самостоятельной работы без перегрузки и переутомления, с сохранением высокого уровня работоспособности при постоянном и неослабном развитии интереса к изучению науки и овладению специальной подготовкой. Такие условия могут быть снабжены только комплексом социальных, педагогических, оздоровительных и организационных мероприятий. Их осуществление сопряжено с познанием особенностей использования бюджета времени, с организацией режима учебного труда, быта и отдыха обучающегося.

Для розкриття творчих можливостей студентів, задоволення їх особистих та суспільних інтересів, викладачам необхідно володіти методиками, які стимулюють конструктивно-критичне мислення, розвивають комунікативні вміння і навички. Цим вимогам відповідають інтерактивні методи навчання. Вони захоплюють студентів, пробуджують у них інтерес і мотивацію, навчають самостійному мисленню і діям.

Прогресс науки и техники вызвал необходимость получения значительного объема профессиональных знаний и большого количества разнообразной информации. Неизмеримо возрос темп жизни. Все это обусловило, смещение центра тяжести нагрузки с физической сферы на психическую, умственную и эмоциональную.

У сучасному суспільстві спостерігається тенденція до зниження рухової активності як у дорослого населення, так у дітей та підлітків. Високі навчальні навантаження можуть витримати тільки добре розвинуті фізично здорові діти, але реальний стан здоров’я декількох поколінь показує, що кількість учнів, які належать до спеціальної медичної групи, постійно зростає. Тому саме школа, об’єднавшись з родиною, може і повинна забезпечити дитині нормальний фізичний розвиток та допомогти зберегти здоров’я. Зниження рухової активності погіршує здоров'я людини і перешкоджає біологічному розвитку школярів. Погіршення фізичних якостей дитини (сила, швидкість і витривалість) і проблеми з навчанням (зниження фізичної та розумової працездатності) в школі також безпосередньо пов'язані зі зниженням рухової активності.

Освоение новых физических упражне­ний и двигательных навыков, несомненно, важно для учащихся. Однако непосредственной, ближайшей по времени «отдачей» от процесса физического воспитания может и должно стать повышение умственной работоспособности. Известно, что правильные, ор­ганизованные в соответствии с современными достижени­ями теории и методики физического воспитания и лечебной физкультуры занятия физическими упражнениями и закаливание существенно повышают психическую и физическую работоспособность. Этот результат должен быть зарегистрирован в пе­дагогическом коллективе и, что не менее важно, заме­чен самим учащимся.

Постанова проблеми. Баскетбол за своєю популярністю займає одне з провідних місць в світовому спорті. Зміни правил гри і зростаюча конкуренція, а також зниження результатів збірних команд України за останнє десятиліття, висувають нові вимоги до пошуку ефективних засобів і методів побудови багаторічного тренувального процесу в баскетболі. Фахівці з баскетболу [4, 10, 11, 12] вважають, що зниження результатів пов'язано з проблемою побудови підготовки спортсменів на різних етапах багаторічного тренувального процесу. Так недоліки підготовки в юнацькому віці зримо проявляються у виступах збірних команд на міжнародній арені.

Мета роботи. В зв'язку з всезростаючої популярністю занять атлетичною гімнастикою метою нашої роботи стало дослідження впливу цього виду спорту на функціональний стан організму спортсменів. Постановка проблеми. Відповідно до наших досліджень тримісячні заняття атлетичною гімнастикою викликали збільшення ваги спортсменів на ± 5%. При цьому обсяг біцепса збільшився в середньому на 4%, а обсяг стегна (10 см. вище коліна на 6%). Це відповідає даним літератури про те, що заняття атлетичною гімнастикою викликають виражені морфофункціональні зміни (переважно нервово-м'язового апарату), гіпертрофію м'язових волокон, збільшення поперечного розміру м'язів, зростання м'язової маси, сили і силової витривалості [1.с, 253, 2,с.127, 3, с.51]. І ці зміни в основному пов'язані з тривалим збільшенням кровотоку в працюючих м'язах в результаті багаторазового повторення вправ. Це поліпшує трофіку, (живлення) м'язової тканини [2, с.127]. Виходячи з цього, виникає питання - чи сприяють ці зміни підвищенню резервних можливостей апарату кровообігу і аеробних (функціональних) можливостей організму спортсменів, які займаються цим видом спорту. Завдання.

В настоящее время в профессиональном спорте обостряется проблема применения допинга. Допинг – вещества, запрещенные к использованию в спорте, повышающие физическую силу и выносливость соревнующихся. Но несмотря на это, спортсмены готовы радовать своих болельщиков победой любой ценой, даже ценой собственного здоровья, а иногда и будущего. А ведь их регулярно проверяют на наличие допинга в крови, а тех, у кого запрещенные вещества были обнаружены, наказывают запретом принимать участие в спортивных соревнованиях. Неужели для спортсменов какие-то медали или денежные вознаграждения дороже собственной жизни?