28–29 Лютий, 2016

ХXIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • В «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки» чітко сформульовані завдання, що стоять перед післядипломною педагогічною освітою в Україні :удосконалення нормативно-правового забезпечення системи післядипломної педагогічної освіти; розроблення стандартів післядипломної педагогічної освіти, зорієнтованих на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів;реалізацію сучасних технологій професійного вдосконалення та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів системи освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку освіти;забезпечення випереджувального характеру підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів відповідно до потреб реформування системи освіти, викликів сучасного суспільного розвитку.

  • O’zbekiston Respublikasining “Ta’lim to’g’risida”gi qonuni hamda Boshlang’ich ta’lim Konsepsiyasida ta’kidlanganidek, o’quvchilarni mustaqil, mantiqiy, tanqidiy fikrlashga o’rgatuvchi, ijodiy tafakkurini rivojlantiruvchi usullarni qo’llab, ularga fan asoslaridan chuqur bilim berish hozirgi zamon boshlang’ich ta’limining asosiy vazifalaridan hisoblanadi.

  • BOSHLANG`ICH SINF O`QUVCHILARI AQLIY RIVOJLANISHINING AHAMIYATI

      Nilufar Karimova, Dilnoza Yakubova (Наманган, Узбекистан) |    Завантажити статтю |  Link

    O’sib kelayotgan yosh avlodning sog’lig`ini saqlash masalasi keng ma’nodagi tushuncha bo’lib o’quvchilarning charchashi – ya’ni, toliqishi va o’ta charchashining oldini olish vazifasini ham o’z ichiga oladi, bu esa birinchi navbatda o’quvchining o’ta toliqishiga yo`l qo’ymaslik bilan bog’liqdir. Bu masala maktabdagi pedagoglar va mediklar, ota – onalarning diqqat markazida turishi lozim. Maktab kasalliklari deb ataluvchi kasalliklarning oldini olish hozirgi vaqtda o’quvchilar tarbiyasi bilan shug’ullanuvchi har bir kishining asosiy vazifasidir.

  • Фонетико-фонематическое недоразвитие — это нарушение процессов формирования произносительной системы родного языка у детей с различными речевыми расстройствами вследствие дефектов восприятия и произношения фонем. Среди нарушений произносительной стороны речи при ФФНР наиболее распространенными являются избирательные нарушения в ее звуковом (фонемном) оформлении при нормальном функционировании всех остальных операций высказывания.

  • Lesson planning for student teachers is often regarded in technical terms, merely as the means to ensure effective classroom performance. This approach limits the possibilities that the process of lesson planning offers to the development of professional competence among student teachers. In particular, student teachers need to develop their pedagogical content knowledge (PCK), the capacity to make pedagogical choices that are logically derived from content and contextual knowledge. Knowledge how to plan lessons is often regarded as technical or instrumental knowledge.

  • В умовах формування високотехнологічного інформаційного суспільства, де якість людського капіталу набуває вирішального значення для економічного й соціального поступу країни, зростає потреба в ефективній системі освіти. Однак часто вона є предметом критичної оцінки в багатьох країнах (у тому числі й України), а також масштабних проектів щодо її реформування. Процеси освітніх змін є довготривалими, тому проектування реформи є досить складною справою, оскільки все швидко змінюється, зокрема суспільно-політичні та економічні умови. Та й з достовірністю неможливо передбачити результати самої реформи.

  • Речь играет огромную роль в психическом развитии человека. Уровень владения речью на конкретном возрастном этапе является одним из основных показателей нормального психического, а отчасти и физического развития ребенка. В последние годы в нашей стране отмечается тенденция увеличения количества детей с отклонениями в речевом развитии. Среди факторов, способствующих возникновению речевых нарушений у детей, различают неблагоприятные внешние (экзогенные) и внутренние (эндогенные) факторы, а также внешние условия окружающей среды.

  • Актуальність дослідження. Інтеграція України у Європейський освітній простір передбачає підготовку компетентних педагогів, які будуть відповідати міжнародним вимогам та стандартам якості. Ефективність підготовки майбутнього педагога та якості освіти загалом визначаються рівнем сформованості фахової компетентності сучасного педагога. Фахова компетентність викладача є основним критерієм його відповідності професійній діяльності.

  • Розвиток науки XX – ХХІ ст. йде в напрямку все більш об’єктивного відображення єдності світу. Наука набуває властивостей цілісного, синтетичного, інтегрального характеру. Слово „інтеграція” у перекладі з латинської означає „поповнення”, „об’єднання в єдине ціле окремих частин”. В сучасних умовах внаслідок бурхливого розвитку кібернетики, біоніки та багатьох інших комплексних галузей знання, поняття про інтеграцію набуло поширення в різних інтеграційних системах.

  • Постановка проблеми. В умовах сучасних вимог, спрямованих як на засвоєння програмного матеріалу, так й на формування вмінь здійснювати саморозвиток, самореалізацію майбутнього педагога, випускник вищу має володіти не тільки здатністю до відтворення системи отриманих знань, а й сформованістю механізму самостійного їх набуття. Актуалізується це положення появою нових форм переробки й отримання інформації, ускладненням соціального досвіду, протиріччями, що мають місце у вищій освіті, підвищенням вимог до особистісних якостей професіонала.

  • ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО МИРОВОЗЗРЕНИЯ ШКОЛЬНИКОВ

      Екатерина Дмитриева, Наталья Колесникова (Курск, Россия) |    Завантажити статтю |  Link

    В последнее время мир вступил в эпоху прогрессирующего ухудшения состояния окружающей среды. Кризисная экологическая ситуация обусловлена, в большей степени, отсутствием ответственного отношения перед будущими поколениями за состояние природной окружающей среды. У подрастающего поколения, как и у населения в целом, в общественном сознании бытует потребительский подход к природе. Быстрые темпы научно-технического прогресса характеризуется усиленным антропогенным воздействием на окружающую среду. Своим потребительским отношением к природе люди уже нанесли ей непоправимый ущерб.

  • Спектр застосування методу усної історії широкий і включає в себе всі гуманітарні дисципліни. Одна з можливостей його використання – це трактування великих історичних подій як взаємопов’язаних та аналіз впливу на життя звичайних людей в курсі «Історія» в загальноосвітній школі. Можливість отримати інформацію безпосередньо від учасників і подивитися на ці події з іншої перспективи – дуже цінний досвід. Він веде до усвідомлення того, що світ не чорно-білий, що існує велика кількість точок зору на ті події, які з першого погляду здаються однозначними.

  • Розуміння сутності гендерного підходу як нової гуманістично орієнтованої освітньої парадигми, що базується на визнанні цінності чоловічої та жіночої особистості через долання застарілих стереотипів у розумінні їх соціальних відмінностей та наданні широких можливостей для самореалізації в усіх сферах життя і діяльності, сприяє посиленню гуманітарної складової вищої педагогічної освіти. При цьому послідовна інтеграція гендерного підходу в систему професійно-педагогічної підготовки студентів, як зазначають українські вчені (С. Віхор, Т. Дороніна, В. Кравець, О. Цокур) закономірно призводить до інституалізації нового – гендерного компонента змісту їх вищої педагогічної освіти. Засвоєння останнього відкриває нові перспективи для усвідомлення кожним випускником своїх потенційних можливостей у формуванні професійної кар’єри як педагога-гендеролога та організатора гендерної освіти учнів[3, c. 8].

  • ҚАЗАҚША КҮРЕСТІ МЕҢГЕРУДІҢ ТЕХНИКАСЫМЕН ӘДІС-ТӘСІЛДЕРІ

      Талғат Жұбанышбаев, Тимур Мүсірбай, Б. Қонақбаев, Е. Хапар, Б. Бақаев (Талдыкорган, Республика Казахстан) |    Завантажити статтю |  Link

    Күрес жеке-жеке қарапайым қозғалыстан (ол қозғалыс кеңістік және уақыт арқылы бір-бірімен байланысты) тұратын тұтас әрекет болып табылады. Яғни әрбір әдіс, қол, аяқ, дене арқылы жасалатын қарапайым қозғалыстан тұрады, ол қарапайым қозғалыс деп аталады. Күресте шартты түрде қозғалыстар былайша бөлінеді: 1.  қолдардың қозғалысы - ұстау, орап ұстау, қысу, итеру, жұлқу, тұю, тарту, тіреу, басу, т.с.с. 2. аяқтардың қозғалысы - қою, аттау, кейін қою, адымдап кету, бүгу, жазу  йіліп шалу, қағу, үстіне салу, т.с.с. 3. дененің    қозғалысы  еңкею,   тік көтеру, иілу, бұрылу,  қысу,  итеру,  құлату, т.с.с.

  • Сучасна аграрна наука і практика, впровадження елементів ринкового господарського механізму вимагають нових підходів до підготовки сільськогосподарських кадрів з високим рівнем професіоналізму і вмінням працювати у нових економічних умовах. Від компетентності, творчої активності молодих фахівців залежить сьогодні вирішення багатьох завдань, що стоять перед економікою України.

  • У наш час суцільної глобалізації не можна не дооцінювати важливість такого явища, як толерантність та його особливого значення у процесі підготовки майбутніх лікарів. Не можна заперечити й те, що толерантність є складовою професійної компетенції, бо сучасні випускники взагалі та особливо вищих медичних навчальних закладів є не лише кваліфікованими спеціалістами у своїй області, а ще й носіями соціальної функції, тобто вони як ніхто повинні вміти контролювати свої емоції, слухати і чути, бути здатними до компромісу, взаємодіяти з людьми та уникати конфліктів. Все це підтверджує важливість формування толерантності як складової професійної компетентності у процесі підготовки майбутніх лікарів та актуальність нашого дослідження.

  • Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього комп'ютерних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір.

  • Постановка проблеми. Стрімкі суспільні перетворення, що відбуваються в процесі становлення незалежної України, висувають перед школою і педагогічною наукою принципово нові проблеми духовного відродження. Це визначає нові соціально-педагогічні умови роботи тих соціальних інститутів, які займаються підготовкою молоді до життя.

  • ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧА ВИЩОЇ ОСВІТИ

      Ольга Лучанінова, Вікторія Марєєва (Дніпропетровськ, Україна) |    Завантажити статтю |  Link

    Швидкий темп життя студента як особистості в умовах дефіциту часу створює напруженість, вступає в конфлікт з емоційним переживанням, що приводить до дезорганізації студента у навчальній діяльності. Час сьогодні є цінністю, і від того, наскільки правильно студент організує свою працю, залежить його подальше особистісне зростання.

  • Розвиток комп'ютерної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій створює сьогодні благодатні умови для формування і розвитку єдиного освітнього простору України. В умовах інформаційного суспільства, основною цінністю якого є інформація, об'єднання інформаційних освітніх ресурсів стає першочерговою необхідністю. Сучасні телекомунікаційні засоби, володіючи потужним потенціалом, дозволяють подолати розрізненість і роздрібненість, притаманну традиційній системі освіти, сприяючи створенню і розвитку єдиного освітнього простору на різних рівнях від міжнародних освітніх спільнот до університетських і шкільних методичних об'єднань.

  • Сучасний стан науково-технічного розвитку суспільства та соціально-політичної ситуації в державі, особливо у зоні проведення антитерористичної операції, містять безліч небезпек, які загрожують здоров’ю та інколи навіть життю людини. За таких обставин безпека життєдіяльності людини стає першочерговим завданням, оскільки стосується сутності людського життя.

  • Постановка проблеми. Війна на сході України залишила без житла і роботи сотні тисяч людей. Рятуючись від озброєних бойовиків, які захопили цілі райони, від артилерійських обстрілів, що руйнували міста, люди їхали, взявши з собою тільки необхідні речі, сподіваючись повернутися через тиждень додому. Проте цей тиждень перетворився на місяці, та навіть роки, тому актуальним питанням є діяльність уряду країни та громадських організацій у створенні всіх необхідних умов у вирішенні проблем вимушених переселенців.

  • МУЛЬТИМЕДИЯЛЫҚ ТЕХНОЛОГИЯЛАРДЫҢ АЛАТЫН ОРНЫ

      Сауле Нұрқасымова, Оспан Үмітгүл (Казахстан Республикасы, Астана қаласы) |    Завантажити статтю |  Link

    Қазақстан Республикасында білім беруді дамытудың 2011-2020 жылдарға арналған мемлекеттік бағдарламасында «Білім беру «Қазақстан-2030» үзақ мерзімді стратегиясының маңызды басымдықтарының бірі болып табылды. Қазақстандағы білім беру реформаларының жалпы мақсаты білім беру жүйесін жаңа әлеуметтік-экономикалық ортаға бейімдеу. Қазақстан Президенті Н.Ә.Назарбаев Республиканы әлемдегі бәсекеге қәбілетті 50 елдің қатарына енгізу туралы міндет қойған болатын. Білім беру жүйесін жетілдіру осы мақсатқа қол жеткізуде маңызды рөл атқарады» деп көрсетілген.

  • БІЛІМ АЛУ САЛАСЫНДА ЕСЕПТЕРДІ ШЫҒАРУДЫҢ ЖОЛЫ

      Сәуле Нұрқасымова, Адал Бағдар (Казақстан Республикасы, Астана қаласы) |    Завантажити статтю |  Link

    Қазақстан Республикасының 2007 жылғы 27 шілдедегі «Білім туралы» Заңында «Бiлiм мен ғылымды интеграциялау, оқу-тәрбие процесiн қамтамасыз ету және жетiлдiру, оқытудың жаңа технологияларын әзiрлеу және енгiзу, бiлiм беру ұйымдарында және тиiстi инфрақұрылымда педагог қызметкерлердiң бiлiктiлiгiн арттыруды қамтамасыз ету мақсатында оқу-әдiстемелiк және ғылыми-әдiстемелiк жұмыс жүзеге асырылады» деп, атап көрсетілген.

  • При изучении специальных предметов («Специальная технология») с целью формирования учебно-познавательной деятельности нами выделялся материал, в котором большое внимание уделяется раскрытию общих принципов составления технологических процессов, реализации данных принципов при выполнении отдельных видов работ и операций. Материал подобного содержания носит инструктивно-технологический характер, он способствует формированию системы знаний о способах получения, пополнения, обновления знаний; осознанию каждой операции познавательных действий отдельно и всей системы действий в совокупности.

  • Соціальні та економічні перетворення, що відбуваються у сучасному суспільстві, вносять суттєві корективи не тільки в економіку країни та суспільство, але й в зміст освіти, методи викладання та навчання, програмне та методичне забезпечення, що в свою чергу має значний вплив на стиль педагогічної діяльності.

  • ОТБАСЫНДАҒЫ БАЛА ТӘРБИЕСІ

      Әйгерім Сәрсенбева (Ұзынағаш селосы, Қазақстан) |    Завантажити статтю |  Link

    Бүгінгі күнде бала тәрбиесі өзекті мәселенің біріне айналып отыр. Бала тәрбиесінің ұстанымы нақтыланбаған мына қоғамда бізге бір ғана тәрбиенің көзі қалғандай. Ол, әрине, біздің ғасырлар бойы қалыптасқан ата салтымыздан қалған ұлттық тәрбие. Атам қазақ баланы жас ерекшелігіне, жынысына қарай тәрбиелеген. Ең алдымен адамгершілік қарым-қатынас, ар-ұят, мейрімділік, ізгілік, жомарттық тәрбиесі жүргізіледі. Көбінде қыз тәрбиесіне шеше, ұл тәрбиесіне әке баса мән берген. Сондықтан да қазақта «Әке көрген оқ жонар, шеше көрген тон пішер» деген сөз қалған. Жалпы алғанда бала тәрбиесінде «Баланы бес жасқа келгенше хандай көтер, он бес жасқа келгенше құлдай жұмса, он бестен асқан соң, бидей ақылдас» деген халықтық қағиданы ұстанады.

  • Досвід з організації професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземної мови доводить, що в умовах глобалізації і загострення міжнаціональних та етнічних конфліктів, їх залучення до вивчення змістових модулів з педагогіки толерантності та полікультурного виховання учнів набуває особливого значення. Зумовлено це тим, що засвоївши педагогічні знання в контексті ідей рівності, свободи і гуманізму, майбутні учителі іноземної мови починали набувати ознак полікультурної особистості як організатора шкільної іншомовної освіти, налаштовуючись під час проходження педагогічної практики на реалізацію наступних функцій.

  • Орієнтація на європейські освітні цінності вимагає значних перетворень на рівні вітчизняних навчальних закладів мистецької освіти, оскільки чинники розвитку українського суспільства загалом, а також механізмів ринкової економіки сучасної культури та мистецтва, ставлять нові вимоги до якості її прикінцевих результатів. Це зумовлює перебудову змісту та переосмислення сутності професійної підготовки студентів творчого профілю підготовки, включаючи й майбутніх фахівців музичних спеціальностей, в аспекті забезпечення їх мобільності й конкурентоспроможності на ринку праці. Через це одним із перспективних напрямів їх професійної підготовки розглядається траєкторія формування у майбутніх музикантів потенціалу саморозвитку як майбутніх арт-менеджерів у сфері музичного мистецтва, зокрема шляхом формування у студентів музичних спеціальностей професійної компетентності з арт-менеджменту.

  • ҚАЗАҚ ХАЛҚЫНЫҢ САЛТ-ДӘСТҮРЛЕРІНІҢ МӘНІ

      Жұматай Таубалдиева, Карлыгаш Таубалдиева (Талдыкорган, Казахстан) |    Завантажити статтю |  Link

    Өз тіршілігінің саң ғасырлық тарихының ішінде қазақ халық тәрбие саласында мол тәжірибе жинақтады. Оның негізінде белгілі әдет-ғұрыптар мен салт-дәстүрлер қалыптасты. Салт-дәстүрлер, философ Н.С. Сарсенбаевтың сөзімен толықтыра айтқанда, “адамдардың қоғамдық мінез-құлықының, олардың өмір және түрмыс салтының тарихи қалыптасқан, азды-көпті тұрақты нормалары, олар ұрпақтан ұрпаққа беріліп, қоғамдық пікірдің арқасында сақталды. Әдет-ғұрыптар – адамдардың тұрмысындағы қоғамдық қатынастардың тарихи қалыптасқан тұрақты нормалары.

  • Проблема впровадження нових технологій навчання у дисципліни харчового профілю є однією з найважливіших на сучасному етапі, оскільки вони найбільшою мірою дозволяють розширити можливості традиційного навчання, орієнтують викладача та студента на досягнення нового результату. В свою чергу дистанційне навчання сприяє активізації творчої, пізнавальної діяльності студентів, яке виступає вельми ефективним засобом досягнення міцних і глибоких знань, навичок і умінь.

  • В умовах розвитку полікультурного суспільства сучасному вчителю необхідно вміти виявляти як самоцінність своєї особистості, так і значущість особистості кожного учня, розуміючи і приймаючи його інтереси, бажання, потреби. Вчитель іноземної мови має відзначатися прагненням до особистісно-професійної самореалізації як організатора і менеджера шкільної іншомовної освіти та соціокультурного розвитку учнів, спрямованістю на розкриття їх творчого потенціалу як основи для успішної реалізації спільної освітньої й культурно-дозвіллєвої взаємодії. Становлення особистості майбутнього вчителя іноземної мови як взірця міжкультурного спілкування та полікультурної особистості неможливе без пробудження його мотивації на творчу самореалізацію в цій професійній ролі, плідну співпрацю з учнями, що передбачає необхідність опанування ним не тільки основами педагогічної майстерності та артистизму, але й ознайомлення з новими педагогічними технологіями організації освітньо-виховного процесу. Серед останніх чільне місце займає event-технологія.

  • Одним із найактуальніших питань в усьому світі є поліпшення якості освіти. Це стосується й України – перехід на європейські стандарти вимагає зміни не лише змісту освітніх вимог, навчальних програм, а й запровадження нових підходів до управління навчальною діяльністю. Зараз перед державою стоїть завдання забезпечити освітню галузь достатньою кількістю управлінців-менеджерів, котрі здатні ефективно керувати навчальним закладом в сучасних умовах: планувати стратегію і тактику його розвитку, ухвалювати самостійні рішення, успішно здійснювати організаційну, коригувальну і контрольно-оцінювальну діяльність.

  • У сучасних нормативно-правових документах Ради Європи, а також основоположних державних документах (Закон України «Про освіту», «Про вищу освіту»; Концепція національного виховання, Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ ст.), основна увага приділяється конструктивному вирішенню стратегічного завдання – навчити підростаюче покоління цінувати культурне різноманіття націй та етносів, жити разом без конфліктів і війн. Згідно означеного завдання значно підвищено європейські та державні вимоги до професійної підготовки фахівців із вітчизняної та зарубіжної філології, зокрема, як активних суб’єктів та організаторів культуровідповідного середовища шкільної мовної, літературної та іншомовної освіти підростаючого покоління.

  • Ilmiy dunyoqarashni shakllantirishda yashirin aloqadorlik va bog`lanishlarni aniqlay bilish, fanlararo bog`lanish, ya`ni uzviylikni ta`minlash bugungi kuning eng dolzarb masalalaridan biridir. Chunki fanlararo aloqadorlik ta`minlangan holda, darsni tashkil qila olgan o`qituvchi o`quvchilarda o`zining faniga bo`lgan qiziqishini oshiribgina qolmasdan, mazkur fanni o`zlashtirishga yordam beradi. Fanlararo aloqadorlikni tizimli tarzda amalga oshirish natijasida o`quv-tarbiya jarayonining aloqadorligi sezilarli darajada ortadi. Shu bilan bir qatorda, o`quv fanlariga oid bilim va qiziqishlarini rivojlantirishning muhim sharti hisoblanadi. O`quv materialini mavzular bo`yicha tahlil etish yo`li bilan turli o`quv predmetlarini qaysi mavzulari bir-biri bilan aloqadorligi yuzaki ravishda aniqlansa, tarkibiy tahlil etish orqali o`quv materialini tashkil etuvchi tushunchalari, dalillari, qonuniyatlari, hukm, xulosalari, tasavvurlari orasidagi aloqadorlik o`rnatiladi. Fanlararo aloqadorlikning qanday shaklda qayd etilishi undan foydalanuvchining imkoniyatlariga bog`liq.

  • Hozirgi kunda talim jarayonida innovatsion texnologiyalar, pedagogik va axborot texnologiyalarini o’quv jarayonida qo’llashga bo’lgan qiziqish, etibor kundan-kunga kuchayib bormoqda, bunday bo’lishining sabablaridan biri, shu vaqtgacha ananaviy talimda o’quvchirni faqat tayyor bilimlarni egallashga o’rgatilgan bo’lsa, zamonaviy texnologiyalar ularni egallayotgan bilimlarini o’zlari qidirib topishlariga, mustaqil o’rganib, tahlil qilishlariga, hatto xulosalarni ham o’zlari keltirib chiqarishlariga o’rgatadi. O’qituvchi bu jarayonda shaxsni rivojlanishi, shakllanishi, bilim olishi va tarbiyalanishiga sharoit yaratadi va shu bilan bir qatorda boshqaruvchilik, yo’naltiruvchilik funktsiyasini bajaradi. Talim jarayonida o’quvchi asosiy figuraga aylanadi. Pedagogik texnologiya va pedagog mahoratiga oid bilim, tajriba va interaktiv metodlar o’quvchilarni bilimli, yetuk malakaga ega bo’lishlarini taminlaydi.

  • Istiqlol tufayli o’z mustaqil taraqqiyot yo’lidan borayotgan Respublikamiz yoshlarini yangicha ijtimoiy muhitga tayyorlash, davr ruhida tarbiyalash - shu kunning dolzarb va ustuvor vazifalaridan biridir. Hozirgi kunda Respublikamizda amalga oshirilayotgan islohotlarning taqdiri kishilarimizning ma’naviy qiyofasiga, shaxsiy barkamolligiga bog’liq. Bu vazifalarni amalga oshirish insoniy o’zaro munosabatlarda demokratik tamoyillarni ongga to’la singdirishni taqozo etadi.

  • Mehnat darslarida turli mehnat faoliyat turlaridan foydalanish jarayonida o`quvchilar tomonidan to`planuvchi tajribalarning texnologik operatsiyalarni bajarish sohasidagi bilim va malakalarining muhim asosini tashkil etadi. Mehnat darslarida o`quvchilar faoliyatining muhim natijasi bu ularning o`rganilayotgan ob`ekt va hodisalarning yangi belgi va xususiyatlarini yanada mustaqil aniqlash, darsdan darsga yanada ham aniqroq va tizimlashtirilib boruvchi xulosalarning chiqarilishidir. Masalan, darslarning birida o`qituvchi o`quvchilar oldiga qog’oz turlarini aniqlash, qog’ozning ko`pgina vazifasiga ega bo`lgan material sifatida umumiy xususiyatlarni hamda qo`llanish va foydalanishning cheksiz miqdordagi shartlarini ta`riflash vazifasini qo`yadi.

  • TARBIYAGA HAMKORLIK ZARUR

      Dilafro‘z Muminova, Matluba Azizova (Namangan, O'zbekiston) |    Завантажити статтю |  Link

    Dunyoda o`z farzandlarining kamolini, baxt-iqbolini istamagan xalq bo`lmasa kerak. Albatta, ertangi istiqbolini o`ylagan millat yoshlar tarbiyasiga jiddiy e’tibor qaratadi. Quvonarlisi, bu masala yurtimizda davlat siyosati darajasiga ko`tarilgan. Yosh avlodning har jihatdan barkamol ulg`ayishi uchun barcha sharoit muhayyo. Yana, ayni tarbiya borasida oila-mahalla-ta’lim muassasasi hamkorligi tizimi ham joriy etildiki, bu ta’lim-tarbiyaga qat’iy hamkorlik zarurligini anglatadi. Joriy etilgan tizim qadriyatlarimizga asoslangan. Chunki, oila tarbiyasi, maktab, mahalla tarbiyasi bizlarda bugungina paydo bo`lgan tushunchalar emas. Bu o`rinda “Bir bolaga yeti mahalla ota-ona” maqolini eslash joiz. To`g`ri, hamkorlik tizimi hamma joyda izchil ishga tushdi, deb ayta olmaymiz. Undan tashqari ma’naviy-axloqiy tarbiya borasida salmoqliroq mas’uliyat baribir o`qituvchilar zimmasiga tushadi. Shuning uchun hamkorlikni talab etish ham avvalo, o`qituvchi, murabbiylarning vazifasi.

  • Biz odatda ma’naviyat haqida, uning ma’no-mazmuni, hayotimizdagi o‘rni va ahamiyati haqida ko‘p gapiramiz. Lekin negadir aksariyat hollarda ko‘pchilik ma’naviyat o‘zi nima, degan savolga aniq va lo‘nda javob berishga qiynaladi. Men bunday holatga o‘z shaxsiy tajribamda ko‘p bor guvoh bo‘lganman. Mas’ul rahbarlik lavozimlariga nomzodlarni tanlashda o‘tkaziladigan suhbat jarayonida ularning professional malakasi, bilimi, tashkilotchiligi, hayotiy tajribasi, insoniy fazilatlari bilan bir qatorda ma’naviy saviyasiga ham alohida e’tibor qarataman. Va ko‘p hollarda, ma’naviyat haqida beriladigan savollarga har xil, ba’zan esa bir-biriga qarama-qarshi, qandaydir noaniq, sayoz javoblarni ham eshitishga to‘g‘ri keladi.

  • ЯКІСТЬ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО МЕДИЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

      Вікторія Головачова, Альонаа Бойченко (Харків, Україна) |    Завантажити статтю |  Link

    В умовах соціальної та економічної нестабільності зростає актуальність вивчення стану освітнього середовища у вищому навчальному закладі (ВНЗ) та його подальший розвиток. Сучасну вищу освіту зумовлює необхідність створення умов для розвитку, вдосконалення освітнього середовища у ВНЗ.

  • ОТБАСЫНДАҒЫ БАЛА ТӘРБИЕСІ

      Әйгерім Сәрсенбева (Алматы облысы, Қазақстан)  |    Завантажити статтю |  Link

    Бүгінгі күнде бала тәрбиесі өзекті мәселенің біріне айналып отыр. Бала тәрбиесінің ұстанымы нақтыланбаған мына қоғамда бізге бір ғана тәрбиенің көзі қалғандай. Ол, әрине, біздің ғасырлар бойы қалыптасқан ата салтымыздан қалған ұлттық тәрбие.