ХXI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Актуальність. Розуміння змісту ідентичності, її структури, генезису, видів та умов становлення в онтогенезі має теоретичну і практичну значущість як у плані досягнення людиною самоідентичності та її особистісного зростання, самопізнання, підвищення показників духовності, так і для реалізації евристичних цілей наукового пошуку вирішення криз у суспільній системі, трансформації актуальних складних ситуацій соціального життєіснування особистості, а також знаходження засобів подолання нею особистісно-професійної кризи.

Ҳар қандай тадқиқотнинг бошланғич нуқтаси тушунчаларни маъносини аниқлашдан бошланади. Хусусан, “хавотирланиш” атамасининг мазмунини аниқлашга қаратилган тадқиқотларга асосланадиган бўлсак, бу борадаги фикрлар бир мунча тарқоқлиги билан ажралиб туради. Шу боис, шахсдаги хавотирланиш тушунчасини аниқлаштиришга қаратилган қатор илмий изланишларни таҳлил қилиш мақсадга мувофиқдир.

На современном этапе развития общества наметился заметный поворот массового сознания от ценностей семьи к ценностям сугубо индивидуальным. Семья терпит ценностный кризис. Наиболее благоприятный период для становления ценностной системы личности – это молодость. Молодость – время создания семьи, время освоения выбранной профессии, определения отношения к общественной жизни и своей роли в ней. Молодость – оптимальное время для самореализации.

Сегодня проблема религии стала одной из самых актуальных. В современном обществе нетрадиционные религиозные течения, деструктивный культ и оккультизм раз за разом укрепляют свои позиции. Причина пояления такой паники вокруг этой проблемы напрямую связана с атеизмом исскуственно внедренным в сознание масс во времена Советского Союза. Издревле человеку пресуще тяга к верованию во всемогущую Силу свыше, которая поможет и поддержит в трудных жизненных ситуациях. Поэтому так долго сдерживаемая потребность вылилась в массовые вступления разного рода секты.

“O'zbekiston butun dunyo uchun ochiq va biz sayyoramizda ro'y berayotgan jarayonlarni teran va puxta idrok etishga, demokratik qurilish, bozor munosabatlariga asoslangan xo'jalik yuritish borasida rivojlangan davlatlar to'plagan ulkan tajriba asosidagi zamonaviy sivilizatsiya yutuqlari bilan tanishish, Evropa va jahon hamjamiyatiga yanada faol qo'shilishga harakat qilamiz”[1,14].

Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1870) – український і російський педагог та психолог, основоположник педагогічної психології. Розглядав педагогіку як наукову теорію виховання. Педагогіка в широкому розумінні, на думку Ушинського повинна бути узагальненням педагогічного досвіду, базуватись на філософії, користуватись даними ряду наук – анатомії, фізіології, психології, історії та іншими.

Сучасне суспільство висуває все більші вимоги до якості підготовки фахівців з вищою освітою. Від результату, термінів, характеру професійного становлення особистості залежить професійна адаптація особистості, подальша діяльність молодого викладача, його професійна майстерність, якість навчально-виховного процесу ВНЗ. Молоді викладачі на початку своєї професійної діяльності зазнають багато стресових ситуацій, і психологічна готовність особистості до професії впливає на те, як буде проходити процес подолання стресу. Актуальність дослідження професійної адаптації викладача-початківця у контексті психологічної готовності особистості зумовлена також недостатнім обґрунтуванням визначень понять «професійна адаптація викладача ВНЗ» і «психологічна готовність до фахової діяльності викладача ВНЗ»; змішуванням концептів професійної адаптації вчителя та професійної адаптації викладача ВНЗ; перенесенням концептів психологічної готовності до фахової діяльності вчителя на психологічну готовність викладача ВНЗ.

Як відомо не існує «уроджених жертв», риси яких свого часу намагався виявити ще італійський кримінолог Ч. Ломброзо, або «жертв від природи». Але набуті особою фізичні, психічні і соціальні риси та властивості можуть перетворити її на потенційну та реальну жертву [5, с. 192]. Отож, вивчення даного питання вимагає відповідного заглиблення в соціально-психологічну складову віктимної особистості, особливо в контексті її розвитку, що і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Одна з найбільш актуальних проблем менеджменту стосується поняття керівництва, від ефективності якого залежить управління, координація та ефективність роботи підлеглих. Останнім часом в рамках управлінської діяльності явище керівництва починає розглядатись в поєднанні з феноменом лідерства, вивчаються особливості лідерських задатків та їх вплив на ефективність керівної політики. Проблеми керівництва та лідерства досліджували чимало вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема такі як: Г. М. Андрєєва,Л. В. Гриженко, П. В. Круш, К. Левін, Г. Ф. Сініок, Т. В. Словіцька, О. П. Хохліна, О. А. Цуруль, В. Т. Шатун та інші.

O‘qituvchining pedagogik faoliyati bir qancha jixatlari bilan farqlanadi. Pedagogik faoliyat uslubida, albatta, markaziy o‘rinni o‘qituvchining o‘quvchilarga nisbatan namoyon etayotgan professional va shaxsiy munosabati egallaydi. Darhaqiqat o‘z faoliyatida o‘quvchilarga topshiriqlarni berishda, ularni tekshirishda, o‘quvchi faolligini va o‘z-o‘zidan fanlarni o‘zlashtirishini oshirishda o‘qituvchining qanday usullarga ixtiyor berishi va uning individual faoliyat uslubidagi qandaydir yondashuvlarning ustunligini belgilab beruvchi muhim omil bo‘lib hisoblanadi.

Шарқ алломалари инсон ақлини юксакка кўтарди ва унинг қобилиятига ишонди. Баркамол авлодни тарбиялаш инсониятнинг энг ёрқин орзуси бўлиб келган. Абу Райҳон Беруний жаҳон фанининг тараққиётига ғоят улкан ҳисса қўшган зўр истеъдод эгаси ва заҳматкаш тадқиқотчи эди. Унинг ўлмас илмий асарлари жаҳон цивилизациясида юксак аҳамиятга эга. Абу Райҳон Беруний 973 йил 4-сентябр (ҳижрий 362-йил 2-зулхижжа) куни Хоразмнинг қадимги пойтахти Кат шаҳрида дунёга келди. Олимнинг тўла номи Абу Райҳон Муҳаммад ибн Аҳмад-ал Берунийдир. Беруний Хоразмдалик пайтида замондоши, буюк табиб ва файласуф Абу Али ибн Сино билан илмий ёзишмалар олиб боради. Қуйида биз олимнинг педагогик-психологик қарашларининг айримларини келтирмоқчимиз.