ХIX Международная научно-практическая интернет-конференция

It is hard to underestimate the significance of human-computer interaction in modern society. For the last century linguistics and especially natural language processing has become one of the leading scientific branches. NLP has significantly influenced the development of modern science and contributed to it with theoretical results and practical applications. As computers and Internet are becoming even more and more affordable all over the world, the importance of robust, fast and user-friendly user interfaces becomes more pronounced. And since natural language is the most effective, effortless and natural way of interaction, its potential and perspective in human-computer interaction is of great importance. NLP is becoming a solution to bridge the gap between human communication and digital data. Morphological analysis is one of the crucial steps in natural language processing. It involves the identification and analysis of the structure of a given language's morphemes. One of the most relevant problems on the stage of morphological analysis and POS-tagging is ambiguity. Ambiguity is one of the most crucial problems in the natural language processing.

Koreys tilining o‘ziga xos jihati uning iboralarga nihoyatda boyligidir. Koreys tilidagi iboralarning lug’aviy ma’nosi uzoq o‘tmishga borib taqaladi, bu ko‘proq xalqning turmush tarzi va urf odatlariga ham qisman bog’liq. Zamonaviy koreys tilida frazeologizmlarni 4 turga bo‘lish mumkin: 1. Qadimiy koreyscha iboralar. Bular nihoyatda boy bo‘lib, o‘zining strukturasiga ko‘ra har xildir. Qadimiy frazeologik birliklarda qadimgi koreys tili leksikasi keng qo‘llaniladi va ularda so‘zlar asosan ko‘p ma’noli bo‘ladi. Frazeologik birliklar qadimiy koreys leksikasi materiallaridan qurilgan bo‘lib koreys frazeologik birliklarning asosiy qismini tashkil etadi. Boshqa guruhlarga nisbatan ular ko‘pchilik qismni tashkil etadi.

Over the years many methods for teaching a new language have evolved. The most longstanding method and the one that has been most heavily influenced by the work of psychologists is the Audio-Lingual Method The goal in this method is to overlearn the target language through communicative drills directed by the teacher. The idea is to use the target language to the point that it becomes automatic and in the process new habits in the language are formed that overcome the tendency to rely on first language habits. In this method new vocabulary and grammatical structures are presented through teacher-directed dialogue drills, as well as heavy reliance on language lab drills organized around imitation and repetition drills. Students' correct responses are positively reinforced. Listening and speaking in the second language are the objectives in this method. Students' native language habits are considered as interfering, thus the use of the native language is restricted in the classroom. This method emphasizes proper pronunciation, simple everyday dialogues, and correct grammar [1, p.32-50].

It is a common knowledge that there are lots of languages in the world, and some of them fall into the category of international languages or languages of wider communication groups, such as English; French, German, Spanish, Russian, Italian and Arabic. All these languages are the official languages of the UN. English language is very important nowadays. More and more people need English to attend universities and colleges, because now we have an opportunity to get higher education abroad. New ideas in science and medicine happen so quickly that it is impossible to translate everything into different languages. Most articles are published in English. English is the language of international communication in many areas of life: trade, air and sea transport, tourism and sport. Ukraine is establishing closer economic, politi¬cal, scientific, and cultural relations with various peoples of the world. International relations are extended and strength¬ened through the exchange of scientific, technical, and cultural information. In this situation foreign language teaching is a matter of state significance [1, p. 99-130].

In learning languages, a distinction is usually made between mother tongues, second languages, and foreign languages. A mother tongue is the first language or languages one learns (or acquires) as a child. When immigrants come to a new country and learn the language of that country, they are learning a second language. On the other hand, when English-speaking students in the United States learn French or Spanish in school, or when Brazilians study English in Brazil, they are learning a foreign language. The acronyms ESL and EFL stand for the learning of English as a Second and as a Foreign Language. Many theories about the learning and teaching of languages have been proposed. These theories, normally influenced by developments in the fields of linguistics and psychology, have inspired many approaches to the teaching of second and foreign languages. The study of these theories and how they influence language teaching methodology today is called applied linguistics.

Зміни в теоретико-методологічній моделі освіти визначили у нашому суспільстві новий концептуально-методологічний підхід до викладання навчальних дисциплін, зокрема й іноземної мови. Дослідженню базових понять сучасної освітньої парадигми присвячені численні лінгвістичні та методичні праці (Л. Кондратова, С. Орешкова, І. Зязюн, Н. Волкова, О. Котенко, А. Кузьмінський та ін.) [1]. Викладач університету є одним із провідних компонентів педагогічного процесу, тому його особистість та її складові становили предмет дослідження у лінгвометодиці. Аспекти особистості викладача ВНЗ вивчали такі науковці, як Н.М. Лосєва, І.Д. Бех, З.Н. Курлянд, С.О. Сисоєва, С.С. Якубовська та ін. [2-4]. Втім, вимоги до особистості викладача різних дисциплін вищого навчального закладу ще вимагають вивчення, що визначає актуальність даної роботи.

Дослідження англіцизмів привертало увагу багатьох лінгвістів, як в історії мовознавства (І. Огієнко, С. Семчинський, Ю. Жлуктенко, О. Мельничук, М. Жовтобрюх, О. Муромцева), так і в сучасній науці (Я. Голдованський, І. Ющук, О. Скопненко, Т. Цимбалюк, М. Бондар, Л. Архипенко та ін.). Надзвичайне зростання кількості запозиченої лексики, особливо англіцизмів наприкінці ХХ ст. та на початку XXI ст. було зумовлено такими позамовними чинниками, як суспільно-політичні та економічні перетворення в Україні, відкритість та інтеграція в міжнародні культурні й інформаційні сфери та под. Нині українська мова перенасичена запозиченими словами, переважно в термінологічній підсистемі мови, але численні випадки детермінологізації і входження запозичених термінів найрізноманітніших сфер знов актуалізують вивчення англіцизмів з погляду їх засвоєння мовою-реципієнтом.

Актуальність дослідження. Сьогодні гуманітарне знання знаходиться на етапі серйозного внутрішнього переформатування. Досягнення природничих і гуманітарних наук останнього століття привели до формування принципово іншого бачення у вирішенні багатьох питань. Прихід у другій половині XX ст. у гуманітаристику постмодерністської матриці зробив нестійкими та нежиттєздатними багато класичних понятійно-категоріальних конструкцій: одні поняття вийшли з наукового дискурсу, другі втрачають свій звичний сенс, інші - лінгво-семантичні перетворюються. Логіка розвитку парадигми мінливості сучасного наукового дискурсивного простору диктує необхідність корекції понятійного апарату. Філософія, структурна лінгвістика і культурологія в XX сторіччі виявляються надзвичайно близькі, парапонятійні та лінгво-семантичні конструкції, що знаходяться в міждисциплінарному діалоговому просторі. До таких, наприклад, може бути віднесений термін «концепт».

Межкультурное общение между народами и странами – неотъемлемый атрибут сегодняшней политической, культурной и социальной ситуации. Для того чтобы достичь взаимопонимания между представителями разных культур, каждый должен иметь представления о ценностях, нормах, верованиях представителей другой культуры. Одним из основных способов воспитания межкультурной компетентности является изучение иностранных языков. Язык – важнейший элемент культуры, он выступает условием формирования этнической общности в процессе этногенеза. В. фон Гумбольдт считал, что язык – выражение национального духа, промежуточный мир между мышлением и внешним миром. Именно в языке воплощен весь познавательный опыт народа, его философско-религиозные, морально-этические представления и принципы. Язык выступает осевым элементом функционирования этнической культуры. Поэтому иностранный язык как средство общения должен изучаться в неразрывном единстве с миром и культурой народов, говорящих на этом языке.

Виявлення, контроль, оцінка і облік знань учнів – важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне здійснення цієї проблеми. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін. Міняються окремі форми і способу контролю знань, але його головна суть – знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу, – залишається незмінною. Вона визначається самою природою процесу навчання. Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною зв’язуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості.

Контроль входить складовою частиною до системи навчання іноземних мов. На відміну від власне навчання іноземної мови, метою якого є формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, завданням контролю передусім є визначення та оцінювання рівня їх сформованості. Головна мета контролю у процесі навчання іноземної мови - управління цим процесом. Виявлення, контроль, оцінка і облік знань учнів - важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне вивчення іноземною мови. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою навчального процесу. Змінюються окремі форми і способи контролю знань, але його головна суть – знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу – залишається незмінним.

Сафарнома дар адабиёти маорифпарварии Осиёи Марказй ва умуман адабиёти маърифатхоxии чаxон мавкеи муxимро ишгол намуда, чун жанри маъмули адабиёти давраи маорифпарварй шуxрат дорад. Ин жанр дар адабиёти маорифпарварии Осиёи Марказй ба хусус дар адабиёти точику узбек, афгон ва Эрон хеле интишор ёфта, яке аз жанрxои асосии адабиёти ин давр маxсуб мешавад. Сафарнома дар адабиёти маорифпарварии кишварxои мазкур ифшокунандаи иллату нуксонxои чомеа, беадолатиxои ичтимоии кишвар буда, баробари ин баёнгари гояxои маърифатхоxй ва таргибгари илму фанни дунявй, алалхусус, техника ва маданияти пешкадами Аврупо гардидааст. Макоми аввал пайдо намудани сафарнома дар адабиёти маорифпарварии Осиёи Марказй ва Эрон xам дар заминаи шароити xамгуни таърихй сурат гирифта, аз ин вачx он xодисаи типологй ба шумор меравад.