30–31 октября, 2015
На сьогодні особливо актуальним постає питання фіксації, опрацювання та систематизування інформації, що стосується традиційного календарного циклу подніпровського субрегіону, знищеного будівництвом Канівського водосховища. У Переяслав-Хмельницькому районі було здійснено масштабне переселення мешканців більше десяти населених пунктів з подальшою реорганізацією адміністративного устрою. Згідно проекту будівництва у зону затоплення потрапило дев’ять сіл: В’юнище, Циблі, Козинці, Зарубенці, Трахтемирів, Підсінне, Андруші, Комарівка, Городище та хутор Монастирок. Також затопленню підлягали кілька маленьких хуторців: Максимівка, Чубуки, Гора, Борок, Гетьманівщина, Лісаневичі, Слобода, та інші. В результаті затоплення було втрачено цілий пласт унікальної обрядово-звичаєвої культури українців, які проживали на цій території. Ці обставини спонукають до ретельного вивчення календарних звичаїв та обрядів означеної території.
Традиційне спілкування та обрядові норми підготовки молоді до шлюбу є одним з факторів створення родини. Важливими інститутами процесу соціалізації молоді завжди були сім’я, сільська громада, молодіжні об’єднання, церква. У селах існували традиційні зібрання молоді під різними назвами, що походили від місця (вулиця, горбик (сс. Пологи-Яненки, Пологи-Вергуни [6,7]), часу проведення (досвітки, вечорниці), виконуваної роботи (попрядки с. Помоклі [5]). У словнику-довіднику В. Жайворонка знаходимо: «Вечорниці – вечірні зібрання молоді восени та взимку, на яких у будні поряд із розвагами, забавами виконувалась і певна робота, а в святкові справляли гуляння; на цих зібраннях влаштовувалася складчина» [2, с.83].