ХIX Международная научно-практическая интернет-конференция

O’quv jarayonida ko’rgazmali metoddan foydalanish, bilimlarni puxta o’zlashtirish uchun alohida ahamiyat kasb etadi. Ular ta’lim jarayonida ko’rgazmalilik printsipi bilan bog’langanda yanada kengayadi va takomillashadi. Ko’rgazmali metodning vazifasi o’quv jarayonida o’quvchilar qarab turib, predmetlarni kuzatib va idrok qilib, sezgi organlari yordamida jism yo jarayonlar haqida ma’lum axborotga ega bo’ladilar, ularni taqqoslash va farqiy belgilarini topish asosida fikrlaydilar, shu asosida muayyan bilimlar shakllanadi, keyinchalik so’zlar, ko’rsatish va tushuntirish orqali qayta ishlanadi va ularning bilim doirasi yanada kengaytiriladi. Ko’rgazmali metod, shu bilan belgilanadiki, ularni qo’llash asosida yangi bilimlar olish maqsad qilib qo’yiladi. Bu jarayonda o’quv filmlaridan, diafilm va diapazitivlarning axborot matnlari yozuvlar yangi bilimlar egallash uchun bilimlar manbai bo’lib izmat qiladi. Har qanday holatda ham ko’rgazma vositalar qo’llanilganda bolalarning faol idrok etishlari va fikrlashlari ko’zda tutiladi, shuning uchun ham ular oldida aniq bilish vazifasi qo’yiladi. Unda jismlar va jarayonlarni kuzatish, qarab chiqish va namoyon bo’lgan borliq va jarayonlarni o’rgatish ko’rsatilishi lozim.

Prіnсetоn WоrdNet іs а lаrge lexісаl dаtаbаse оf Englіsh, develорed under the dіreсtіоn оf Geоrge A. Mіller frоm the соgnіtіve Sсіenсe Lаbоrаtоry, Prіnсetоn Unіversіty [8]. The desіgn оf WоrdNet wаs іnsріred by рsyсhоlіnguіstіс studіes оn the mentаl lexісоn; соnsequently, the dаtаbаse hаs been buіlt аrоund the nоtіоn оf соnсeрt. іn WоrdNet fоur mаjоr раrts оf sрeeсh fоrm seраrаte fіles, соntаіnіng synоnymіс sets (synsets), eасh reрresentіng оne underlyіng lexісаl соnсeрt, whісh аre оrgаnіzed іntо hіerаrсhісаl struсtures. Synsets аre іnterlіnked by meаns оf semаntіс аnd lexісаl relаtіоns.

Ta’limni tarbiyadan, tarbiyani esa ta’limdan ajratib bo‘lmaydi- bu sharqona qarash, sharqona hayot falsafasi. Tarbiya – har bir insonning hayotda yashashi jarayonida ortirgan saboqlari va intellektual salohiyatlarining ijobiy ko’nikmasini o’zgalarga berish jarayoni. Bu haqda fikr yuritganda, Abdulla Avloniyning «Tarbiya biz uchun yo hayot - yo mamot, yo najot - yo halokat, yo saodat - yo falokat masalasidir» degan chuqur ma’noli so‘zlarini yodga olish mumkin. Buyuk ma’rifatparvar bobomizning bu so‘zlari asrimiz boshida millatimiz uchun qanchalar muhim va dolzarb bo‘lgan bo‘lsa, hozirgi vaqtda ham biz uchun shunchalik, balki undan ham ko‘ra muhim va dolzarb ahamiyat kasb etadi. Ma’lumki, o‘zbek xalqi azaldan o‘zining bolajonligi, oilaparvarligi bilan ajralib turadi. Albatta, farzandga mehr qo‘yish, ularning qornini to‘q, ustini but qilish o‘z yo‘li bilan, lekin bolalarimizni yoshlik chog‘idan boshlab milliy tarbiya, axloq-odob, yuksak ma’naviyat asosida voyaga yetkazish biz uchun doimo dolzarb ahamiyat kasb etib kelgan. Bu masalaga e’tibor bermaslik nafaqat ayrim ota-onalar, balki butun jamiyat uchun juda qimmatga tushishini ham ko‘pgina hayotiy misollarda ko‘rish mumkin.

"Har qanday mamlakatning kuchi uning intellektual salohiyati bilan belgilanadi. Salohiyatga esa turli yo‘llar bilan erishish mumkin" – deydi Prezidentimiz I.A.Karimov. O`zbekistonda ushbu yo`nalishda samarali chora-tadbirlar amalga oshirildi va salmoqli natijalarga erishildi: bugungi kunda aholi faol qismining yarmidan ko`pi, ya’ni davlat muassasalari, universitetlar, kollej va liseylar, maktablar, biznes, ilm-fan, madaniyat, sog`liqni saqlash va boshqa sohalarda AKTdan samarali foydalanilmoqda. Barcha joylarda eng yangi AKT joriy etilmoqda, Internetdan foydalanuvchilar soni ortib bormoqda, uyali aloqa kompaniyalari abonentlari ham ko`paymoqda. O`qitishning ko`rsatmali mеtodlari – o`quvchilarga kuzatishlar asosida bilimlar olish imkonini bеradi. Kuzatish hissiy tafakkurning faol formasidir, bunday o`qitishdan kеng foydalaniladi. Atrof – borliqdagi narsa va hodisalar, ularning turli – tuman modеllari, (har xil tipdagi ko`rsatma - qo`llanmalar) kuzatish ob'еktlari hisoblanadi.

Актуальність профілактики девіантної поведінки зумовлена наявністю відхилень в поведінці дітей та учнівської молоді від соціокультурних норм, прийнятих українським суспільством. Аналіз наукових досліджень дозволяє нам визначити основні причини виникнення девіантної поведінки дітей та учнівської молоді: деструктивна взаємодія між членами сім’ї, сварки, різні форми насильства, різні види залежності, матеріальна незабезпеченість, безробіття, розлучення, бездоглядність, приналежність до неформальних угруповань, субкультури дитини; прагнення до нових вражень та почуттів, шкідливі звички молодого покоління, низький рівень сексуальної культури та ін. Великі ризики для фізичного та духовного здоров’я дітей та учнівської молоді несуть сучасні комп’ютерні ігри, Інтернет, теле, відео продукція з демонстрацією насильства, статевої розпусти. Слід звернути увагу на той факт, що за останні роки в нашому суспільстві спостерігається зростання кількості дітей з комп’ютерною, алкогольною, наркотичною залежністю; задіяних в протиправній діяльності, дитячій проституції тощо.

Бошланғич таълим ёшидаги ўқувчиларда ҳам атроф-муҳитдаги табиий ҳодисаларга муносабат ва уларга масъулият ҳисси куртаклари мавжудки, бинобарин уларни ривожлантириш талаб этилади. Мазкур ёшдаги ўқувчиларнинг фикрлаши ва ҳиссиётининг юқорилиги уларда биргаликда қайғуриш, кечаётган ҳодисаларга мансублик ҳиссини келтириб чиқаради. Шу сабабли ўқувчиларда атроф-муҳит ҳодисалари ва одамларнинг хатти-ҳаракатига қизиқишини илк ўқувчилик давридан уйғотиш ва уларга нисбатан ижобий муносабатни шакллантириш талаб этилади. Бошланғич синф ўқувчилари шахсида экологик маданиятни шакллантириш “муносабат“ “масъуллик“ни тарбиялашда намоён бўлади. Бундай муносабат инсониятнинг, ҳусусан айрим одамларнинг билиб, билмай, узоқни ўйламай табиатга кўрсатган салбий таъсири оқибатини англаш ва бундай таъсирни бартараф этиш истаги юзага келиши натижасидагина шаклланади.

Зміни, що відбулися в останні роки в економічній, політичній і соціальній сфері життя як усередині країни, так і в галузі міжнародних відносин, зумовили необхідність готувати молодих фахівців економічного профілю до всіх труднощів становлення в умовах конкуренції на ринку праці. Сучасному суспільству потрібні компетентні фахівці економічного профілю, які можуть приймати відповідальні рішення в різних ситуаціях, здатні до співпраці, відрізнятися мобільністю, динамізмом, конструктивністю, володіти почуттям відповідальності за долю країни, успішно брати участь у розвитку економіки. Необхідність реалізації перерахованих завдань вимагає від системи вищої професійної освіти удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців економічного профілю, здатних вирішувати їх кваліфіковано. Українська система вищої економічної освіти готує фахівців широкого профілю в галузі регіональної економіки, державного управління та менеджменту, маркетингу, фінансів, банківської справи, інновацій та підприємництва. У той же час виявляється дефіцит у кваліфікованих компетентних фахівцях економічного профілю, що володіють не тільки професійними знаннями, вміннями та навичками, а й особистісними якостями, необхідними для розвитку економічних відносин.

Однією з найбільш складних методичних проблем дистанційної освіти є проблема здійснення контролю і тестування. Суть проблеми полягає насамперед у необхідності точно ідентифікувати учня і дотриматися необхідних формальностей відповідно до діючих в даний час вимог Міністерства освіти. Якщо навчання поєднує очну та дистанційну форми, то такої проблеми не виникне, оскільки викладач і студенти зустрічаються особисто, студенти проходять початкове тестування і здають підсумкові заліки та іспити в традиційній формі. Контроль же їх успішності в ті періоди, коли вони навчаються дистанційно, здійснюється за допомогою різноманітних засобів інтернету: електронною поштою, за допомогою телеконференцій (як синхронних, так і асинхронних) і web-форумів, аудіо- і відео конференцій. При цьому основною формою контролю залишається контроль очний, традиційний, з усіма типовими для нього атрибутами, дистанційні ж форми контролю виконують в цих системах лише додаткову функцію.

Активний розвиток цифрових технологій суттєво впливає на всі складові життя сучасного суспільства, зокрема, змінюється перелік спеціальностей та вимоги до професіоналів в кожній з галузей. Все більш затребуваними на ринку праці є спеціалісти інженерних спеціальностей (програмісти, електронники, інженери та ін.) та гуманітарії, які гарно розуміють особливості роботи галузі високих технологій, зокрема ІТ-сфери (менеджери з персоналу, психологи, маркетологи, фахівці зі створення реклами та ін.). Саме з метою зацікавлення дітей у вивченні дисциплін природничо-математичного циклу, який традиційно вважається більш складним для засвоєння, виник такий підхід, як STEM-освіта (Science Technology Engineering Math), який включає зокрема основи робототтехніки. Саме інформатика носить інтегративний характер та має інструментарій для підвищення мотивації школярів до навчання взагалі та поглибленого вивчення математики, основ програмування, фізики та інших предметів.