IІІ Международная научно-практическая интернет-конференция

Жалпы тіл білімінде «Жақсыз сөйлем» деген атау орыс тіліндегі күн мен түннің алмасуын (брезжить, вечереть, завечереть, светать, рассветать,смеркаться), қоршаған ортаның ауа температурасының өзгеруін – жылуын немесе суытуын (морозить, подмораживать, пригревать, холодать), атмосфера құбылыстарын және жауын-шашынды (вьюжить, курить, дождить, снежить) білдіретін етістіктерге байланысты тұрақталған термин. Кеңестік дәуірде орыс тіл білімінің жетістіктері түркологияға зор ықпал еткендіктен, түркі тілдерінде де осы мәселе төңірегіндегі сұрақтарға жауап ізделді.

Проблема навчання граматичному аспекту іноземної мови завжди була в центрі уваги психологів, методистів та викладачів. Особливої гостроти вона набуває при навчанні іноземній мові у вищому навчальному закладі, де відбувається перехід на якісно вищий рівень її володіння. На жаль, доводиться визнати, що значна кількість студентів, які приходять після школи на навчання до закладів вищої освіти, мають досить низький рівень знань з іноземної мови. Це стосується як словникового запасу, так і граматичних умінь та навичок. Студенти роблять помилки у вживанні багатьох граматичних структур, що свідчить про реальні труднощі в оволодінні граматичними формами. Несформованість граматичних навичок стає серйозною перепоною у формуванні комунікативної компетенції. Адже саме знання граматики є тією базою, без якої неможливе повноцінне використання мови як засобу спілкування.

Офіційною мовою як в Німеччині, так і в Австрії є німецька, єдина мова, яка має, значні відмінності у лексиці, фонетиці, морфології та граматиці. Розмовна і офіційна мова австрійців істотно відрізняється від офіційної німецької мови Німеччини. Розмовні австрійські діалекти близькі баварському діалекту Німеччини і німецькій мові Швейцарії. Австрійці говорять як на літературній мові, так і на діалекті. На Hochdeutsch вони говорять в «офіційних» ситуаціях: у ЗМІ, в суспільних місцях і з іноземцями, а на діалект корінні австрійці переходять в неформальному спілкуванні. Як австрійці, так і німці твердо переконані, що саме вони говорять на тій мові, яку можна вважати німецькою. Так, багато австрійців вважають – на думку експертів, абсолютно марно, – що говорять на власній мові – «австрійському німецькому». Ця мова, що вважається стандартом між Інсбруком і Віднем, лише деякими виразами, словами і зворотами відрізняється від того, на якому говорять в більшій частині Німеччини, хоча регіональні відмінності там теж досить великі. У Австрії можна наткнутися на певну кількість місцевих, «типово австрійських слів», що зазвичай відносяться до сфери їди і напоїв: булочка для німця - «Brötchen», а для австрійця - «Semmel», варення для одних - «Marmelade», для інших - «Konfitüre». Окрім цього, існує безліч слів для позначення блюд місцевої австрійської кухні. Взагалі ж в словниках австрійської мови зібрано 12-15 тисяч слів.

Постановка проблеми. Процеси реформування національної системи освіти України вимагають оновлення й модернізації навчальних технологій і методів навчання. Від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, що забезпечують розвиток комунікативних, творчих і професійних компетенцій та стимулюють потребу майбутнього фахівця у самоосвіті на основі змісту та організації навчального процесу.

Advanced learners can generally communicate well, having learnt all the basic structures of the language. However, they need to broaden their vocabulary to express themselves more clearly and appropriately in a wide range of situations. Students might even have a receptive knowledge of a wider range of vocabulary, which means they can recognise the item and recognise its meaning. Nevertheless, their productive use of a wide range of vocabulary is normally limited, and this is one of the areas that need greater attention. At this stage we are concerned not only with students understanding the meaning of words, but also being able to use them appropriately, taking into account factors such as oral / written use of the language. Traditionally, the teaching of vocabulary above elementary levels was mostly incidental, limited to presenting new items as they appeared in reading or sometimes listening texts. This indirect teaching of vocabulary assumes that vocabulary expansion will happen through the practice of other language skills, which has been proved not enough to ensure vocabulary expansion.

Соціально - політичні та економічні перетворення у всіх сферах життя нашого суспільства привели до істотних змін у сфері освіти. Змінився, зокрема, і статус іноземної мови як шкільного предмета. Розширення міжнародних зв'язків, входження нашої держави у світове співтовариство зробило іноземну мову реально затребуваною державою, суспільством і особистістю. Іноземна мова повною мірою почала усвідомлюватись як засіб спілкування, засіб розуміння і взаємодії людей, засіб залучення до іншої національної культури і як важливий засіб для розвитку інтелектуальних здібностей школярів, їх загальноосвітнього потенціалу.

Қазіргі таңда көптеген зерттеушілер түр-түс атаулары менен оның өзге тілде берілу мүмкіндіктеріне ерекше қызығушылық танытуда. Түр-түс атаулары мәселесі бірқатар лингвистикалық бағыттар тарапынан қарастырылғанымен, аударма тұрғысынан әлі толықтай зерттеле қойған жоқ. Түр-түс атауларын аударма аспектісі тұрғысынан түрлі тілдердегі көркем шығармалар негізінде салыстыра талдау аталмыш лексика-семантикалық топ жайлы білімімізді кеңейтіп, лингвистикалық және ұлттық ерекшеліктерді анықтауға мүмкіндік береді. Осыған орай, қазақ және ағылшын тілдеріндегі түр-түс атаулары мен олардың аудармада берілу мәселесі қазіргі кездегі өзекті мәселелердің бірі болып табылады.

Мова туристичних рекламних повідомлень становить інтерес для процесу вивчення іноземної мови, тому що характеризується як стислістю і лаконічністю, так і образністю і граматичним наповненням. Вивчення рекламного дискурсу надає багатий матеріал для широкого спектру мовознавчих досліджень. Рекламні тексти досліджуються зарубіжними та вітчизняними мовознавцями у різних аспектах: 1) загальний лінгвістичний опис рекламних текстів (К. Бове, О.І. Зелінська, М.М. Кохтєв, Дж.Н. Ліч, О.В. Медведєва, Г.Г. Почепцова, Д.Е. Розенталь); 2) дослідження певного аспекту реклами (Т.М. Лівшиц, Е.С. Тернер, Ю.О. Сорокін, Є.Ф. Тарасов); 3) власне лінгвістичний аналіз рекламних текстів (О.А. Ксензенко, І.О. Соколова, О.І. Зелінська, В.В. Зірка, Н.Л. Коваленко, Ю.Б. Корнєва, О.В. Медведєва, Н.Л. Коваленко) тощо.

У сучасному наукознавстві лінгвістичне осмислення процесу розвитку мови, а також розробка відповідного термінологічного апарату відбувається з різних позицій. На думку Е. Сепіра, в мові постійною є лише її зовнішня форма; її внутрішній зміст, її психічна значимість чи інтенсивність змінюються залежно від спрямованості розумової діяльності, а також від загального інтелектуального розвитку [7, с. 36]. Виходячи з такої постановки проблеми видаються актуальними ті одвічні мовознавчі питання, які, здавалося б, уже в науці про мову не викликають дискусій, проте під впливом багатьох екстралінгвальних факторів (а час від часу і внутрішньомовних) потребують нових наукових коментарів.

У наш час англійська мова є однією з найпоширеніших мов світу. Більшість авторитетних науково-технічних видань планети видаються в англомовних країнах і відповідно друкуються англійською мовою, в наше повсякденне життя входять технічні терміни, запозичені з англійської. Так, можна сміливо стверджувати, що англійська мова є мовою науки і техніки. На сьогодні до числа найбільш актуальних питань позашкільної освіти належить питання розвитку науково-технічної творчості молоді. Актуальність навчальної програми пов’язана з тим , що технічний переклад – це важливий засіб, яким користуються для обміну науково-технічною інформацією.

The role of emotional variables in foreign language teaching and learning has been studied extensively for the last three decades. Among other affective variables, anxiety stands out as one of the main blocking factors for effective language learning. Its damaging effects have been found in all phases of this process, Input, Processing and Output and through the four skills, becoming a barrier for successful performance in all of them.