ХXII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

In this section of work research of participles in especially significant positions is presented. Communications which are characterized by the following signs have major importance first of all nuclear predicative and non-nuclear -predicative: the first - a nuclear sign (forms a structural basis of the offer) and a predicativity sign (connects predicated and predicating components of the offer), Non-nuclear predicative communication differs from the first that she doesn't create a structural basis of the offer, however also is direct double-sided i.e. connects predicated and predicating components of the offer. Besides, when studying components of the specified offers it is necessary to consider and subordinative, unilaterally directed syntactic link.

В основе современной методики преподавания РКИ как средства общения лежит сознательно-практический метод, сложившийся в 50-е годы и обогатившийся достижениями лингводидактики второй половины-конца 20-го века. Сознательно-практический метод подразумевает следование ряду принципов, нашедших свое развитие в современной функционально-коммуникативной лингводидактической модели русского языка.

Междометная фразеология охватывает весьма многочисленные фразеологические единицы (ФЕ) языка. Её сущность определяется прежде всего эмоционально-оценочными, экспрессивными характеристиками. Так, А.В.Кунин объясняет природу междометной фразеологии следующим образом: “В результате экспрессивного переосмысления междометные фразеологические единицы (МФЕ) превращаются в обощенные выразители эмоцией волеъизявлений, а иногда и того и другого вместе и утрачивают свои первоначальные предметно-логические значения, т.е значения подобных междометных образований являются немотирированными”.

Шоқан Уәлиханов сынды өмірде болған тарихи тұлғаның көркем бейнесін сомдау қаламгер үшін үлкен табандылықты талап еткен еңбегінің нәтижесі болды. Романда Шоқанның ата - тегі, ол кездегі саяси әлеуметтік тарихи жағдай, ел тұрмысы, белгілі тарихи тұлғалардың ел билеу ісіндегі жүргізген саясаттары, қарапайым адамдар арасындағы қарым – қатынас, яғни Шоқанның өсіп – өнген ортасы жан-жақты қамтыла отырып суреттелген. «С.Мұқанов баяндауының бір ерекшелігі тарихшылардай дерек, құжат қуып кетпей, Шоқанның арғы-бергі аталары тұсында жасаған қазақтың атақты, кейде жергілікті аумақта ғана даңқы шыққан ақын, жырауларды әңгіме арқауына тартып, ұлттық рухани дүниесінен хабар беріп отыруы».

Етнонаціональні реалії при тлумаченні ФО мають давню традицію, це дослідження кінця XIX - початку ХХІ ст., зокрема етимологічні та історико-етимологічні коментарі в словниках, пареміологічних та фольклористичних збірках. В цей час розвивається новий підхід до вивчення мовних явищ і вводяться етнонаціональні елементи для опису етимології, які використовували при укладанні збірок М. Номис, В. Даль, І. Франко, С. Адальберг, Б. Грінченко, Ю. Кшижановський, їх застосовували у своїх наукових пошуках Ф. Медведєв, С. Скорупка, Л. Скрипник та ін. відомі дослідники. Проте, дослідження етимологічного характеру (країнознавчого, етнолінгвістичного, лінгвокораїнознавчого) набуло значного розвитку в останні десятиліття (А. Івченко, А. Коваль, Л. Коломієць, М. Толстой, В. Мокієнко, Є. Бартмінський, Я. Адамовський, А. Пайдзінська та ін.).

Самарқанд - туризм шаҳри эканлиги сир эмас. Бу соҳани ривожлантириш йулида кейинги йилларда бир қатор салмоқли ишлар амалга оширилмоқда. Айниқса, турли халқаро конференциялар ўтказиш воситасида хорижий давлатлар билан муносабатларни янада мустаҳкамлаш йўлидаги ишлар эътиборга лойиқ. Хусусан, 2014 йилнинг 15-16 май кунларида «Ўрта асрлар Шарқ олим ва мутафаккирларининг тарихий мероси, унинг замонавий цивилизацияда тутган ўрни ва аҳамияти» мавзусида бўлиб ўтган илмий конференцияда давлатимиз Президенти Ислом Каримов нутқ сўзлаб, Ал Бухорий, Форобий, Ибн Сино, Абу Райҳон Беруний каби буюк аждодларимизнинг бизга қолдирган меросларини янада чуқурроқ ўрганиш зарурлигини таъкидладилар.

Инглиз ва форс тиллари ҳам ҳинд-европа тиллари оиласига тааллуқли бӯлган бошқа тиллар сингари, бир-бирига кӯп ӯхшаш жиҳатларига эга. Бу ӯхшашликлар, хусусан лексик жиҳатдан кӯпроқ кӯзга кӯринади. Масалан, форс тилидаги «модар – она, падар – ота, духтар – қиз, бародар – ака, ном – исм» каби сўларнинг инглиз тилидаги вариантлари билан ӯхшаш жиҳатлари мавжуд. Агар бу рӯйхатни давом эттирадиган бўлсак, шунга амин бӯламизки, бунга узоқ тарихий жараён асосида форс тилидаги сӯзлар турли йӯллар билан инглиз тилида ишлатилганлигига амин бўламиз.

Стрімкий розвиток міжнародних відносин України з іншими країнами світу, розширення галузевих та наукових зв’язків зумовлюють потребу держави у висококваліфікованих спеціалістах в усіх напрямках економіки, медицини і фармації в тому числі, у фахівцях, що на належному рівні володіють іноземною мовою (ІМ), щоб самостійно та швидко встановлювати контакт з зарубіжними партнерами, плідно користуватись результатами наукових та практичних досліджень і висновків, які викладено в друкованих або віртуальних виданнях, тощо.

Заҳролудӣ ва ё заҳролудшавӣ бемории инсон ва ҳайвонот буда, дар натичаи таъсири заҳрҳо ба вуҷуд меояд. Ҳангоми заҳролудшавӣ вайроншавии функсияи узвҳои дохилии организм ба мушоҳида мерасад. Он ду навь: музмин ва шадид мешавад. Заҳролудшавии шадид одатан баъди бевосита ба организм таъсир намудани вояи заҳрҳо ба вуҷуд омада, боиси вайроншавии узвхои ҳаётан муҳим (узвҳои нафаскашӣ, гардиши хун ва ғ.) мегардад. Заҳролудшавии музмин бошад, хангоми таъсири бардавоми консентратсияи нисбатан ками заҳр пайдо мешавад.Ин чараён вобаста ба шароитҳои мухталиф, чун истеьмоли дору, касбӣ, маишй ва ғайра рух медихад. Нишонаҳои резобтивии заҳролудшавӣ, ки дар натиҷаи ҷабидани заҳр ба вуҷуд меояд, хеле гуногун буда, ба дараҷаи осеби ҷигар, гурда, хун, системаи асаби марказӣ, периферӣ ва амсоли он вобаста аст.

На сучасному етапі суспільство вимагає підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців у різних сферах діяльності. У рамках Болонського процесу, до якого приєдналася Україна, більшість вузів продовжують вдосконалювати навчальний процес за європейськими стандартами. Європейська інтеграція виступає в якості пріоритету загальноєвропейської культури, одним з елементів якої є культура спілкування. Іноземна мова сьогодні є не просто частиною культури нації, а й необхідним прагненням до успіху в майбутній кар'єрі випускника. На даний момент суспільство вимагає від випускників технічного вузу досить високий рівень знання іноземної мови, що дозволяє користуватися ним у подальшій професійній діяльності.

Мова – це явище, що постійно розвивається. Частина слів переходить у пасивний словник або й зовсім забувається, а досягнення виробництва, науки, техніки, культури викликають до життя нові предмети й поняття. Щоб їх назвати, потрібні нові слова. Вони або запозичуються з інших мов, або витворюються від уже наявних у певній мові за чинними правилами. Суфіксація – найпоширеніший спосіб творення слів у сучасній українській мові. Способом суфіксації творяться іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Кожна з цих частин мови має свою систему суфіксоїдів, особливо вона розвинена в іменниках, і прикметниках.

Compound words may be described from different points of view and consequently may be classified according to different principles . They may be viewed from the point of view: 1) of general relationship and degree of its semantic independence of components; 2) of the parts of speech compound words represent; 3) of the means of composition used to link the two italics together; 4) of the type of semantics that are brought together to from a compound; 5) of the correlative relations with the system of free word - groups. The structural similarity of ST and TT implies that relationships of equivalence are established between correlated units in the two texts. TL units in TT that are used to render the meaning of the respective SL units in ST can be said to substitute for the latter as their functional equivalents (or correspondences). Since language units are often used in their accepted meanings many SL units have regular equivalents in TL which are used in numerous TT as substitutes to those units. For example, I. Gafurov translated “The old man and the sea”, in which he brilliantly renders the following sentences.

Використання мультимедійних засобів навчання у викладанні іноземної мови студентам технічних ВНЗ має вкрай важливе значення. Але інколи, у випадку низького рівня володіння іноземною мовою, студентам не завжди вдається розвивати навичку аудіювання чи відео перегляду. Розуміння аудіо та відеоматеріалів є вирішальним на шляху до розвитку умінь слухати, розуміти та реагувати іноземною.

Лексический состав русского языка неоднороден. В нём представлены различные стилевые пласты, слова, отличающиеся друг от друга по сфере употребления, времени воз­никновения и активного функционирования, по распространённости в той или иной местности. Иностранец знакомится с языком как с системой – во всём его многообразии.

Процесс интеграции Украины в европейское информационное пространство подразумевает реформирование сферы образования. В связи с этим законом Украины об образовании был внесен ряд изменений в закон Украины о высшем образовании, в частности было увеличено количество часов на самостоятельную работу и сокращено количество аудиторных часов. Таким образом, самостоятельная работа стала играть ведущую роль в процессе получения знаний студентами.

Семантичні моделі англійських і українських ФО з видовими назвами-орнітонімами на позначення свійських птахів, а саме з компонентами chicken/ ципля, goose/ гуска ще не становили предмет окремого порівняльного аналізу. Опису орнітонімів у мовознавчих дослідженнях частково торкалися Л. Дубова, А. Дочу, О. Селіванова, Д. Ужченко, О. Сімакова та ін. Тому запропонована тема наукової розвідки дозволить прослідкувати як назва орнітоніма впливає на формування конкретної семантичної моделі у двох мовах, яким чином відображаються загальні та універсальні компоненти загальнолюдської культури, утворені на образі орнітонімів, як своєрідність культури і мислення конкретного народу відображають на функціонуванні ФО.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики актуальною залишається проблема багатоаспектного вивчення тексту як цілісного літературного твору і як динамічної комунікативної одиниці вищого рівня. Основним завданням мовознавці вважають виявлення й систематизацію тих якостей тексту, що визначають його своєрідність. Урізні періоди проблемою вивчення тексту займалися вітчизняній російські вчені, зокрема М. Бахтін, Ф. Бацевич, Н. Валгіна, В. Виноградов, І. Гальперін, В. Карасик, М. Крупа, Л. Мацько, Ю. Прохоров, Н. Рудяков, О. Селіванова, Ю. Сорокін, В. Тюпа та ін.

Українська література до певного часу була переважно чоловічою, написаною чоловіками про сильних та не завжди сильних чоловіків та однозначно слабких та нещасних, безправних та змучених виснажливою працею жінок. Ситуація змінилася з появою у нашій літературі двох жінок-інтелігенток, які внесли у літературу образи сильних, самостійних, самодостатніх жінок – Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Ці жінки – як письменниці, так і їхні героїні - були сучасними, вільно мислячими, але з чітким розумінням того, що протиставляють власну силу обмеженим, слабким, на їхню думку, споконвіку сталим у своїх патріархальних поглядах чоловікам.

Процеси, що викликали урізноманітнення завдань навчання мов та поділ їх за напрямами, є однаковими. На думку Р. Р. Джордона, моделі вивчення мов у різних країнах, маючи свої відмінності, містять спільні риси [1, с. 2]. Розглянемо особливості поділу за напрямами навчання іноземним мовам на прикладі англійської. Так, за Д. Хамером, поширений поділ на напрями: англійська для загальних цілей (English for General Purposes) без зосередження на певній галузі; англійська для спеціальних цілей / АСЦ (English for Specific Purposes), де чітко визначається мета навчання мови [2, с. 9–10].

Актуальной проблемой современной методической науки является задача повышения интереса студентов-филологов к занятиям по языку в высшей школе. Лингвистическое просвещение должно пронизывать весь учебно-воспитательный процесс в педагогическом вузе. В вузовских программах по языку формулируется требование обучать студентов умению пользоваться энциклопедическими и лингвистическими словарями, но содержание этого умения не раскрывается. Наблюдение за учебным процессом убеждает в том, что словари или не используются преподавателями и студентами вообще, или используются крайне редко, поэтому студенты не умеют пользоваться лингвистической справочной литературой и тратят уйму времени на поиск нужной информации. В то же время педагог, не использующий словари в процессе обучения языку, уже сейчас оказывается во вчерашнем дне методики, так как за последние годы создана уникальная учебная лексикография, так или иначе обеспечивающая все разделы языковых курсов. В связи с этим хочется поделиться опытом организации работы по использованию словарей в учебном процессе на филологическом факультете Донбасского государственного педагогического университета.

По утверждению Ф.Ф. Зелинского «… первое понятие о двух мирах мы встречаем в учении Элеатов (представители: Ксенофан Колофонский и его ученик Парменид, главный представитель элеатской школы, «названной по имени южноиталийского города — Элей, где под конец своей жизни обосновался Ксенофан»). Данное учение разрешило те противоречия, в которых запуталась философия природы, в гипотезе двоемирия…» [4, с. 123]. Согласно этой гипотезе, существует мир бытия, который доступен только человеческой мысли, однако скрыт от человеческих чувств. Об этом мире нельзя сказать ничего более, кроме того, что он существует. И есть ещё, так называемый «кажущийся мир», ему принадлежит всё, что человеку могут рассказать его чувства. Божество (по Зелинскому) элеаты представляли как «бытие», и этим объяснялась его «неощутимость», нематериальность, безликость и недоступность для людей. Поэтому, неразумными считались те, кто пытался представить себе божественную сущность в том или ином образе.

Ўсимлик номларини ифодаловчи луғавий бирликларга нисбатан лингвистик тадқиқотларда ўсимлик номи, ўсимликларни ифодаловчи лексемалар, ўсимлик отлари, ўсимликларни атовчи отлар, ботаник терминлар, фитоним, фитонимик лексика, флористик лексика каби терминлари қўллангани кузатилади. Бу бирликларнинг маъно мундарижаси Г. Неъматованинг диссертациясида таҳлил қилинган.

У сучасному культурно-цивілізованому просторі постає гостра потреба підготовки випускників загальноосвітньої школи, які виявлятимуть уміння ефективно взаємодіяти з іншими людьми, шанувати гідність кожної особистості. За цих умов особливої актуальності в процесі вивчення світової літератури набуває виховання толерантної особистості, яка має бути відкритою системою, здатною опрацювати велику кількість нової інформації.

Aktualität. "Handlungsorientiertes Lernen" oder "handlungsorientiertes Unterrichten" gehört zu den Begriffen, die in den letzten zehn Jahren innerhalb der Didaktik am intensivsten diskutiert wurden. Was jedoch genau darunter zu verstehen ist, wird in der Literatur oft uneinheitlich dargestellt. Dies bestimmt die außerordentliche thematische Ziel des Artikels ist die Festlegung der Besonderheiten des Handlungsorientierte Unterrichts in der moderne Methodik und Didaktik.

Одной из ведущих тенденций современного языкознания является детальная разработка проблем человеческого фактора в речевой деятельности. Главное предназначение языка-это осуществление коммуникативной функции, а именно накопление и передача знаний, сведений, информации. Роль коммуникативной функции в процессе создания языка огромна. Можно без преувеличения сказать, что система материальных средств языка, начиная от фонемы и её конкретных реальных манифестацией и кончая сложными синтаксическими конструкциями возникла и сформировалась в процессе употребления языка как средства общения. Многие специфические особенности языка, как-то: наличие специальных дейкстических и экспрессивных средств, средства локальной ориентации, различных средств связи между предложениями можно объяснить только исхода из нужд функции общения.

Питання якості читання та сприймання інонаціональних творів перебувають у полі зору світової наукової думки протягом тривалого часу. На початку ХХІ столітті основні пріоритети освітнього простору також зосереджені на проблемі полікультурного розвитку особистості, що немислимий без «об’єктивних уявлень про етнокультурне різноманіття світу» (Л. Перетяга) [12, с. 6]. Як доводить наука, такі уявлення найефективніше формуються шляхом залучення до кращих надбань літератури народів світу. Цей процес ми розглядаємо у світлі формування етнокультурної компетентності школярів під час вивчення зарубіжної літератури. Спираючись на досвід попередніх наукових пошуків (А. Афанасьєва, О. Бабунова, Т. Дятленко, Ж. Клименко, Г. Лозко, Л. Маєвська, Т. Поштарьова, О. Семеног, В. Уліщенко, Т. Фогель та ін.), під поняттям «етнокультурна компетентність» розуміємо систему знань, умінь та ціннісно-світоглядних орієнтацій, яка відображає уявлення учнів про національні культури свого та інших народів, країн, їх традицій, символіки та інші духовні й матеріальні надбання.

Переклад терміна – точне відтворення оригінального терміна засобами рідної мови за умов збереження єдності змісту і стилю [9; 28]. Якщо говорити про мову офіційно-ділового стилю, то треба зазначити, що сучасна мова оперує низкою вимог щодо юридичних термінів, які перекладач має брати до уваги в процесі їхнього перекладу. Так, юридичний термін має: відповідати правилам і нормам відповідної мови; бути систематичним; відповідати конкретній дефініції, що орієнтована на відповідну концепцію; бути відносно незалежним від контексту; бути точним; бути якомога лаконічнішим; бути спрямованим на максимальну відповідність (у рамках відповідної системи термінів); бути виразно нейтральним; бути благозвучним [5; 56]. Лінгвістична трансформація відноситься до способів перекладу, в той час як лексичні трансформації являються творчими прийомами перекладу.

Дар адабиёти аҳди маорифпарварй баъд аз Аҳмади Дониш дуюмин адибе, ки дар жанри сафарнома асар эчод кардааст, Қорй Раҳматуллоҳи Возеҳи Бухорой (вафоташ соли 1894) мебошад. Сафарномаи Возеҳи Бухорой бо номи “Савонеҳ ул-масолик ва фаросих ул-мамолик” шўҳрат дорад Дар байни таълифоти Возеҳ сафарномаи “Савонеҳ ул-масолик ва фаросих ул-мамолик” мақоми чудогона дорад. Ин асар муаллифашро ба адабиёти пешқадами давр – адабиёти маорифпарварй бевосита алоқаманд гардондааст. Дар адабиётшиносии точик Возеҳ асосан аз рўи ҳамин асараш адиби маорифпарвар номгўй шуда, эчодиёти ў ба таври қатъй ба адабиёти маорифпарварй мансуб карда шудааст. Ба воситаи ҳамин асар Возеҳ на танҳо дуюмин адиби сафарноманавис, балки баъди Аҳмади Дониш дуюмин нависандаи маорифпарвар дар адабиёти нимаи дуюми асри Х1Х шинохта шудааст.

Тил ва нутқ бир-бири билан шу даражада мустаҳкам боғланганки, фикр ифодасида тил воситаларисиз мақсадга эришиб бўлмагани каби, тил воситалари ҳам ўзидаги яширин имкониятларни нутқий жараёнсиз юзага чиқариши мушкул. Инсон онгида кечаётган тафаккур жараёни ҳамиша фикр ва ҳис-туйғу ифодасида энг аниқ воситаларни ишга солишга йўналтирилади. Бу жараёнда инсон онгида тушунча ҳолатида мавжуд бўлган сўзлар ҳамма вақт ҳам нутқий эҳтиёжни қондира олмаслиги мумкин. Шундай пайтларда тилдаги қўшимча воситалар ҳамда усуллардан фойдаланишга талаб ортади ва бунда матн шаклланишига хизмат қиладиган синтактик майдон ғоят муҳим ўрин тутади. Бу майдон имкониятларининг кенглиги унинг таркибидаги тил бирликларини ўрнини алмаштириб қўллаш, зарур ўринларда муайян бўлакни ажратиб, алоҳида урғу билан талаффуз қилиш ва бошқа усулларни қўллаш билан изоҳланади.