30–31 January, 2016

ХXII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • Жозеф Якович Котін відомий як видатний конструктор радянської бронетехніки. За розроблення своїх машин Котін отримав визнання,славу та пошану. Ряд робіт науково-популярного характеру кінця XX–початку XXIстоліття окреслюють його внесок як організатора , який зумів використати особливості тоталітарного режиму для просування техніки розробленої під його керівництвом.

  • Володимир Полієвктович Костенко — відомий український кораблебудівник, активний учасник у конструюванні та зведення суден, публіцист та лауреат Державної премії СРСР. Володимир Полієвктович більшу частину свого життя присвятив різнобічній діяльності в сфері суднобудування. У 1915-1917 роках розробив проекти лінійного корабля, який мав вантажопідйомність близько 45 тисяч тонн, а також судна нового типу «риб’ячий хвіст». Крім того він займався питаннями броньованого захисту кораблів, гідродинаміки та був автором близько дев’яноста наукових праць [1,c.56]. У 1930-х роках брав участь у розробкі суднобудівних заводів на Амурі та Сєверодвінську із використанням нових технологій та нової схеми побудови кораблів. Застосовані ним нові методи в суднобудуванні дали поштовх для інтенсивного вітчизняного розвитку суднобудування.

  • СПІРАЛІ І ЗОЛОТИЙ ПЕРЕТИН

      Тарас Іващенко (Київ, Україна) |    Download article |  Link

    З усіх чудових чисел одне є особливо цікавим: 1,6180339887. Ми будемо називати його золотим перетином. Воно позначається грецькою буквою Ф (фі) і грає в математиці видатну роль, а також з творіннями природи і людини. Ми почнемо з огляду численних застосувань золотого перетину і спіралі, а саме в науці і мистецтві протягом всієї історії людства. Золотий перетин - це таке пропорційне ділення відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до більшої частини, як сама велика частина відноситься до меншої; або іншими словами, менший відрізок так ставиться до більшого, як більший до всього a: b = b : c або с: b = b: а.

  • Келдиш Мстислав Всеволодовичвідомий як видатний математик та механік, головний теоретик космонавтики. Дослідження М.В. Келдиша були спрямовані не тільки на вирішення поточних прикладних задач. Вони також ввели нові, більш прогресивні, форми проведення загальних математичних методів ваеро- і гідродинаміки, що значно збільшило їх наукову цінність. Явище аеродинамічного флатера було одне з найбільш "актуальних питань" в 1930-х роках. Детонація - інтенсивні коливання літака, часто супроводжується прискорення його швидкості і небезпеку його повного знищення в повітрі. Це було дуже серйозною перешкодою для розвитку авіації. У Келдиша був талант молодого теоретика математика, йому доручили вирішувати проблему флатера. Келдишу дали певну свободу наукових заходів, але за умови надання результатів у діючій практичній формі. Проблеми флатера були вирішені за рахунок ефективних досліджень М.В. Келдиша. Його складні математичні описи обґрунтовані чіткі теоретичні висновки і практичні рекомендації, які, в свою чергу дозволили розвиток методів усунення тіла літак автоколивань у всьому діапазоні швидкостей польоту, доповіді та публікації були використані в якості теоретичної основи для подальших досліджень. Тепер, коли проблема флатера була вирішена, то не було ніяких перешкод для подальшого розвитку високошвидкісної авіації. Іншою важливою проблемою того часу було пов'язане з нової конструкцією літака з колесом, встановленим в його передній частині і з посадкою на трьох колесах. Це було результатом збільшення посадки і зльоту швидкості, коли літак досяг певної швидкості самостійно посилюючи коливання почалися в передньої зубчастої ноги, що викликало пошкодження. Інженери і пілоти назвали цю проблему - "шіммі". Келдишпровів дослідження, які описав у своїй роботі "Шіммі передньої частини і трьох коліс " (1945). Він вирішив проблему і провів повний комплекс досліду кострукцій, які виявилися дуже ефективним. Його робота, не згадується, математиками, до цих пір.

  • Стаття містить спробу аналізу основних засад такого наукового напряму історії як усна історія, її основних здобутків та проблем на сучасному етапі. Особлива увага приділена стану розробки цієї науково–історичної галузі та вирішенню питання її розвитку, а також об’єктивності чи суб’єктивності інформації, що здобувається безпосередньо з «перших вуст», адже ця проблема залишається актуальною для більшості дослідників.

  • Протягом другої половини ХІХ ст. вітчизняна фінансова наука і фінансове право розвивалися в окремих регіональних центрах теоретичних досліджень, що були представлені переважно університетами. Одним із осередків розвитку фінансово-правової науки був юридичний факультет Імператорського Новоросійського університету (м. Одеса). Діяльність і творча спадщина викладачів університету – І.І. Патлаєвського, Л.В. Федоровича, С.І. Іловайського, Г.І. Тіткіна та ін. не лише збагатили тогочасну економічну і фінансово-правову науки, а й стимулюючи вплинули на їхній подальший розвиток.

  • Історики виділяють три основні типи досліджень становища інтелігенції в УРСР у 30-ті роки ХХ століття: радянська історіографія, історіографія часів незалежності України та історіографія закордонна (емігрантська як її частина). З точки зору об’єктивності та повноти аналізу політичних та соціальних процесів представляють інтерес останні два типи історичних досліджень. Виділимо найбільш, на нашу думку, загальні пошуки. Запровадження більшовицької моделі соціалістичної реконструкції, що розпочалося з середини 20-х років ХХ століття, передбачало уніфікацію системи освіти – становлення єдиної системи вищої і середньої освіти в УСРР [5]. Але більшовицька влада тією чи іншою мірою вимушена була пристосовуватися до змін у суспільстві. Один із таких «заходів» влади стала політика «коренізації», проголошена XII з’їздом РКП(б) у квітні 1923 р. [1], [8]. Український різновид цієї політики дістав назву «політика українізації». Перед місцевими владними лідерами та їх структурами ставилися вимоги поповнення номенклатурних лав за рахунок українських кадрів, використання української мови в державних установах і закладах, сприяння розвиткові української культури (щодо місцевих ініціатив українізації саме освітніх установ – [10]). Як виявилося у подальшому розвитку подій, «українізація» стала певним компромісом між радянською політичною системою та українською патріотичною інтелігенцією, а ідея рівноправності мов стала базою для майбутньої форсованої русифікації України [5]. Вся науково-педагогічна інтелігенція була об’єктом і водночас суб’єктом політичної цензури, брала участь в різних політико-ідеологічних кампаніях з метою виявлення свого лояльного ставлення до режиму задля власного фізичного збереження та творчості. Але значна частина науковців все таки з різною активністю виступала проти монополії партії в сфері ідеології і політики, утвердження командно-адміністративної системи. Саме це стало причиною негативного ставлення партійних лідерів до інтелігенції взагалі і, зокрема, до наукової [3], [6], [7]. Основною метою застосування до інтелігенції політичних репресій було унеможливлення опору більшовицькому режиму, будь-яких ознак інакомислення.

  • Актуальність теми дослідження полягає в тому, при вивченні історії міст не завжди враховуються усі наявні джерела, інколи спогади мандрівників на погляд істориків є досить суб’єктивними. Для повної характеристики діяльності міста спогади мандрівників обов’язково потрібно враховувати, адже вони можуть містити важливу інформацію, яка гідно доповнить характеристику міста того чи іншого періоду.