ХXII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Илмий манбаларда қайд этилишича, интеллект лотинча интеллестус сўзидан олинган бўлиб, у одатда ақл-идрок, англаш, тушуниш, фаҳмлаш деган маънони англатади. Интеллект индивиднинг маълум даражада мустаҳкам, барқарор ақлий қобилиятлари тизимидан иборатдир. Инсоннинг ақлий тараққиётини тадқиқ қилиш бугунги кундаги фан олдида турган муҳим вазифаларидан бири бўлиб қолмасдан, балки бу муаммо қадимги даврлардан бери мутафаккир, маърифатпарвар олимларнинг диққат марказида бўлиб қелган. Ҳатто мазкур масала антик дунёда яшаб, ижод этган атоқли файласуф олимларнинг диққатини ўзга жалб қилган. Уларнинг нуқтаи назарига кўра, “нус” инсон руҳининг олий, айни пайтда ўзига хос ақлли таркиби бўлиб, Платон ва Аристотельь, олам ҳамда борлиқни билишнинг энг мақбул йўли эканлигини таъкидлаб ўътадилар. Худди шу боисдан, “нус” (ақл) билишнинг энг юксак босқичи сифатида талқин қилинади.

Проблема агрессивного поведения подростков не нова. Ей посвящено много работ. Это исследования таких ученых, как: Бандура А., Уолтерс Р. [1]; Берковиц Л. [2]; Бэрон Р., Ричардсон Д. [3]; Семенюк Л.М. [4].Однако, проблема агрессивного поведения подростков остается актуальной и сегодня, в связи с тем, что наблюдается тенденция увеличения числа агрессивных детей и подростков. Известно, что в подростковом возрасте, в силу его сложности и противоречивости, могут возникать ситуации, которые нарушают нормальный ход личностного становления и создают объективные предпосылки для проявления агрессивного поведения. В литературе различными авторами предложено много различных определений агрессии. Одно из них следующее: агрессия – это любая форма поведения, нацеленная на оскорбление или причинение вреда другому. [3].

У сучасних умовах розвитку незалежної Української держави виникає потреба в моральному удосконаленні суспільства, подальшій його гуманізації та демократизації. У зв’язку з цим необхідними стають нові вимоги до особистісних та професійних якостей майбутніх вихователів та педагогів в загалі. Ці якості мають ґрунтуватися на основі фундаментальних професійних знань, тобто на глибокій професійній компетенції, однією зі складових якої є рівень сформованості комунікативної компетентності, яку часто пов'язують з вивченням комунікативної культури.

Ta’kidlash joizki, shaxs kamoloti о‘z-о‘zidan rо‘y berib qolmasdan balki о‘ziga xos tarixiy taraqqiyotni boshdan kechiradi. Shu nuqtai nazardan olganda shaxsda mustaqillikning shaklanishini psixologik mexanizmlarini tadqiq qilish muammoning dolzarbligini belgilab beradi. Shaxs mustaqilligi va mustaqillik sifati muammolari zamonaviy psixologiyaning alohida tadqiqot ob’ektidir. Xususan, shaxs mustaqilligi muammosi neofreydizm yo‘nalishining yorqin namoyondasi E.Fromm ijodida markaziy o‘rnni egallaydi. O‘rta asrdan boshlab to hozirgi zamongacha bo‘lgan tarixni tahlil qilib, E.Fromm insonning erkinlik va tobelik hissi o‘rtasidagi qarma-qarshilikni aniqlashga intiladi. Uning fikricha, insonda erkinlikning ko‘payishi yotlik, yolg‘izlik, gumon va xavotirlik hislarining oshishiga olib keladi. E.Fromm shaxsiy tashabbuskorlik va jasurlik bilan bog‘liq bo‘lgan ishonch hissi o‘rnini umidsizlik hissidan qutulish yo‘llarini qidirish, egallash oqibatida inson erkinlikdan qochishga harakat qiladi, deb hisoblaydi.

Ўсмирлик даврида иродани ривожлантириш ҳамда тарбиялаш масалалари ҳозирги даврнинг энг долзарб муаммосига айланган. Зеро, кундан кунга оила, мактаб, жамиятнинг ўсиб келаётган ёш авлодга нисбатан ахлоқий-маънавий, сиёсий-ижтимоий талаблари ортиб бормоқда. Ўсмирлик даврини ўрганувчи кўпчилик олимлар асосий эътиборни агрессия, эмоционал қўзғалиш, жаҳл чиққан ҳолатларда ўсмир шахсида ирода, иродавий сифатлар қай даражада намоён бўлишини ўрганишга қаратадилар. Чунки, бу ёшда уларда ҳаёт тажрибалари етарли бўлмайди, лекин улар бошқалар томонидан тан олинишга ва мустақил бўлишга интиладилар.

Главная фигура в образовательной системе — педагог с его культурным уровнем, физическим, психическим и нравственным здоровьем, творчес­ким потенциалом. От уровня коммуникативной компетентности педагогов во многом зависит нравствен­ный и духовный прогресс общества.На сегодняшний день коммуникативная компетентность рассматривается в ключе формирования профессиональных требований к специалисту и относится к таким характеристикам, которые влияют на успешность исполнения педагогами своих профессиональных ролей.

Введение и актуальность тематики. Для создания конкурентного имиджа необходимо продемонстрировать мировому обществу экономическую стабильность и инвестиционную привлекательность государства и его коммерческих предприятий. Создание имиджа бизнес структур и предприятий стоит рассматривать комплексно в контексте с авторитетом лидера (учредителя, генерального директора фирмы). Формирование имиджа рассматривается как одна из стратегических целей управления успешных, конкурентных предприятий. Успешная экономика стимулирует развитие общества (способствует формированию среднего класса, привлечению инвестиций, партнерству, повышению уровня жизни не только работников предприятия, но и населения в стране в целом).

Shaxmat-qadimiy, aql idrokli va ajoyib o`yin. Uning paydo bo`lish tarixi V-VI asrlarga oid deyishadi. Hindistonni shaxmat vatani hisoblaydilar. Ko`p kishilar shaxmat o`ynashni sevadilar. Shaxsning psixologik xususiyatlari: jo`shqinligi, qiziquvchanligi, mantiqiy xulosa chiqarish qobiliyati, fantaziyaning rivoji va eng muhimi shaxmat o`ynashni o`rganishga qiziqish darajasiga qarab yosh shaxmatchi shakllanishini belgilovchi ko`nikmalar hosil bo`ladi va uning keyingi sport muvaffaqiyatlari yuz beradi.

Постановка проблеми. Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального та духовного життя потребують від вищої школи якісно нового рівня підготовки спеціалістів. Якість підготовки фахівців значною мірою залежить від багатьох соціально-психологічних і соціально-педагогічних чинників, серед яких мотивація, її сила та структура. Мотивація, як один із факторів активізації навчальної діяльності студентів, постійно перебуває в полі зору вітчизняних і зарубіжних психологів та педагогів. Останнім часом активно досліджуються різноманітні аспекти професійної діяльності вчителів, однак практично поза увагою дослідників залишилося питання дослідження особливостей розвитку пізнавальної мотивації студентів під час навчання у вузі. Важливою умовою успішного професійного становлення майбутнього вчителя є розвиток його пізнавальної мотивації.

Shaxs individualligi, tashkilotchiligi, mustaqilligi kabi qadriyatlar tizimida o‘zgarishlar bo‘layotgan zamonaviy ijtimoiy madaniy jamiyatda shaxs avtonmiyasiga e’tibor kuchaymoqda. O‘smirlik davri shaxs taraqqiyotidagi muhim va intensiv o‘zgarishlar bo‘ladigan davrdir. Bu davrdagi miqdoriy o‘zgarishlar ijtimoiy moslashuvni taminlaydi. Xususan, avtonomiyani rivojlanishi o‘smirda ota-ona bilan munosabatlarida mustaqillikni, o‘z-o‘ziga ishonchni, o‘z tanlovi asosida harakatlanish kabi jihatlar shakllanadi.

Проблема професійної підготовки особистості майбутнього практичного психолога до ефективної діяльності постійно перебуває у центрі уваги сучасної психологічної науки та суспільства загалом, оскільки з розвитком суспільства безперервно змінюються потреби людей, їх мотиви, цілі, інтереси тощо. Аналіз психолого-педагогічної літератури (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, К.М.Гуревич, В.В.Давидов, А.Елліс, К.Е.Ізард, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв,С.Л.Рубінштейн, Т.С.Яценко) показав, що рівень успішності студентів вищих навчальних закладів залежить від таких психологічних характеристик, як: інтелектуальні здібності; спеціальні (фахові) здібності; професійний склад мислення; сприймання та емоційна стійкість та саморегуляція.