ІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

У багатьох розвинених країнах світу комплексне вирішення проблем раціонального використання природних ресурсів, збереження довкілля, забезпечення екологічної безпеки та економічних проблем призвело до виникнення та розвитку окремої галузі в економіці — екологічного підприємництва. Екологічне підприємництво розглядається, як інноваційна діяльность суб’єктів господарювання з виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг спеціального (природоохоронного) призначення, спрямованої на забезпечення екологічної безпеки, раціональне використання природних ресурсів, підвищення рівня охорони навколишнього середовища з метою отримання прибутку.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні спостерігаються значні зміни у економічному середовищі. Відповідно до цих змін значно підвищилась роль фінансової звітності як інформаційного забезпечення і управлінні підприємством. Успішне функціонування підприємства завжди залежатиме від якості, достовірності, повноти й неупередженості отримуваної інформації про зовнішні зміни умов діяльності, а також про внутрішній стан підприємства. Крім того фінансова звітність повинна бути надійним джерелом аналітичних висновків щодо подальшого розвитку та визначення економічного потенціалу підприємства.

Враховуючи постійні зміни взаємовідносин між виробниками, постачальниками, покупцями й державою, високий ступінь конкуренції, зростання ризику й відповідальності суб’єктів господарювання за результати діяльності, однією з умов отримання прибутку є якість управління виробничими запасами, що здійснюється на підставі оперативної та достовірної інформації, основним джерелом формування якої є система бухгалтерського обліку. Тому впровадження та розробка основних напрямів підвищення ефективності господарської діяльності підприємств передбачає вдосконалення обліку виробничих запасів, які забезпечують менеджерів і керівників належною інформацією для прийняття управлінських рішень.

Необхідною умовою функціонування поліграфічного підприємства в умовах ринкових відносин для забезпечення його фінансової рівноваги є отримання прибутку, прогнозування загроз і нейтралізації можливих ризиків. Як економічна категорія ризик означає ймовірність виникнення непередбачуваних втрат в ситуації невизначеності умов фінансово-господарської діяльності.

Інноваційний розвиток ринку праці передбачає необхідність урахування демографічних, економічних, інституційних, соціальних передумов, реалізація яких стимулюючим або дестимулюючим чином впливає на збільшення інноваційного вмісту зайнятості. Формування інноваційної моделі зайнятості характеризується трансформацією соціально-економічної сутності праці, еволюцією соціально-трудових відносин, форм зайнятості, тощо. Посилення процесу технологізації суспільства на основі використання комунікаційних систем сприяє розвитку сучасних форм зайнятості.

Управлінсько-господарська діяльність України залежить від ефективності функціонування сфер, а також успішного забезпечення процесу виробництва та управління основними засобами на підприємствах – виробниках сільськогосподарської продукції. На сьогоднішній день проблема формування, управління та раціонального використання основних засобів на підприємствах в сучасних умовах є досить актуальною, тому що недостатньо теорії та практики щодо розгляду питань побудови організації обліку та управління основними засобами на підприємстві, а саме застаріла матеріально-технічна база, не раціональне використання, не якісний контроль призводить до зниження рівня виробництва.

Актуальність статті. Державне регулювання підприємницької діяльності є одним з важливих напрямків у діяльності органів влади і місцевого самоврядування. Проблема державного регулювання підприємництва досить гостро стоїть на даному етапі економічного розвитку України. Необхідно визначити оптимальний ступінь державного втручання у підприємницьку діяльність з тим, щоб з одного боку забезпечити ефективне функціонування приватного сектора економіки та отримання ним високих прибутків, а з іншого – створити передумови для збалансованого росту економіки країни загалом та підвищення рівня добробуту громадян.

На вугледобувних підприємствах підтримання обраного типу відтворення соціально-економічних процесів (розширеного, простого або звуженого) ґрунтується на забезпеченні стійкого функціонування усіх складових та компонент підприємства, склад яких визначено автором у [1, с. 39-42]. Необхідність цілеспрямованого управління підсистемами та ресурсами підприємства, покладеного відповідно на його менеджмент, вимагає визначення конкретних функцій менеджменту в межах механізму управління стійким функціонуванням вугледобувного підприємства.