ХXVI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Мустақил фикрлайдиган инсон кўп жихатдан етакчи ўринлардан бирини эгайлайди ва Ватан довруғини жаҳонга таратади. Баркамол авлод келажагимиз пойдевори экан, уларнинг хар тамонлама етук, ўз фикрига эга, мустақил хулоса чиқара оладиган, мустақил ишлай оладиган бўлиши учун барча шароитлар яратилмоқда. Мустақил фикр эгасининг дунёқараши кенг, мулоҳазаси салмоқли, билимли кучли бўлади. Ана шундайлар ажойиб янгиликлар яратишга қодирдир. Бу эса Ватанимиз шаънини тобора кўтараверади. Куч билим ва тафаккурда, тафаккур эса мустақил фикрда дея жуда тўғри таъкидлаб келинган.

O'zbekiston Respublikasining “Ta'lim to'g'risida”gi Qonuni hamda “Kadrlar tayyorlash Milliy Dasturi” ta'lim-tarbiya, shu jumladan maxsus ta'lim-tarbiya oldiga bir qator vazifalarni qo'ydi. Milliy istiqlol g'oyalari va tamoyillariga asoslangan holda jamiyatimizning mustaqillik yillarida orttirilgan taraqqiyot tajribasi tahlil qilinganida, ijtimoiy hayotning muhim tarkibiy qismi sifatida barcha sohalarda ta'lim-tarbiya va uning mazmuni tubdan o'zgardi. O'zgarishlarning genezisi ta'lim sohasida davlat siyosatining huquqiy va metodologik asoslarini yaratib berishdan boshlanadi.

Широкий общественный резонанс в отношении популяризации волонтерства активизирует научный интерес к данной проблеме. Особенно востребованным является направление, связанное с изучением волонтерства как социально значимого феномена современного общества и разработкой его понятийно-терминологического аппарата. Исследования в данной области способствуют более углубленному и упорядоченному развитию педагогического знания, его теоретической стабильности. В связи с этим проанализируем разнообразные варианты понимания волонтерства, а также таких родственных ему терминов, как волонтер, доброволец, добровольчество, меценатство, филантропия. Синонимичными в этом ряду считаются понятия «волонтерство» и «добровольчество». При этом в европейской культуре чаще используются термины «волонтер» и «волонтерство», в славянской – «доброволец» и «добровольчество».

Явище вживання та поширення психоактивних речовин досі залишається гострою проблемою для українського суспільства. Особливо уразливою групою населення щодо вживання психоактивних речовин є підлітки та молодь. За даними Українського інституту соціальних досліджень 30% учнівської молоді мають досвід тютюнокуріння (серед хлопців – 36% та 25% серед дівчат пробували коли-небудь курити), перейшли від спроб до звички курити щодня 7% учнівської молоді, серед яких 46,2% – студенти ПТНЗ. 44,8% учнів принаймні один раз у житті вживали алкогольні напої (від 13,7% 10-річних учнів до 76,2% – 17-річних), майже 36,9% хлопців та 38,7% дівчат хоча б раз у житті випивали так багато алкоголю, щоб бути по-справжньому п’яними. Майже кожен десятий підліток віком 13–17 років вживав марихуану протягом життя. Вік першого вживання марихуани найчастіше припадає на діапазон 15–16 років [6]. За оціночними даними, кількість споживачів ін’єкційних наркотиків в Україні становить від 287 до 387 тис осіб. Це найчисельніша група наркозалежних у Європі, за винятком Росії [10]. Негативні наслідки вживання наркотичних речовин дітьми та підлітками включають ряд фізичних, соціальних проблем та проблем із навчанням. Наркотичні речовини також відіграють важливу роль у схилянні до ризикованої сексуальної поведінки, в тому числі до небажаного та незахищеного сексу, окрім того, вживання наркотиків ін’єкційним шляхом значно підвищує ризик інфікування ВІЛ [8].

Постановка проблеми. Зростаючий обсяг нових знань, поява новітніх інформаційних технологій та засобів комунікації потребують широкого впровадження дистанційних технологій навчання у систему традиційної освіти. Технології дистанційного навчання сприяють підвищенню ефективності навчання учнів та організації навчально-виховного процесу. Тому особливої актуальності набувають дослідження, спрямовані на вивчення ефективності нових форм, методів, технологій та методик дистанційного навчання.

У статті розглянуто теоретичні та методичні основи формування іншомовної лексичної компетентності дітей дошкільного віку як складової підготовки фахівців дошкільної ланки освіти. Актуальність дослідження. Процес формування лексичної компетентності дітей дошкільного віку займає одну з пріоритетних ланок у системі навчання дітей іншомовному спілкуванню. Знання іноземної, а саме англійської мови, поєднується із знанням слів, а володіння мовою – з лексичними навичками, які і складають зміст іншомовної освіти.

Президентимиз И.А.Каримов оила ҳақида шундай дейдилар: “Ҳар бир оила моҳиятан кичик бир мамлакатга ўхшайди. Ўзига тегишли моддий ва маънавий сархади ўзига мансуб тартиб қоидалари бор”. Шундай экан оиланинг жамият ва инсон ҳаётида мавқеи, баркамол авлод тарбиясида функционал мақоми ғоят серқирра ва мураккаб жараёндир. Шу боис мамлакатимиз раҳбари оила институтига, шахс тарбияси, жамият барқарорлиги ва тараққиётнинг муҳим кафолати сифатида қараб, уни ҳар томонлама қўллаб-қувватлашга доимий ғамҳўрлик қилиб келмоқда. Мамлакатимизда соғлом ва уйғун камол топган авлодни тарбиялаш учун зарур имкониятлар ҳамда шарт-шароитларни яратиш, XXI аср-интеллектуал қадриятлар устуворлик қиладиган аср эканлигини эътиборга олган ҳолда Ватанимиз йигит ва қизларини ҳар томонлама баркамол шахслар этиб шакллантириш борасидаги кенг кўламли чора-тадбирларни амалга ошириш мақсадида Ўзбекистон Республикасида Давлат дастурлари ишлаб чиқилиб ҳаётга татбиқ этилмоқда.

Постановка проблеми. Проблема якості освіти є однією з ключових у сучасній освітній політиці і науці оскільки система вищої освіти формує найважливіше багатство держави — людський потенціал. Тому цілком справедливим є твердження, що підвищення якості вищої освіти і її вплив на розвиток економіки має стати стратегічним національним пріоритетом України. Ці наукові позиції підтверджено в нормативно-правовій базі вищої освіти, а саме у Законі України «Про вищу освіту» (2014).

Часто викладачі занижують значення свого іміджу:його розуміють як маску, переконані що головне "бути", а не "здаватися", але для педагога імідж є могутнім інструмент розв’язання професійних завдань, інструментом педагогічного впливу. Вміння створити позитивний імідж відіграє важливу роль у формуванні педагогічної майстерності. Саме тому в сучасній педагогіці й теорії педагогічної майстерності важливе значення надається проблемі педагогічного іміджу.

Үстіміздегі ғасыр – жеке тұлғаны қалыптастыру, ізгілендіру, дамыту ғасыры. Олай болса, мұғалімдердің алдында тұрған бірден - бір мақсат – оқушылар алған білімдерін пайдаға асырып, өздігінен әрекет ете алатын, оларды түрлі өмірлік жағдайда қолдана білетін, жалпы адамзаттың және ұлттық құндылықтарды қатар меңгерген, өзіндік көзқарасы бар, Отанын шын сүйетін азамат болып жетілуіне көмектесу. Бұл, міндеттерді шешу үшін мектеп ұжымдары, әр мұғалім күнделікті ізденіс арқылы барлық жаңалықтар мен өзгерістерге батыл жол ашарлық қарым - қатынас жасаулары керек. Оқыту түрлерін, әдістері мен құралдарын одан әрі жетілдіріп, тиімді тәсілдерді нәтижелі қолданудың жолдарын іздестірулері қажет. Осылайша оқу – тәрбие үрдісінде жаңа ақпараттық технологияларды пайдалану заман талабынан туындап отыр[1].

Инсоният ерюзида пайдо бўлибдики, жуда кўп даврларни, замонларни бошидан кечирди. Тарихчи тадқиқотчи олимларимиз томонидан инсоният жамиятини ривожланишини бир нечта даврларга бўлиб ўрганилгани ҳаммамизга маълум. Жумладан ХХI аср ҳам интеллектуал салоҳият асри бўлиб қолади. ХХI асрга келиб илм-фан соҳаларида шундай ютуқларга эришилмоқдаки, кўз кўриб қулоқ эшитмаган кашфиётлар, одамлар фақат ҳаёл қилиши мумкин бўлган, афсона деб ҳисоблаган ишлар бугунга келиб ҳақиқатга айланмоқда. Ҳеч ўйлаб кўрдингизми, ХХI аср бошланганига ҳали 20 йил ҳам бўлгани йўқ, аммо ҳозирда қилинаётган кашфиётлар, инсоният қўли билан яратаётган мўжизалар ўзининг салмоғи, жозибаси, керак бўлса савияси жиҳатидан ҳам ўтган давр ва асрлардан анча устун десак ҳеч муболаға бўлмайди. Лекин тарихда эришилган ютуқлар ҳозирги ютуқларимизга пойдевор бўлаётганини танолишимиз зарур. Бу борада бизнинг мутаффакир қомусий олимларимизнинг номларини тилга олиб ўтишимиз жоиз ҳисобланади. Зеро улар қилган ишлар, кашфиётлар кўплаб олимларнинг ишлари учун таянч бўлиши сир эмас.

У підлітковий період розвитку особистості відбуваються складні й суперечливі зміни, на підставі чого цей період ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов’язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків підлітка. Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними й надають процесові розвитку бурхливого характеру.

Атақты педагог-ғалым В.А. Сухомлинский «Мұғалімдік мамандық – бұл адамтану, адамның күрделі де қызықты, шым-шытырығы мол жан-дүниесіне үңіле білу» [1]. Баланың бойына білім нәрін себетін басты тұлға – ұстаз. Яғни, жас ұрпақты оқытуда тиімді жағдайлар жасау көбіне мұғалімге тікелей байланысты. Өйткені ұстаз алдында егемен еліміздің болашағы отыр. Сондықтан XXI ғасыр мұғалімнің кәсіби құзырлылығына қойылатын талаптар – ертеңгі ұстаздарды оқытудың жаңа түрлерімен қаруландыра отырып, қазіргі уақыттағы мектеп талабына сай кәсіптік дағдыларды игеруге бағытталған оқытудың жаңа жолдарын енгізуді көздейді. Осының бәрі, сайып келгенде, болашақ мұғалімді кәсіби әрекетке даярлау аса көкейкесті мәселе екендігін айғақтайды. Мұғалімнің кәсіби шыңдалуы бүгінгі мектеп оқушысы, ертеңгі қоғам азаматтарының тұлғалық дүниежүзілік білім кеңестігіне шығудың негізі болмақ. Қазақстан Республикасының үздіксіз білім беру жүйесі саясатының басты мақсаттарының бірі – жан-жақты, жоғары білімді, шығармашыл қабілетті жеке тұлғаны қалыптастыру. Білім туралы Заңда (8-бап) білім беру жүйесінің ең басты міндеті «ұлттық және жалпы азаматтық құндылықтар, ғылым мен тәжірбие жетістіктері негізінде жеке адамды қалыптастыруға, дамытуға және кәсіби шыңдауға бағытталған білім алу үшін қажетті жағдайлар жасау».

XXI аср инсонлар орасидаги буюк муносабатлар ривожланган, яъни ўзларининг жисмоний ва маънавий кучларини ифодаловчи инсонийлик қарашлари ривожланган асрдир. Инсонпарварлик, тафаккурнинг ўрнатилиши ўқитувчи ва ўқувчи орасидаги янги турдаги ўзаро муносабатларнинг пайдо бўлишига олиб келади. Ёш ўқитувчининг инновацион фаолияти модели Инновацион педагогик фаолиятнинг муҳим шарти, предметга йўналтирилган ўқув фаолиятини шахсга йўналтирилган ўқув фаолиятига айлантирилаётган шароитларда бўлажак ўқитувчини тайёрлаш моделини ишлаб чиқиш ҳисобланади.

Інтенсивний розвиток міжнародних відносин України з іншими країнами світу, розширення галузевих та наукових зв’язків зумовлюють потребу держави у висококваліфікованих спеціалістах в усіх напрямках розвитку суспільства в тому числі, у фахівцях, що на належному рівні володіють іноземною мовою. Вирішення зазначеного питання вимагає нової орієнтації цілей, принципів, змісту навчання іноземній мові, а також нових інноваційних технологій.