XVI Международная научно-практическая интернет-конференция

Оновлення освіти в умовах інтеграції до європейського та світового освітнього простору актуалізувало проблему створення підґрунтя для розвитку й самореалізації особистості, пошуку ефективних шляхів підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, спроможних до самовдосконалення впродовж усього періоду професійної діяльності, забезпечення системи безперервної освіти педагогів. Серед пріоритетних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки чільне місце посідає інформатизація – «упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що забезпечують підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно о вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання впродовж життя, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» [4]. У Концепції нової української школи, що була ухвалена рішенням колегії МОН у 2016 році, серед десяти ключових компетенцій названо й інформаційно-цифрову, яка передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні; інформаційну й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботу з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці тощо [4].

Педагогик технологиялар у хоҳ тарихий, миллий, хоҳ замонавий педагогик технологиялар бўлсин, таълим жараёнини интеграциялашда ўзига хос ёндашув воситасида ўқувчиларни барча фанлар бўйича самарали билим, малака ва кўникма ҳосил қилишга йўллайди. Бу жараённи методик жиҳатдан ташкил этишда дастлаб биз тадқиқот ишининг тажриба-синов дастурини тузиб олдик.

Getting education abroad becomes more and more popular. On the one hand, it gives people a great opportunity not just to get a high-quality education but also get acquainted with other cultures and traditions, explore new lifestyles. But on the other hand, changing living atmosphere will definitely cause numerous problems connected with culture differences.

One of the main features of modern society is multiple cultural relations represented by migration process as well as travelling, studying abroad, etc. It concerns all nations including Ukrainian and Iranian ones. Mostly, researches claim about complete difference between such cultures as Ukrainian and Iranian ones while the aspect of their similarities hasn’t been studied properly. Another problem that must be definitely highlighted is the problem of adaptation in a foreign society connected with facing a set of culture differences.

For students, the ability to speak in the target language is what the subject ‘Modern Languages’ actually is. They believe that what they can produce in unrehearsed situations is what they really know, i.e. it represents how good they are at languages. In addition, theories of language learning priorities interaction as the primary site of learning.

Педагогик фаолиятнинг мазмуни бўлган ёш авлодни ҳаётга ва меҳнатга тайёрлаш мураккаб, ниҳоятда катта диққат-эътиборни талаб қиладиган, ички зиддиятли жараёндир. Шу боисдан, ўқитувчи ўқувчининг шаклланиш жараёнини зўр ҳавас ва синчковлик билан кузатиши лозим. У педагогик жараённи бошқарар экан, педагогик билим ва маҳорат эгаси бўлиши керак. Шундагина ўқитувчи педагогик ҳодисаларнинг моҳиятини ва педагогик вазиятни, педагогик меҳнат методи, касб ва технологиясини ва профессионал педагогикани тушуниб етади. Педагогик билим ва маҳорат эгаси бўлган ўқитувчи, аввало, педагогика фанининг методологик асосларини, шахс ривожланишининг қонуниятлари ва омилларини, кадрлар тайёрлаш миллий дастурининг моҳияти, мақсад ва вазифаларини билиши керак.

Однією зі складових професійної компетентності педагогічних працівників є інформаційна-цифрова компетентність (ІЦК). Педагогі повинні вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати, аналізувати інформацію та застосовувати її для самоосвіти та навчання учнів. Розвиток ІЦК на сучасному етапі розвитку освіти слід розглядати як одну з пріоритетних завдань професійної підготовки педагога [3]. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що досліджували поняття ІЦК такі науковці, як П.В. Беспалов, А.А. Єлізаров, Н.В. Насирова, О.В. Овчарук, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе та інші, але ж вони стосуються, в основному, формування ІЦК майбутніх фахівців, тобто студентів. Але аналіз рівнів розвитку ІЦК педагогів, що вже працюють є недостатнім і досить актуальним. Тому метою статті є аналіз ІЦК педагогічних працівників та визначення рівнів та показників, що характеризують ці рівні.

У зв'язку з впровадженням дистанційного навчання на кафедрі інформатики і інженерної графіки Донбаської державної машинобудівної академії виникає проблема оцінки якості тестових завдань. Тому перш за все треба оцінити валідність розроблених тестів. Найбільш вдале визначення валідності педагогічного тесту дав Анастазі [3]. Валідність тесту – це “поняття, яке визначає, що вимірює тест і наскільки якісно це здійснюється”[4]. Невалідність тесту означає, що одержані результати не вимірюють того, що було визначено метою тестування. У нашому випадку це означає, що оцінки, які отримав студент в результаті комп'ютерного тестуванняне відповідають його справжньому рівню знань .Аналіз валідності результатів базується на спеціально розроблених методиках зіставлення з критеріями аналізу об’єктивності результатів, в основі яких – оцінка міри відхилення від нормального закону результатів тестування та процедура їх нормалізації [5]. Ступінь відхилення від нормального закону визначається за такими параметрами, як асиметрія Аs і ексцес Еx , та встановленням їх статистичної достовірності за t-критерієм Стьюдента. Залежно від значення та знаку асиметрії або ексцесу результати можна поділити на дев’ять загальних груп, що дають змогу визначити критерії прийняття рішення щодо валідності процесу вимірювання та наявності або відсутності статистично достовірної дії факторів, що впливають на результати вимірювання.

Хоча діти часто отримують користь від терапії, особливо якщо вони мають проблеми з психічним здоров'ям або інвалідністю, вони можуть вважати страшними або важко правильно виразити себе в клінічних умовах. Особливо це стосується дітей молодшого віку, які, як правило, мають обмежені словники, і тих, які не говорять на первинному мові в країні, де вони живуть. На додаток до або замість стандартних методів терапії, діти можуть використовувати мистецтво для спілкування своїх думок і почуттів з дорослими, які хочуть допомогти їм вирішити свої життєві проблеми [1].

Центром «Нова Європа» за підтримки Фонду ім. Ф. Еберта у 2017 році було проведено загальнонаціональне опитування «Молодь України 2017» (вибірка склала 2000 респондентів у віці 14-29 років та була репрезентативною населенню України цієї вікової групи за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту). За результатами опитування було складено портрет української молоді: 52% респондентів є мешканцями міст, 35% мешкають у сільській місцевості; 91% української молоді користується соцмережами; кожен п’ятий молодий українець (18%) не читає книжок; 80% – ніколи не зазнавали дискримінації до себе; 61% української молоді пишається або скоріше пишається тим, що є громадянином України; 50% молодих українців віруючі; 60% молоді підтримує вступ України до ЄС; 58% опитаних цілковито або скоріше погоджуються з тим, що демократія загалом є хорошою формою правління; найліпшим віком для одруження для жінок і для чоловіків 46% респондентів назвали 25 років; 10% молоді в Україні цікавляться політикою; лише третина молодих українців вважає, що навчання і навчальні заклади в Україні відповідають потребам сучасного ринку праці [2, с. 12]. Таким чином сьогодні характеризується нове покоління молоді – покоління Z.

Мета досліджень: опрацювати питання стосовно методики формування інформаційно-пізнавальних маршрутів на територіях ОТГ, можливості використання культурно-історичної та архітектурної спадщини та підготовки фахівців з туризму для сталого розвитку територій.

В последние годы в образовательном процессе происходят значительные изменения. На смену старому предметному подходу формирования знаний и умений пришел новый, компетентностный [1]. Главная задача высшего образования достаточно четко заявлена: усилить практическую направленность профессионального образования. К моменту окончания учебного заведения выпускник должен иметь четкое представление о том, чему он научился. Молодой специалист должен быть способен решать определенный круг профессиональных задач, быть способным принимать грамотное решение в условиях многокритериалного выбора. Знания современому специалисту нужны не только как всовокупность теоретического материала, но и как набор хорошо сформированных умений, практических навыков. Выпускник, не имеющий достаточной профессиональной квалификации и не владеющих опытом практической работы, будет трудно адаптироваться к рынку труда. Динамика рынка труда диктует свои правила, и в этих условиях выпускник учебного заведения, не имеющий опыта работы и слабо владеющий навыками, не может быть уверен, что гарантированно получит рабочее место. Для успешной самореализации молодому специалисту необходимы не только профессиональные, но и социальные, коммуникативные, экономические компетенции. Очень востребованы в условиях информатизации всех видов профессиональной деятельности компетенции в области информационных и коммуникационных технологий [2].

Постановка проблеми. У сучасних умовах процес входження України в європейський освітній простір обумовлює високі вимоги до підготовки інженерних кадрів з вищою освітою. Якщо фахові дисципліни відповідають за оволодіння професійними знаннями, то прерогатива дисциплін гуманітарного циклу полягає у розвитку особистості, її творчих здібностей, високої культури. Кінцевою метою вищої освіти, крім підготовки висококваліфікованих спеціалістів для національної економіки країни, має також стати підготовка людини до життя і праці, створення умов для її всебічного розвитку та адаптаційних можливостей, становлення високоосвіченої, інтелігентної особистості, здатної знайти своє місце в мінливих умовах сьогодення. Для цього необхідно, насамперед, змінити методологію фахової підготовки, спрямувати її на формування майбутнього фахівця як культурної особистості, здатної до самонавчання протягом життя, до прийняття рішень в інтересах людини [5, c. 283].

Становлення України як демократичної держави, входження її в єдиний європейський простір зумовлюють прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи освіти. В умовах глобалізаційних змін на часі модернізація змісту освіти, гуманізація її цілей та принципів, переорієнтація на розвиток особистості дитини як основний ресурс, що визначає поступальний рух суспільства. Необхідність застосування комп'ютерної техніки в освітньому процесі регламентовано нормативно-правовою базою. Так, у Державній національній програмі "Освіта України XXI століття" визначено основні положення: "забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень; підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професіонального та загальнокультурного рівня". Ці положення адресовані насамперед практичним працівникам і спонукають їх переорієнтувати власну роботу за новими підходами. Крім того, у "Національній доктрині розвитку освіти", у статті IX наголошено, що "пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують: подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві". Цей документ регламентує створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню і є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти.

Анотація. У статті розглянуто нестандартні форми проведення занять як фактору формування професійної компетенції фахівця юридичного профілю, наведено їх види, обґрунтовано доцільність застосування інтерактивних технологій у процесі навчання дисципліни «Українська мова професійного спрямування»; визначено загальні тенденції для розвитку комунікативних умінь і навичок здобувачів вищої освіти у процесі формування фахової компетентності через використання нестандартних форм проведення занять. Розглядається необхідність активного впровадження в процес навчання нестандартних форм і методів ведення занять як фактору, що впливає на підвищення зацікавленості студентів і, як наслідок, рівня грамотності і професіоналізму.

Метoю сучаснoї вищoї oсвіти є не стільки знання, скільки вміння кoристуватися ними. Завданням oсвіти є фoрмування oсoбистoсті, яка є не прoстo прoінфoрмoванoю у певних галузях науки, а і здатнoю дo аналізу різних ситуацій та активнoї твoрчoї діяльнoсті. Oсвітні пріoритети зміщуються в бік рoзвитку твoрчoгo пoтенціалу oсoбистoсті, щo вимагає від викладача пoшуку різних стратегій навчання. Майбутнє нашoгo суспільства залежить від сучаснoї oсвіти і саме заклади oсвіти гoтують oсoбистість абo дo звичайнoгo існування на рівні виживання, абo дo активнoї діяльнoсті щoдo рoзвитку самoгo себе і прoсування дo дoбрoбуту — власнoгo і суспільнoгo. Темпи рoзвитку сучаснoгo суспільства вимагають від грoмадян мoбільнoгo реагування на ті зміни, щo відбуваються. Тому від простої трансляції знань освіта поступово переходить до розуміння необхідності підготовки особистості, здатної навчатися протягом усього життя, здобувати та опрацьовувати необхідну інформацію. Науковці і практики змушені шукати та розробляти принципово нові підходи і методи навчання. Учені зазначають, що одним із перспективних, ефективних, а часом і єдино правильним шляхом удосконалення підготовки студентів до активної професійної діяльності, озброєння їх необхідними компетенціями є впровадження в навчально-виховний процес закладів вищої освіти методів і форм інтерактивного навчання. Інтерактивні методи навчання надають студентам більше можливостей визначити зв’язки між подіями, аналізувати їх, мати свою думку, аргументувати її і толерантно вести дискусію. Новий підхід у навчанні повинен спиратися не на парадигму засвоєння нових знань, умінь і навичок, а на парадигму розвитку, що забезпечує становлення людини як суб’єкта життя. В інтерактивному навчанні акцент перш за все робиться на потреби студента, його особистий досвід. Оптимальний результат навчання досягається через співпрацю, співтворчість, надання студенту свободи вибору. Принципово змінюється схема взаємозв’язку між учасниками освітнього процесу, в контакті з викладачем і іншими студентами студент почуває себе впевненіше [2]. Одним із таких методів на заняттях інформатики в педагогічному коледжі є метод проектів.

Наріжним каменем вокальної педагогіки є формування і розвиток голосу учня через вимоги музичного виховання, які реалізуються завдяки спеціальному навчально-художньому репертуару. Формування співацького голосу через вимоги музичного виховання дозволяє здійснювати під час навчання зв’язок між уявленням про звучання певного твору та його конкретним вокальним втіленням, між вокальною технікою та художнім виконанням. Оскільки музичний твір впливає на голосовий апарат цілісно, наче визначаючи вимоги щодо характеру звуку, особливості звуковедення і засоби художньої виразності, спеціально дібраний вокальний репертуар сприяє комплексному формуванню вокально-технічних і художніх навичок. Звідси виплаває, що керування процесом навчання співу має спиратися на науково обґрунтовану послідовність використання певних розділів навчального репертуару, що забезпечує дидактично доцільний зв’язок цих розділів.

The objective acceleration of scientific-technological and social progress, economic, environmental, demographic, political and other crisis situations which have emerged in the modern world inevitably affect the system of professional education. Traditional teaching methods of education, content and organization of educational process do not work more and more often. Teacher should be ready to make nonstandard decisions and to take an active part in the innovation processes to form creative abilities of students. For modern specialist it is not enough to have only information, also it is necessary to use it correctly and to form new knowledge. During studying at the university it is important to form research competence of future professional such as willingness and ability to research.

Одним із пріоритетних напрямів реформування вищої освіти в Україні є гуманізація освітньої діяльності, спрямування освітнього процесу на формування творчої особистості майбутнього фахівця, створення умов для розкриття талантів, духовно-емоційних та розумових здібностей студентів. Упровадження нових Державних стандартів початкової загальної середньої освіти, базової повної загальної середньої освіти, зміни в суспільному житті й свідомості та орієнтації на Нову українську школу та профільне навчання вимагають від педагогів пошуку нових шляхів організації навчання, які б забезпечили розвиток особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації в нових суспільних умовах.

Ні для кого не секрет, що обличчя освіти різко змінилося протягом останніх десяти років. Вчителі по всій країні докладають всіх зусиль, щоб надати дітям навички, необхідні для успіху в світі 21 століття. На додаток до прищеплення студентам гнучкості для легкої адаптації до змінюваних технологій, вчителі повинні сприяти навчальному середовищу, що стимулює критичне мислення, творчість, вирішення проблем, спілкування, співпрацю, глобальну обізнаність та соціальну відповідальність. Нижче наведено шість стратегій, які вчителі з раннього дитинства в даний час використовують у класах для підготовки дітей до безмежного майбутнього.

«Рефлексия» сөзі латын тіліндегі «reflexio» – «артқа қарау» деген ұғымынан туындайды. Джон Дьюи рефлексиялық ойлауды былай сипаттайды: «Қандай да болмасын бір пікірді не білімнің ықтимал көрінісін олардың негіздерін ескере отырып белсенді түрде, толассыз және мұқият қарастыру, осының салдарынан туындаған қорытындаларды талдау» [1, б. 15].

Процес інформатизації охопив всі сторони життя сучасного суспільства. Він має кілька пріоритетних напрямків, до яких, безумовно, слід віднести інформаційно - цифровуосвіту. Вона є першоосновою глобальної раціоналізації інтелектуальної діяльності людини за рахунок використання інформаційно-цифрових технологій.Урок здавна був об'єктом класифікації і в педагогіці єдина типологія уроків відсутня.

На сучасному етапі розвитку системи освіти в Україні пріоритетним завданням є підвищення її якості, що виступає основою формування соціально зрілої творчої особистості. Цьому сприяє організація освітнього процесу, яка здійснюється на основі компетентнісного підходу. Компетентність – це мобільність знань, гнучкість методу, критичне мислення (М. Чошанов), крім цього: час, бажання, розуміння, проблеми та ідеї, ії впровадження в освітній процес. Компетентнісний підхід не є новим у вітчизняній освіті.