ХXІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Markaziy Osiyo xalqlari tarixida VII-IX asrlar tarixi alohida o‘rin egallaydi. Chunki, ushbu davr mintaqa xalqlari hayotining barcha jabhalarida – xoh u siyosiy-iqtisodiy bo‘lsin, yoinki, ijtimoiy-madaniy bo‘lsin, yangi tub burilish va o‘zgarishlarni qamragan davr bo‘lgan va bu jarayon mahalliy xalqlarning keyingi tarixiy taraqqiyot yo‘lida o‘ziga xos omil bo‘lib xizmat qilgan. Markaziy Osiyoda amalga oshirilgan arab istilolari turkiy xalqlarning orasida islom dinining yoyilishiga hamda musulmon madaniyatining shakllanishiga sabab bo‘ldi. Bu jarayon ham islom, ham dunyo tarixini o‘zgartirib, yangi bir era – davr boshlanishiga olib keldi [8, b. 35].

Актуальність теми. Дослідження міського самоврядування за Магдебурзьким правом - один із основних елементів у дослідженні урбаністики. Актуальність нашого дослідження полягає у тому, щоб розкрити раніше не достатньо дослідженні сторінки Київського самоврядування через аналіз Гетьманських привілеїв, які надавались київській магдебургії у період 1652-1723 років та показати їх відмінності. Мета дослідження – показати універсали, як джерело до вивчення історії київського самоврядування. Для досягнення мети необхідно виділити такі завдання: - Проаналізувати джерельну базу гетьманських Універсалів та наказів київських полковників, які стосуються Київського магістрату; - Типологізувати наявні документи; - Проаналізувати повноваження, права та обов’язки магістрату, які регламентувались гетьманськими універсалами та наказами полковників;

Собиқ Совет тузуми даврида тарих фани 2 гуруҳга бўлинган эди. 1. Совет фани. 2. Ғарб фани. Улар ўртасида на методология на илмий қарашлар ва оявий вазиятнибаҳолашда якдиллик йўқ эди. Совет ижтимоий –гуманитар фани марксизм ғояларига асосланган ва ғарб олимларининг обектив қарашларини тан олмасдан уларни фанни сохталаштиришда айблашар эди. Ҳолбуки амалда Совет тарихчиларининг ўзи компартиянинг ғоявий босими остида тарихни сохталаштиришди. Ижтимоий – тарихий билиш назарияси билиш субъектининг ижтимоий ҳаётга, жамият тарихига қандай муносабатда бўлишига боғлиқ. Яъни тарихчи олим (бу ўринда субъект) жамият тарихини билишга қаратилган маълум тайёргарликка эса шахсдир. Бу субъект ижтимоий шаклланган ва ўрганаётган объектини билишдан манфаатдор шахс бўлса, демак, унинг манфаатдорлиги маълум идеологик (мафкуравий) талаблардан ўсиб чиқади. Агар бу манфаат соф илмий билишдан иборат бўлса, унда тадқиқотнинг холисоналигига ишонса, умид боғласа бўлади. Лекин тадқиқотчининг билишдан мақсади синфий, ҳатто, партиявий мафкурага хизмат қилса, унда тадқиқотнинг холислиги иккинчи даражали бўлиб қолади. Бу масалани табиат ҳақидаги тадқиқотларда ҳам кузатиш мумкин.

Eгeмeндi eл бoлып, ipгeмiздi бүтiндeп oтыpғaн кeздe ұзaқ жылдap бoйы oтapшылық тұзaғынa түcкeн ұлттық caнaмыз қaйтa жaндaнып, дaмy үcтiндe. Coның бip жapқын көpiнici ұлттық дeмoгpaфиялық caнaмыз бeн дeмoгpaфиялық мiнeз – құлқымыздa opын aлып oтыpғaн кeлeлi өзгepicтepдeн aйқын бaйқaлaды. Кeйiнгi жылдapы дeмoгpaфиялық дepeктepдi бiлyгe дeгeн құлшыныc apтып, қaзaқ ұлтының үpiм бұтaғының өciп-өнyi, caндық жәнe caпaлық өpкeндeyiнiң axyaлы қaлaй дeгeн cayaл әpкiмдi дe oйлaндыpa түcyдe. Caны жaғынaн әлeмнiң өpкeниeттi дaмығaн eлдepiнeн кeшeн қaлғaн қaзaқ xaлқы үшiн дeмoгpaфиялық oй-caнaны жaңa caпaлық тұpғыдa қaлыптacтыpyдың тapиxи мaңызы aca зop.

В умовах сьогоденних реалій суспільних викликів відбувається трансформація багатьох уявлень та понять, адаптації їх до сучасної ситуації. Зокрема, ламаються традиційні уявлення про роль жінки та чоловіка. Проблема гендерних відносинах у сучасних умовах потребує виокремлення ряду нової проблематики пов’язаною з актуальними питаннями гендерної толерантності. Так, недостатньо вивченими залишаються питання визначення маскулінності та фемінності, властивих українському суспільству. Необхідність соціологічного аналізу тенденцій змін гендерних ідентичностей, гендерних ролей і гендерних стереотипів українців пояснюється необхідністю вийти на рівень більш глибокого системного аналізу соціальних, економічних, політичних явищ і процесів.