30–31 Травень, 2015

ХІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • КӨЛДЕРДІҢ ШЫҒУ ТЕГІ МЕН ЛАСТАНУЫ

      Қалдаш Қалжанова (Қазақстан, Астана) |    Завантажити статтю |  Link

    Көлдер табиғи ортаның ажырамас бөлігі ретінде табиғатты қорғау және халық шаруашылықтық мәнге ие, оларда судың үлкен қоры, биологиялық, минералды, рекреациялық және ақпараттық ресурстар шоғырланған [1]. Көлдердің табиғи ресурстары адамзаттың шаруашылық әрекетінде табиғатты тиімді пайдалану және қоршаған орта сапасын сақтау қағидаларын ескере отырып қолданылатын табиғаттың құрамдас бөліктері болып келеді.

  • Пластові температура і тиск разом є важливими факторами, які суттєво впливають на фізичний стан вуглеводнів на глибині. З ростом тиску при постійній температурі спостерігається тенденція переходу від газу до газового конденсату і легкої нафти, що вказує про вплив тиску на деструкцію вуглеводнів в розрізі осадових порід. При цьому слід зважати на те, що температура є ключовим фактором в процесі перетворення вуглеводнів. Нафтові поклади можуть існувати на більшій глибині, якщо температурний градієнт низький.

  • Облыс территориясы жалпылай 1-тәртіптегі Орталық Қазақстан гидрогеологиялық ауданға жатады. Гидрогеологиялық ерекшеліктерінің жиынтығы негізінде Орталық Қазақстан гидрогеологиялық ауданда төмендегі 2-тәртіптегі гидрогеологиялық аудандар ажыратылады: Көкшетау-Екібастұз, Теңіз-Қорғалжын және Сарысу-Теңіз. Көкшетау-Екібастұз гидрогеологиялық ауданы облыстың солтүстік жарты бөлігін қамтиды. Оған Аршалы, Ерейментау, Сілеті, Ақкөл, Бұланды, Шортандының көпшілік бөлігі, Балқаш, Атбасар ауылдық-әкімшілігінің солтүстік бөліктері жатады.

  • Беззаперечним є факт, що вибори – це не просто підтримка того чи іншого кандидата, виражена відміткою у бюлетені, а складний процес, наслідком якого є визначення моделі політики держави у найближчі роки. Від виборів залежить майбутня зовнішня політика, економічне становище, законодавча база тощо. Тому вони все частіше привертають увагу науковців-географів, що призвело до виникнення в ХХ столітті нового наукового напряму – електоральної географії. Саме електоральна географія покликана виявити територіальні закономірності формування електоральної поведінки, аналізувати електоральні інтереси та преференції різних регіонів, знаходити механізми зниження соціальної напруженості у окремих територіальних одиницях.

  • У зв’язку з необхідністю забезпечення високих стандартів якості життя населення України загострилася актуальність дослідження тих сторін життєдіяльності, які визначають соціальне неблагополуччя суспільства. До них варто віднести соціально небезпечні хвороби, серед яких вагоме місце займають ВІЛ-інфекція/СНІД та туберкульоз. Останніми роками в Україні одночасно розвиваються епідемії цих двох хвороб, що часто вражають одні й ті ж групи населення. Епідемічні процеси традиційно є об’єктами наукових досліджень медичної науки, а віднедавна і географії [2], [4], оскільки поширення захворювань характеризується геопросторовими відмінностями, а виникнення і перебіг епідемічних процесів впливає безпосередньо на якісні і кількісні параметри рівня життя населення. Зростання захворюваності та смертності в Україні від поєднаної інфекції ВІЛ та туберкульозу підвищує актуальність інтегрованого підходу до дослідження епідемічного процесу цієї ко-інфекції.