30–31 Травень, 2015
На тлі міграції журналістів до інтернет-середовища набуває актуальності питання про якість інформаційної продукції, підготовленої для регіональної медіа аудиторії, що охоплює низку дослідницьких сегментів: оперативне інформування, представлення широкої палітри тем, виготовлення різнотипного контенту, налагодження зворотного зв’язку та ін.Популярність онлайнових видань зростає щодня, утверджуючи принципи функціювання інформаційного середовища. О. Вартанова наголошує: «Багатофункційність інтернету, можливість поєднання в інтернет-діяльності роботи й відпочинку, комунікаційної та ділової активності дають змогу сприймати його як прообраз високотехнологічного і, можливо, навіть більш досконалого суспільства майбутнього»
Проблема журналістської майстерності сьогодні набуває особливого значення: культурний і теоретичний рівень читачів відчутно зріс, вони не бажають споживати примітивний інформаційний продукт, ставши значно вимогливішими та маючи більш широке коло духовних інтересів та запитів. Тому одним з основних завдань медіаосвіти є пошук шляхів удосконалення процесу навчання. Дослідження медіаекспертів та власний педагогічний досвід дозволяють стверджувати, що лише лекційне викладання журналістики засвідчує свою непродуктивність і доводить, що навчання цього фаху можливе лише як поєднання теорії та практики. Динамічний розвиток медіагалузі актуалізує потребу розробки нових професійних стандартів, а також постійно видозмінює концептуально-поняттєву модель підготовки майбутніх журналістів. Як слушно зауважує відомий медіадослідник професор І. Михайлин, сучасне журналістикознавство перебуває напередодні виникнення внутрішньої дисципліни – методики викладання журналістики.