ХХIII Международная научно-практическая интернет-конференция

Қазіргі таңда білім саласында оқушыны нақты, таза, айқын сөйлеуге ұмтылдыру міндеті күшеюде. Себебі, сөйлеу мәдениеті ауызша сөйлеудің жалпы тіл мәдениетіне қойылатын талаптармен қатар өзіне тән формалардың сақталуын талап етеді. Ал, болашақтың іргетасы оқушылардың тілдің әлеуметтік, қарым-қатынас рөлін күшейтуде рөлі үлкен. Оқушылардың бойында сөйлеу мәдениетін қалыптастыра отырып, адамгершілік қасиетін арттыруға, жеке бас тұлғасын ізгілендіруге, өзге ортада еркін сөйлеп көшбасшылық қабілетін арттыруға болады. Осы секілді ұстанымдар оқушының дамуы мен жетілуі үшін қажетті.

В умовах глобальної інформатизації суспільства перед сучасною освітою стоїть актуальна задача підготовки підростаючого покоління до життя в інформаційному суспільстві. Однією з ефективних умов вирішення даної задачі є розвиток конкурентоздатної, творчої особистості, спроможної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення. Особлива увага приділяється відбору сучасного змісту, дієвих методів та організаційних форм освітнього процесу.

Мемлекетіміз өркениетті мемлекет ретінде өзінің болашағы мен білім беру саласына маңызды көңіл бөліп келеді. ХХІ ғасыр – ғылым мен технологияның, білім мен өнеркәсіптің қарыштап дамыған заманы. Білім мен ғылым салаларын қарыштап дамыту бәсекесінде озық болуы үшін, басқа елдер сияқты Қазақстан да өз білім саласын реформалады. 2016 жылдан бастап елімізде білім беруді жаңғырту – орта білім мазмұны жаңартылды. Сапалы білім беру ұстаздардың кәсіби шеберлігі мен тиімді педагогикалық технологияларды, әдіс-тәсілдерді қолдануымен өлшенбек. Оқытудың жаңа педагогикалық технологиялары - білім беруді ізгілендіру, замана ағымына ілесу қабілетіне ие білікті, жан-жақты дамыған тұлғаларды қалыптастыруды мақсат етеді.

Загадки приносять дітям радість відкриття нового, естетичну насолоду, викликану образами твору. Використання загадок створює емоційну обстановку на уроці, яка активізує допитливість учнів, допомагає їм глибше сприймати дійсність, розвиває уяву і мислення. Загадки потребують творчих зусиль зосередження уваги на певних предметах, аналізу їхніх особливостей, сприяють розвитку критичного мислення.

Актуальність дослідження. Сучасні умови розвитку суспільства висувають нові вимоги до педагога, що передбачають формування комунікативної компетентності. Комунікативний педагог, завдяки особливій тактиці побудови своєї поведінки по відношенню до дітей, домагається більшої результативності. Це передбачає принципову перебудову професійно-педагогічної підготовки вчителя в напрямі оволодіння ним своєю новою професійною роллю – бути взірцем комунікативної особистості у сфері організації освітнього процесу сучасної національної школи, якому властива активна соціально-громадянська позиція.

Модернізація сучасної вищої освіти пов’язана із залученням України до Болонського процесу, що несе за собою глобальні зміни української освітньої системи та передбачає принципово новий підхід до підготовки висококваліфікованих фахівців, а особливо майбутніх педагогів професійного навчання (охорона праці), які здатні до самостійного, активного і нестандартного вирішення професійних і дослідницьких завдань.

Дослідницькі уміння майбутніх фахівців здобуваються не лише на теоретичних заняттях, а, безумовно, на практичних та лабораторних. Зазначені заняття дають можливість студентам оволодівати дослідницькими уміннями певного профілю (у нашому випадку – це галузь «Охорона праці»). Організація лабораторних занять дає змогу майбутнім фахівцям із охорони праці не тільки міцно засвоїти теоретичну частину навчального матеріалу, а й оволодівати навичками самостійної та дослідницької роботи. Лабораторні роботи дають уявлення про методи, що застосовуються в наукових дослідженнях. Під час виконання лабораторних дослідів виробляється розуміння значення експерименту як методу дослідження, розвивається логічне мислення. Самостійна робота з приладами привчає майбутніх учителів фізики глибше проникати в явища природи, розвиває винахідливість, цікавість [Саморобні пристосування до вдосконалення обладнання для виконання фронтальних лабораторних робіт з оптики.

Сучасний соціально-економічний розвиток суспільства висуває високі вимоги до підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців освітньої галузі, саме тому одним із основних завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного фахівця для роботи в сучасній системі освіти, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання. Слід зазначити, що компетентність випускника закладу вищої освіти набуває в останні роки все більшої актуальності з огляду на те, що соціальний досвід суспільства постійно трансформується, реконструюється сфера освітніх послуг, зростає рівень вимог соціуму до фахівців, з’являються різноманітні інноваційні школи, авторські педагогічні системи, пріоритетними стають педагогічне проектування та технологізація освітніх процесів. Формування професійної компетентності майбутніх викладачів професійної освіти (охорона праці) розглядається сьогодні як невід’ємна складова модернізації системи вищої педагогічної освіти, основна мета якої передбачає підготовку освіченого фахівця відповідно до вимог сучасного суспільства, формування необхідних знань, умінь і навичок. У зв’язку з цим гостро постає проблема підготовки професійно компетентних педагогів, формування яких триває упродовж усього навчання у закладах вищої освіти.

Великий потік нової інформації, застосування комп'ютерних технологій, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів мають великий вплив на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати з різних джерел: підручника, довідкової літератури, лекцій вчителя, конспектів уроку і т.д. Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, а вчитель бачив результати своєї праці і міг їх оцінити. Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним. Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів, допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Аграрна галузь економіки є життєво важливою сферою матеріального виробництва і соціального розвитку суспільства. Вона характеризується специфічними умовами праці, наявністю різноманітних форм власності. Перспективи розвитку цього сектору, відповідно до вимог сучасної ринкової економіки, залежать від рівня технологічної, технічної та економічної підготовки фахівців.

Метод синектики (англ. synectics – «совмещение разнородных элементов»)основан на использовании бессознательных механизмов, проявляющихся в мышлении человека в момент творческой активности. В книге «Синектика: развитие творческого воображения» Ульям Гордон [1] не отрицал великой роли «индивидуального озарения» в поиске новых творческих решений и при этом стал автором дуалистического взгляда на природу творчества. С одной стороны непостижимая стихийность, уникальность каждой личности, с другой – необходимость системы «направленного поиска решений». Попытка объединить эти взгляды и привели Гордона к идее «группового мышления». В ситуации, когда люди – «синекторы» – объединены в группу, от них требуется высказывать свои мысли и чувства по поводу поставленной творческой задачки. Нерациональная форма обсуждения является причиной проявления в памяти метафор, образов. Расторможенность мышления в группе синекторов приводит к стимулированию подсознания и к проявлению творческой интуиции.

Вокально-технічні вправи та вокалізи відіграють у співацькому навчанні важливу, але обмежену їх природою та метою допоміжну роль. Основним навчальним матеріалом, який забезпечує співацький і художній розвиток майбутнього фахівця музичного виховання, є навчально-художній репертуар. Саме на комплекс художніх творів, що вивчаються у вокальному класі, припадає розв’язання трьох взаємопов’язаних завдань – розвинути вокальні здібності, забезпечити художньо-виконавське зростання учнів і підготувати їх до вокально-педагогічної роботи. Зазначеними завданнями визначається структура підготовки фахівців з музично-естетичного виховання для дошкільних закладів і загальноосвітніх шкіл, що здійснюється в педагогічних вузах.

Актуальність проблеми. Aктуaльнiсть i вaжливiсть прoфeсiйнoї пiдгoтoвки мaйбутнiх фахівців сфери обслуговування визнaчaється oсoбливими вимoгaми дo oсвiти, oнoвлeнням її цiлeй, змiсту тa фoрм, щo узгoджeнe з фoрмaтoм Бoлoнськoгo прoцeсу, a тaкoж iз Нaцioнaльнoю дoктринoю рoзвитку oсвiти Укрaїни у ХХI стoлiттi. У сфeрi обслуговування oснoву прoфeсiйнoї дiяльнoстi склaдaє oбслугoвувaння клiєнтiв тa зaдoвoлeння їхнiх сoцiaльнo-культурних пoтрeб. Прoцeс нaдaння пoслуг пeрeдбaчaє дiяльнiсть, для якoї хaрaктeрнa пaртнeрськa взaємoдiя вирoбникa i спoживaчa, щo мoжe рeaлiзувaтися в рaмкaх викoнaння кoмунiкaтивнoї функцiї прoфeсiйнoї дiяльнoстi мaйбутньoгo фахівця сфери обслуговування.

Сьогодні розвиток творчих здібностей є соціальним замовленням суспільства. В умовах сьогодення необхідно змінювати традиційні уявлення про вікові інтелектуальні можливості студентів, шукати резерви їх розумового розвитку усюди, де це можливо. І тому, сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів. Це взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де студент та викладач є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, ефективно сприяє формуванню цінностей, умінь і навичок, створенню атмосфери спільної роботи, взаємодії, дає педагогу можливість стати справжнім лідером студентського колективу. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Для інтерактивного навчання характерним є набуття навчальних досягнень шляхом упровадження інноваційних технологій, пошуку відповідей на питання: «Як навчати? Як створювати умови?», а не традиційне «Що вивчати?». Такий підхід уже вичерпаний освітньою практикою.

Сўнгги йилларда, замон талаби асосида вужудга келган янги ихтисосликлар турмушимизнинг янада чиройли бўлишига замин яратмоқда. Ана шундай касблардан бири дизайн ва дизайнерликдир. Бу каби ноёб касб эгаларини мамлакатимизда янги касб эгалари сифатида тайёрлашга эндиликда жуда катта эътибор қаратилмоқда. Дизайн бадиий лойиҳалаш фаолияти сифатида ХХ асрда пайдо бўлиб, инсон ҳаётида яхлит эстетик муҳит яратишда ҳозирги кунда катта аҳамиятга эга. Жамиятдаги прогрессив ўзгаришлар, иқтисодий муносабатларнинг янгича шакллари, мамлакатимиз таълим тизимидаги ислоҳотлар натижасида ўқув режаларига замонавий фанлар киритилиши таълимнинг самарали методларидан фойдаланиш ва натижада рақобатбардош кадрлар тайёрлашни вазифа қилиб қўяди.

Інтерактивні методи спрямовані на вдосконалення креативного мислення студентів, формування уміння аргументувати, аналізувати, самостійно обирати шляхи визначення правильних рішень, відстоювати позиції та загалом підняти рівень зацікавленості професійними навичками майбутньої фахової діяльності.

Быстро развивающаяся экономика, производство и научные достижения требуют инновационного развития системы профессионального образования и подготовки конкурентоспособного специалиста, владеющего комплексом компетенций, отвечающих требованиям современного рынка труда.