ХХIII Международная научно-практическая интернет-конференция

Однією з найактуальніших проблем сучасності є взаємодія людини з природою. Екологічна проблема виростає в проблему перетворення стихійного впливу людей на природу, в свідомо, цілеспрямовано, планомірно розвиваючу взаємодію з нею. Така взаємодія може бути здійснена при наявності в кожній людині достатнього рівня екологічної культури, екологічної свідомості, формування яких починається з раннього дитинства і продовжується все життя. Гармонізація цих взаємовідносин може настати лише в результаті трансформації екологічної свідомості й діяльності, а саме підвищення екологічної освіти шляхом формування екологічної культури. Проблема екологічної освіти і виховання в Україні вкрай актуальна і має велике значення для сьогодення та майбутнього.

З метою надмірного, дармового збагачення за рахунок природи, людство інколи не до кінця усвідомлюючи наслідки своїх дій, вирубують ліси і нераціонально використовують деревину. Крім того, в процесі розбудови мережі доріг та інфраструктури урбокомплексів в екологічно небезпечних чи вразливих місцях (узбережжя річок, крутосхили), добуваються і вивозяться корисні копалини та геологічні породи таким способом, що порушує структуру ландшафтів, яка не відновлюється.

Вступ. Проблеми здоров’я населення, особливо молоді, мають важливе значення в умовах зростання захворюваності і зниження репродуктивності населення в більшості країн світу. Цьому питанню присвячені окремі розділи у документах Європейського регіонарного бюро ВООЗ [1]. Зокрема наголошувалось, що до 2020 року молодь повинна бути більш здорова і мати більш сприятливі умови і можливості більш повного самовираження у соціальному і економічному плані.

Моніторинг (лат.-контролювати, наглядати) – це процес неперервного спостереження за об’єктами – повітрям, водами, рослинами, тваринами, землями. Цей термін з’явився в 1972 р. на Стокгольмській конференції ООН з охорони довкілля [4.стр.6]. Моніторинг передбачає виявлення змін, а також оцінки: ефективності використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов’язаних зі змінами родючості ґрунтів( розвиток водної та вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення),заростання сільськогосподарських угідь бур’янами, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами. Дуже важливим є моніторинг стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд; процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, селевих потоків, карстових та інших явищ. Щоб зберегти, тобто врятувати та відновити об’єкти, що можуть бути втрачені, необхідно знати місця їх знаходження, чисельність, тенденції до скорочення або навпаки – до збільшення.