ХXХVII Международная научно-практическая интернет-конференция

Writing manuscript submissions to journals needs not be intimidating. The following is a list of thoughts about submitting manuscripts from the author’s experience.

Идеи о нравственной активности личности представителей античной философско-этической мысли. Нравственную активность античные философы, с одной стороны, связывали со стремлением человека к постижению нравственной мудрости (знанию), с другой, – обращались к его внутреннему миру при определении нравственной ценности поступка. Демокрит считал, что «мудрость приносит три плода: дар хорошо мыслить, хорошо говорить и хорошо поступать» («Причина ошибки – незнание лучшего»; «Лучшим с точки зрения добродетели будет тот, кто побуждается к ней внутренним влечением») [1, c. 146].

В умовах формування відкритого суспільства й інтеграції культур виникає потреба розвивати вміння і здібності людини адекватно брати участь у міжкультурному спілкуванні в різноманітних сферах життєдіяльності. Відповідно під час вивчення економічних дисциплін виняткового значення набуває не лише засвоєння теоретичного матеріалу, але й формування економічної компетенції як запоруки здатності студентів ефективно вступати у міжкультурні відносини.

Важной составной частью научных исследований являются экспериментальные работы, как один из основных способов получения новых научных знаний. Экспериментальные исследования являются наиболее трудоемкой частью научной работы и составляют более 2/3 всех трудовых ресурсов науки. В основе экспериментального исследования лежит эксперимент, представляющий собой научно поставленный опыт или наблюдение явления в точно учитываемых условиях, позволяющих следить за его ходом, управлять им, воссоздавать его каждый раз при повторении этих условий. От обычного, обыденного, пассивного наблюдения эксперимент отличается активным воздействием исследователя на изучаемое явление[1].

Становлення та розвиток комунікативної компетентності викладачів спеціальних дисциплін відбувається у процесі спілкування, тобто налагодження контакту при взаємодії зі студентами як в умовах лекційного заняття, так і під час проведення індивідуальних консультацій, коли відбувається обмін інформацією.

Қазіргі білім беру жүйесінде үлкен өзгерістер, оң реформалар жүріп жатыр. Әлем елдеріндегі білім саласындағы тәжірибеден тиімдімізді алып, ұлттық білім беру жүйесінде басшылыққа алуымыз қажет. Елбасы 2011 жылғы Қазақстан халқына «Болашақтың іргесін бірге қалаймыз» атты Жолдауында да білім беру саласына ерекше көңіл бөлді, өйткені «... оқушыларға білім беруде олардың өмірлік тәжірибесін ескеру, пәнаралық байланысты нығайту, сол арқылы оқушыларға әлеуметтік-экономикалық тәлім – тәрбие беру, соған лайықты жаңа тұрпатты ұстаздар даярлау қажет».

Ижтимоий-иқтисодий соҳаларининг ривожланиб бориши фан, техника ва технологияларнинг замонавий ютуқларига таянган ҳолда билим, малака ва кўникмаларини ривожлантириб бориш, фикрлаш қобилиятларини юксалтиришда, ахборот-коммуникация технологиялари хизматидан мақсадли равишда самарали фойдаланиш имкониятларини оширишда энг долзарб масалалардан биридир. Яна шу билан биргаликда халқимиз олдида турган энг муҳим вазифа Мустақиллигимизнинг иқтисодий пойдеворини мустаҳкамлаб, мамлакатимизни жаҳоннинг энг илғор, ривожланган демократик давлатлари қаторидан жой олишидир. Бундай вазифаларни бажариш “Кадрлар тайёрлаш миллий модели”ни амалга оширишнинг босқичларида белгиланган, келажакдаги истиқболи эса Ўзбекистон Республикаси биринчи Президенти И.Каримов томонидан илмий асослаб берилган. Олдимизга қўйилган бундай вазифаларни амалга оширишда узлуксиз таълим системасининг барча таълим босқичининг аҳамияти кескин ортиши шубҳасиздир. Демак, Илмий техникавий тараққиёт ишлаб чиқаришнинг кўп сонли тармоқлари билан бир қаторда таълим соҳасига ҳам замонавий илғор технологияларни қўллаш зарурати “Кадрлар тайёрлаш миллий дастури” да ҳам эътироф этилди.

Таълим тизимини янгилашда энг аввало таълимнинг кенг демократлаштирилишини, инсонпарварлаштирилишини, шунингдек, таълим тизими тараққиёт қонуниятларига жавоб бера оладиган бўлишини тушинмоқ керак. Компьютер ва ахборот технологиялари ўз фойдаланувчиларидан мулоқот учун маълум бир даражадаги махсус тайёргарликни талаб қилади. Бу тайёргарликнинг қай даражада мукаммал бўлиши мулоқотнинг сифат даражасини белгилайди. Мазкур муаммони ҳал қилиш эса, бошланғич, ўрта махсус ва олий таълим тизимидаги информатика фани ва уни ўқитиш услубиёти олдида турган энг долзарб масалалардан бирига айланиб улгурди.

Однією з важливих проблем сьогодення є підготовка майбутнього фахівця, здатного до швидкого аналізу інформації, пошуку й впровадження інновацій, реалізації свого творчого потенціалу. В цьому аспекті формування критичного мислення особистості студента набуває особливої значущості. Один із шляхів підвищення пізнавальної активності та мотивації навчальної діяльності студентів, на мою думку, полягає в удосконаленні методів навчання, а саме – впровадження в практику навчання історії дискусій. Вони дозволяють студентам готуватися до самостійного аналізу, висловлювати власні думки з приводу важливих питань з історії та сучасних політичних подій. При використанні дискусійних методів студенти прагнуть до самостійного творчого пошуку, який пробуджує почуття гідності, самоповаги.

Проблема жорстокості, його причин, наслідків та пошуку ефективних шляхів подолання набуває все більшої актуальності для українського суспільства, незалежно від віку, статі, етнічного походження, фізичних та матеріальних можливостей людини. Це пов’язано із багатьма соціально-економічними та психологічними чинниками, серед яких слід відзначити: збільшення кількості неповних сімей в результаті розлучень та виїзду батьків за кордон, відвертої неконтрольованої пропаганди насильства та агресії на відео та телеекранах. За даними міжнародних та вітчизняних громадських організацій разом з кризовими явищами у суспільстві, які супроводжуються зростанням соціальної напруги, за останні роки набули поширення випадки проявів жорстокості щодо дітей з боку дорослих, як батьків, так і педагогічних працівників, а також з боку однолітків. Практика показує, що зростає також і кількість агресивних проявів у дітей, що виявляється у протиправній поведінці, поширенні негативних явищ.

Давлатимиз дастурларида фарзанд тарбияси, инсониятнинг келажагини давом эттиришда оиланинг ўрни беқиёс эканлигини, онанинг зурриётни давом эттириш каби улуғвор вазифани ўз зиммасига олганлиги алоҳида таъкидланиб ўтилади. Қонунларимизда фарзандлар ўз ота-оналарига алоҳида меҳр билан муносабатда бўлишлари уқтирилган. Ота ва онани ой билан қуёшга ўхшатиб, уларнинг ҳизматини қилиб, иззат-ҳурматини жойига қўйган фарзанд бахтли-саодатли бўлишига ишора қилади. Инсон бор экан, у доимо атроф-муҳит билан алоқада бўлади. Оилада муҳитнинг соғлом бўлиши катта аҳамиятга эга эканлиги барчага маълум. Оиладаги муҳит инсоннинг руҳиятига ижобий ёки салбий таъсир кўрсатиши мумкин. Бундай ҳолатларни ёшларда кузатадиган бўлсак, салбий таъсир этиши натижасида, уларнинг руҳиятида тушкунлик ҳолатлари, маюслик,турли хил стресслар келиб чиқиши учраайди. Бундан ташқари, ота-оналарнинг ажралиб кетишлари оқибатида ҳам фарзандларда юқоридаги ҳолатлар кузатилади. Бу эса уларнинг соғлигига жиддий таъсир кўрсатиб носоғлом муҳитни юзага келтиради.

Қазіргі қоғамда ақпаратқа иелік ету аса маңызды билік көзі болып табылады. Ақпараттық технологиялар – ғылыми және инженерлік білімдердің, сондай-ақ ақпаратты құру, жинау, беру, сақтау және өңдеу үшін қолданылатын әдістер мен құралдардың жүйесі. Жаңа ақпараттық технологияларды енгізу әр алуан қызмет түрлерін, ең алдымен басқару саласын елеулі түрде өзгертеді, басқарудың тиімділігін арттырады, мемлекеттік билік органдарында саяси-әкімшілік шешімдерді қабылдау үрдістерін ақпаратпен қамтамасыз етуді жаңа жоғары деңгейге көтереді. Қазіргі кезде ақпараттық технологиялардың сапасы мен оның дамуы кез-келген мемлекеттің дүние жүзілік қауымдастықта даму прогрессін көрсетеді.

Асосий Қонунимиз – Ўзбекистон Республикаси Конституцияси қабул қилинганлигининг 21 йиллиги бағишланган тантали маросимда Ўзбекистон Республикасининг биринчи Президенти И.А.Каримов томонидан кириб келаётган йилни “Соғлом бола йили” деб эълон қилиниши юртимизда улуғвор ишларнинг мантиқий давоми бўлди. Ушбу маърузада “Соғлом бола йили” Давлат дастурини ишлаб чиқишда эътибор қаратиладиган муҳим масалаларга тўхталиб, “Биринчи навбатда оилаларга соғлом муҳитни кучайтириш, уларнинг иқтисодий ва маънавий асосларини мустаҳкамлаш каби масалалар эътибор марказига қўйилиши зарур”лигини алоҳида таъкидлаб ўтган эдилар.

Сучасне життя висуває сьогодні людині жорсткі вимоги - це висока якість освіти, комунікабельність, креативність, цілеспрямованість, а найголовніше - уміння орієнтуватися у великому потоці інформації і вмінні адаптуватися в будь-якому суспільстві. Підготовка до майбутнього життя закладається в навчальному закладі, тому вимоги до освіти сьогодні змінюють свої пріоритети. Змінюється мета і зміст освіти, з’являються нові засоби і технології, та при всьому цьому різноманітті - урок залишається головною формою організації навчального процесу. І для того, щоб реалізувати вимоги, які висувають Стандарти, заняття повинно стати новим, сучасним. Як підготувати і провести урок з економіки, враховуючи нові вимоги сьогодення і сучасні інновації? На це запитання ми і спробуємо дати відповідь, враховуючі реалії сьогодення та методику викладання економічних дисциплін.

Ўзбекистон Республикасининг биринчи Президентимиз И.А.Каримов оила ҳақида шундай деганлар: “Ҳар бир оила моҳиятан кичик бир мамлакатга ўхшайди. Ўзига тегишли моддий ва маънавий сархади ўзига мансуб тартиб қоидалари бор”. Шундай экан оиланинг жамият ва инсон ҳаётида мавқеи, баркамол авлод тарбиясида функционал мақоми ғоят серқирра ва мураккаб жараёндир. Шу боис мамлакатимиз раҳбари оила институтига, шахс тарбияси, жамият барқарорлиги ва тараққиётнинг муҳим кафолати сифатида қараб, уни ҳар томонлама қўллаб-қувватлашга доимий ғамҳўрлик қилиб келмоқда. Мамлакатимизда соғлом ва уйғун камол топган авлодни тарбиялаш учун зарур имкониятлар ҳамда шарт-шароитларни яратиш, XXI аср-интеллектуал қадриятлар устуворлик қиладиган аср эканлигини эътиборга олган ҳолда ватанимиз йигит ва қизларини ҳар томонлама баркамол шахслар этиб шакллантириш борасидаги кенг кўламли чора-тадбирларни амалга ошириш мақсадида Ўзбекистон Республикасида Давлат дастурлари ишлаб чиқилиб ҳаётга татбиқ этилмоқда.