ХXХVII Международная научно-практическая интернет-конференция

Незважаючи на величезні успіхи у дослідженні процесів старіння клітин, вільних радикалів, генів довголіття та інших перспективних напрямів геронтології, процес старіння людини і до сьогодні залишається не до кінця дослідженим. Проблема створення єдиної теорії старіння ускладнюється ще й тим, що зміни, пов’язані з ним, відбуваються неоднаково як у різних індивідів одного виду, які розрізняються за стійкістю до хвороб і стресових впливів довкілля, так і в різних клітинах [1, 2].

Sog`lom avlodni tarbiyalash va uni rivojlanishida sortning o`rni benihoya kattadir. Hozirgi kunda mamlakatimizda jismoniy tarbiya va sportga katta e’tibor qaratilmoqda. Biz erishayotgan yutuqlarimizni yanada rivojlantirish va yanada yuksak marralarni zabt etishimiz uchun jismoniy tarbiya va sportning ayrim tibbiy-va biologik muammolarini o‘z vaqtida hal etib bormog‘imiz zarurdir. Bunday muammolardan biri bu –sportchilar organizmini jismoniy va ruhiy rivojlanishida to‘g‘ri ovqatlanish va ular iste’mol qilayotgan oziq-ovqatlar tarkibida mineral moddalarning me’yoriy holatini nazorat qilishdir. Makro- va mikroelementlarning yetishmasligi sportchilarda ham va oddiy insonlarda ham bir qator kasalliklarni rivojlanishiga sabab bo`lmoqda.

Маълумки канцерогенезнинг ривожланиш жараёнида организмнинг иммунологик ҳимоя ҳолатига гипотиреоз ва тиреотоксикозларнинг оқибатларини ўрганиш бўйича комплекс ёндошишда лимфология муҳим ўринлардан бирини эгаллайди. Лимфа тугунларидаги реактивли ўзгаришлар организмга у ёки бу омилларнинг нохуш таъсири бўйича энг олдинги ва ахборотли кўрсаткичлардан бири ҳисобланади. Жавоб реакцияларига биринчилардан бўлиб ҳудудий лимфа тугунлари қамраб олинади. Шу боис, меъда-ичак тракти органларидан лимфа оқиш йўлларига бош регионар гуруҳлар тугунидан бири ҳисобланувчи чарвилар лимфатик тугунларидаги умумий структуравий ўзгаришлар ва ҳужайравий реакцияларнинг йўналишларини текшириш борасида амалий тадқиқотлар олиб борилмоқда [1].

Сучасні засоби терапії протигрибкових захворювань діляться на п'ять класів: (1) полієни, які пов'язують стероли в мембрані грибкової клітини і приводять до витоку електроліту через сформуванні трансмембранні канали; (2) піримідинові аналоги, що включаються в зростаючі ланцюги РНК / ДНК і, таким чином, інгібують синтез грибкових нуклеїнових кислот; (3) азоли, дію яких спрямовано на біосинтез ергостерол, зокрема блокування ферменту ланостерол-14a-деметилази; (4) алліламіни, мішенню яких є біосинтез ергостеролу через вимкнення ферменту сквален-оксидази і (5) ехінокандіни, які блокують фермент b-1,3-глюкан-синтазу і, таким чином, пригнічують включення ді-1,3-глюкана в клітинну стінку та порушують її цілісність [5].

Последние 20 лет в Узбекистане озимая пщеница занимает значительные площади. Орашаемые земледелия стали из основных сельскохозяйственных культур в луговых почв Хорезмского оазиса. В Узбекистане в том числе, в области ведущие места занимает озимые пщеницы, у нас это славное продовольственная культура. Главный путь увеличения производства зерна стабильность площадей, повышение урожайности путём применение минеральных удобрений, предотвращение гибели растений в различные периоды вегетации. Поэтому, повышение урожайности озимой пшеницы в орошаемых почвах зависит от применения нормы удобрения и водного режима.

В настоящие время когда все страны находятся под действием всемирного экономического кризиса и недостатка воды, увеличение урожайности сельскохозяйственных культур, рациональное использование существующих водных ресурсов, создание научно обоснованных, усовершенствованных агротехнологий, внедрение их в производство, получение высоких урожаев и качественных продуктов при малом затрате средств является одной из актуальных задач.

Органічні матеріали - харчові жири та мастила, продукти нафтопереробки, каучук, косметичні, фармацевтичні препаратисхильні до процесів окиснювального руйнування під дією кисню. При цьому споживчі й експлуатаційні властивості органічних матеріалів погіршуються.У більшості випадків хімічні реакції, що протікають, являють собою радикально-ланцюговий процес окиснення. В результаті таких реакцій утворюються активні радикали. Характерною особливістю таких процесів є можливість їх гальмування інгібіторами окиснення (антиоксидантами) [1, с.110, 2]. Перший патент на застосування фенольного стабілізатора для захисту полімерів відстаріння був виданий в США у 1870р. На сьогодні асортимент відомих антиоксидантів включає декілька сотень найменувань, проте, реально на практиці використовується тільки декілька десятків добавок, більшість з яких належить до класів фенолів і ароматичних амінів. Амінні антиоксиданти є більш ефективними, проте фенольні антиоксиданти менш токсичні.Так, наприклад, фенольні сполуки використовують в якості харчових добавок для антиокислювальної стабілізації жировмісних продуктів. Серед природних фенолів - флавоноідів, що належать до групи вітаміну Р найбільш відомі кверцетин, дигідрокверцетин, катехін. Вони стабілізують жири, і їх вводять в сухе молоко, шоколад і цукерки.