IX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Постановка проблеми. Прогрес у науці і культурі, а також нові потреби у педагогічній діяльності призвели до необхідності модернізації системи освіти. Реформування системи освіти потребує вдосконалення підготовки майбутніх фахівців, підвищення рівня їхніх фахових умінь засобами методів ситуативного навчання. Становлення будь-яких фахових умінь здійснюється через відповідну діяльність. На сьогодні велика увага приділяється формуванню фахових умінь студентів, що являє собою добру обізнаність у світі інформації. Завдання підготовки майбутніх фахівців полягає в тому, щоб навчити їх самостійно шукати і освоювати знання, необхідні для успіху їх діяльності в інформаційному суспільстві.

Постановка проблеми. Значні зміни в Україні у сфері соціально-економічних відносин, демократизація, гуманізація, інформатизація суспільства зумовили реформування вітчизняної освітньої галузі та її стрімку орієнтацію на засадничі європейські стандарти.

Інновації в освіті – це процес творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно нового стану.

Nuqtaga nisbatan simmetriya

Перспективними напрямками розвитку освіти в Україні є модернізація її структури, змісту й організації на засадах компетентнісного підходу, її інформатизація та вдосконалення інформаційного забезпечення освіти [3]. Успіх цього процесу багато в чому залежить від компетентності педагогів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Реалії сьогодення є такими, що сформованість інформаційно-цифрової компетенції – важливий показник професійної компетентності та інформаційної культури сучасного педагога, які, у свою чергу, є необхідними чинниками підвищення якості освіти.

Постановка проблеми. Формування у майбутніх фахівців аналітично-інформаційної компетентності є необхідним компонентом процесу підготовки студентів до вирішення різноманітних навчальних, а згодом і виробничих завдань; йдеться про значення аналітичної компетенції в структурі професійної підготовки студентів.

Вибір професії – це чи не найскладніший, найважливіший і найвідповідальніший крок у житті кожної людини. Адже це не просто вдало чи невдало прийняте в юності вирішення, а найчастіше сформована чи розбита доля, активне, творче, радісне чи пасивне життя , байдуже існування, нарешті, це один з найважливіших доданків і умов людського щастя, свідомість своєї необхідності людям. Ким стати? Це питання задавало, задає і буде задавати буквально кожен учень школи без винятку.

На початку третього тисячоліття поглиблюються та прискорюються загальносвітові соціально-економічні, політичні, соціокультурні процеси, які визначають розвиток людства на сучасному етапі його життєдіяльності. Глобальні суспільні зрушення мають систематичний, швидкий, незворотний характер. Вони зумовлені науково-технічним прогресом, швидкою інформатизацією та комп’ютеризацією, демократизацією суспільного життя у більшості країн світу.

Постановка проблеми: Що є інклюзія? Які умови пропонує заклад вищої освіти сьогодні, наприклад, для навчання студентів з вадами зору та слуху? Як в сучасному світі позбутися ярликів минулого сторіччя? З якими труднощами зустрічаються такі студенти, вступивши у заклад вищої освіти?

Одним із найбільших ризиків, якому піддаються сьогодні хлопці та дівчата в Україні, є ризик інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що спричиняє синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Постановка проблеми. Сьогодні є нагальна потреба у фундаментальних дослідженнях щодо підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців закладів вищої технічної освіти, яка поряд із змістовим її наповненням, має включати сучасні підходи до навчання та виховання. Вважаємо, що сучасний заклад вищої технічної освіти має орієнтуватися на модель випускника, визначити кінцеві результати у вигляді характеристик студента як професіонала й особистості, громадянина та фахівця, якими він повинен володіти після завершення освітнього процесу.

Постановка проблеми. Сучасні зміни в суспільстві висувають нові вимоги до підготовки фахівців у системі вищої освіти, які повинні отримати систематизовані знання, уміння та навички з метою їх ефективного використання у професійній діяльності. Але це може відбутися лише за умов вмотивованості та цілеспрямованості самостійно-пізнавальної діяльності студента. Тому активізація такого роду діяльності є одним з основних напрямів покращення освітнього процесу у закладах вищої освіти.

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI столітті визначено головну мету, яка полягає у створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, формуванні покоління, здатного навчатися впродовж усього життя. Тому від сучасного вищого навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у студентів необхідних компетенцій. Одним з таких підходів є формування навичок критичного мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін.

Постановка проблеми. Сьогодні дистанційне навчання в закладі загальної середньої освіти – це крок вперед у розвитку нових освітніх технологій у середній освіті. Під поняттям «дистанційне навчання» (ДН) науковий світ розуміє такий новітній засіб реалізації процесу навчання, який ґрунтується на використанні сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІКТ), що дозволяє здійснювати навчання на відстані без прямого, особистого контакту між надавачем освітніх послуг (учителем) та здобувачем освіти (учнем) [3, с.115]. Дистанційне навчання відрізняється від традиційного віддаленістю педагога й учня один від одного. В традиційному навчанні контролює освітній процес педагог, а в дистанційному навчанні ця функція від віддаленого педагога переходить до учня у вигляді самоконтролю. У традиційному навчанні безпосередньо відбувається взаємодія педагога з учнем тоді, коли у дистанційному навчанні вона здійснюється за допомогою ІКТ. Ці та інші відмінності дистанційного навчання від традиційного обумовлюють і потребують більш детального вивчення дидактичних особливостей ДН в закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО).

Постановка проблеми. Система вищої освіти є найважливішою ланкою виховання молодих громадян, формуванні високоосвіченої, компетентної, творчої особистості. На вирішення цього важливого завдання спрямовано Закон України «Про вищу освіту», Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 р.

Актуальність дослідження. Необхідність дослідження розвитку педагогічної технології у вищому закладі освіти, виявлення та обґрунтування найважливіших аспектів, які впливають на цей процес, розробка механізму реалізації педагогічної технології відповідає сучасним вимогам Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Законові України «Про вищу освіту».

Важко переоцінити значення іноземних мов в наш час. Однією з найпопулярніших через визнання міжнародною, є англійська мова. З кожним днем вона все більше впроваджується в різні види діяльності. Так і в медицину досить не просту галузь знань, впроваджується цей « мовний гігант». Сучасний фахівець повинен володіти англійською мовою для досягнення успіху, як у кар'єрі, так і для використання у повсякденному житті. Згідно з Державним освітнім стандартом на уроках англійської мови студенти знайомляться з необхідною професійною лексикою, читають тексти, що містять спеціальну лексику, розвивають діалогічну і монологічну мову. Дисципліна "Іноземна мова" займає важливе місце в системі як вищої, так і середньої професійної освіти. В ході вивчення даної дисципліни студенти формують навички та вміння користування чужої мови, як засіб спілкування, отримання необхідної інформації з різних галузей знань, наприклад з медицини.

Актуальність дослідження. До професійної підготовки майбутніх фахівців життя висуває нові вимоги, серед яких: формування професійно-особистісних якостей як компоненту професіоналізму з широкого кола питань; розвиток творчого потенціалу студентів; формування умінь вирішувати професійні проблеми; виховання культури професійного спілкування; уміння бути конкурентоспроможним. Вивчення організаційно-педагогічних умов формування професійно-особистісних якостей у майбутніх фахівців як компоненту професіоналізму під час навчального процесу наразі залишається поза увагою науковців.

Актуальність дослідження. У сучасному світі комунікації є невід’ємною частиною життя. Людина комунікує за допомогою технологій, інших мов, подорожей та багатьма різними способами. Саме тому, рівень комунікації відіграє дуже важливу роль у нас час це є певним показником умінням володіти методами комунікацій.

Художньо-творча діяльність – це організована взаємодія дитини з художніми об’єктами,завдяки якими в процесі якого діти починають творити ,пізнають естетичний вид світу та перетворюючи його.

Ma`lumki, sonlar nazaryasiga oid turli-tuman formulalar va qiziqarli munosabatlar juda olis zamonlardan buyon matematika fani muxlislarining diqqatini o`ziga tortib kelgan. Bu mavzudagi masalalar bilan qadimgi yunon olimlari ham, sharq matematiklari ham faol shug`ullangan. Masalan, italiyalik olim Leonardo Fibonachchi, mashxur fransuz matematigi Piyer Ferma, buyuk matematiklardan Leonardo Ferma, Karl Frederix Gaussning bu boradagi izlanishlari yaxshi ma`lum. Buni mazkur soxada ming-minglab professional va havaskor matematiklar tadqiqot olib borganiga qaramay, jajji bo`lsada, yangi ixtirolar imkoniyati hali ko`p ekan. Bu maqola ana shunday topilmalardan biriga bag`ishlanadi. Qayd etish joizki, xozirgi kunda abityurentlar yuqori darajali ildizlarni o`rganishga birmuncha qiynalishadi. Jumladan, ushbu maqolada sonli ifodalarni kub ildizdan chiqarish muammosini qaraylik.

Аналіз літературних джерел з проблем виховання професійного інтересу дозволяє виявити низку наступних положень щодо його виховання у школярів: вважають, що професійний інтерес займає центральне, домінуюче положення в загальній структурі інтересу особистості у старшому шкільному віці (В.Іванов, Н.Морозова); професійний інтерес являє собою вибіркове, позитивне ставлення учнів до певної професії (А.Вайсбург, С.Крягжде, А.Сейтешев); професійний інтерес є багатокомпонентним утворенням; стрижневі навчальні і пізнавальні інтереси є основою для формування професійного інтересу, який з ними взаємозалежний і взаємообумовлений (Н.Майорова, Н.Морозова, В.Сахаров, Г.Щукіна). За такого підходу ми розглядаємо професійний інтерес як емоційно забарвлене, позитивне ставлення школярів до певної професії, пов’язане з прагненням розширити знання і уміння, що характеризується вольовою установкою на оволодіння нею, потребою в активній діяльності.

Нейролінгвістика- це наукова дисципліна, яка займається дослідженнями мозкових процесів мовної діяльності. Вивчає мозкову організацію психічних механізмів та розуміння висловлювання, а також входить в широке об'єднання нейрокогнітівних наук, що включає нейробіологічні і соціально-психологічні аспекти досліджень людини.

Өсіп келе жатқан жеткіншектерімізді мәдениетті, парасатты, білікті, көрегенді етіп тәрбиелеу, олардың дүниетанымын жоғарғы азаматтық деңгейде дамытып, қоғамымыздың ілгерілеу процесіндегі адам факторын жандандыру, ұлттық намысын қозғап, кез - келген парасатты азаматтардың, оның ішінде ұстаздардың ізгілікті ісі деп ойлаймыз.

Ұмытылa бacтaғaн өнepдi зepттeп, oның бap қacиeт тaғдыpын хaлыққa жeткiзe бiлу, cыp-cипaтын көpceту өcкeлeң ұpпaқ үшiн үйкeлic ыpғaқты пapыз бoлып тaбылaды Қoбыздың caз acпaбы peтiндe тaғдыpы тaйғaқ, жoлы тap, қиын-қыcтaу бoлды. Бұл acпaп қaзaқ хaлқының тapихи-этникaлық мәдeниeтiнiң көнe көзi, pухaни қaзынa мүлкi, эпocтық жәнe acпaптық музыкaлық өнepiн күнi бүгiнгe дeйiн caқтaп жeткiзушi ұлттық мұpa бoлa тұpa, oл өзiнe дeгeн кepтapтпa ecкiлiктi көзқapacтaн apылмaй aқтaлмaй-aқ қoйды.

Ҳозирда юртимизда амалга оширилаётган маънавий, аҳлоқий, интеллектуал етук мутахассис кадрлар тайёрлаш, мустақил дунёқарашга эга, ижодий фикрловчи, шунингдек, умуминсоний ва миллий қадриятларимизга садоқатли баркамол авлодни тарбиялашга қаратилгандир.