ХXХVIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Метою статті є спроба проаналізувати основні підходи до періодизації історії держави і права України, що має важливе методологічне значення для опанування курсу, оскільки саме періодизація є одним з ключових чинників, які сприяють розумінню рушійних сил і загальних закономірностей історичного процесу розвитку людства й з'ясуванню специфіки розвитку державних і правових інститутів.

Нормами адміністративного права регулюють відносини, що виникають як у процесі реалізації виконавчої влади, так і здійснення державного управління за межами цієї гілки влади. До предмета адміністративного права належать суспільні відносини, які виникають у сфері публічної діяльності держави, зокрема, у сфері державного управління. Державне управління здійснюють з метою «впорядкування» різноманітних процесів, які відбуваються в суспільстві, відповідно до правил, закріплених у нормативно-правових актах. У свою чергу, призначенням виконавчої влади є виконання законів та інших правових документів.

Поняття аграрного права як галузі права, юридичної науки та навчальної дисципліни. Співвідношення аграрного та інших галузей права України. Предмет аграрного права. Поняття і зміст аграрних правовідносин та їх класифікація. Об’єкти і суб’єкти аграрних відносин. Характеристика методів аграрного права. Принципи аграрного права. Поняття системи аграрного права, правові інститути. Їх взаємозв'язок з інститутами цивільного, земельного, трудового, фінансового права тощо. Поняття і система джерел аграрного права України, їх особливості.

Предмет правого регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Предметом цивільного права є: -майнові відносини - виникають із приводу належності, використан­ня чи переходу рухомого та нерухомого майна й інших матеріальних благ від одного суб’єкта до іншого; -особисті немайнові відносини - виникають із приводу нематеріаль­них благ (честі, гідності, ділової репутації); -відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності (ав­торське право та суміжні права, право промислової власності). Цивільні правовідносини мають загальні ознаки, які властиві й іншим видам правовідносин, а саме: вони є конкретним суспільним зв'язком, що виникає між його учасниками: учасники мають суб'єктивні права та обов'язки; здійснення суб'єктивних прав та обов'язків забезпечується можливістю застосування державного примусу тощо.

З останніми роками на території України проблеми з економічними злочинами завдали великих збитків українській системі економіки. Ці проблеми були пов’язані з застосуванням все більш винахідливих способів та обсягу вчинення економічних злочинів, про що свідчить сучасний стан економіки України та збільшення прибутків мільйонерів. На данний час є доведеним, що економічна злочинність – негативне явище тіньового, латентного характеру. Вона являє собою об’єкт досліджень системи наук: кримінального права, кримінології, криміналістики. Злочинність в економіці – це організована злочинність, найбільш небезпечне явище в державах.

Цивільне право є однією з фундаментальних галузей правової системи нашої держави. Суспільні відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, які є головними в перебудовному процесі, що триває в державі, грунтуються на цивільно-правових засадах, регулюються цивільним правом. Останнє тісно пов’язане з економікою держави, є юридичним виразом економічних основ її суспільного життя. 3 появою в нашій державі відносин, які базуються на приватній економічній свободі, підприємництві, рівності усіх форм власності, виникає необхідність у більш ефективних засобах їх правового регулювання, а відтак — удосконаленні існуючих та запровадженні принципово нових норм цивільного права.

У грудні 1993 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про авторське право і суміжні права”, який пройшов експертизу фахівців, отримав позитивну оцінку європейських експертів. Цей Закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права).

Творча діяльність людей є надзвичайно різноманітною. Ре­зультати такої діяльності також характеризуються різноманіт­ністю. В одному випадку це можуть бути літературні, музичні твори, а в іншому - винахід, раціоналізаторська пропозиція, корисні моделі тощо. Але у будь-якому випадку об´єкти творчої діяльності людей потребують правової охорони.

Криміналістика і судова медицина мають найбільш давні та міцні зв'язки. Судово-медичні знання використовувались у розкритті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика. Тому деякі медичні прийоми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою і навпаки, багато криміналістичних прийомів та технічних засобів з успіхом використовуються у судовій медицині. [1]

Криміналістика і судова медицина мають найбільш давні та міцні зв'язки. Судово-медичні знання використовувались у розкритті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика. Тому деякі медичні прийоми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою і навпаки, багато криміналістичних прийомів та технічних засобів з успіхом використовуються у судовій медицині. [1]

Авторське право є інститутом цивільного права і галуззю права інтелектуальної власності; воно призначене захищати зовнішню форму вираження об'єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія та інше), тобто їхнє «матеріальне втілення». Авторське право не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі.

Серед медичних наук судова медицина посідає особливе місце. Це галузь науки, яка потребує знань як з медицини, так і з юриспруденції. Виникнення судової медицини історично пов’язане з необхідністю використання медичних знань для потреб правосуддя, особливо при розслідуванні різних злочинів, спрямованих проти здоров’я чи життя людей. У певні історичні періоди в різних країнах ця наука дістала різні назви: правознавство, медичне правознавство, лікарське законодавство тощо. Вперше назву «судова медицина» цій дисципліні дав німецький вчений Й.Бонн у 1690 р.

Авторські права — це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. У час новітніх технологій та стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, саме сьогодні авторські права набули надзвичайного значення. Адже зараз значення інтелектуальної власності витіснило матеріальну. Охорона, яка надається інтелектуальній власності законами України, сприяє збільшенню кількості винаходів і раціоналізаторських пропозицій, росту інвестицій, розвитку науково-дослідної діяльності, що приводить до технічного прогресу, поліпшення якості промислової продукції, підвищення культурного рівня громадян.

З давніх часів люди займалися творчістю, і саме творча діяльність була однією з рушійних сил розвитку людської цивілізації, бо вона невід’ємна від людини і виникає у процесі пізнання навколишнього світу. Одним із перших поняття творчості означив давньогрецький філософ Платон. Так, у філософському творі «Пир» зустрічається таке визначення творчості: «Усякий перехід з небуття в буття - це творчість, отже, створення будь-яких творів мистецтва й ремесла можна назвати творчістю, а всіх творців - їхніми творцями». У академічному тлумачному словнику української мови творчість визначена, як діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей, або діяльність, пройнята елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку.

Право - це цивiлізаційна категорія, котра одночасно є елементом соціально-політичного устрою та елементом суспільної свідомості, складовою духовного світу людини та її світогляду, відображаючи уявлення окремих індивідів та суспільства в цілому про справедливість, добро, гуманізм тощо.