ХXХVIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Проблема одаренности в настоящее время становится все более актуальной. Это прежде всего связано с потребностью общества в неординарной творческой личности. Неопределенность современной окружающей среды требует не только высокую активность человека, но и его умения, способности нестандартного поведения.

Профессиональное самоопределение – процесс принятия личностью решения о выборе будущей трудовой деятельности – кем стать, к какой социальной группе принадлежать, и с кем работать [1, с. 23]. Кроме того, профессиональное самоопределение - важное событие на жизненном пути человека. Оно связано не только с прошлым опытом личности, но и простирается далеко в будущее, участвуя в формировании образа «Я», предопределяя, в конечном счете, многие стороны жизни человека.

Еліміздің әлемдік  білім  кеңістігіне  енуге  талпынысы, білім беру   парадигмасының   өзгеріп,  жаңа ұлттық модельдің  қалыптасуы болашақтың жаңаша ойлайтын,  дүниеге  көзқарас  мәдениеті мен санасы дамыған ұрпағын оқытып, тәрбиелейтін  педагогикалық  кадрларды дайындаудың  сапасын  арттыруды  талап етіп  отыр.  Нәтижеге  бағдарланған білім беру сапасын  арттыруда  жаңаша  жолдар  мен әдістер  табуға дағдыланған  «Жаңа формация  маманы болу – білім беру  саласының  өзекті  мәселелерінің бірі. Білім беруді  түрлендіруде, білім процесін реформалауда  зерттеуші  мұғалім  мен  көшбасшы  мұғалім жаңа формация  мұғалімі ретінде орталық  тұлға  болып  табылады[1]. 

Метою естетичного виховання є виховання всебічно розвинутої і разом з тим гармонійно цілісної особи шляхом залучення її до світу естетичного. Своєрідність естетичного виховання полягає перш за все в тому, що воно нерозривно зв'язане з усіма іншими видами виховання: трудовим, політичним, морально-етичним, фізичним, художнім. Естетичне виховання не можна розглядати як якусь особливу самостійну й самодостатню форму виховання. Воно є лише певною стороною або своєрідним аспектом усіх інших форм виховної діяльності. В цьому розумінні процес естетичного виховання відбувається протягом усього життя людини, в усіх сферах людської життєдіяльності — в праці, побуті, пізнанні, громадській діяльності, спілкуванні, відпочинку. Тут формується естетична свідомість, естетичні почуття людини й розкриваються можливості для здійснення естетичної діяльності.

Однією з актуальних проблем сучасного суспільства України є реформування системи освіти до світових стандартів, що відповідають сучасному стану науково-технічного прогресу суспільства. Це передбачає принципово нові функції освіти і роль педагогічних кадрів по забезпеченню відповідності освіти запитам і вимогам сучасного інформаційного суспільства. Особливістю професійної підготовки сучасного вчителя є необхідність працювати в інформаційно-цифровому просторі, коли медіаосвіта стає частиною освітнього процесу, використовувати в своєї професійної діяльності сучасні інформаційні і медіа технології.

Різке соціальне розшарування сімей, неврівноваженість психоемоційного фону виховання, соціалізація в умовах знецінення загальнолюдських принципів моралі призводять до порушення соціальної адаптації, яке характеризується зловживанням однією або кількома психоактивними речовинами.

Сім'я – складне соціальне утворення і є дуже різнобічним: як соціальний інститут у взаємозв'язку з іншими соціальними інститутами і процесами; як мала соціальна група, як один з перших інститутів на шляху соціалізації особистості. При вивченні родини як соціальної групи взаємозв'язок особистості і суспільства розглядається на рівні первинних, міжособистісних відносин. Відтак актуальними стають проблеми сім’ї як соціального інституту і як соціальної системи, питання сімейного виховання, впливу сім’ї на розвиток особистості дитини. Актуальність сімейної проблематики зумовлена зростанням ролі сім'ї як того соціокультурного середовища, в якому концентруються функції виховання і соціалізації. Сім'я в ситуації соціально-економічних перетворень залишається одним з небагатьох острівців відносної стабільності і благополуччя, символів близькості, трансляторів соціокультурного «капіталу», що надходить до дитини з боку батьків. Сім’я – базисна основа первинної соціалізації особистості. Саме з сім'ї починається процес засвоєння дитиною суспільних норм і культурних цінностей. Сім’я, як і раніше, залишається основним інститутом збереження і передачі етнокультури прийдешнім поколінням.

На сьогодні вивчення проблем впливу ЗМІ на процес соціалізації підлітків є дуже актуальним питанням. Бурхливий розвиток інформаційних технологій у ХХ столітті заклав основу формування суспільства абсолютно нового типу – інформаційного суспільства, в якому ЗМІ фактично перейняли на себе значну частину функцій щодо формування свідомості людей, виховання їх смаків, поглядів, звичок, уподобань.

За останні роки в Україні проведено чимало досліджень, присвячених проблемам професійної орієнтації. Психологи, соціологи, лікарі, педагоги спільно розробляють рекомендації, тести, користуючись якими, молода людина може прийняти правильне рішення у виборі професії. Реформування та модернізація системи освіти сприяє оновленню ринку освітніх послуг та ринку праці. Але високий рівень безробіття серед молоді на сьогоднішній день, незадоволеність значної кількості молодих людей своєю спеціальністю свідчать, що питання вибору професії підростаючим поколінням не можна вважати розв’язаним і потребує ще більшої увага держави та спеціалістів які виконують профорієнтаційну роботу.

Особливістю сучасних учнів є те, що вони практично змалку починають отримувати велику кількість інформації за допомогою різноманітних електронних пристроїв передачі даних: телевізорів, DVD програвачів, комп’ютерів, мобільних телефонів тощо, тому і під час навчання зображення з екранів електронних засобів сприймаються ними простіше і швидше. Для кращого сприйняття вони потребують швидкозмінної візуальної інформації та постійної зорової стимуляції. Такому способу подання навчальної інформації відповідають мультимедійні дошки.

XXI век - век высоких компьютерных технологий. Современный ребёнок живёт в мире электронной культуры. Меняется и роль учителя начальных классов в информационной культуре - он должен стать координатором информационного потока.

Постановка проблеми, її зв’язок з важливими завданнями. Інклюзивна освіта – це поняття, яке вживається для означення процесу навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах. Інклюзія (від англ. inclusion – включення) в загальному розумінні – це процес зростання участі всіх громадян у соціумі та передусім тих, що відчувають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передусім зумовлює розроблення та впровадження таких реальних рішень, які дадуть можливість кожному індивіду на рівних з іншими правах залучитися до академічного та суспільного життя. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

В современном мире определяющим фактором развития всех сфер жизни становится наука, так как она является основой развития страны и важным фактором обеспечения ее конкурентоспособности. Во Всемирной декларации о высшем образовании для XXI века подчеркивается, что без соответствующего высшего образования и современных научно-исследовательских учреждений, с квалифицированными и образованными людьми, ни одна страна не в состоянии обеспечить реального устойчивого экономического развития [1].

Проблема освіти національних меншин та формування готовності майбутніх учителів до роботі в школах національних меншин є однією з фундаментальних у сучасній педагогічній теорії та практиці та має давню педагогічну традицію. На сьогодні в науці наявний доволі великий фонд наукових знань, що розкриває різноманітні підходи та аспекти освіти національних меншин, з кожним роком інтерес до зазначеної проблеми зростає. Це обумовлено, з одного боку, посиленням вимог до сучасного педагога, його компетентностям, а з іншого – недостатнім впливом освітян на запобігання міжетнічних конфліктів в Україні, що значною мірою зіпсують соціально-економічні та політичні процеси, що відбуваються в нашій державі.

Великою проблемою для сучасного українського суспільства є прояви насильства у сім’ї. У підсвідомості людини поняття сім’ї асоціюється з тією територією, на якій відчуваєш себе комфортно і спокійно. Де панує любов і злагода, де можна сховатися від неприємностей, які оточують нас в суспільстві. Але це тільки в ідеальному випадку, кожна сім’я це загадка, де є скриті, а в гіршому випадку явні трагедії, де панує жорстокість, ненависть і насильство.

Целью современного начального образования является развитие личности ребенка, выявление его творческих возможностей, сохранение физического и психического здоровья. В современном начальном образовании наметилось немало положительных тенденций: складывается вариативность педагогических подходов в обучении младших школьников; у педагогов появилась свобода для творческого поиска, активно используется зарубежный опыт; родителям предоставлена выбирать педагогическую систему.

В задачи технологии активного обучения входит развитие познавательной сферы обучающихся и сознательное активное осмысление и усвоение ими информации, ее можно использовать тогда, когда обучаемые уже владеют основами необходимой информации, полученные, как правила, традиционными методами.

Державна політика України в галузі освіти спрямована на гарантування й забезпечення права на здобуття якісної освіти. У різних державних документах, зокрема Законі України «Про освіту» [1], Національній доктрині розвитку освіти України [2] визначено основні напрями реалізації державної освітньої політики, а саме: забезпечення пріоритетності розвитку освіти, розширення доступності освіти всіх рівнів, підвищення її якості та сприяння розвитку особистості, творчих здібностей і талантів людини. Однак за останні роки склалися несприятливі умови для розвитку вищої освіти та підвищення якості освіти.

В нашей Республике на основе огромных экономических, социальных и культурных преобразований физическая культура и спорт стали важным фактором всестороннего развития личности. Право казахстанской молодежи, всех трудящихся на систематические занятия физической культурой и спортом законодательно закреплено новой Конституцией Казахстана. В Государственной программе развития образования в Республике Казахстан на 2011-2020 годы акцент направлен на формирование в общеобразовательных школах интеллектуального, физически и духовно развитого гражданина Республики Казахстан удовлетворение его потребности в получении образования [1].

Модернизация управления дошкольным обра­зовательным учреждением связывается с многообразием видов и технологий управления, обеспечивающих комплексное и всестороннее воздействие управля­ющей системы на управляемую систему дошкольного образовательного учрежде­ния в рамках мотивационного и программно-целевого подходов, мотивационного программно-целевого управления, соуправления, рефлексивного управления и са­моуправления.

За той шлях який пройшла соціальна педагогіка за останні роки було накопичено значний досвід в роботі з різними групами клієнтів, зокрема пов'язаний із роботою з людьми з особливими потребами. В нашій країні на достатньому рівні розроблено загально методологічні основи соціальної педагогіки як науки та визначено основи практичної діяльності фахівців в Україні. Одна з найважливіших соціальних проблем на сьогоднішній день полягає в тому – що все більше навчальних закладів впроваджують в свою освітню практику інклюзивну модель навчання. Це в свою чергу породжує безліч проблем та низку питань, які набувають більш гострої актуальності та потребують вирішення у межах соціально педагогічної науки: визначення ролі соціального педагога, щодо розвитку соціальності учнів в умовах інклюзивного простору, його специфічних функцій в інклюзивному навчальному закладі, комплексу знань необхідних фахівцю для успішної діяльності ті інші.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема суїцидальної поведінки в останні роки постала досить гостро, та набирає широкого масштабу. Феномен підліткового суїциду розглядають такі вчені О. Блінова, С. Шебанова, К. Хоутен. Особливості прояви суїцидальної поведінки у дітей та підлітків вивчають Е. Вроно, А. Амбрумова. Розробкою питань з профілактики суїцидів серед підлітків займаються В. Рибалка, О. Лісова, В. Мушинський. В. Родіонова, O. Старцевой, В. Цупрун, М. Шайковой досліджують соціально-педагогічні аспекти самогубств в сучасному соціумі, та розробляють методи діагностики та профілактики.

Сучасний світ переживає інформаційну революцію, яка перетворює всі сфери життєдіяльності людини і соціуму, супроводжується швидкими якісними змінами інформаційного простору, що свідчить про перехід від індустріального суспільства до інформаційного. Концепція компетентності стала однією з провідних педагогічних теорій сучасності. Вона включає широкий спектр соціальних, комунікативних умінь, заснованих на знаннях, досвіді, цінностях, які одержуються в процесі навчання. Останні два десятиріччя відзначають широке застосування комп’ютерної техніки та інформаційних технологій в усіх сферах життя і діяльності особистості. У період переходу до інформаційногосуспільстванеобхіднопідготуватилюдину до швидкогосприйняття й обробки великих обсягівінформації, оволодіннясучасними способами, методами та технологієюроботи з інформацією.