ХІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Лексичний рівень є, звичайно, найважливішим у системі семантико-стилістичного аналізу поетичної мови. На цьому рівні найчіткіше і найяскравіше виявляються ті властивості поетичних творів, що становлять специфічні складові стилю. Але художній твір – це складна єдність усіх його компонентів, тісно пов’язаних між собою. Тому погодимося з О. Павличко, яка стверджує, що з метою якомога повнішої характеристики авторського стилю (а окремого стилю літератури й поготів) і для розкриття причин тих чи інших особливостей функціонування лексики не можна обмежуватися тільки аналізом лексики – необхідно сполучати його з характеристикою одиниць інших рівнів мовної структури, зокрема синтаксичним [5, с. 117], дуже важливим для системного семантико-стилістичного аналізу поетичної мови, оскільки поетична фраза презентує такий сегмент тексту, в якому лексема реалізує свій семантичний потенціал у поєднанні з усіма необхідними для цього засобами мови.

As we know tha the English language is an official language in about 50 sovereign states. Wherever in the world you travel, it is a big chance that you can get by using only English, and your hands, while speaking English. English is also the official language of many, many institutions and organisations. If you don't speak English, it will be very hard to land a decent job, irrespective of your location in the world. English is undoubtedly the main international language of communication in science, technology, economy, modern literature, and music, business and mass entertainment, fashion, sport, politics, maths ,logistics (moving goods from one country to another), aviation.

Teaching English language learners can be challenging, problems seem to arise from all directions. However, this challenge does not have to rub off on onto your students. The following are ideas and techniques to spice up your ESL classroom and make lessons more interesting and effective. Reading is a receptive skill. 

Raising adopted children might mean overcoming language barriers. Parents who are immigrants or are raising older, adopted children might have to teach them English as a second language. This can be challenging, especially if the parent has limited English language skills, or the child is quite young. Learning a language is challenging at any age, but thankfully, young children are able to quickly absorb new information. The younger a child starts, the more likely it is he will sound like a native speaker when he is grown. There are many benefits to starting early with songs and rhymes. Studies have shown that children who enjoy music, singing and rhyming on a regular basis tend to learn to speak more easily. They have more words to express themselves. They are more confident and creative. Reading and spelling are easier to learn at school.

Художественная литература является результатом образного познания мира. Поэтому изучение образов находится в центре внимания при анализе художественных произведений. При переводе данного типа текстов именно трансформация образов составляет основу деятельности переводчика. Таким образом для того, чтобы определить адекватность перевода художественного произведения, его следует разбить на образы, которые в данном случае будут являться основными единицами перевода, и выяснить, насколько переводчиком передан каждый отдельный образ.

Сучасне суспільство ставить перед закладами вищої освіти вимогу готувати конкурентоспроможних професіоналів високого рівня, таких, що є активними та вміють мислити нестандартно, котрі впродовж життя здатні до самостійної й безперервної освіти шляхом отримання знань та професійної інформації з різноманітних джерел, у тому числі й іншомовних. Вищезазначене зумовлює підвищені вимоги до викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах для забезпечення вільного входження майбутніх фахівців до іншомовного культурного та інформаційного середовища.

Сонеты Уильяма Шекспира, представляющие собой один из самых ярких литературных памятников эпохи ренессанса, и сегодня вызывают живой интерес, как со стороны исследователей-лингвистов, так и со стороны поэтов-переводчиков. Это обусловлено, в первую очередь, тем, что сонетный мир Шекспира – крайне богатый материал исследования для лингвистов и переводчиков. Они ставят перед научным сообществом множество вопросов, на которые мы до сих пор ищем ответы. Эти вопросы касаются не только внутреннего содержания шекспировской поэзии: кому посвящал свои сонеты Шекспир, как он их создавал, кто такая «Смуглая леди» или кого драматург называет «Молодым другом» и т.д. Многие вопросы сегодня касаются вопросов перевода сонетов на другие языки, а именно: как переводить шекспировский сонет, как распознать его художественные образы и воссоздать их в переводе, нужно ли сохранять оригинальные стилистические средства поэзии Шекспира в переводе или заменять их эквивалентами в переводящем языке, допустимо ли осовременивание классики и т.д.

Бизнес және халықаралық техникалық әріптестік салаларынан енген локализациялау термині лингвистика саласында қолданылып келе жатқандығына біршама аз ғана уақыт болды. Алғашында локализациялау деп белгілі 6ip аймақта өнімнің толықтай бейімделуін және сол аймақтың тілімен ажырамас байланыста қарастырылуы тусіндірілетін. Бұл аймақ пен тіл бірлестігі локаль (locale) терминімен аталады. Жалпы қолданылатын терминніңa болмауы себебінен, бұл арада «лингвотоп» деген жалпыға анық термині пайдаланыла бастады.

Практичний досвід перекладачів є, як відомо, важливим чинником теорії перекладознавства. На думку С. Флоріна, перекладач у своїй діяльності неминуче наштовхується на дві протилежні течії: від теорії до практики – “як треба”, і від практики до теорії – “як можна”. Сам він проголосив себе послідовником другої школи: від практики до теорії, яка потім перетворюється знову-таки в практику [1, с. 80].

Актуальність дослідження. З кожним роком сучасний світ медіа розвивається, вдосконалюється та прагне понад усе не відставати від технічного прогресу. На шпальтах газет, радіо чи телебаченні з’являються нові жанри, модифікуються вже існуючі, та підлаштовуються під стан «інтернет-суспільства». Значення жанру журналістського розслідування в засобах масової інформації важко переоцінити. Він є своєрідним барометром, за допомогою якого вимірюється стан свободи слова в суспільстві, рівень тиску на журналістів, котрі у пошуках істини прагнуть об'єктивно досліджувати й аналізувати події та явища реальної дійсності.

Вивчення слів специфічної ненормованої лексики набуває все більшої актуальності у наш час. Аналіз мови як суспільного явища потребує вивчення функціонування мови в різних прошарках суспільства та у професійних групах, оскільки тут виникає проблема взаємодії національної мови з соціальними діалектами, літературного розмовного мовлення певної епохи з нелітературним мовленням.

В даний час існує необхідність у виокремленні науково-технічного перекладу не тільки як особливого виду перекладацької діяльності та спеціальної теорії, що досліджує цей вид діяльності, а також присвоєння науково-технічного перекладу статусу самостійної прикладної дисципліни. З точки зору лінгвістики, характерні особливості науково-технічної літератури поширюються на її стилістику, граматику і лексику. Основне завдання науково-технічного перекладу полягає в гранично ясному і точному доведенні до читача інформації, що повідомляється. Це досягається логічно обґрунтованим викладенням фактичного матеріалу, без зайвого вираження емоційності. Стиль науково-технічної літератури можна визначити як формально-логічний [2, с. 239].

Відтворення національної своєрідності першотвору є однією з важливих проблем у перекладознавстві. Реалії, як одиниці безеквівалентної лексики, в україномовних прозових творах викликають значні труднощі під час перекладу. Складність полягає в тому, що для їх перекладу не існує відповідників, які б разом з передачею специфічної інформації відображали національний колорит, мали б ті самі конотації емоційного, смислового та стилістичного характеру, що супроводжують реалії в оригінальному тексті.

Проблема мовно-культурної ідентичності залишається однією із найактуальніших у сучасній науці і потребує висвітлення її найновіших аспектів на перетині різних підходів сучасної гуманітаристики. Одним із найскладніших об’єктів дослідження різних наук є символ. У мовознавстві символ тлумачать як „специфічний мовний знак, який поєднує в собі риси власне знаків і символів-знаків, що зберігають певну структурну подібність із позначуваними реаліями, передають через окремі елементи позначуваного його цілісний образ” [12, с. 29]; як універсальну естетичну категорію, що розкривається суміжно з художнім образом, знаком та алегорією [11, с. 251]; як „словесний знак, семантика якого є результатом інтеграції та переосмислення на асоціативному рівні його прямих, переносних, конотативних значень під специфічним впливом національного культурного контексту” [10, с. 60]; як „вербальний предметний знак, утворений унаслідок операцій метонімії чи метафори, який у певному лінгвокультурному просторі перебуває у стійкому зв’язку з абстрактним позначуваним” [8, с. 9]. Загалом кожний із дослідників наголошує на тому, що символ є універсальним ядром людської культури.

Актуальність обраної теми зумовлено загальним когнітивним спрямуванням сучасних лінгвістичних досліджень. Спостерігається зростання інтересу дослідників (див. праці М. Ф. Алефіренка (2011), М. М. Болдирєва (2001), З. Д. Попової і Й. А. Стерніна (2010)) до проблем трихотомії „мова – мислення – свідомість”. Трихотомічна субпарадигма спрямована на мовленнєводіяльнісні процеси, які структурують знання. Способи та засоби їх вербалізації знаками прямої і непрямої номінації є предметом когнітивної лінгвістики [1, с. 16].

Спеціалістам з вищою технічною освітою нерідко доводиться звертатись до автентичних матеріалів: будь то каталог фірми-постачальника, чи то опис інструмента, чи інструкції з експлуатації імпортної техніки. Інколи виникає необхідність працювати з Інтернетом , вивчаючи досвід певних країн з поставленої проблеми. Тому успішне виконання такого типу робіт є невід’ємною частиною досвіду, що випускник вищого навчального закладу має здобути, навчаючись. Особливе місце при цьому займає самостійна робота студента під керівництвом викладача.

Письменник постійно виявляє себе у своїх творах, навіть у тих контекстах, коли ми бачимо ліричного героя, а не власне автора, коли, за словами Г. В’язовського, „…маємо явище, яке можна назвати самовираженням поета, у процесі якого він виявляє власне ставлення до певного життєвого явища, дає йому свою оцінку й тим самим створює свій власний образ” [1, с. 149]. Додамо, що образ цей вирізняється саме мовностилістичними особливостями, тобто людське мовлення неозоро багатоманітне в його індивідуальних особливостях, але все ж і в своєму, внутрішньому механізмі врешті-решт зумовлене чинниками формування особистості, їх соціальним змістом, середовищем, в якому людина виховується, здобуває освіту, розвивається.

Однією з ключових особливостей сучасного світу є невпинно зростаюча потреба у комунікації між народами та окремими людьми. Розвиток сучасних технологій та обмін культурними цінностями напряму залежить від спільних зусиль усіх держав. Саме це зумовило значний розвиток перекладацької діяльності. Художній переклад – це один із видів міжкультурної комунікації, завдяки якому ми маємо можливість познайомитися з багатством світової літератури. Однак, кожен художній твір має свої стилістичні особливості, які можуть спричинити труднощі при його перекладі. Саме через це необхідно дослідити особливості перекладу творів, написаних у художньому стилі.

Упродовж останніх років у лінгвістиці простежується стрімке зростання зацікавлення до текстів геологічного спрямування, що призводить до необхідності дослідження їх способів перекладу у світлі постійного розвитку термінології. Україномовна формавикладу наукових результатів у галузі геології, яка раніше була мало вживаною, повинна ілюструвати не тільки точний переклад аналогічних іншомовних текстів, але, і головне, – не губити зміст, максимально зберігати чималі додаткові характеристики, колорит певних об’єктів, предметів, явищ та ін.

В последнее время, когда политические, экономические и социальные условия жизни диктуют приоритеты использования иностранного языка как средства общения, становится все более актуальным вопрос об изменении методики преподавания иностранного языка в вузах. С целью соответствия государственным требованиям, выдвигаемым к содержанию и уровню подготовки выпускников высших учебных заведений, возникает необходимость практически свободного владения устной и письменной иноязычной речью. Однако ограниченное количество учебных часов, выделяемых на изучение иностранного языка, представляет собой серьезную проблему. Изучение иностранных языков в вузе ставит своей целью практическое овладение языком, специфика которого определяется последующей профессиональной деятельностью.

Як відзначив О. Галич, будь-якийхудожній образ – цезавждивіртуальнареальність, ілюзорнийсвіт як складовачастинахудожньогосвіту, створеногоуявоюписьменника. При вивченніхудожньогосвітуписьменникаважливим є визначення не тількизмістовогонаповненняхудожніхобразів, але і їхньоївнутрішньоїструктури, особливостейутворення, динаміки, взаємозв’язків з іншими образами та компонентами художньогосвітумитця. Закономірностіпобудовихудожніхобразіввідображаютьсвоєрідністьіндивідуального стилю письменника і загальнітенденціїлітературногопроцесу.

В роботі ставиться завдання уточнити окремі аспекти значення слова як знака, взаємовідношення знака з референтом та значенням слова. Будемо виходити з наступної аналогії: навряд чи можна знайти двох людей, що мають однаковий почерк, але люди одного і того ж мовного колективу будуть легко розрізняти всі літери, хоч вони у кожного відрізняються конкретним почерком. Це стало можливим через певні відмінні ознаки, за якими кожна буква алфавіту рішуче відрізняється від інших букв в наборі і їх не можна перепутати, як, наприклад, В, О і А, С, і т.д. І незалежно від їх можливого розміру, форми або кольору, це є несуттєво в процесі ідентифікації, протиставляючи, скажімо, D, до Q.

The article deals with phraseology and phraseological units, which are exclusive and particular for every language. Phraseology is a notion of high importance in language investigation as it reflects special features of the language, culture, history, mentality and peculiarities of language speakers. Phraseology is the linguistic subdiscipline of lexicology that studies and classifies set expressions (phraseological units in the broadest sense).

The article deals with peculiarities of English headlines and their translation to Ukrainian. A headline is a notion of high importance in language investigation as it reflects special features of the language and journalistic genre. The journalistic genre of every language possesses some distinctive features. It is due to some historical circumstances that English headlines and in peculiar English headlines of the journalistic genre have certain features so they often appear to be a challenge for translators.

Постановка проблеми. В наш час сленг – це одне з найбільш цікавих явищ сучасної лінгвістики. С одного боку, він сприймається як дещо чуже мові, не притаманне інтелігентній людині, а з іншого боку, на сьогоднішній день можна спостерігати «емансипацію» сленгової лексики в усіх сферах людської діяльності. Ми бачимо, що сленг використовується на радіо і телебаченні, в пресі та друкованій літературі, в Інтернеті, не кажучи вже про усне мовлення людей різного віку та різних соціальних груп., адже сленг – це особлива мова, яка здатна передавати думки глибше, гостріше, більш емоційно та лаконічно. Відповідно, вміння грамотно використовувати мову сленгу дозволяє не лише віднести людину до певного суспільного прошарку, а й зробити спробу впливу на свідомість цієї людини. В нашому тисячолітті цю ідею активно підтримують і розвивають лінгвісти, журналісти, рекламодавці та спеціалісти в сфері PR-технологій. Звідси й часте використання сленгу як у вітчизняних, так і у зарубіжних засобах масової інформації.

Поняття «образ світу» є частовживаним та фігурує в різноманітних статтях, доповідях, наукових працях, але більшість авторів не мають собі на месті точно подати тлумачення поняття «образ світу» і донести його до читача. В словниках літературознавчих термінів та в літературних енциклопедіях, що видавалися ще кілька десятиліть тому, це поняття навіть не згадувалось. Проте термін “образ світу” уже коментується у популярному “Літературознавчому словнику-довіднику” (К., 1997) за редакцією Р.Т. Гром’яка та Ю.І. Коваліва. А це засвідчує, що процес онауковлення цього вільновживаного терміну вже розпочався.

Пласт, як українська скаутська організація, виникла на території Західної України у 1911–1912 роках. Методичною навчально-виховною базою Пласту є скаутський метод, розроблений лордом Робертом Бейден-Пауелом (він включає: самовдосконалення і розвиток лідерських якостей, життя у природі). Українські педагоги Олександр Тисовський, Петро Франко, Іван Чмола, познайомившись із програмою скаутингу, переконалися у необхідності створення подібної організації для української спільноти, із використанням українських національних традицій і звичаїв, зокрема козацьких, та досягнень української та світової педагогічної науки. Її метою є сприяння всебічному розвитку та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі [4, с. 245].

Вопрос об инфинитиве всегда волновал русских ученых. Если некоторые из них утверждали, что данная единица «не принадлежит к числу ни предикативных, ни атрибутивных форм глагола», то другие подчеркивали, что инфинитив в современном русском языке – это «глагольный номинатив», т.е. основная, исходная форма глагола [2, с. 343]. Имя действия, свойственное узбекскому языку, также продолжает интересовать языковедов. Хотя в узбекском языкознании немало трудов, посвященных изучению глагольной семантики в сопоставительном аспекте [5, 7, 8], но функционально-семантические особенности, а также структурная специфика имени действия еще не были раскрыты полностью ни в частной лингвистике, ни в сопоставительной.

Заголовок – це своєрідний знак твору, із якого розпочинається ознайомлення з текстом. Він активізує сприйняття читача й акцентує його увагу на тому, що буде викладено далі, є особливим різновидом власної назви в художньому тексті. Без заголовка літературний твір будь-якого жанру втрачає свою самостійність і впізнанність у культурному контексті епохи. Назва твору стає концентрованим утіленням ідеї твору, формує концептуальність художнього тексту.

Листування ¡ª один із письмових різновидів комунікації, який у часи стрімкого розвитку електронних засобів спілкування стає все менш популярним. Звичайно, це не стосується ділових листів, які належать до офіційно-ділового стилю і є значно стандартизованими, порівняно з текстами приватного листування. Проте приватні листи і досі залишаються багатим джерелом інформації для мовознавчих студій, оскільки в них тісно переплелися вимоги форми писемної мови із більшою свободою вибору, що діє в усному мовленні, зокрема дослідження епістолярного тексту дозволяє вивчити комунікативну стратегію, проаналізувати підбір мовних засобів, зроблений автором, щоб реалізувати певну комунікативну мету. Приватна епістолярія демонструє взірці мовлення більш інтимного: адресант зазвичай знає адресата, а тому вільніший у виборі як теми, так і мовних засобів для її представлення.