ХІV Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Минають роки, але неминучими залишаються наслідки багатьох подій, що трапилися в історії України. Серед них можна виділити створення каскаду штучних водосховищ на Дніпрі, аварію на ЧАЕС, тощо. Ці події порушили цілісність традиційного культурного комплексу мешканців поліських сіл, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та придніпровських сіл, затоплених водами Канівського водосховища, призвели до відмирання та зникнення набутих знань, виробничо-господарського досвіду, звичаїв та обрядів, скарбів усної народної творчості, домашніх промислів та ремесел, народного мистецтва.

Розвиток науки не можливий без вивчення досвіду попередників. Завдячуючи діяльності особистостей, які служать її окремими віхами, здійснюється прогрес науки. Безумовно, базою для розквіту творчих сил вченого, здатного очолити й розвинути напрям науки, актуальний для конкретної історичної епохи, є соціально-економічний розвиток та накопичений науковий потенціал. Та все ж визначальна роль особистості в науці є беззаперечною.

Інтереси Великобританії на Близькому Сході були: економічні, політичні і стратегічні. «Життєві інтереси Англії в цьому районі, як стверджувалося в дослідженнях англійського інституту міжнародних відносин, були в «нафтових полях » Месопотамії та Аравії»[1, с.181].Через Месопотамію пролягала сухопутна дорога в Індію. Однією з основних догм британської зовнішньої політики завжди було – не допустити господарювання іншої сильної військової держави на цьому плацдармі. Вся англійська стратегія світової війни на Сході визначалася інтересами безпеки, з англійської точки зору, Індії. Ця основна лінія британської зовнішньої політики на Близькому Сході була сформульована в свій час так званою «індійською школою» британської дипломатії. Ця ідея використовувалася англійськими правлячими колами та істориками для визнання й виправдання англійської політики у величезному районі, який простягається від Гібралтара до Індії.