ХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

По мере развития информационных технологий и проникновения их во все сферы современной жизни все чаще требуется дать ответ на вопрос: что такое ИТ. Казалось бы, ответ должен быть известен каждому, поскольку основы ИТ называют «информатикой» и начинают преподавать еще в младшей школе. Вопрос, действительно, несложный, и, возможно, именно этим и объясняется то разнообразие ответов на него, среди которых «согласья нет». Так, запрос «информационные технологии» в Яндексе выдает более 50 000 000 ссылок.

Світові процеси глобалізації, їх вплив на загальні тенденції розвитку національної економіки України, інтеграція української науки та освіти у світовий та європейській науково-освітній простір ще більш загострили закономірність, яка проявлялася і в попередні десятиліття: ступінь розвитку економіки і суспільства в цілому є напряму пов’язаним зі становищем науки і науково-технічної діяльності в країні. Джерелом зростання інтелектуального потенціалу у світі дедалі більше стають інновації у широкому сенсі – як оптимізація освітніх процесів, так і безпосередня інтеграція у діяльність вищих освітніх закладів новітніх інформаційних технологій, тому що посилення конкуренції на ринку надання освітніх послуг вимагають інноваційного розвитку освіти, кардинальних змін, спрямованих на підвищення її якості і конкурентоспроможності. Тому необхідно активізувати пошук продуктивних та перспективних форм, методів та засобів навчання, які в змозі забезпечити радикальне підвищення ефективності освітнього процесу на усіх рівнях освіти.

Ҳар қандай ривожланиб бораётган давлатда бўлгани каби Ўзбекистонда ҳам молиявий фаолиятнинг барча соҳаларида ахборот-коммуникация технологияларининг аҳамияти кун сайин ортиб бормоқда. Долзарб ахборотларга эга бўлиш ва уларга ишлов бериш ахборот-коммуникация технологияларининг (АКТ) асосий таркибий қисми ва ҳар қандай молиявий институтларнинг жамият талабларига мос ҳолда ривожланишининг асосий омиллардан бири ҳисобланиб, уларни жорий қилинганлик даражаси иқтисодий ўсишнинг асосий индикатор-кўрсаткичини ташкил қилади.

В практике экономического планирования на любом его уровне возни-кает необходимость выбора оптимального варианта среди различных вари-антов плана. Однако, как правило, интуиция и опыт планирования оказыва-ются здесь недостаточными. Поэтому в планировании необходимы точные методы, которые дают возможность сопоставлять различные варианты пла-на и выбирать из них оптимальный. Одним из методов, облегчающим нахождение оптимального плана является линейное программирование. Рассмотрим подробно решение и анализ задачи линейного программи-рования по определению оптимального ассортимента.

Глобальный процесс информатизации общества, культуры ставит новые задачи перед образовательной системой. Одним из путем воспитания самостоятельной, творческой личности, способной свободно ориентироваться в существующеммедиамире, является целенаправленное, продуманное включение современных информационных средств в учебно-воспитательный процесс.

Сучасний етап розвитку метрологічного забезпечення передбачає не тільки організацію належного супроводу проведення практичної частини вимірювального експерименту, але й належний рівень цифрової обробки отриманих даних. Особливу актуальність це питання набуває у випадку, коли результати вимірювань являють собою не низку фізичних параметрів, для яких за допомогою засобів вимірювань оцінено кількісні значення, а у тому разі, коли результати вимірювань в результаті застосування певної процедури вимірювань отримано у графічному вигляді.

Қазіргі кезде компьютер тек жазып, оқып, сурет салып қана қоймай, видеофильмдер көрсетеді және компакт – дискіден музыкалық шығармалар тыңдата алады. Осының бәрі компьютердің мультимедиалық мүмкіндіктері болып табылады. Ол үшін компьютер компакт – дискілерді оқитын құрылғылармен, дыбыс карталарымен, микрофонмен және колонкалармен жабдықталған. Мультимедия (multimedia) - ол осы заманғы компьютерлік технологиялар және оған кіретін, компьютерлік мәтіндік жүйе, дыбыс, бейнекөрініс, графикалық көрініс және анимация болып табылады.

Қазақстан Республикасында ақпараттандыру процесі басталған кезден бастап-ақ оны қолданудың тиімді жолдары іздестіріле басталды. Басында мәтін теру, электронды кестемен жұмыс жасау сияқты дайын программалардың көмегіне жүгінсе, қазіргі уақытта әртүрлі салада өзіне әмбебап бағдарламалар дайындауға көшті. Қазақстан Республикасының білім беру жүйесін ақпараттандыру еліміздің даму стратегиясының негізгі бағыттарының бірі, себебі ХХІ ғасыр – білім беру жүйесін ақпараттандыру ғасыры. Сол себепті, бүгінгі таңда компьютерді, Web технологияны, интернетте программалауды, жүйелі программалауды және тағы басқаларды білу өзекті мәселелердің бірі болып отыр.

Загальні положення. У систему аналізу та оцінки умов праці на підп-риємствах входить визначення фактичних значень небезпечних та шкідливих факторів на робочих місцях. При атестації робочих місць за умовами праці оцінці підлягають всі небезпечні і шкідливі фактори (НШВФ): фізичні, хімічні, біологічні, важкість і напруженість праці. Проте існуючі методики атестації робочих місць не дозволяють судити про зміну параметрів НШВФ і, відпо-відно, про зміни умов праці в період між плановими атестаціями. Метою роботи є удосконалення структури управління охороною праці за рахунок ефективного моніторингу небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища.

Вступ. Різні споживачі електричної енергії несуть різну "відповіда-льність" перед виробничим процесом. Тому, відключення споживачів-регуляторів (СР) електричного навантаження повинне здійснюватися відповідно до шкали їх пріоритету. Спочатку шкала пріоритету СР мо-же бути встановлена за методом рангової кореляції [1-3]. Проте, як по-казали дослідження, управління за апріорно встановленою шкалою пріоритету СР не завжди оптимальне [4-5]. При регулюванні наванта-ження найбільш часто відключаються СР з найбільш низьким пріорите-том і в процесі управління їх пріоритет може істотно зрости. Метою роботи є підвищення ефективності управління електроспожи-ванням за рахунок динамічної зміни пріоритетів СР.

Вступ. Структура вимірювальних каналів (ВК) та обліку електрое-нергії визначається типами використаних засобів вимірювальної техніки та схемою їх з’єднання, зокрема типами встановлених в точках обліку лічильників електроенергії. До структури ВК відносяться канали, що мають в своєму складі лічильники з імпульсними або із інтерфейсними виходами. Метою роботи є формування метрологічних характеристик вимірю-вальних каналів обліку електроенергії.

Статья об усилении роли информации и коммуникационных процессов в информационном обществе находит свое отражение в теориях общества будущего, прежде всего в аспекте сопоставления с современным обществом, еще лишь приближающимся к стадии информационного. В работах постиндустриалистов основное внимание в этой связи сосредоточено на информационно-технологических предпосылках становления нового этапа общественного устройства. Переходной период на пути к информационному обществу часто связывается с процессами глобализации.

Замонавий таълим тизимининг хозирги даврнинг барча талабларига жавоб бера олмаслиги ва уни яхшилаш муаммосининг ўта долзарблиги жуда купгина Гарб ва Шаркнинг йуналишдаги университетларининг кўпчилик етакчи намоёндалари томонидан тан олинаяпти (AQSH, Xitoy, Yevropa xamjamiyati va boshqalar). Бу холатни ўзгартиришнинг асосий йўлларидан бири –технологик ва интеллектуал ривожланишнинг энг янги дастурий-техник воситаларини жалб қилишдир. Бундай воситалардан бири – интернетда амалга оширилган замонавий он-лайн кўринишидаги масофавий таълим тизимларидир. Таълим муассасаларида кулланилиши назарда тутилган бундай тизимлар ўз таркибига керакли иктисодий-назарий материалларни, уй топшириқларини, тестларни ва якуний имтиҳонларни қамраб олади. Иктисодиёт билан боглик булган назарий ва амалий машғулотлар эса фақат он-лайн кўринишида ташкил этилган бундай турдаги масофавий таълим тизимлари борган сари мураккаблашиб ва сифати ошиб бораётганини таъкидламасдан иложимиз йўқ.

Интенсивное развитие науки и техники в течение последнего десятилетия привело к появлению инновационных технологий во всех областях деятельности человека. Одной из таких инноваций является использование в связи, локации и навигации сигналов с шириной спектра более 500 МГц, которые получили название сверхширокополосные (СШП) сигналы. Ряд исследовательских работ, посвящённых изучению свойств СШП сигналов и возможности их использования в радиоэлектронных системах различного назначения, позволил выявить значительные преимущества сверхширокополосных сигналов по сравнению с узкополосными сигналами [1,2]. Несмотря на это, вопросы применение сверхширокополосных сигналов в современных системах связи и различных приложения по настоящее время остаются актуальными.

Быстрое развитие телекоммуникаций и информационных систем в последние годы стало стимулом к внедрению новых информационных технологий в образование. Дистанционное обучение, которое представляет собой информационно-образовательную систему удаленного доступа, основанную на современных информационных технологиях, является сейчас наиболее динамично развиваемой формой обучения. Отсутствие единой концепции, недостаток практического опыта приводят к совершенно противоположным взглядам на дистанционное образование: от ее абсолютизации до сведения к набору средств и методов передачи учебной информации. Это может привести к дискредитации дистанционного обучения как формы образования.

Одатда, суғурталовчи ва суғурталанувчи ўртасидаги муносабатлар суғурта шартномасини тузиш йўли билан расмийлаштирилади ва рискларни қабул қилиш бўйича молиявий шартлар ҳақидаги келишувга эришиш шартномалар тузишнинг асосий шарти ҳисобланади. Яъни, суғурта фаолияти аниқ суғурта шартлари, жумладан, мулкий суғурта шартлари бериладиган тақдирдагина амалга оширилган, деб эътироф этилади.

Қазақстан Республикасы бiлiм беру жүйесiн ақпараттандырудың Мемлекеттiк бағдарламаларының негiзгi мiндеттерiнiң бiрi ретiнде мамандардың осы сала бойынша бiлiктiлiгiн көтеру және қайта даярлау қарастырылған. Мамандардың бiлiктiлiгiн көтеру мiндеттерiн шешуде оқу процесiнде ақпараттық және коммуникациялық технологияларды пайдаланудың келесi мүмкiндiктерi ұсынылады: • ақпараттық мәдениет элементтерiн қалыптастыруда бiлiм мекемелерiнiң мамандарының қажеттiлiгiн қанағаттандыру: информатика, ақпараттық және желiлiк технологиялар саласы бойынша жаңа бiлiмдер алу; • информатика мұғалiмдерiнiң бiлiктiлiгiн көтеру және қайта даярлау; • бiлiм беру жүйесiн басқару мамандарын және пән мұғалiмдерiн жаңа ақпараттық технологияны өз қызметтерiне еркiн пайдалана бiлуге үйрету; • информатика пәнiн оқытудың көкейкестi мәселелерi бойынша информатика мұғалiмдерi үшiн білім жетілдіру курстарын ұйымдастыру және оны өткiзу; • қашықтықтан оқыту формаларына мұғалiмдердiң қызметiн бағыттау; • облыстағы бiлiм беру мекемелерiн ақпараттандырудың ғылыми-әдiстемелiк бағыт бойынша жетекшiлiк ету; • облыстың бiртұтас бiлiмдiк желiсiнiң ақпараттық ресурстарын қалыптастыру;