ХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Ma'naviy qiyofa millatlarning mavjud va idrok etish mumkin bo‘lgan belgilardan biri bo‘lib, uning kelib chiqishi xalqning butun tarixi bilan uzviy bog‘langandir. O‘zbeklar o‘ziga xos shakllanish jarayoniga ega xalqdir. Tarix guvohlik beradiki, o‘zbek xalqi mazkur hududda yashagan tub yerli etnoslardan tomir olgan, ikkinchi ildizi esa qadimiy turkiy xalqlardan boshlangan. Har ikkala asosiy ildizlarning birikishi - o‘zaro sintezi o‘zbek elatini va keyinchalik o‘zbek millatini tashkil etgan. Millat-arabcha so‘z bo‘lib odatda xalq ma'nosini anglatadi. Falsafa qomusiy lug‘atida millat tushunchasiga zamonaviy ta'rif berilgan. Jumladan, unda “ millat – bu til, ma'naviyat, milliy o‘zlikni anglash, ruhiyat, urf-odatlar, an'ana va qadriyatlar yagonaligi asosida muayyan hududda yashovchi, ijtimoiy aloqalar bilan bog‘langan, mustaqil sub'ekt sifatida o‘ziga xos moddiy va ma'naviy boyliklarni yaratuvchi kishilarning etnik birligidir” - deb ta'rif beriladi.

Bugun jamiyatimizning har bir jabxasida, hatto kelajagi buyuk davlat qurish vazifasini ham ayollar ishtirokisiz hal etish mushkul. “Ayol” so’zining ma’nosiga bir e’tibor beraylik. Arabcha “ayol” so’zi - “oila” kalimasi bilan o’zakdosh. Xalqimiz bekorga ayollarimizni “uy bekasi”, “xonadon farishtasi” deb ulug’lamaydi. Hech e’tibor berganmisiz, insonlar har bir so’zni gapirganlarida lablari bir-biriga tegarkan. Lekin ayol so’zini ishlatganimizda lablarimiz bir-biriga tegmas ekan.Qarang “ayol” so’zini xatto lablarimiz ham erkalab aytarkan.

Події україно-російського військового конфлікту на територіях українського Донбасу та Криму, що викликаний агресією Російської Федерації, вказують на актуальність дослідження історії створення та розвитку державних органів, що безпосередньо відповідали за стратегію національної безпеки країни. В Україні одним із таких органів була Рада національної безпеки і оборони (далі РНБО). Мета статі ‒ висвітлити історію створення та розвитку структури Ради національної безпеки і оборони України. Завдання: з’ясувати стан нагромадження знань з обраної теми, висвітлити історію формування структури РНБО.

Политическая арена началаXXв. в Российской империи ознаменовалась поляризацией политических сил. Сравнительно новое для империи явление партия начинает играть значительное явление. Различные партии использовали разные рычаги политического воздействия на население. Одним из таких методов воздействия являлась пресса. Свои печатные органы имелись почти у всех партий они подразделялись на легальную и нелегальную, зарубежную и внутреннюю печать. Политическая пресса началаXXв. делилась как и партии на три уровня: общероссийская, региональная и локальная. В западных губерния (современная Польша, Беларусь, Украина, Литва, Латвия, Эстония) происходила поляризация политических сил, испытывая сильное национальное влияние интеллигенции постепенно переходящей на национальные позиции.

Бұрынғы Кеңестік дәуірдің қыспағынан шығып, өз егемендігін алған қазақ халқы өзінің ұлттық құндылықтарын қайта жандандыруға ерекше мән беруде. Кеңестік тоталитарлық жүйе жағдайында қазақ халқы көптеген ұлттық этникалық қасиеттерінен айрылып қалды. Ал, сақталып қалған ұлттық салт-дәстүрлердің бет пішіні, мазмұны өзгерістерге ұшырады. Ұлттық этникалық қасиеттердің ең бір құндыларына оның әдет-ғұрыптары жатады. Көптеген ғасырлардың барысында қазақтардың өзіндік бірегей әдет-ғұрыптары мен салт-дәстүрлері қалыптасты. XVIII ғ. мен XX ғ. бас кезінде оның бірқатарын Ресей әкімшілігінің өкілдері, орыс және шетел ғалымдары, саяхатшылар айқын байқап, жазып қалдырды.

Ўрганилаётган мавзу тарихшунослиги шуни кўрсатадики, мазкур мавзу ҳозиргача илмий билимнинг мустақил объекти сифатида янгича дунёқараш, миллий мафкура нуқтаи назаридан тадқиқ этилмаган. Шунингдек, мавзунинг айрим жиҳатлари алоҳида ҳолда тадқиқ этилган бўлиб, яхлит тарзда илмий ўрганилган. О.В.Горшунова, А.Джалилов тадқиқотлари орқали ишда Мусулмон динининг тарқалиши хотин-қизларнинг ҳаётида ҳам туб ўзгаришларга сабабчи бўлганлигини, бу жараён давомида хотин-қизларнинг жамиятдаги ўрни, турмуш тарзлари ва моддий-маънавий жиҳатларига аниқлик, мантиқий таянчларни аниқлаш орқали аёллар аҳволини аянчли эканлиги тадқиқини кўрамиз.

Қыз-келіншектерге әшекей жасау – зергерлердің негізгі жұмысы. Ұста зергерлік бұйымдарды асықпай, жетесіне жеткізіп, тапсырыс берушінің қалауын, өзінің жанын тебіренткен дүниелерді және сол тұста нақты адамдарға қажет ақпаратты едәуір мөлшерде сол бір алақандай бұйымдарға сыйғызуға жанын салған. Дәстүрлі зергерлік бұйымдардың таңдаулы нұсқаларының ерекше тартымдылығының сыры осында жатыр. Қазақ зергерлері әйел әшекейлерін жасап, оларды жасалу және көркемдік ерекшеліктеріне қарай бірнеше топтарға, түрлерге бөлген. Сол әшекейлердің ең бастыларына жеке-жеке тоқталып өткенді жөн көрдім.

Основним джерелом матеріального забезпечення навчальних закладів та органів управління освітою були обласні фонди будівельних, технічних, паливно-енергетичних, сировинних та інших матеріалів і ресурсів, розподілом яких займався обласний плановий відділ. Показовим у цьому плані виступає ”План розподілу паперу із фондів першого кварталу 1941 року по Тернопільській області“, підписаний головою облплану. Із однієї тонни паперу, передбаченого на потреби різних організацій та установ області, 600 кг виділено виконкомам районних рад, що можна означити як ”першу групу потреб“.

Istiqlol o‘zbek xalqi ma'naviy dunyosida yangi o‘zgarishlarni boshladi. Yurtimizda milliy mustaqillikka erishilgach, ijtimoiy, siyosiy, iqtisodiy sohalardagi juda katta o‘zgarishlar bilan birga mafkura sohasida ham tub burilishlar amalga oshirildi. O‘zbeklarning millat sifatida rivojlanish jarayoni O‘zbekiston mustaqillikka erishgan sanadan boshlab yangicha mazmun kasb etdi. Tarixiy tomirlaridan kuch olgan o‘zbek xalqi madaniyati, milliy tafakkuri, urf-odatlari, turmush-tarzi o‘ziga xos uyg‘onish va yangilanish pallasiga qadam qo‘ydi.

Оригінальна енергетична концепція Сергія Андрійовича Подолинського знайшла логічне продовження серед представників як вітчизняної, так і зарубіжної науково-філософської думки. Послідовники Подолинського розвивали такі ідеї як: існування процесів, протилежних розсіюванню енергії; антиентропійна сутність життя; праця як посилювач потужності, який використовує безпосередньо чи опосередковано потік сонячної енергії для задоволення потреб людства; вичерпність корисних копалин та перспективи використання геліотехнологій; врахування потоку енергії при розрахунках співвідношення затрат та результатів праці в різних галузях господарювання; виокремлення землеробства як оптимальної складової економіки в енергетичному плані; передбачення майбутньої автотрофності людства.

Barkamol avlod – mamlakatimiz taraqqiyotini rivojlantirishda, yuksaltirishda hal qiluvchi kuchdir. Barkamol avlod-uzliksiz ta`lim olayotgan va o`sib kelayotgan yosh avlodni barkamol yetuk qilib tarbiyalashning milliy modelini yaratishda barcha tajribalarni o`rganishga yo`naltirilgandir. Prezidentimiz I.A.Karimov tashabbusi bilan tashkil etilgan konfrensiyada “Yuksak bilimli va intellektual rivojlangan avlodni tarbiyalash - mamlakatni barqaror taraqqiy ettirish va modernizatsiya qilishning eng muhim sharti ” mavzusidagi konfrensiya ham barkamol, o`sib kelayotgan yosh avlodni ham manan,ham ruhan hayotga tayyorlash hisoblanadi.

Таянч иборалар: маънавий тарбия, авлод, тарих, аҳлоқсизлик, геосиёсий кучлар. Ватанимиз мустақиллиги йилдан-йилга тарихий хотирани тиклаш, анъана ва қадриятларимизни эъзозлаш, уларни замон талаблари асосида бойитиш ва ривожлантириш, ўзлигимизни англаш, дунё ҳамжамиятида муносиб ўрин эгаллаш учун улкан имкониятлар яратиб келмоқда. Халқимизнинг истиқлол йилларида босиб ўтаётган тарихий йўлнинг нақадар буюклиги, амалга оширилаётган умуммиллий дастур ва режаларнинг бениҳоя серқирралигини кўрсатмоқда.

Ўрта асрлар шарқ уйғониш даврининг машҳур қомусий олимларидан бири Абу Райҳон Беруний (973-1048) фаннинг турли соҳаларига оид 160 дан ортиқ асарлар ёзган. Бу асарлар орасида биринчи энг йириги “Қадимги халқлардан қолган ёдгорликлар” асари ҳисобланади. Асарнинг арабча номи “Ал осор ал-боқия ан ал қурун ал-холия” бўлиб, Европада “Хронология”, ўзбек шарқшунослигида “Осор ал-боқия” номи билан машҳур. Буруний бу китобини Журжонда муҳожирлик даврида 1000-йили, баъзи манбаларда 1000-1003-йилларда ёзган. Асарни Журжон ҳокими Қобус ибн Вашмгирга тақдим этган ва асар Берунийга катта шуҳрат келтирган. “Осор ал-боқия” тарихнинг ёрдамчи фанлари бўлмиш хронология, этнография, топономика каби фанларга қимматли маълумотлар беради.

Ўрта асрлар шарқ уйғониш даврининг машҳур қомусий олимларидан бири Абу Райҳон Беруний (973-1048) фаннинг турли соҳаларига оид 160 дан ортиқ асарлар ёзган. Бу асарлар орасида биринчи энг йириги “Қадимги халқлардан қолган ёдгорликлар” асари ҳисобланади. Асарнинг арабча номи “Ал осор ал-боқия ан ал қурун ал-холия” бўлиб, Европада “Хронология”, ўзбек шарқшунослигида “Осор ал-боқия” номи билан машҳур. Буруний бу китобини Журжонда муҳожирлик даврида 1000-йили, баъзи манбаларда 1000-1003-йилларда ёзган. Асарни Журжон ҳокими Қобус ибн Вашмгирга тақдим этган ва асар Берунийга катта шуҳрат келтирган. “Осор ал-боқия” тарихнинг ёрдамчи фанлари бўлмиш хронология, этнография, топономика каби фанларга қимматли маълумотлар беради.

Паралельно з формуванням матеріально-технічної бази місцевої загальноосвітньої школи йде робота з організації діяльності дошкільних навчально-виховних закладів, насамперед дитячих садків. Президія Тернопільського облвиконкому 5 квітня 1940 року затверджує мережу стаціонарних дитячих садків по Тернопільській області. У містах області таких садків нараховується 29, в них – пона 1600 дітей (3 – в м.Тернополі, по 2 – в Бережанах і Кременці, по 1 – в решті міст області). На 1 дитячий садок, в основному, припадало по 50 дітей, лише в Тернополі, Бережанах, Чорткові та Кременці – по 70 – 80. Сільська мережа стаціонарних дитячих садків була дуже обмеженою – 5 дитсадків: у с.Увисла Копичинського району (25 дітей), с.Денисів Кізлівського району (30 дітей), с.Великі Гаї Микулинецького району (50 дітей) і в селищах Шумське та Почаїв - по 30 дітей [2].

Методологія сучасних досліджень з історії науки і техніки ґрунтується на сукупності принципів і методів, що застосовуються в конкретному науковому пошуку для розв’язання поставлених завдань. Так, під час дослідження історії становлення та розвитку інформатики необхідно було відмовитися від приписів та вимог, що орієнтують особистість залежно від конкретно-історичних умов, обставин на конформізм, адаптацію до встановлених (усталених) суспільством стандартів поведінки. Наприклад, з еволюції розвитку теоретичного забезпечення створення електронно-обчислювальної техніки на теренах України можна наводити яскраві приклади, коли інноваційна поведінка науковців формувалася під впливом декількох домінуючих факторів. Таким прикладом може бути захоплення В.М.Глушковим побудовою загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою країни, яке на той час не розділяло суспільство. Але бажання науковця випробувати свої можливості, вивчити незвідане, його реальне бачення ситуації з однієї сторони та потреба підприємств та цілих галузей у вдосконаленні управління виробничими та економічними процесами з іншої сторони забезпечили локальну реалізацію проекту на окремо взятих підприємствах (на машинобудівних (суднобудування), приладобудівних (виробництво кінескопів), хімічних (содове і азотно-тукове виробництво), металургійних (конвертерне виробництво сталі) та інших підприємствах.

Бүгінде ел арасында «қазақ мемлекеттілігі қай дәуірден басталады?», «қазақ хандығы қашан құрылды?» немесе “қазақ хандығының құрылғанына қанша жыл?” деген сауалдар көптің көкейіндегі сауалдардың біріне айналды. Себебі, осы жылы еліміз Қазақ хандығының негізі қаланғанына 550 жыл толуын кең көлемде атап өтпекші. Бұл жөнінде Елбасымыз мәлімдеген болатын. Елбасы Н. Назарбаев Қазақстан халқына арнаған Жолдауында «2015 жыл – ұлттық тарихымызды ұлықтау және бүгінгі биіктерімізді бағалау тұрғысынан мерейлі белестер жылы. «2015 жылды ұлттық тарихымызды ұлықтау, бүгінгі белестерімізді бағалау тұрғысынан мерейлі белестер жылы деп есептеу керек», – деген Елбасымыз Н.Назарбаев. Елбасы өз сөзінде: «1465 жылы сұлтандар Керей мен Жәнібек алғаш рет хандық құрып, біздің тарихымыз қазақ мемлекеттілігін осы кезден бастайды.

Ўрта Осиё тарихий вақеаларга ғоят бой ўлка бўлиши билан бирга азалдан илм-фан, маданият ва маънавиятнинг марказларидан бири бўлиб келган. Бу ўлка дунёга маънавият ва маърифатнинг барча соҳаларида юзлаб, минглаб жаҳоншумул улуғ зотлар, давлат арбобларини тарбиялаб берган. Умумбашарият маърифатпарварлигини яратишда буюк аждодларимиз бевосита иштирок этганлар, унинг тараққиёти ва бойишига улкан ҳисса қўшганлар. Ўрта Осиё маданий мероси жаҳон маданияти ва маърифатининг узвий ажралмас таркибий қисмидир. Ўрта Осиёнинг кўҳна ва ҳамиша навқирон Бухоро, Хива, Самарқанд каби шаҳарлари қадимдан фан, маданият ва маънавиятнинг маркази бўлиб келганлиги билан ажралиб туради. Ўрта Осиё табиийилмий тафаккури ривожининг бошланиши буюк алломалар Мусо Муҳаммад Ал-Хоразмий, Аҳмад алФарғоний, Абу Наср Фаробий, Абу Райхон Беруний, Абу Али Ибн Синоларнинг номи билан боғлиқ.

Мамлакатимизда демократик ислоҳотларни амалга ошириш ва фуқаролик жамиятини барпо этишда Мустақиллик мафкурасини яратиш, ҳамда ёшлар онгига сингдиришда албатта, ёшлар руҳиятига таъсир этувчи, уни руҳан ва ақлан бойитадиган, завқлантирадиган воситалардан фойдаланиш зарур, чунки мафкура ҳаракат учун назарий асосдир. Бу назарий асосни ҳамма ҳам бир хилда қабул қилавермайди. «Миллий истиқлол мафкураси халқимизга хос бўлган энг муқаддас туйғу ва тушунчаларнинг мужассам ифодаси бўлиши керак».

Диннинг илк шакллари орасида шомонлик алоҳида ўрин эгаллайди. Шомонлик, ибтидоий уруғдошлик динларидан фарқли ўлароқ, қабила уюшмалари бирлашаётган даврда шаклланиб, ижтимоий онгнинг уруғ-қабила шакллари билан боғланади. Хусусан, “варварчилик” деб аталмиш ижтимоий-уруғчилик даврининг охирида қабила яхлит, жипслашган гуруҳга айланиб, қабилалар орасидаги алоқалар мустаҳкамланади, умумқабила ҳокимият органлари: қабила кенгаши, қабила сардорлари, ҳарбий саркорлар шаклланади. Ижтимоий ҳаётнинг бундай шаклига маънавий нуқтаи назардан диннинг илк шаклларининг беш тури тўғри келган. Булар – шомонлик, нагуализм, махфий бирлашмалар, сардорларга сиғиниш ва қабила худоларига сиғиниш. Бу ерда тилга олинган диний онгнинг барча шакллари бевосита қабилага хос муносабатда бўлиб, қабила тузумининг инъикосидир. Ёки, аксинча, қабила тузуми ўз мавжудлигини маънавий асослаш мақсадида уларни ўзига мувофиқлаштиради.

Ўзбек давлатчилиги тарихида рамзий белгилар ва тамғаларни ўрганиш муҳим аҳамятга эга. Улар аждодларимизнинг иқтисодий ва ижтимоий ҳаётни ,турмуш маъданиятини ва санъатини ўрганишга, давлатлар ва сулолаларнинг тарихини ўрганишга ,тарихни ойдинлаштиришга хизмат қилувчи манбадир. Масалан қадимги давлат бирлашмаларидан бири Бақтрия ҳақида тўхталадиган бўлсак бу давлат манбаларда ,,Байроғи баланд ҳилпираб турадиганъъдеган тариф билан тилга олинган .Бу эса Ўзбек далатчилигининг тарихи қадим даврга бориб тақалишини англатади. Байроқлардан ташқари ўрта асрларда туркий халқлар орасида туғ ,яловлар ҳам бўлган. Давлатчилигимиз тарихида тамғалар ҳам муҳим аҳамятга эга.Тамға туркий ва бошқа халқларнинг уруғ белгиси ҳисобланади.Маълумки қадим ва ўрта асрларда кўчманчи ҳамда ярим кўчманчи халқлар от,туя ва йирик шохли молларга маълум бир белги тамға босган. Ҳар бир қабиланинг ўз махсус тамғаси бўлган. Улар шу тамғага қараб ўзларининг молларини таниганлар. Қанғлиларда икки хил тамға бўлиб, биринчи тўғри чизиқдан (/) иборат бўлган ва ,,қовурғаъъ ,,косовъъ ёки ,,алифъъ деб аталган. Бу хилдаги тамғалар ўзбек қороқалпоқ халқи таркибидаги қипчоқларда ,Оренбург губерниясида яшовчи қишлоқларда ҳам бўлган.Қанғлиларнинг иккинчи тамғаси ,,қўш алифъъ, ,,икки қовурғаъъ ,,ёки ,,қўш тамғаъъ(//) деб номланган. Қорақалпоқларнинг қўнғирот ва ўзбек қанғли уруғларидан бирининг номи ,,қўштамғалиъъ деб аталган [1] .

Як дві сторони діалогу, країни Південно-Східної Азії (ПСА) і США досягли вже значних успіхів в оборонній сфері, а також таких здобутків як припинення війни у В’єтнамі, спільні військові навчання, допомога країнам ПСА в їх участі в миротворчої місії ООН. На сьогодні відкритим залишається питання, чи зуміють сторони встановити міцний контакт. Через це актуальною є проблема знаходження шляхів для діалогу, які б транслювали новий етап взаємовідносин між країнами ПСА та США. Метою даного дослідження є окреслити можливі варіанти, через які цей діалог може дійсно знайти розвиток та мати важливі історичні наслідки як для обох сторін, так і для міжнародного співтовариства в цілому.

Небагато напрямків людської діяльності існують і будуть існувати вічно. Серед них чільне місце займає освіта. Освіта розвивається, часом реформується, намагається готувати фахівців на перспективу, але, як не парадоксально при цьому, її вічність в значній мірі забезпечується позитивним консерватизмом учасників освітянської діяльності [8]. Однією з основних завдань, які ставив перед собою Павло Дмитрович Пшеничний – це підготовка достойної наукової зміни, яка б могла якісно продовжити дослідження та примножити наукові здобутки. Метою даної статті є висвітлення наукового таланту та педагогічної діяльності одного з передових українських науковців у галузі зоотехнії в ХХ ст. – Пшеничного Павла Дмитровича, очима його учнів та сучасників. Також ознайомити з життєвим шляхом та науковою роботою академіка.