30–31 March, 2015
Серед головних тенденцій розвитку сучасного світу все сильніше виявляються процеси глобалізації, що супроводжуються всебічною уніфікацією. Серйозною проблемою для багатьох європейських країн стає вже практично неконтрольована імміграція. Додатково загострює проблему те, що досить серйозна частина сучасних іммігрантів не тільки чинять опір асиміляції, що саме по собі і не нове. Новим є те, що вони не бажають інтегруватися в інше суспільство на прийнятих у ньому умовах і правилах, а навіть намагаються нав’язувати свої національні та релігійні традиції. Тому сьогодні значної актуальності набуває питання: Сучасна національна політика – це збереження національних традицій або ревізія сутності нації заради глобальних завдань? Причому, у тій чи іншій мірі, усі багатонаціональні держави стикаються з проблемою узгодження інтересів так званої титульної нації і решти населення. Принципи демократичного суспільного устрою передбачають, що усі громадяни повинні відчувати лояльність до держави і ототожнювати себе з нею. Держави, виходячи з власних традицій і особливостей історичного розвитку, обирають свій шлях до внутрішньодержавного консенсусу. Саме до пошуків узгодження інтересів були змушені звернутися і керівники багатьох пострадянських країн, коли настав час витверезіння після так званого «параду суверенітетів» початку 1990-х років.
Людина народжується твариною, а помирає – особистістю. В цих словах закладена вся наша психічна структура, яка відрізняє нас від тварин. У тварини так само як і в людини є бажання і страхи, але відсутня персоніфікація самої себе вона керується лише бажаннями та інстинктами, які в неї вродженні та не даються її у процесі еволюції. Тварина не здатна стримувати свої бажання, що вона хоче те вона і дістає. Цим пояснюєтьсяїї постійна агресія тобто в психічній структурі тварини присутнє тільки «воно» на відміну від людини в якої присутнє «я» і «над я». Ці два елементи психічної структури далися людині сучасного типу шляхом еволюції. Коли через льодовиковий період деякі види тварин зникли і постала проблема голоду людина навчилась стримувати це почуття і навчатися жити вцих умовах так з’являється «над я».