30–31 March, 2015

ХІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • В настоящее время устойчивое развитие экономики любой страны мира, в частности, Казахстана зависит от ресурсного и, прежде всего, нефтяного потенциала. Наращивание темпов нефтедобычи, открытие новых месторождений и выдвижение правительством Республики Казахстан на ближайшие годы амбициозной задачи - войти в число ведущих экспортеров углеводородов делают приоритетным исследования по разработке эффективных способов очистки окружающей среды в местах нефтедобычи [1, с. 68].

  • ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТ

      Анна Єфіменко, Оксана Шахаєва (Київ, Україна) |    Download article |  Link

    Однією з характерних рис сучасного етапу розвитку цивілізації є посилення процесу урбанізації. Кількість міського населення і площі, зайняті містами, постійно збільшуються. В результаті утворюються урбогеосистеми – динамічні системи, що складаються з архітектурно-будівельних об'єктів та трансформованих компонентів природного середовища. Саме урбосистеми є середовищем життєдіяльності міських жителів. Урбосистеми – це території з найвищим рівнем антропогенного навантаження, але при цьому тут надзвичайно важливим є створення сприятливих умов життя населення. Саме в містах найбільше загострюється проблема взаємодії людини і навколишнього середовища.

  • Бүгінгі тандағы жаһандану жағдайында Қазақстанэкономикасының бәсекеге қабілеттілігін көлік-коммуникация кешенінің тиімді қызметіне байланысты. Мемлекеттік көлік-халықаралық транзиттік саясатқа сәйкес келетін жоғары технологиялы көлік инфрақұрылымы отандық тауарлардың, қызмет көрсетулердің және тұтас экономиканың бәсекеге қабілеттілігінің кепілдігі болып табылады. Қазақстанның геосаяси, географиялық ерекшеліктері (кеңбайтақ аумағы, теңізге шығатын жолының болмауы, елді мекендерінің және табиғи ресурстарының біркелкі орналаспауы) көлік жүйесіне жоғары тәуелділіктің себебі бола отырып, оның экономикасын әлемдегі барынша жүк қажеттілікті экономикалардың бірі етеді.

  • Туристична дестнація як один із основних термінів у практиці туризмознавчих досліджень появився не так давно. У зарубіжній літературі з теорії та практики туризмознавства цей термін вживається кілька десятків років. Найбільш відомі праці Лейпера, Купера, Флетчера, в яких дано визначення туристичних дестинацій та їх систематизація. Всесвітня туристична організація дає таке визначення туристичній дестинації: «дестинація – це фізичний простір, в якому турист перебуває не менше доби. Він містить туристичні продукти, такі як послуги та атракції, а також туристичні ресурси в межах хоча б однієї доби перебування. Цей простір має фізичні та адміністративні межі, які визначають форму його управління, імідж та репутацію, що впливають на його конкурентоздатність на туристичному ринку». Слід відзначити ґрунтовні праці вітчизняних вчених у даній галузі Т.Ткаченко, Л. Дядечко, А. Головчан, С.Мельниченко, Ю. Лєонтьєвої, Ю Мальцевої та ін. [1- 5]. Туристичну дестинацію в більшості сучасних трактувань розглядають як економічну та соціально-економічну систему, як об’єкт інтегрованого управління. Для цього в туристичній дестинації об’єднуються всі елементи для надання послуг туристу. Такі ж підходи у визначенні туристичної дестинації міститься у документах Європейської Комісії.

  • Ландшафтні комплекси Буковинського Передкарпаття, яке знаходиться на контакті гірських та рівнинних ландшафтів, більшість дослідників розглядають в складі гірських ландшафтів. Оскільки вплив суміжних територій однаковий і ландшафти передгір’їв набувають особливих ознак, тому, деякі науковці, зокрема П.І. Чернега, відносить Буковинське Передкарпаття до самостійного класу – класу передгірських ландшафтів [7, с. 14 ].