48 Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

В соответствии с Программой развития Южного федерального университета в 2011–2021 гг. [1] стратегической целью на 2017 год является активное участие в производстве новых знаний, их распространении и использовании через научную, образовательную и инновационную деятельность, накопление и приумножение нравственных и культурных ценностей общества; формирование крупного российского и международного центра образования, науки и культуры, нацеленного на вхождение в число ведущих университетов мира.

Екологічна криза, що характеризується загостренням протиріч у взаємовідносинах між суспільством і природою, виникненням складних глобальних екологічних проблем, стала основним викликом для сучасної цивілізації та створила основу загрози її існування. У реаліях сьогодення на особливу увагу заслуговує проблема формування екологічно вихованого високоморального і здорового покоління, здатного існувати та розвиватися в умовах мінливого середовища. Важливу роль у формуванні екологічної культури нової генерації відіграє школа, зокрема, її початкова ланка [2]. Якість екологічної освіти та виховання учнів початкової школи у значній мірі залежить від готовності майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності з цього напряму. Це має вирішуватися шляхом екологізації сучасної науки та освіти, удосконалення змісту, форм, методів, технологій навчання та шляхом забезпечення еколого-природничої підготовки майбутніх учителів початкових класів в освітньому процесі закладів вищої освіти.

Процес входження України в загальноєвропейський простір потребує вдосконалення системи підготовки майбутніх учителів. Особливої значущості в цьому аспекті набувають нові підходи до професійної підготовки майбутніх учителів музики, спрямовані на формування їхнього світогляду, самостійності, творчої ініціативи, здатності до повноцінного осягнення творів музичного мистецтва.

Формування організаційної компетентності у майбутніх учителів технологій в процесі фахової підготовки передбачає розробку відповідної «педагогічної технології». Проведений аналіз літератури показав, що існує багато трактувань даного феномену ( В.І. Андреєв, В.П. Беспалько, О .С. Гребенюк, Г.І. Ібрагімов, М.І. Махмутов, І.Б. Подласий, та ін..).

В настоящее время Казахстан переживает серьезные преобразования в сфере информатизации общества, переход на информационно-коммуникационные технологии, автоматизированные, наукоёмкие производства. Информатизация общества предполагает широкое внедрение средств информационно-коммуникационных технологий практически во все сферы жизни и деятельности человека. Она трансформирует все структуры общества и оказывает влияние на систему образования.

ҚР Президентінің «Қазақстан жолы - 2050: Бір мақсат, бір мүдде, бір болашақ» атты Қазақстан халқына Жолдауында, «Біздің болашаққа барар жолымыз қазақстандықтардың әлеуетін ашатын жаңа мүмкіндіктер жасауға байланысты. ХХІ ғасырдағы дамыған ел дегеніміз - белсенді, білімді және денсаулығы мықты азаматтар. Бұл үшін біз не істеуіміз керек?

На сегодняшний день мы имеем дело с глобальным процессом информатизации, который затрагивает разные сферы жизни нашего социума. Область образования он затрагивает в особенности. Информационно-коммуникационные технологии – это технологии, посредством которых процесс информатизации происходит повсеместно.

Нові запити суспільства ХХІ сторіччя висунули відповідні вимоги до підготовки майбутніх компетентних фахівців, які вміють осмислювати та аналізувати свою працю, зумовило потребу в пошуку і впровадженні нових сучасних технологій навчання, а це, у свою чергу, – інтерактивних форм навчання на всіх рівнях освіти.

Важливою передумовою реформування вищої педагогічної освіти має стати принципове оновлення методики і технології освіти, перехід від технологій «до студента – з культурою» до технологій «зі студентом – до культури». Насамперед у вищій педагогічній школі має змінитися основна форма організації навчання – лекція, яка вибудовується через зіставлення багатоманітності позицій та ідей, коли закладаються основи для внутрішнього діалогу, особистісного самовизначення, ціннісного осмислення знання. Таким чином, в основі цього оновлення мають стояти комунікативні засоби формування професійних знань у майбутніх фахівців.

"Перевернуте навчання» стало популярним поняттям в останні декілька років, що було частково викликано публікаціями в TheNewYorkTimes (Фіцпатрік, 2012), Хроніці вищої освіти (Berrett, 2012) і Науці (Мазур, 2009) [1,с. 1114-1119]. По суті, це поняття означає, що учні вперше знайомляться з новим матеріалом за межами аудиторії, як правило, через читання або відео лекції, а потім використовують час заняття, щоб зробити більш важку роботу по асиміляції цих знань (через рішення задач, обговорення або дебати). Перевернутенавчання є педагогічної моделлю, при якій типові аудиторні та домашні елементи перевернуті. Поняття перевернутого навчання спирається на такі поняття, як активне навчання, мотивування студентів, гібридна конструкція, і, звичайно підкастинг. Основною цінністю перевернутого навчання є зміна мети заняття[3].

Музичне мистецтво має велике значення та займає місце в системі духовно-культурних цінностей людства. В наш час, суспільство отримує багато різної інформації про музику із ЗМІ, інтернету. В ефірах музичних каналів звучить, в більшості, не якісна продукція, яка не витримує критики ні з точки зору профессіоналізма виконавців, так і з точки зору музичного та літературного змісту. Виникнення різноманітніх телевізійних вокальних талант-шоу, призвело до того, що інтерес до музики у дітей та молоді підвищився. Зростає кількість співочих колективів, відкриваються вокальні класи в системі загального і додаткового музичного освіти.

Значительная часть коммуникативных процессов в мире приходится на межкультурное общение, основным носителем этнокультурных норм служит язык, функционируя в качестве коммуникации и трансляции. Это требует от человека, с одной стороны, готовности к диалогическому взаимодействию в широком поликультурном пространстве, а с другой, - безбарьерного использования языкового потенциала, удовлетворяющего конкретной ситуации поликультурного взаимодействия.

Изменения экономической и социальной жизни в Казахстане последних лет вызвали коренной пересмотр целей и задач образования, в том числе и дошкольного. Важнейшие документы, определяющие стратегию развития казахстанского образования на достаточно длительный период: «Государственная программа развития образования в РК на 2011-2020 гг.», и «Государственная программа развития образования и науки в РК на 2016-2019 гг.», - предусматривают переход его на новое содержание, отвечающее современным потребностям социально-экономического развития страны, а также его перспективам.

В статті розглядається інноваційний підхід підвищення інформаційно-цифрової компетенції педагога засобами хмарних технологій, ії складові, як ключовий підхід сучасного вчителя до освітнього процесу навчального закладу.

У статті розглянуто особливості використання інформаційно-цифрових технологій в системі післядипломної педагогічної освіти майбутніх фахівців з різних спеціальностей, які дозволяють зробити навчальний процес ефективним та індивідуалізованим. Актуальність дослідження обумовлена соціально-економічними процесами, які відбуваються в сучасному суспільстві під впливом інформатизації та цифрової комунікації та підтримки інноваційного підходу у перепідготовці сучасних фахівців. Розкрито поняття професійного математичного пакету з точки зору педагогіки та інформатики. Обґрунтовано доцільність використання пакету Mathcad при розв’язанні прикладних математичних задач, наведено приклад програмної реалізації.

Провідною формою організації підготовки випускників вищих учбових закладів є предметна система, у рамках якої студент вирішує, як правило, завдання тієї або іншої дисципліни, зазвичай не пов'язуючи їх з формуванням професіоналізму.