48 Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Пошук і створення нових засобів лікування інфекційних захворювань, зокрема тих, збудники яких характеризуються зростаючою стійкістю до сучасних антибіотичних засобів, є актуальним напрямком мікробіологічних та біотехнологічних досліджень. Антибіотичні засоби, які використовуються в терапії, на сьогодні все більш втрачають свою ефективність, через появу резистентних штамів мікроорганізмів та небажану побічну дію цих речовин на імунну систему. Тому необхідно використовувати альтернативні більш безпечні препарати. Одним з нових підходів в лікуванні інфекційних захворювань є терапія з використанням тетрапіррольних сполук порфіринового ряду [1].

Загальна характеристика впливу сонячного опромінення на біологічні об’єкти Фотодинамічний вплив (ФДВ) базується на взаємодії світла певної довжини хвилі та фотосенсибілізатора (ФС), яка призводить до утворення активних форм кисню (АФК), які, як відомо, є цитотоксичними агентами, що викликають структурні пошкодження клітин і призводять до їх загибелі [1]. Проте одними з недоліків двохкомпонентного ФДВ, тобто використання фотосенсибілізатора та світла, є неселективна взаємодія окремих сполук із певними бактеріями або інфікованими тканинами, через що відбувається накопичення застосованих речовин у здорових клітинах організму. Ці «побічні» ефекти фотоантимікробної терапії сприяють спробам самостійного, без додавання екзогенних ФС, використання світла як протибактеріального засобу

Протягом багатьох років бактерії розглядалися переважно як автономні одноклітинні організми з невеликим потенціалом для колективної поведінки. Проте, зараз зростає розуміння, що бактеріальні клітини насправді, дуже комунікабельні [13]. Тому виникає необхідність переходу від традиційного уявлення про бактерій як строго одноклітинних організмів до визначення мікробних спільнот як цілісних структур, що регулюють свої поведінкові реакції залежно від зміни умов існування [5].