ХХІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

У сучасних умовах розвитку економіки питання якості продукції та послуг набуває особливого значення. Підвищення рівня конкуренції, зростання вимог споживачів та глобалізаційні процеси зумовлюють необхідність впровадження ефективних підходів до управління якістю. Саме якість стає визначальним фактором формування конкурентних переваг підприємства та його довгострокового розвитку.

ВСТУП У сучасних умовах розвитку ринкової економіки діяльність підприємств відзначається високим рівнем конкуренції, динамічністю зовнішнього середовища та постійними змінами у споживчих вподобаннях. За таких умов особливого значення набуває ефективне управління маркетинговою діяльністю, ключову роль у якому відіграє менеджер. Саме від його професійних та комунікаційних навичок значною мірою залежить успіх реалізації маркетингових стратегій та досягнення поставлених цілей підприємства. Комунікації є невід’ємною складовою управлінської діяльності менеджера. Через процес спілкування здійснюється передача інформації, координація дій, формування мотивації персоналу, налагодження взаємодії з партнерами та споживачами. Тому дослідження комунікаційних навичок менеджера як чинника ефективності маркетингової діяльності є актуальним та своєчасним. Метою даної роботи є дослідження ролі та значення комунікаційних навичок менеджера у процесі управління маркетинговою діяльністю підприємства, а також аналіз практичних прикладів впливу ефективної комунікації на результативність маркетингових рішень.

Історія якості набула розвитку одночасно з виникненням виробництва товарів і послуг. З розвитком виробничих процесів змінювалося і ставлення до якості. У середні віки майстерні ремісників об’єднувалися в цехи. Кожний з них мав свій статут, відповідно до якого продукція повинна була виготовлятися за певним зразком, з гарної сировини. Доки процес виготовлення виробу знаходився в полі зору майстра, він разом з робітниками почував себе відповідальним за результати своєї праці. Якість дозволяла відчувати задоволення від своєї роботи. Поступово управлінська діяльність удосконалювалася, але як самостійний науковий напрям сформувалася лише в ХІХ столітті.

У сучасних умовах глобальної конкуренції, швидких технологічних змін та економічної нестабільності, особливо в контексті воєнного стану в Україні, управління якістю стає ключовим фактором конкурентоспроможності підприємств. В Україні, де економіка переживає трансформаційні процеси, впровадження сучасних систем управління якістю (СУЯ) дозволяє не тільки підвищити ефективність виробництва, але й забезпечити вихід продукції на міжнародні ринки, підвищити довіру споживачів та зменшити витрати. За даними Державної служби статистики України, лише близько 15–20% промислових підприємств мають сертифіковані СУЯ за ISO 9001 станом на 2024–2025 роки [1, с. 97]. [0] Це свідчить про значний потенціал для розвитку в цій сфері.

На сьогоднішній день цифрові технології виступають ключовим чинником підвищення конкурентоспроможності підприємств, трансформуючи бізнес-моделі, управління ресурсами та взаємодію з клієнтами, водночас тісно поєднуючись із концепцією сталого розвитку. Проте багато підприємств стикаються з труднощами інтеграції цифровізації через недостатню цифрову зрілість, обмежені ресурси, дефіцит кваліфікованих кадрів і низьку екологічну свідомість управлінців, що зумовлює науково-практичну проблему визначення впливу цифрових технологій на конкурентоспроможність підприємства[1].

У сучасних умовах розвитку економіки питання управління якістю набуває особливого значення, оскільки саме якість дедалі частіше визначає конкурентоспроможність, стабільність та перспективи розвитку підприємств. Посилення конкуренції, нестабільність зовнішнього середовища, глобалізаційні процеси та цифровізація економіки зумовлюють необхідність переходу від фрагментарного контролю результатів до системного управління якістю бізнес-процесів. У таких умовах якість перестає бути лише технічною характеристикою продукції та перетворюється на комплексну управлінську категорію, що охоплює всі аспекти діяльності підприємства.

​Системи управління якістю є невід’ємною складовою стратегії сталого розвитку сучасних підприємств, незалежно від галузі їхньої діяльності. У період глобальних трансформацій, коли темпи розвитку технологій випереджають здатність бізнесу адаптуватися до змін, зростає потреба в модернізації та цифровізації традиційних підходів до управління якістю. Це особливо актуально в умовах жорсткої ринкової конкуренції, глобалізації економічних процесів та високих очікувань з боку споживачів щодо рівня якості продукції, послуг і клієнтського сервісу.

У сучасних умовах глобалізованої економіки конкуренція між підприємствами стрімко посилюється, а вимоги споживачів стають дедалі складнішими, багатовимірними та емоційно чутливими. За таких обставин на перший план виходить не просто здатність компанії виробляти товар чи надавати послугу, а сформована культура якості- глибинна система цінностей, норм, мотивацій та практик, що визначає ставлення організації до власних процесів, персоналу та клієнтів.

​У сучасному світі поняття якості виходить далеко за межі традиційного розуміння як сукупності властивостей продукції або послуг, що задовольняють потреби споживача. Сьогодні якість розглядається як системна категорія, що визначає не лише результат діяльності підприємства, а й рівень організованості внутрішніх процесів, ефективність управлінських рішень, культуру організації, її здатність до інновацій і сталого розвитку. Зростаюча конкуренція, ускладнення технологічних процесів, цифровізація економіки, а також підвищення вимог споживачів до продукції й сервісу обумовлюють необхідність якісно нового підходу до управління. Забезпечення стабільної якості вже не є перевагою — це базова умова для збереження позицій на ринку.

У сучасній ринковій економіці конкурентоспроможність підприємства є одним із ключових чинників його виживання та сталого розвитку. Посилення конкуренції, глобалізація ринків, розвиток цифрових технологій і зростання вимог споживачів зумовлюють необхідність активного застосування ефективних маркетингових стратегій. Саме маркетинг дозволяє підприємству адаптуватися до змін зовнішнього середовища та формувати довгострокові конкурентні переваги.