ХХІІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні проблема емоційного інтелекту відіграє важливу роль як у професійній діяльності, так і в міжособистісних стосунках, психологічному добробуті, а також навчанні здобувачів освіти. Сьогодні високий рівень емоційного інтелекту здійснює відповідність до ефективнішого спілкування, ухвалення продуманих рішень, успішного засвоєння знань, адаптації до різноманітних видів стресу. З цією метою особливої уваги набуває розвиток емоційного інтелекту в дітей та молоді, зокрема й учнів початкових класів, що в кінцевій меті створює фундамент для їх психічного здоров’я та соціальної адаптації[1]. Тому розвиток сучасної системи початкової освіти має здійснюватися з дотриманням принципу дитино центризму в умовах безпечного освітнього здоров’я збережувального середовища, як це зазначено в Концепції Нової української школи[5].

Аннотация. Мақалада XXI ғасырдағы технологиялық трансформация жағдайында жасанды интеллект (ЖИ) жүйелерін білім беру үдерісіне енгізудің маңызы және SMART әдісі арқылы оқытуды тиімді жоспарлау мәселесі қарастырылады. SMART әдісінің оқу мақсаттарын нақты, өлшенетін, қолжетімді, шынайы және мерзімді түрде құруға мүмкіндік беретіні, сондай-ақ оқыту үдерісін жүйелеу мен мотивацияны арттырудағы рөлі талданады. Сонымен қатар, жасанды интеллекттің білімді дараландырудағы әлеуеті – оқушылардың оқу тарихын талдау, әлсіз және күшті тұстарын анықтау, бейімделген тапсырмалар ұсыну сияқты мүмкіндіктері ғылыми тұрғыда сипатталады. Әлемдік тәжірибедегі адаптивті оқыту платформаларының (Knewton, Squirrel AI) тиімділігі және Қазақстандағы цифрландыру саясаты аясында білім беру жүйесіне ЖИ технологияларын енгізудің өзектілігі атап өтіледі. SMART әдісі мен ЖИ интеграциясының болашағы, олардың оқыту сапасын арттырудағы, жеке оқу траекторияларын құрудағы және педагогикалық шешімдерді оңтайландырудағы ықпалы негізделеді. Зерттеу нәтижесінде бұл екі технологияны үйлестіру білім беруді дараландырудың тиімді тетігі әрі заманауи педагогиканың стратегиялық бағыты екені тұжырымдалады.

Современный этап общественного развития определяется усилением глобальных экологических вызовов, проявляющихся в изменении климатических условий, деградации экосистем и нарастающем уровне антропогенного воздействия на природную среду. В подобной ситуации экологическое образование приобретает статус одного из фундаментальных инструментов формирования экологически ответственного поведения и становления экологической культуры молодого поколения [1, с. 23].