IX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Головними економічними суб’єктами ринкових відносин виступають держава, підприємства та домогосподарства. Сучасний ринок - це явище досить глибоке, комплексне та являє собою систему ринків, серед яких важлива роль належить фінансовому ринку, бо грошові ресурси постійно переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів. Становлення й подальший розвиток ринкової економіки зумовлюють необхідність формування основної ланки фінансового ринку країни - страхового ринку, який частіше за все визначається як особлива сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу, встановлюється ціна на даний товар (страховий захист). Відносини в сфері страхування є важливим сегментом ринку фінансових послуг, а відтак потребують відповідного економічного та адміністративного (регулятивного) забезпечення на довгострокову перспективу. Завдяки своїй високій соціально-економічної значущості, страхування повинне бути об’єктом пильної уваги нашої держави. І для здійснення цих дій у сфері страхування необхідні достатні теоретичні дослідження.

На діючому етапі розвитку в Україні є ряд фінансових і економічних, політичних і соціальних проблем, що безпосередньо впливають на функціонування та розвиток фінансових ринків. Важливими напрямами для забезпечення добробуту суспільства та стабілізації економіки є результативна діяльність фінансових ринків та збалансування державних фінансів. Ринок страхових послуг посідає одне з найважливіших місць в системі фінансових механізмів, які дозволяють захистити суспільство від подій, що є для них несприятливими, при цьому він є однією з основних частин економіки держави.

У світовому масштабі туристична сфера займає сьогодні одне з провідних місць серед галузей зовнішньоекономічної орієнтації. Вона активно сприяє налагодженню культурних, ділових та торгово-економічних зв'язків між державами. Експортуючи рекреаційно-туристичні ресурси, держави, які мають розвинену туристичну галузь, істотно збільшують надходження у свої економіки іноземної валюти, сприяють створенню нових робочих місць в готельно-ресторанній сфері та зростанню доходів власних бюджетів. Сприяючи збільшенню робочих місць, туристична галузь забезпечує зниження соціальної напруги в суспільстві, яка викликана безробіттям. Створення тут одного робочого місця є у 20 разів дешевшим, ніж у промисловому комплексі.

Сьогодні, в умовах розвитку та формування інформаційної економіки, економіки знань тощо, що відбувається в умовах жорстокої конкурентної боротьби на ринку освітніх послуг, управління діяльністю освітніми організаціями має ґрунтуватись не лише на засадах загальної теорії менеджменту, а й на сучасних підходах до управління організаціями [1, с. 48].Ці підходи мають забезпечувати можливість комплексного дослідження, виявлення та задоволення індивідуальних вимог та потреб споживачів (особистостей) з огляду їхніх покликань, інтересів і здібностей більш ефективним порівняно з іншими вишами способом, що забезпечить підвищення рівня конкурентоспроможності самої освітньої організації та сталість розвитку суспільства в цілому, що відповідно обумовлює актуальність досліджень у даній площині.