ХVІІІ Международная научно-практическая интернет-конференция

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні з проблемою сучасності щодо збереження миру на Землі і самого життя як найціннішого скарбу природи нерозривно пов’язана проблема валеології. У процесі валеологічного виховання, яке перебуває в сучасних умовах у тісному зв’язку з екологічним вихованням учнів відповідальність покликаний нести учитель початкових класів [1; 2]. З метою реалізації цих завдань йому необхідно оволодіти основними поняттями науки, усвідомити мету, завдання, форми, методи та засоби валеологічного виховання та оптимально їх поєднувати.

Вища математика у коледжах України відрізняється від математики прикладною спрямованістю, тобто це інструмент для виконання лабораторних, практичних робіт з різних дисциплін, і потужний помічник для виконання курсових і дипломних проектів.

Дисципліна «Мистецтво в сучасній інноваційній освіті» розроблена викладачем циклової комісії образотворчого мистецтва і дизайну Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Фахового коледжу «Універсум». Запропонований курс має закласти у студентів спеціальності «Початкова освіта» ключові поняття і компетентності проблематики мистецтва на сучасному етапі.

Қазіргі заманғы білім беру саласында технологиялар қарқынды түрде дамып, жаңа әдістер мен құралдарды қолдану қажеттілігі туындап отыр. Ойын платформалары (геймификация) – білім беру процесінде оқушылар мен студенттердің мотивациясын арттырудың және олардың академиялық үлгерімін жақсартудың тиімді тәсілдерінің бірі. Физика сияқты күрделі пәндерді меңгеруде студенттерге қызығушылықты арттыру және материалды жеңіл әрі түсінікті түрде ұсыну маңызды. Дегенмен дәстүрлі әдістер бұл қажеттілікті толық қанағаттандырмайды. Осы орайда, gamification, яғни ойын элементтерін оқыту процесіне енгізу, тиімді шешімдердің бірі ретінде қарастырылады. Ойын платформалары қызықты, интерактивті және жекелендірілген білім беру орталарын құру қабілетінің арқасында заманауи білім берудің ажырамас бөлігіне айналуда. Олар дағдыларды дамытуға, оқушыларды ынталандыруға және оқу процесіне инновациялық тәсілдерді енгізуге бірегей мүмкіндіктер береді.

Одним з методів навчання, який активно обговорюється в педагогіці понад 20 років і має тенденцію розширювати географію, є навчання в контексті STEM- технологій, яке спрямоване на формування ключових навичок в XXI столітті за допомогою інтегрованих технологій навчання і швидко розвивається для вирішення таких проблем сучасного суспільства...

Сучасний світ вимагає нових підходів до викладання англійської мови, адже вона є головним засобом міжнародного спілкування та інтеграції в глобальне суспільство. Сучасні методики орієнтовані на активну взаємодію, практичне застосування знань та використання цифрових технологій, що дозволяє зробити навчальний процес більш цікавим і продуктивним. Використання інтерактивних технік, онлайн-інструментів та персоналізованого підходу сприяє підвищенню мотивації учнів та розвитку їхніх мовленнєвих навичок у реальних умовах. У цій роботі розглядаються основні сучасні методи викладання англійської мови, їх особливості, переваги та вплив на якість навчального процесу.

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні відповідно до прийнятої урядом впродовж останніх років нормативно-правової бази, зокрема Законів України «Про освіту» [4], «Про загальну середню освіту», Державного стандарту базової середньої освіти [2], Типових навчальних програм для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня [6], Професійного стандарту вчителя, затвердженого у 2020 р. Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства [7], спрямовані на модернізацію освіти. За нової парадигми освіти пріоритетним у педагогічному мисленні став новий підхід до ролі учня в освітньому процесі. Саме учень повинен стати центральною фігурою на уроці.

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні демократичні перетворення в Україні відкривають широкі можливості для перебудови такого освітнього процесу, в якому відповідно до Концепції НУШ формується гармонійно розвинена особистість[5]. У сучасних закладах загальної середньої освіти, зокрема початковій школі, закладається основа національної свідомості учнів, виховується любов до рідної землі, своєї «малої батьківщини». Оскільки національна культура повинна служить яскравим прикладом для дітей молодшого шкільного віку, використання скарбів народної мудрості є могутнім чинником виховання в них таких якостей, як добра, чуйності, милосердя, спрів переживання, ефективність якого залежить від майстерності та ерудованості вчителя початкових класів. У цьому сенсі, втілюючи принцип краєзнавчості, важливу роль відіграє ціла низка казок, в тому числі й казок про рідний край[4; 6].

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні суспільству потрібні люди, які володіють такою важливою компетентністю, як вміння приймати нестандартні рішення та творчо мислити. В цьому розумінні початкова освіта займає  пріоритетну позицію, виступає чітким підґрунтям формування обдарованої та талановитої  молоді, зокрема й дітей молодшого шкільного віку. На це націлює Концепція Нової української школи, в якій зазначено, що учитель має розкривати таланти в дітей, а також уміло їх розвивати.

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні освіта має носити випереджувальний характер і в майбутньому відповідати тенденціям розвитку суспільства, проблема формування в учнів самостійності, умінні шукати, знаходити й аналізувати відповідну інформацію та приймати ефективні рішення з метою використання її в практичній діяльності та подальшому житті важливе місце займають нові інформаційні технології, які суттєво змінюють ринок праці. Останнім часом в Україні спостерігається бурхливий розвиток комп’ютерних та нанотехнологій, робототехніки тощо, що, в свою чергу, спричиняє появу нових професій, пов’язаних з високотехнологічним виробництвом у взаємодії з природничими науками та мистецтвом для розвитку в дітей та молоді креативного та критичного мислення.

Зміна парадигми освіти зумовлена швидкоплинністю сучасного світу, який потребує особистостей, здатних до продуктивної діяльності в умовах невизначеності – активних, конкурентоздатних, компетентних, мобільних професіоналів із критичним мисленням, які володіють універсальними способами дій та різноманітними стратегіями, пошановують загальнолюдські цінності. У Законі України «Про вищу освіту» компетентність визначена як «здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей».

Метод арт-терапії використовується в реабілітаційній, педагогічній та дослідницькій роботі як ефективний засіб психологічної гармонізації та розвитку психіки дитини через її заняття художньою творчістю, чинячи потужний вплив на особу через враження. У наш час отримали визнання гуманістично орієнтовані, адаптивні, ціннісно-орієнтовані типи соціальних, освітніх, виховних та розвивальних систем із притаманним їм величезним внутрішнім потенціалом для вдосконалення відповідних різновидів адаптації особистості.

Ефективність педагогічного спілкування значною мірою залежить від підготовки майбутніх педагогів до його здійснення. Водночас підкреслюємо, що підходи у підготовці майбутніх учителів до навчального спілкування часто відстають від вимог часу. З огляду на це назвемо деякі з основних недоліків, які сьогодні, як відзначають вчителі, характеризують професійне спілкування деяких майбутніх вчителів. Так, 60-65% студентів, як свідчать матеріали досліджень, відчували труднощі в налагодженні взаємин з учнями, у вивченні та розумінні дітей, в управлінні спілкуванням. Для деяких студентів-випускників характерна нечітка дикція, невиразність мовлення під час спілкування, скутість у рухах, невміння впливати на особистість, нерозуміння дітей.

Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні з метою здійснення особистісно-орієнтованої педагогічної діяльності учителям необхідно творити такий освітній заклад нового покоління XXІ століття, в якому дітям притаманне нове мислення – критичне, креативне та творче. Тому розвиток сучасної системи початкової освіти має бути спрямований на впровадження нових форм, методів та методичних прийомів навчання і виховання дітей молодшого шкільного віку, а відтак – здійснення оптимального вибору такої освітньої стратегії, яка породжує педагогіку партнерства, націлює на новий стиль роботи учителя з учнями із дотриманням принципу дитиноцентризму в умовах здоров’язбережувального освітнього середовища.

Формування моральних якостей дітей завжди було пріорітетним в традиціях української виховної системи, але у сучасному суспільстві традиції виховання в дітей моральних чеснот почали втрачатися під впливом різноманітних чинників. Це пов’язано насамперед з політичною, економічною, соціальною нестабільністю, що спричиняє виникнення песимістичного настрою, девальвацію системи загальнолюдських цінностей і, як наслідок, посилення бездуховності, падіння загальнокультурного рівня покоління, яке зростає. Невихованість, агресивність, злість, грубість, байдужість до проблем ближнього, ненависть до людей іншої національності є характерними рисами досить значної частини сучасної молоді. У зв’язку з цим виникає потреба утвердження в сучасному українському суспільстві гуманістичних цінностей, посилення виховної функції освітніх закладів, розширення кола суб’єктів виховання, синхронізації і координації комплексу зовнішніх впливів на особистість, налагодження взаємодії сім’ї, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів для вироблення спільної виховної позиції та стратегії її реалізації у моральному вихованні нових поколінь.

Актуальність дослідження полягає в тому, що в сучасному українському суспільстві проблема громадянського виховання як процес надання людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах демократії, гуманізму, соціальної справедливості з метою забезпечення усім громадянам рівні можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей.