30 November, 2020

ХХХII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

  • Актуальність дослідження феномену прокрастинації й причин її виникнення пов’язана з прискоренням науково-технічного прогресу. Аналіз досліджень показав, що підходи до дослідження прокрастинації не мають єдиної основи, і вона вивчається у зв’язку з особистісними проявами та такими феноменами як перфекціонізм, мотивація, тривожність, самооцінка, стрес, копінг-стратегії, тимчасова перспектива, зв’язок з емоціями й несвідомим матеріалом та іншими. Дослідник Н. Мілгрем вважає, що виникнення цього феномена взагалі характерно саме для технічно розвинених країн [6]. Цю ж точку зору підтверджують і дослідження Д. Харіотт і Д. Феррарі, згідно з якими, кількість людей схильних до прокрастинації за останні рокизначно зросла.

  • ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТУЇТИВНОГО ПРОЦЕСУ

      Валерія Древаль (Ізмаїл, Україна) |    Download article |  Link

    Інтуїція в психології розглядалася з різних методологічних підходів. Для вітчизняної психології характерний підхід до розгляду інтуїції як мислення і творчості. Інтерес до проблеми інтуїції проявлявся в роботах зарубіжних психологів, наприклад К.Г. Юнга. Слід підкреслити, що нині, як вдало відзначили В.Р. Ірина та А.А. Новиков (1978), в недавньому минулому точка зору більшості вчених тяготіла до уявлення про інтуїцію, овіяної духом містицизму, ірраціоналізму, і ґрунтувалася на ідеалістичних інтуїтивістських теоріях. В даний час в психології спостерігається тенденція співвідношення поняття «інтуїції» з іншими поняттями, наприклад такими, як «інсайт» або «емоції». Також спостерігається тенденція виділення інтуїції з різноманіття неусвідомлюваних процесів. Аналіз гносеологічних компонентів інтуїції передбачає виділення її механізмів, структури інтуїтивного акту, також взаємозв'язку інтуїції з іншими формами пізнання.

  • Актуальність теми. Що ми знаємо про темперамент? І як можна оцінити психічні розходження між емоційною стійкістю, інтенсивністю, вразливістю, енергійністю, динамічністю психічного життя, поводження і діяльності особистості? Ця тема була актуальною завжди, адже за типом темпераменту можна дати поверхневу оцінку людини, хоч темперамент і сьогодні залишається багато в чому спірною і невирішеною проблемою, вчені і практики визнають, що це - біологічний фундамент, на якому формується особистість як соціальна істота. Кожна людина індивідуальна, тому її поведінка, бачення, рішення тієї чи іншої проблеми відрізняється від реакції будь кого іншого на аналогічну ситуацію.

  • ПРОБЛЕМА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

      Дар’я Канцир (Ізмаїл, Україна)  |    Download article |  Link

    Науковий підхід до вирішення проблеми самореалізації особистості - прерогатива психології другої половини XX - початку XXI ст. (дослідження К. Абульханової-Славської, А. Асмолова, А. Бодалєва, І.Беха, А. Деркача, В. Муляра, Л. Овсянецької, А. Реана). На сучасному етапі інтерес до даної проблеми в колах наукової спільноти зростає.

  • Трансформація сучасного освітнього простору, перехід закладів вищої освіти на дистанційну форму навчання потребує впровадження в навчальний процес інноваційних підходів, застосування широкого спектру інформаційних технологій задля формування всебічно розвиненої особистості майбутнього фахівця, здатної швидко отримувати нові знання, виробляти відповідні уміння і навички у професійній діяльності, активно удосконалювати їх та набувати практичного досвіду. Відтак, одним з найважливіших завдань вищої школи є створення відповідних умов у навчально-виховному процесі, сприятливих для набуття майбутніми психологами загальних та спеціальних компетентностей.

  • Временная перспектива относится к одной из наиболее важных характеристик личности. Отношение человека ко времени влияет на использование им данного ресурса: ценность времени, отношение к прошедшему и будущему времени – все это определяет целеполагание личности, ее стремления, а соответственно и успех. Временная перспектива оказывает влияние на происходящие жизненные процессы, связывается с личностными особенностями и затрагивает различные сферы жизни. В связи с тем, что временная перспектива имеет прямую связь с развитием личности человека, она затрагивает его ценностно-смысловую, личностную, профессиональную сферы, опосредует возможность эффективного функционирования в современном обществе.