XIII Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

If there is one institution due for innovation, it’s the university. It’s time for a deep debate on how universities function in a networked society. The centuries-old model of learning still offered by many big universities doesn’t work any more, especially for students who have grown up digital.

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-цифрових технологій та мас-медіа потребує цілеспрямованої підготовки особистості до ефективного користування ними. Сучасні засоби мас-медіа і, зокрема, Internet-медіа впливають на формування світогляду молодого покоління, стають засобами дистанційної і неформальної освіти. У цих умовах використання мас-медіа в освіті має забезпечити відкритість інформаційного освітнього середовища та становлення медіаосвіти важливою складовою модернізації освіти [7].

В последние годы исследователи все чаще обращают внимание на специфику положения в обществе неполных семей. Под термином «неполные семьи» понимаются такие категории семей, в которых одинокий родитель проживает с ребенком (детьми) несовершеннолетнего возраста и несет за него (них) основную ответственность. Выделяют несколько категорий семейных систем с неполным ролевым составом: семьи, образовавшиеся в результате развода (разведенная семья); семьи, утратившие одного из родителей в результате смерти (осиротевшая семья); семьи женщин, родивших детей вне брака и не состоящих в браке (внебрачная семья).

Сучасна система оцінювання компетентності вчителів потребує удосконалення. Для цього слід запровадити використання такого інструменту, який допоміг би зробити процес оцінювання максимально об’єктивним. Проведене нами дослідження показало, що таким інструментом може бути моніторинг діяльності вчителя. Тому ми спробували розробити таку модель моніторингу діяльності вчителів, яка дасть змогу забезпечити об’єктивне оцінювання їх компетентності.

У сучасних умовах демократизації суспільства формування наукового світогляду молоді набуває особливої актуальності. Світогляд людини виступає своєрідною призмою, через яку індивід сприймає оцінює явища навколишнього світу та усвідомлено виражає своє ставлення до них.

В сучасних умовах, коли учні шкіл та студенти вузів мають змогу дістатися будь-якої інформації через мережу Інтернет, «живе» спілкування на уроці, можливість спостерігати за поведінкою та емоціями інших людей, самим виступати на публіці та вчитися комунікації є тими неоціненними ресурсами, які приваблюють студентів своєю змістовністю та емоційним забарвленням. Саме тому зміст та сценарій уроку набувають особливого значення.

Постановка проблеми. Високий рівень вимог сучасного суспільства до вчителя і невпинний розвиток педагогічної науки, освітніх технологій і новітніх засобів навчання вимагають від учителя постійного оновлення і набуття нових професійних знань, умінь і навичок, неперервного зростання його професійної компетентності, що на сьогоднішній день є надзвичайно актуальною проблемою. Завдання, що стоять перед післядипломною педагогічною освітою на даному етапі, вимагають перегляду підходів до удосконалення професійної компетентності вчителів. Інформаційно-цифрова компетентність (ІЦК) є однією з десяти ключових у процесі професійного зростання педагога і проявляється, насамперед, у діяльності при вирішенні різних завдань із залученням комп’ютера, засобів ІКТ та Інтернету. За таких умов дуже важливо знайти спосіб визначення рівня інформаційно-цифрової компетентності, адже це дозволить учителю намітити індивідуальну освітню траєкторію щодо роботи по саморозвитку та самовдосконаленню [1; 2; 4; 6].

Проблему творчого розвитку особистості в нинішньому світі представлено дуже серйозним питанням. Сьогодні можемо спостерігати значне підвищення уваги до індивідуальності дитини, простежується максимальне сприяння розвитку його здібностей, інтелектуального розвитку, що сприяє формуванню творчої особистості.

Виявлення здібностей у дитини і їх правильний розвиток – одне з головніших завдань педагогіки. Зараз дуже важливим є вивчення окремих питань цієї проблеми. Поняття «художні здібності» – складне і багатогранне. Це особлива обдарованість, що виражається у схильностях, потребах і можливостях до художньої творчості у рамках того чи іншого мистецтва [1]. А В.Кузьменко у своїй статті узагальнює, що художня здібність виявляється у схильності, потребі, здатності дот художньої творчості, у легкості засвоєння навичок творчої діяльності [3].

Роль самостоятельной работы учащихся в познавательной деятельности чрезвычайно велика, поэтому не случайно ей уделяется большое внимание преподавателями вузов. Во многих статьях о самостоятельной работе учащихся является воспитание осознанного отношения самих учащихся к овладению теоретическими и практическими знаниями, привитие привычки к напряженному интеллектуальному труду. Это считается одной из важнейших задач образования. Однако важно, чтобы учащиеся не просто приобретали знания, но и овладевали способами их добывания, т.е. научить учащихся учиться часто бывает важнее, чем вооружить их конкретными предметными знаниями.

На сучасному етапі розвитку суспільства визнано пріоритети сімейного виховання. Родина має величезне значення в житті дитини, людини. У «Базовому компоненті дошкільної освіти» йдеться про те, що за виховання дітей відповідальність несуть батьки, а всі інші соціальні інституції мають допомагати, спрямовувати та доповнювати виховну діяльність родини [1].

Молодіжна субкультура є ескапічною, елітарною (в сенсі «не для всіх», тому що не всі молоді люди приходять до неформальних рухів), езотерична, урбаністична культура, що створена молодими людьми для себе. Дійсно, в самій структурі неформального руху є певний есканізм, втеча до прекрасного в різних формах і різноманітних проявах. Вивчаючи субкультури хіпі, панків і готів відзначаємо, що хіпі намагались побудувати певну утопію, власні общини з певним ідеалогічно-світоглядним устроєм, панк зосередився на боротьбі, а готика відійшла до споглядання і естетизованої похмурості.

Педагогічна діяльність, як і будь-яка інша, має творчу природу. Творчість є необхідною умовою та гарантом досягнення найвищих результатів праці вчителя, найповнішої реалізації його можливостей, що здійснюється не лише під час підготовки до уро­ку, але й при прогнозуванні можливих варіантів перебігу навчально-виховного процесу, пошуку виходу з імовірних ситу­а­цій навчальної комунікації.

Постановка проблеми та аналіз останніх публікацій. Відповідно до ст. 64 Закону України «Про освіту» Міністерство освіти i науки України, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти i науки, забезпечує розвиток фізичного виховання та спорту в ycix закладах освіти України [7]. Сприяючи модернізації системи фізичного виховання закладів вищої освіти (ЗВО) МОН України оприлюднило Резолюцію Національного конгресу Спортивної студентської спілки України від 25 травня 2018 року (м. Луцьк). Учасниками Конгресу був обговорений стан фізичного виховання та спорту студентської молоді та підготовані рекомендації до подальшого розвитку (лист від 10.09.18 №1/9-541) [2,3].

За результатами опанування дисципліни «Вища математика» здобувачі вищої освіти набувають професійної спрямованості в своєї галузі знань, для чого викладачам необхідно сформувати у студентів не тільки здатність до математичного та логічного мислення, формування та досліджування математичних моделей, а й формувати вміння застосовувати математичний апарат в професійній діяльності для розв’язання задач теоретичного та прикладного характеру.

Перехід від індустріального до інформаційного суспільства супроводжується докорінними змінами в галузі освіти, а саме: відмовою від розуміння освіти як отримання готового знання до освоєння способів адекватної інтеграції в українське суспільство. На думку І. Єрмакова, система освіти має стати гнучкою, спрямованою на розвиток проектного мислення, здатності ефективно вирішувати проблеми й виконувати життєві й соціальні ролі [8, с. 23]. Як зауважує дослідник, сучасному суспільству потрібен не виконавець, а творець. Він має бути спроможний самостійно моделювати, створювати проекти, що відповідатимуть вимогам часу. Він здатний повноцінно жити й активно діяти в новому світі, а також постійно самовдосконалюватись, адекватно реагувати на зміни, особливо в періоди технологічних та цивілізаційних проривів. Цим зумовлено введення проектної діяльності в освітній контекст навчальних закладів. Розв’язання поставленого завдання насамперед потребує виявлення засобів проектної діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі.

В современном мире давно встал вопрос о личной эффективности, продуктивности и мотивации. Не менее важным этот вопрос является и в образовательных целях, как для школ, так и для вузов. Несомненно, важную составляющую в развитии личности играет семья и общество. Пребывая в постоянном движении, необходимо не забыть о подпитке личных ценностей и желаний, которыми руководят три состояния Я: Взрослый, Родитель и Ребенок.