28 Лютий, 2019
У статті розглянуто удосконалення управління роботи кадрової служби органів державної влади та питання її вдосконалення у світлі модернізації системи публічної служби. Виявлення основних проблем діючої системи управління людськими ресурсами. Визначено перспективи реформування системи управління кадрами територіальних органів державної влади.
Обмеження права – це здійснюване відповідно до передбачених законодавством підстав і в установленому порядку звуження його обсягу [1, c. 46]. Обмеження прав громадян також визначають як такі, що вводяться у суворо визначених цілях закріплені в нормативно-правових актах юридичні заходи, спрямовані на встановлення перешкод для реалізації громадянами тих чи інших прав та такі, що забезпечують дотримання необхідного балансу інтересів особистості, суспільства і держави [2, c. 46]. М.М. Утяшев указує, що обмеження прав людини – це легітимна діяльність держави, спрямована на виконання її охоронної функції щодо введення певних меж у здійсненні прав і свобод з метою захисту конституційного ладу, моральності, здоров’я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони держави і безпеки країни [3, c. 113].
Стаття 5 Кодексу законів про працю України наголошує, що держава гарантує громадянам працездатного віку, які є мешканцями України і постійно тут проживають, на допомогу державних установ, державної служби зайнятості, її всебічне сприяння у одержанні бажаної сфери діяльності, працевлаштуванні відповідно до інтересів та професійних якостей на безкоштовних умовах. Державні служби зайнятості співпрацюють з підприємствами, організаціями у сприянні щодо влаштування осіб, які знаходяться на обліку у центрах зайнятості. Безробітні мають право на безкоштовне навчання у отриманні нових професій відповідно до їх потреб, перепідготовку з виплатою стипендії. Також ст. 5 Кодексу законів про працю України гарантує право на захист трудових прав, а саме: захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи [1].