ІV Международная научно- практическая интернет-конференция

Modern life has been changing while new technology explosion occupies human functioning, aiming at facilitating of any activity, education, as well. Cardinal transformation of the learning technologies in information society are more and more being attributed to IT services, different digital technologies, online teaching and resources, various apps, mobile devices, etc.

Тенденції розвитку методики навчання іноземної мови в світі свідчать на користь вибору комунікативних підходів до викладання англійської мови як іноземної. Дослідженням та розробкою комунікативної методики викладання іноземної мови займалися багато світових та вітчизняних науковців.

На нашу думку, інтерактивні методи є працюючими методами, як в середині групи, так і за її межами. Хоча роль викладача в ході інтерактивних занять є другорядною, проте слід звернути увагу на процес підготовки та розподілення ролей для аудиторії. Найважливішим для студентів технічних спеціальностей є правильно сформоване технічне завдання. Завданням викладача є: створити сприятливі умови в групі для висловлювання власної думки кожного з учасників, ознайомити студентів з чітко сформованими правилами інтерактивної гри та направити студентів у правильну сторону розвитку подій. З групи студентів, які притримуються власних точок зору, необхідно зробити команду, частиною якої є викладач, поділити створену команду на групи, об’єднуючи студентів за інтересами або з власних міркувань викладача.

Знання іноземної мови впливає на широту мислення. З іноземних мов приходять поняття, які неможливо перевести, і яких немає в нашій дійсності, так що їх вивчення істотно розширює світогляд. На розумові здібності воно теж, безумовно, впливає позитивно. Мови необхідні тим, хто займається наукою, оскільки багато матеріалів тепер не перекладаються, та й ніколи не перекладались повністю. В світі є безліч понять, які у нас відсутні і приходять в українську мову спочатку у вигляді варваризмів, а пізніше стають його частиною і в результаті розширюють його. Можна взяти будь-який науковий словник, і ви побачите, скільки слів ми просто запозичили.

Поняття «зв'язне мовлення»  багатоаспектне. Воно вживається в лінгвістичний, психологічний, методичній літературі, бо мова як єдність структури функції, будови і використання, мови і мовлення може бути визначена з різних сторін. Ще Марк Туллій Цицерон говорив, що «вміти правильно говорити  ще не заслуга, а не вміти  вже ганьба, тому що правильне мовлення …не стільки достоїнство вправного оратора, скільки властивість кожного громадянина» [1,с.200]. Програма початкової школи сьогодні по-новому ставить мету вивчення пропедевтичного курсу української мови, яка полягає в «оволодінні молодшими школярами знаннями про зв'язне висловлювання (текст) та сукупність мовленнєвих умінь, необхідних для спілкування в усній і писемній формах».Отже, сьогодні всі уроки української мови треба будувати так, щоб вони створювали умови для спілкування  для складання учнями монологів, діалогів, полілогів на різні теми, з різною метою.

Особливістю вивчення будь-якої іноземної мови постає подолання мовного бар'єру під час навчання говорінню. Особливо це слід враховувати під час роботи із студентами з низьким рівнем володіння іноземною мовою, так званими «початківцями» (beginners). Мовний бар’єр – це передусім перешкода вільному мовленнєвому висловленню, зокрема у цьому випадку – висловлюванню іноземною мовою. Ці складнощі у спілкуванні можуть бути зумовлені недостатнім арсеналом мовних засобів та лексичних одиниць, якими користується студент, а можуть бути зумовлені психологічними перепонами, що формуються із страху робити помилки або спираються вже на існуючий негативних досвід у комунікації іноземною мовою. Складнощі із подоланням у студентів такого роду бар’єрів часто призводять до фрустраційних станів, а це, у свою чергу, має негативний вплив на рівень засвоєння ними знань з іноземної мови. [2, с. 177] Тож проблема подолання мовного бар’єру має суттєве значення не лише під час навчання говорінню іноземною мовою, а взагалі при оволодінні іноземною мовою.

Определение присоединительных связей на основе семантико - синтаксического фактора сводится к смысловой и структурной зависимости между присоединительным элементом и главным высказыванием. Смысловому выделению присоединяемых элементов из основного высказывания способствует их постоянная постпозиция в любых присоединительных конструкциях. Благодаря логическому интонационному выделению присоединяемый элемент приобретает больший синтаксический вес и стилистическую выразительность.