30–31 декабря, 2017
Найбільш серйозні злочини, що викликають стурбованість міжнародної спільноти передбачені в Римському статуті Міжнародного кримінального суду і визначені, як “найтяжчі злочини, які загрожують миру, безпеці та благополуччю”[5, с.13]. Визначаючи їх як найнебезпечніші, даний Суд надає їм ознак глобальності, кваліфікуючи як жорстокі та тяжкі. Такий же підхід застосовується і до тероризму, який входить у перелік злочинів, які підпадають під юрисдикцію цього суду.
Формування інформаційного суспільства та утвердження демократії в Україні потребують корінної зміни освітньої парадигми. У Законі України «Про освіту» (2017 р.) наголошується, що її метою є всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства, інтелектуальних і творчих здібностей, формування необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору [3]. Виходячи з визначеної мети, можна стверджувати, що вектор сучасної освіти спрямований не тільки на формування в молоді необхідних з точки зору соціального замовлення компетентностей, а й виховання лідерських якостей, що дозволять особистості самовдосконалюватися протягом життя, реалізувати свої таланти, зберігати активну життєву позицію.
Педагогическая психология или психология образования — раздел психологии, изучающий методы обучения и воспитания, повышающие эффективность выполнения образовательных задач, эффективность педагогических мер, улучшающие психологические аспекты преподавания и т. д. По предмету и методу тесно примыкает к социальной психологии, с одной стороны, и когнитивной психологии, с другой.
Метод – это способ достижения какой-либо цели, решения конкретной задачи; совокупность приемов или операций практического и теоретического познания действительности. Другими словами, это путь познания, способ, посредством которого познается предмет науки.