30–31 декабря, 2017

48 Международная научно-практическая интернет-конференция

  • Сучасні реалії вимагають критичного осмислення змісту навчальної програми з історії для загальноосвітніх навчальних закладів. Цим переймаються Міністерство освіти і науки України, відомчі структури, вчителі-предметники. Чимало науковців зосереджують увагу на дослідженні різноманітних аспектів програмового контенту, як-от: К. Баханов, В. Бугрій, І. Гирич, В. Комаров, О. Кривоший, В. Мисан, Р. Пастушенко, О. Пометун, Г. Сєрова, О. Томаченко, О. Удод та ін. Основні дискусії та зміни стосуються модернізації навчальної програми з історії на основі компетентнісного підходу, її розвантаження та оновлення.

  • Ўзбекистон Республикасида ҳуқуқий давлат барпо этиш учун зарур бўлган ташкилий-ҳуқуқий, ижтимоий-иқтисодий, сиёсий ва маънавий замин яратиш борасида амалга оширилган чоралар натижасида эришилган ютуқларни эътироф этган холда, бу борада ўз ечимини кутаётган муаммолар ҳам мавжудлигидан кўз юммаслигимиз лозим. Мамлакатимизда ҳуқуқий давлат барпо этиш жараёнида қонунийликни таъминлашда юзага келаётган муаммоларни қуйидаги йўналишлар буйича кўриб чикиш мумкин.

  • ІСТОРІЯ СМЕРТНОЇ КАРИ

      С.С. Михайлов, С.В.Мельник (Харків, Україна)  |    Скачать статью |  Link

    Відомості про смертні страти мають приблизно той же вік, що і відомості про перші держави. Як законний (в юридичному сенсі) вид покарання смертна кара з'явилася з початком інституціалізації влади, при переході до суспільства, регульованим закріпленими правовими відносинами. Так, наприклад, на островах Тонга під час пізнього неоліту і енеоліту (10-5 тисяч років до н. е.), де вся земля розглядалася як власність вождів, стратою каралися спроби простих членів первісної общини перейти зі своїм земельним наділом до іншого вождю.

  • В господарському комплексі етносів Подунав’я ремесла є невід’ємною частиною їх культури. В ХІХ – на поч. ХХ ст. через слабке наповнення місцевого ринку дешевими фабричними товарами в Південній Бессарабії дуже важливу роль відігравало ремісниче виробництво у всьому його різноманітті. Ремесло – це виробництво виробів на замовлення споживача. При цьому майстерні і їх обладнання належать господареві, а сировина – або замовнику, або самому реміснику, оплата проводилася грошима або натурально. Реміснича спеціалізація зазвичай дуже різноманітна і дрібна; вона визначалася широким колом повсякденних потреб населення в ремісничих виробах.