XLI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Сучасний соціумом постає перед необхідністю розбудови безпечного освітнього середовища, яке ґрунтується на принципах взаєморозуміння, взаємоповаги, створення дружньої атмосфери, вироблення активної життєвої позиції, толерантності тощо. І потребує реформування чинної системи профілактичної роботи, скерованої на подолання негативних проявів у поведінці підлітків, зокрема й схильності до булінгу. Серед найвідоміших наукових досліджень, присвячених булінгу, слід назвати праці таких учених, як: К. Дьюкс, Р. Каталано, Д. Лейн, Є. Мунте, Д. Олвеус, В. Ортон, А. Пікас, Є. Роланд, Д. Таттум, П. Хайнеманн, Т. Харачі, Л. Хоукінс і т.д.

Найважливіше місце у мовленнєвій діяльності кожної дитини займає словник, який виступає передумовою спілкування і пізнання, інструментом регуляції її мовленнєвої поведінки, засобом розвитку й виховання. Актуалізація словника – особлива форма мовленнєвої діяльності дитини, важливий результат її зусиль в освоєнні мовної компетенції. Оволодіваючи словником, опановуючи лексикою рідної мови, дитина засвоює не тільки систему знань, суспільно прийняті норми мовленнєвої поведінки, а й оволодіває наукою і мистецтвом жити в комунікаційному просторі серед інших дітей і людей.

Географиялық білім берудің даму жолдары қазіргі мектеп жүйесінде жаңа педагогикалық технологиялармен, интербелсенді әдіс-тәсілдердің қамтылуымен, оқыту үрдісінде тәсілдердің жаңашалануы белсенді артып келеді. Білім алушылар оқыту үрдісінде сабақ мақсатын жете ұғынуы, ғылымға негізделген теорияға сүйенуі, оқыту мақсаттарын, әдістемесін, амалдарын жоғарғы деңгейде пайдалануы мен жобалай білуі, стратегиялық сипатта ойлау алуы және т.б. оқыту технологиясына тән белгілерді дамытуға білім берушінің бағыты жүйелі болуы керек. Оқытудың интерактивті әдістері білім беру ортасында жеке және белсенді көзқарасты жүзеге асырады және оқу үрдісінде білім алушының оқу ортасымен, қоршаған ортамен өзара әрекеттесуін, адамның жеке тұлғалары арасындағы өзара әрекеттесу үдерісін, диалог, полилог арқылы білім алынатын таным үдерісін қамтиды [1, б.75].

Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни у системі ocвіти. Учитель, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформaції. Традиційна технологія навчання, є насамперед aвторитарнoю педагогікою вимог; навчання дуже слабо пов’язане із внутрішнім життям учня, з його різноманітними запитами і потребами, відсутні умови для прояву індивідуальних здібностей, творчих проявів ocoбистocті, віддається перевага репродуктивної діяльності над пошуковою, що не відповідає вимогам часу. Як бачимо, настала необхідність переходу від «передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити».

Актуальність пошуку ефективних шляхів формування здорового способу життя підростаючого покоління обумовлена тим, що саме в молоді роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів і уявлень. Пріоритет формування здорового способу життя у дітей та молоді визначається ще й тим, що це один з найважливіших факторів, який детермінується визначальною роллю здоров’я цієї категорії населення у створенні здорового майбутнього країни.

Проблема навчальної мотивації безпосередньо пов'язана з проблемою інтересу до навчання, потреби в пізнанні. Пізнавальний інтерес має значимість для розвитку особистості учня внаслідок того, що пізнавальна діяльність в даній предметній галузі під впливом інтересу до неї активізує психічні процеси особистості, приносить їй глибоке інтелектуальне задоволення, сприяє емоційному підйому. Все це говорить про те, що пізнавальний інтерес є важливим мотивом активності особистості, її пізнавальної діяльності.

Суспільство перебуваючи у постійному розвитку ставить перед викладачем щораз нові вимоги. Сьогодні ми відмічаємо трансформацію ролі викладача, який колись вважався головним осередком дидактичної, виховної, наукової інформації. І справді студенти дуже часто котистуються інформацією з медіаресурсів, інтернету, іноді знають про інформаційні технології більше ніж їх наставники. Тому вивчення медіапростору є необхідною складовою компетентності викладача.

Починаючи з дошкільного віку одне із центральних місць відводиться мовленнєвому розвитку дітей та оволодінню лексичними засобами мовлення. Навчити користуватися усіма багатствами рідної мови можливо різними засобами в тому числі в процесі ознайомлення дітей зі світом природи. Реалізовуючи природничо-екологічні завдання з піклування та збереження біосфери не останнє місце в цьому процесі займає лексично-мовленнєва робота. У даному кoнтексті oсoбливoгo значення набуває дoслідження і переoсмислення на основі сучасних метoдoлoгічних засадах формування знань дітей про світ живої і неживої природи з урахуванням завдань накопичення, активізації і уточнення необхідного словника старших дошкільників. Такі освітні вектори намічено Державним стандартом дошкільної освіти та окреслено чинними програмами закладів дошкільної освіти України де формування словника дітей передбачає кількісний ріст словникового запасу та його якісний розвиток, тобто оволодіння значенням слів за природознавчою тематикою.

Сьогодні, в умовах інформаційного суспільства кардинально змінюються всі сфери життя. Це, в свою чергу, вимагає від людини нових форм мислення, світогляду, а також творчого підходу до вирішення будь-яких завдань. Саме тому головним завданням сучасної початкової школи є не лише формування певної системи знань, алей вмінь і навичок самостійного пошуку, аналізу та оцінки інформації, розвиток творчого мислення та творчих здібностей учнів.

Актуальність. Зміни які відбуваються в системі теперішньої освіти – це нелегкий і тривалий процес. Сучасні викладачі намагаються пристосовуватися до будь-яких змін, та впроваджувати новітні та цікаві для учнів або студентів методи навчання. Для втілення цього вони позичають досвід вітчизняних та закордонних практиків та педагогів. У даній статті ми розглянемо методи сучасного викладання із досвіду закордонних педагогів і запропонуємо огляд сьогочасних методів навчання, які допоможуть вітчизняним педагогам-новаторам.

Проблема адаптації першокласників до шкільного навчання завжди була і залишається однією з центральних і найбільш складних в психолого-педагогічній літературі. Актуальність нашого дослідження визначається тим, що в даний час першокласники відчувають труднощі не лише в навчанні, але й у сприйнятті нової ролі для себе – соціальної ролі «учня», яка передбачає зміну самосвідомості та переоцінку цінностей.

Наочність – це один з компонентів цілісної системи навчання, яка може допомогти молодшому школяреві якісніше засвоїти досліджуваний матеріал на більш високому рівні. Наочно представлений матеріал сприяє розвитку розумових операцій і всієї розумової діяльності учнів, тим самим забезпечується перехід від конкретного до абстрактного в процесі оволодіння математичними знаннями.

In a rapidly changing world, the problem of future specialist’s compliance with the needs of society is exacerbated. Society needs a teacher who is able to think flexibly and acts in a non-standard way in a dynamic changing sphere of a modern education. Training and professional development of such a teacher is a long, holistic, continuous process focused on the formation of personal qualities, professional abilities, knowledge, skills and abilities that would meet standards of a modern teacher.

Проблема адаптації дитини до умов ЗДО виникла з самого початку існування дошкільних закладів і зараз залишається актуальною в нашому сучасному світі. Практично кожна сім'я стикається з цією проблемою, коли приходить час віддавати дитину в ЗДО. Особливо з цим стикаються діти молодшого дошкільного віку. У цей період діти особливо чутливі до розлуки з близькими, дуже бояться новизни. Адаптація до нових умов ЗДО часто проходить досить болісно. Завдання педагога так організувати період адаптації, щоб в меншій мірі травмувати дитину. Прихід дитини в дитячий сад, незнайомі діти, дорослі, вся обстановка навколо викликає у дитини сильний стрес.

У статті розглянені питання використання методів образотворчого мистецтва в корекційно-виховній роботі з дошкільниками. Розкрито зміст та особливості застосування методів арт-терапії у корекційно - виховному процесі. Наведено приклади використання арт-терапії у роботі з дітьми з особливими потребами.

Проблема формування пізнавальних інтересів у учнів на уроках математики посідає важливе місце в дослідженнях сучасних педагогів і психологів, оскільки ефективність навчального процесу і рівень освіти в цілому тісно пов’язані з вирішенням даної проблеми.

Порушення звуковимови – проблема, яка постає гостро в наш час, бо з кожним роком невпинно збільшується кількість дітей, які не в змозі правильно вимовляти певні звуки. Неправильна вимова не лише ускладнює розуміння дорослим дитини, а ще призводить до негативних наслідків у майбутньому, через що у малюка можуть виникнути проблеми із самооцінкою, комунікацією з оточуючими, проблемами з навчанням, а у школі дислалія може стати причиною появи дисграфії та дислексії. Для того, щоб уникнути цих наслідків у педагогів повинно бути у наявності певна технологія, яка б мала змогу впливати не лише на мовленнєву сферу, а ще задіяти емоційно-вольову та когнітивну. Наразі цим ричагом виступають інноваційні технології, а саме – арт-терапія.

Сучасне суспільство ставить перед вчителями завдання розвитку особистісно значущих якостей школярів, а не тільки передачу знань. Гуманізація освіти передбачає ціннісне ставлення до різних особистісних проявів школяра, в тому числі і до творчих здібностей. Багато можливостей для цього надає використання в освітньому процесі сучасних засобів мультимедіа, які допомагають підвищити ефективність виконання будь-якого практичного завдання і розвинути творчі здібності учнів.

Сучасні процеси соціально-економічного розвитку, орієнтація України на входження до європейського освітнього простору зумовлюють необхідність теоретичного осмислення та якісного оновлення системи підготовки фахівця професійної освіти на різних етапах педагогічної освіти. Відповідно до положень «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті», законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» та Концепції педагогічної освіти визначено завдання щодо підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності майбутнього фахівця професійної освіти. Відтак, пріоритетним напрямом є оновлення національної системи освіти шляхом запровадження вітчизняних та зарубіжних здобутків у педагогічну теорію і практику, зокрема сучасних педагогічних технологій та інновацій, що забезпечить подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти.

Загадка - это метафорическое выражение, в котором один предмет изображается посредством другого, имеющего с ним какое-то отдалённое сходство. Загадки всегда заключают в себе вопрос, требующий мыслительной деятельности, сосредоточенности, работы воображения и дают детям возможность получения новых знаний и впечатлений об окружающем мире. Загадки в доступной детям концентрированной, символической форме отражают детский опыт познания действительности [1]. Использование загадки воспитателями в работе с детьми в условиях ясли-сада «Арман» формируют у них любовь к народному творчеству, родному языку, обогащают их речь, делают ее более образной, развивают творческие способности детей, нравственные качества, воспитывают культуру поведения [2].Загадка - это метафорическое выражение, в котором один предмет изображается посредством другого, имеющего с ним какое-то отдалённое сходство. Загадки всегда заключают в себе вопрос, требующий мыслительной деятельности, сосредоточенности, работы воображения и дают детям возможность получения новых знаний и впечатлений об окружающем мире. Загадки в доступной детям концентрированной, символической форме отражают детский опыт познания действительности [1]. Использование загадки воспитателями в работе с детьми в условиях ясли-сада «Арман» формируют у них любовь к народному творчеству, родному языку, обогащают их речь, делают ее более образной, развивают творческие способности детей, нравственные качества, воспитывают культуру поведения.