V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція

Інтеграція вищої освіти України з міжнародними освітніми стандартами мотивує оновлення моделі підготовки фахівця інформаційного суспільства, підвищення якості навчання у закладах вищої освіти (ЗВО) в поєднанні з особистісним розвитком кожного студента. Така ситуація зумовлює пошук нових підходів і, відповідно, стратегій підготовки майбутніх вчителів, що ґрунтуються на CBE-освіті (Competence-based Education – освіта, заснована на компетенціях), в основі якої сукупність знань, умінь, особистих якостей, необхідних особистості для ефективного здійснення фахової та інших видів діяльності в умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій (ІТ)

Зміни, які відбуваються у політичному, соціально-економічному та культурному житті українського суспільства, висувають нові вимоги до професійної підготовки майбутніх маркетологів. Вони не тільки повинні вміти логічно вірно, обґрунтовано та зрозуміло формувати усну та письмову мову, створювати тексти професійного призначення, але й швидко орієнтуватися в ситуаціях професійної взаємодії, вірно, об'єктивно та чітко сприймати індивідуальні якості та дії партнерів по комунікації, розпізнавати їх мотиви та емоційні стани. Майбутній маркетолог повинен вміти приймати результативні рішення у специфічних ситуаціях, створювати алгоритми їх здійснення, володіти прийомами успішної комунікативної взаємодії. Все це передбачає високий рівень сформованості культури професійного спілкування. У зв'язку з цим проблема формування культури професійного спілкування майбутніх маркетологів є важливою складовою їх професійної компетентності.

Інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку до загальноосвітнього простору України, як один з напрямів гуманізації всієї системи освіти, відповідає пріоритетам державної політики. На зміну «державоцентриській» освітній системі, де головна мета визначалася як формування особистості за певними еталонами й підпорядкування власних інтересів державним із жорсткою регламентацією навчального процесу, має йти «дитиноцентриська» система освіти, в якій домінує орієнтація на інтереси дитини, на задоволення її потреб.

Вчитель і учень — одне з найгрунтовніших відношень у навчальному процесі. В ньому встановлюються механізми передання та виховання творчих здібностей, досвіду пізнавального та перетворюючого діяння тощо. Учитель — це жива й розкрита скарбниця думки, винахідництва, професіоналізму. Його оригінальний розум, досвід, високий фах — перша умова контактів з учнем. Головне завдання вчителя — навчити учня самостійно бачити проблеми, предмет свого діяння, самостійно розв'язувати ці проблеми та перетворювати (матеріально чи ідеально) обраний предмет. Поставити учня віч-на-віч із природою фактів — ось що головне у взаємодії "вчитель-учень". Так починаються самостійні кроки учня до власної творчої оригінальності, вчинкової творчості, осягнення власної особистості. Головна мета учня — засвоїти образ пізнавальних та перетворюючих актів діяння вчителя і піти далі — стати оригінальним, продуктивним, успішним.

Сім’ї належить провідна роль у формуванні культурних навичок підтримки сексуального здоров’я у підлітків із порушенням інтелектуального розвитку, а саме формування ціннісних орієнтацій та норм поведінки, попередження шкідливих звичок та збереження здоров’я дітей. Проте не у кожній родині цілеспрямовано приділяють увагу статевому вихованню й обговорюють з дітьми із порушенням інтелектуального розвитку теми статевого розвитку та інтимних взаємин. За результатами опитування учнів професійно-технічних навчальних закладів, 43 % опитаних ніколи не обговорювали із батьками питань статевої зрілості, та 41 % опитаних – інтимних стосунків між чоловіком і жінкою [3]. Попри це, спілкування батьків зі своїми дітьми із порушенням інтелектуального розвитку є важливим, тому що дитина отримує модель, яку згодом підліток відтворює у свої поведінці.

Стан інформатизації освіти України безпосередньо пов’язаний із станом інформатизації суспільства та ставлення громадян країни до цифрових перетворень держави загалом. Інформатизація суспільства і всіх його галузей – глобальний процес, який триває не залежно від рівня його підтримки державними структурами та законодавчою базою. Державна політика у цій сфері, її продуманість та послідовність дій, може вплинути на швидкість та глибину проникнення інформатизаційних процесів у країні і є лише маркером ефективності діяльності урядових структур у даній сфері. У той же час рівень інформатизації суспільства суттєво впливає та визначає показники успішності держави у світі та її перспективи розвитку у майбутньому.

Сучаснеукраїнське суспільство потребує використання та розробку нових методів морального виховання особистості. Моральне виховання учнівської молоді в умовах учнівського середовища – це взаємодія учнів і вчителів у спеціально створених умовах з метою залучення їх до суспільного досвіду та культури (соціалізації), з одного боку, та розвитку в них унікальних особистісних якостей (індивідуалізації), з іншого.М. Фіцула вважає, щоморальне виховання – це виховна діяльність школи та сім’ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичнійдіяльності [4, с.147].У відомого педагога, вченого В. Сухомлинськогоголовним завданням морального виховання єформування у дитини людяності, гуманізму. Він вважав, що до людей треба бути завждидобрим, чуйним, не робити їм зла і, в міру можливостей, допомагати слабким і беззахисним.